Постанова

від 23.01.2019 по справі 295/1501/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/1501/18 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія 40 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1,

на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира, постановлену 03 грудня 2018 року суддею Полонцем С.М. у м. Житомирі,

у справі №295/1501/18 по матеріалам позовної заяви ОСОБА_1 до міської громадської організації Гаражний кооператив Світанок , третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області, про визнання недійсними статуту та рішення загальних зборів,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у якому, просив визнати статут міської громадської організації Гаражний кооператив Світанок (далі - МГО ГК Світанок ) у редакції від 11.11.2018 та рішення загальних зборів МГО ГК Світанок від цього ж числа, зазначене у протоколі №3, недійсними.

В обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що йому стало відомо, що МГО ГК Світанок в особі Добровольського А.С. здійснено державну реєстрацію нової редакції статуту та відповідним рішенням погоджено незаконне будівництво багатоповерхових будинків. Зважаючи на неправомірність вказаних дій, просив задовольнити його позов.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 03 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане судове рішення та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На його думку, суддя при постановленні оскаржуваної ухвали не врахував, що 30.11.2018 ним (ОСОБА_1Т.) на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2018 повідомлено суд про відмову відповідача надати інформацію про прийняті рішення, подано позовну заяву та заяви про витребування доказів.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За змістом ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно із ч. 7 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строку, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою судді Богунського районного суду м.Житомира від 16.11.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки надані позивачем копії документів не засвідчені відповідно до вимог ч. 5 ст. 95 ЦПК України. Крім того, суд в своїй ухвалі зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, оскільки не містить: ідентифікаційний код ЄДРПОУ третьої особи; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання вимог зазначеної ухвали, 30.11.2018 ОСОБА_1 подано позовну заяву, у новій редакції, у якій зазначено про відмову відповідача надати йому оспорювані документи та подано заяви про забезпечення доказів, зокрема, про витребування у відповідача та Головного територіального управління юстиції в Житомирській області документів, правомірність яких є предметом спору у даній справі, а також довідки про ідентифікаційний код ЄДРПОУ третьої особи.

Постановляючи ухвалу від 03.12.2018 про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу, суддя виходив з того, що ОСОБА_1 не у повному обсязі усунув зазначені в ухвалі від 16.11.2018 недоліки позовної заяви.

Такий висновок судді суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки зазначена ухвала не містить обґрунтування, які саме недоліки позовної заяви не усунуто позивачем. Крім того, відповідно до вимог чинного процесуального законодавства недоведеність заявлених вимог, відсутність доказів не можуть бути підставами для залишення позовної заяви без руху та її повернення позивачу, а може бути лише підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати її заявнику, оскільки подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу.

Також суддя не врахував, що до закінчення строку усунення недоліків позовної заяви, ОСОБА_1 до позовної заяви додав заяви про витребування доказів та повідомив про перешкоди з боку відповідача у їх отриманні.

Крім того, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії).

Тому, залишення позову без руху, а у подальшому його повернення з посиланням на не зазначення позивачем у позовній заяві ідентифікаційного коду ЄДРПОУ третьої особи, не зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, не наведення попереднього розрахунку суми судових витрат, відсутність підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, - є надмірним формалізмом, а самі по собі вказані недоліки позовної заяви не є недоліками, наслідком не усунення яких може бути повернення позовної заяви.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 03 грудня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 23 січня 2019 року.