Ухвала

від 14.01.2019 по справі 759/15904/18

НЕ ВКАЗАНО

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 07 грудня 2018 року включно, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Цаккар, Мартунінського району Республіки Вірменія, вірменина, громадянина України, інваліда ІІ групи, з вищою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366КК України.

Постановлене рішення мотивоване тим, що стороною обвинувачення не доведено наявності виняткових обставин для тримання ОСОБА_7 під вартою. Разом з тим, слідчий суддя оцінив в сукупності тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється, дані про його особу та можливі ризики на підставі чого прийшов до висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного в змозі запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Так, на думку апелянта, при вирішенні питання про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя не врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких останній обґрунтовано підозрюється, ризики у його поведінці, відсутність місця роботи та офіційного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків, а також його роль у вчиненому членами організованої групи злочині. Дані обставини, згідно доводів апеляційної скарги, вказують на неможливість більш м`якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, захисника і підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили залишити рішення слідчого судді без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини її життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Також, відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому суд, дослідивши доводи клопотання та додані до нього матеріали у відповідності до вимог ст. 177, 178 КПК України, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виняткових обставин для тримання ОСОБА_7 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики, в сукупності з тяжкістю кримінальних правопорушень та даними про особу підозрюваного, як зазначив суд, не можуть слугувати виключними підставами для запобіжного ув`язнення підозрюваного.

З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується.

Так, у відповідності до вище наведених норм закону, колегія суддів враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється, які відноситься до категорії невеликої тяжкості та особливо тяжких, розмір покарання, який загрожує останньому у разі визнання його винуватості, конкретні обставини справи, дані про його особу, а саме те, що ОСОБА_7 в минулому до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, вищу освітою, одружений, що вказує на відповідний характер його соціальних зв`язків та моральних якостей, його вік та стан здоров`я, зокрема те, що ОСОБА_7 є особою, яка має інвалідність другої групи, відсутність відомості про намагання підозрюваного ухилятися від органів досудового розслідування та суду, на підставі чого вважає, що застосований відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього в змозі запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .

Ні слідчий в поданому клопотанні, ні прокурор в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій, не змогли довести суду існування виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт.

Тяжкість кримінальних правопорушень, на які посилається в апеляційні скарзі прокурор, відповідно до вище наведених норм закону, не може бути підставою для тримання особи під вартою.

Також, не доводить існування виняткових обставин для тримання під вартою і дані про особу підозрюваного, які зазначає прокурор. Крім того, ці дані були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 200, 309, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 07 грудня 2018 року включно, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/14/2019 Категорія ст.183 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1