КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_9.
суддів ОСОБА_10., ОСОБА_11.
при секретарі судового засідання ОСОБА_12
за участю представника ОСОБА_1
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги власниці майна ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_13. та накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, яке складається з нежитлових будівель, а саме: будівля реєстру «А» пл. 747,6 кв.м, побутової будівлі «Б» пл. 59,2 кв.м, будинку відпочинку «В» пл. 26,1 кв.м, гостьових будинків: «Г» пл. 13,6 кв.м та «Д» пл. 58,1 кв.м, туалету «Е» пл. 14,7 кв.м, будинків охорони «Ж» пл. 2,8 кв.м, «К» пл. 2,8 кв.м; магазинів: «З» пл. 4,4 кв.м та «І» пл. 4,4 кв.м, щитової «Л» пл. 4,6 кв.м, побудови під свердловину «М» пл. 5,8 кв.м, навіс «Н» пл. 61,0 кв.м, альтанок «О» пл. 7,7 кв.м, «П» пл. 7,7 кв.м, «Р» пл.. 7,7 кв.м, «С» пл. 7,7 кв.м, «Т» пл. 5,3 кв.м, огорожі № 1-5, свердловини № 6,7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, з забороною користуватися, відчужувати та розпоряджатися цим майном.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.
В апеляційних скаргах власниця майна ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_1 просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт зазначеного майна. Так, апелянти посилаються на незаконність і необґрунтованість постановленого судом рішення, а викладені в ньому висновки вважають такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, згідно доводів поданих апеляційних скарг, відсутні будь-які правові підстави для арешту належних ОСОБА_2 об'єктів нерухомості, оскільки остання не перебуває у процесуальному статусі підозрюваної чи обвинуваченої та не має ніякого відношення до кримінального провадження № 12017100100008734. Також, згідно доводів апеляційних скарг, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем вказаного майна та на момент його придбання не знала і не могла знати про його незаконне походження.
Крім того, власниця майна та її представник не погоджуються з доводами слідчого судді з приводу належного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд клопотання прокурора, та зазначають що її не повідомляли про дату проведення судового засідання, копію оскаржуваного рішення на її адресу не надсилали, а про існування ухвали слідчого судді вона дізналася 29 листопада 2018 року з Єдиного реєстру судових рішень, в чому вбачають порушення права ОСОБА_2 на захист. З цих же підстав апелянти вважають, що ними було дотримано строк на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на положення ст. 395 КПК України.
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1, який підтримав подані апеляційні скарги і просив їх задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Враховуючи ті обставини, що надані суду матеріали не містять відомостей про належне повідомлення ОСОБА_2 про розгляд клопотання прокурора про арешт майна та направлення їй копії постановленого судом рішення, колегія суддів приймає до уваги доводи сторони захисту з приводу того, що про ухвалу слідчого судді їм стало відомо 29 листопада 2018 року, а відтак апеляційна скарга подана з дотриманням визначеного ст. 395 КПК України строку.
Що стосується доводів апеляційних скарг про незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді,то слід зазначити наступне.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Надані прокурором матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що об'єкти нерухомого майна, які складаються з нежитлових будівель, а саме: будівля реєстру «А» пл. 747,6 кв.м, побутової будівлі «Б» пл. 59,2 кв.м, будинку відпочинку «В» пл. 26,1 кв.м, гостьових будинків: «Г» пл. 13,6 кв.м та «Д» пл. 58,1 кв.м, туалету «Е» пл. 14,7 кв.м, будинків охорони «Ж» пл. 2,8 кв.м, «К» пл. 2,8 кв.м; магазинів: «З» пл. 4,4 кв.м та «І» пл. 4,4 кв.м, щитової «Л» пл. 4,6 кв.м, побудови під свердловину «М» пл. 5,8 кв.м, навіс «Н» пл. 61,0 кв.м, альтанок «О» пл. 7,7 кв.м, «П» пл. 7,7 кв.м, «Р» пл.. 7,7 кв.м, «С» пл. 7,7 кв.м, «Т» пл. 5,3 кв.м, огорожі № 1-5, свердловини № 6,7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій чи набутими кримінально-протиправним шляхом, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України.
Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100100008734 від 22 липня 2017 року за фактом шахрайського заволодіння ОСОБА_4 грошовими коштами Посольства Азербайджанської Республіки в Україні під час проведення ремонтних робіт та самовільного зайняття земельної ділянки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, у період з 26 грудня 2007 року по 30 грудня 2009 ФОП ОСОБА_4, відповідно до 8-ми видаткових касових ордерів отримала в Посольстві Азербайджанської Республіки в Україні грошові кошти в загальній сумі 1 851 988, 00 доларів США для проведення будівельних робіт із реконструкції приміщення посольства за адресою: АДРЕСА_2, які фактично не виконала, а отримані кошти привласнила, внаслідок чого завдано матеріальних збитків посольству на вказану суму.
Відповідно до наданих Посольством актів приймання виконаних підрядником робіт ФОП ОСОБА_4 здала, а уповноважені особи Посольства Азербайджанської Республіки в Україні в особі Надзвичайного і Повноважного Посла Азербайджанської Республіки в Україні ОСОБА_5 та фінансового аташе Посольства ОСОБА_8 прийняли виконані роботи, які зазначені в актах, без зауважень.
Допитана в якості свідка ОСОБА_4 показала, що вказані грошові кошти вона не отримувала та ремонт не здійснювала.
Отримання коштів в бухгалтерській та податковій звітності ФОП ОСОБА_4 не відображено.
Водночас, згідно висновків судово-почеркознавчих експертиз проведених у кримінальному провадженні підписи на актах приймання виконаних робіт по ремонту приміщень Посольства виконано ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Як вбачається з доводів клопотання, згідно інформації оперативного підрозділу Департаменту контррозвідки СБУ, установленої на виконання письмового доручення процесуального керівника, кошти виділені для ремонту Посольства Азербайджанської Республіки в Україні могли перераховуватися на рахунки юридичних осіб де фігуранти кримінального провадження, їх родичі або близькі особи значаться засновниками, директорами або кінцевими беніфіціарами. Також, зазначені кошти могли вкладатися в рухоме чи нерухоме майно право власності на яке оформлювалося за об'єктами кримінального провадження, а в подальшому на праві довіреності могло передаватися третім особам.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 є засновником і керівником, а дружина колишнього Посла Азербайджанської Республіки в Україні ОСОБА_5 - ОСОБА_6 є беніфіціарним власником ТОВ «Караван», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вказаному підприємству належить нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 6,95 га з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: будівля реєстру «А» пл. 747,6 кв.м, побутової будівлі «Б» пл. 59,2 кв.м, будинку відпочинку «В» пл. 26,1 кв.м, гостьових будинків: «Г» пл. 13,6 кв.м та «Д» пл. 58,1 кв.м, туалету «Е» пл. 14,7 кв.м, будинків охорони «Ж» пл. 2,8 кв.м, «К» пл. 2,8 кв.м; магазинів: «З» пл. 4,4 кв.м та «І» пл. 4,4 кв.м, щитової «Л» пл. 4,6 кв.м, побудови під свердловину «М» пл. 5,8 кв.м, навіс «Н» пл. 61,0 кв.м, альтанок «О» пл. 7,7 кв.м, «П» пл. 7,7 кв.м, «Р» пл.. 7,7 кв.м, «С» пл. 7,7 кв.м, «Т» пл. 5,3 кв.м, огорожі № 1-5, свердловини № 6,7.
Згідно доводів клопотання, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що отримані злочинним шляхом кошти Посольства Азербайджанської Республіки в Україні, які призначалися для проведення ремонту приміщень дипломатичної установи могли вкладатися фігурантами кримінального провадження в будівництво об'єктів нерухомості ТОВ «Караван».
На даний час вище зазначене нерухоме майно, співзасновниками ТОВ «Караван», в особі директора ОСОБА_4, 13 липня 2018 року відчужене на користь ОСОБА_2 шляхом укладення договору купівлі-продажу № 965 за ціною 500 тисяч гривень, що є нижчою ринкової вартості на аналогічне майно.
Постановою прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_13. від 14 листопада 2018 року нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 6,95 га з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: будівля реєстру «А» пл. 747,6 кв.м, побутової будівлі «Б» пл. 59,2 кв.м, будинку відпочинку «В» пл. 26,1 кв.м, гостьових будинків: «Г» пл. 13,6 кв.м та «Д» пл. 58,1 кв.м, туалету «Е» пл. 14,7 кв.м, будинків охорони «Ж» пл. 2,8 кв.м, «К» пл. 2,8 кв.м; магазинів: «З» пл. 4,4 кв.м та «І» пл. 4,4 кв.м, щитової «Л» пл. 4,6 кв.м, побудови під свердловину «М» пл. 5,8 кв.м, навіс «Н» пл. 61,0 кв.м, альтанок «О» пл. 7,7 кв.м, «П» пл. 7,7 кв.м, «Р» пл.. 7,7 кв.м, «С» пл. 7,7 кв.м, «Т» пл. 5,3 кв.м, огорожі № 1-5, свердловини № 6,7, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12017100100008734.
Встановивши вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене в ньому майно з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено відповідність цього майна критеріям ст. 98 КПК України.
Що стосується посилань апелянтів на відсутність у ОСОБА_2 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні№ 12017100100008734, що на їх думку свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на майно, то слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Таким чином, доводи апеляційних скарг щодо відсутності підстав для накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно спростовуються наданими суду матеріалами, сукупність яких є достатньою вважати , що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Також слід зазначити, що ст. 172 КПК України передбачено можливість розгляду клопотання про арешт майна без повідомлення його власника, захисника чи представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з постановленим судом рішенням в частині, що стосується заборони користування вказаним майном.
Так, ч. 11 ст. 170 КПК України передбачено, що обмеження користування, розпоряджання майном можуть бути встановлене лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Доводи клопотання та додані до нього матеріали не містять відомостей, які б давали підстав вважати, що користування об'єктом нерухомого майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Даним ризикам, на думку колегії суддів, можливо запобігти шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися таким майном.
Враховуючи ті обставини, що за наслідками перегляду ухвали слідчого судді апеляційний суд не вправі її змінювати, то ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали апеляційним судом.
Постановляючи нову ухвалу, колегія суддів, за встановлених вище обставин, приходить до висновку про наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою збереження речових доказів, з забороною відчужувати та розпоряджатися цим майном, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Оскільки апеляційним судом скасовано ухвалу слідчого судді, то апеляційні скарги власниці майна ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_1, підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги власниці майна ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_1, задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_13. та накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, яке складається з нежитлових будівель, а саме: будівля реєстру «А» пл. 747,6 кв.м, побутової будівлі «Б» пл. 59,2 кв.м, будинку відпочинку «В» пл. 26,1 кв.м, гостьових будинків: «Г» пл. 13,6 кв.м та «Д» пл. 58,1 кв.м, туалету «Е» пл. 14,7 кв.м, будинків охорони «Ж» пл. 2,8 кв.м, «К» пл. 2,8 кв.м; магазинів: «З» пл. 4,4 кв.м та «І» пл. 4,4 кв.м, щитової «Л» пл. 4,6 кв.м, побудови під свердловину «М» пл. 5,8 кв.м, навіс «Н» пл. 61,0 кв.м, альтанок «О» пл. 7,7 кв.м, «П» пл. 7,7 кв.м, «Р» пл.. 7,7 кв.м, «С» пл. 7,7 кв.м, «Т» пл. 5,3 кв.м, огорожі № 1-5, свердловини № 6,7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_13. про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_2, з забороною користуватися, відчужувати та розпоряджатися цим майном, задовольнити частково.
Накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, яке складається з нежитлових будівель, а саме: будівля реєстру «А» пл. 747,6 кв.м, побутової будівлі «Б» пл. 59,2 кв.м, будинку відпочинку «В» пл. 26,1 кв.м, гостьових будинків: «Г» пл. 13,6 кв.м та «Д» пл. 58,1 кв.м, туалету «Е» пл. 14,7 кв.м, будинків охорони «Ж» пл. 2,8 кв.м, «К» пл. 2,8 кв.м; магазинів: «З» пл. 4,4 кв.м та «І» пл. 4,4 кв.м, щитової «Л» пл. 4,6 кв.м, побудови під свердловину «М» пл. 5,8 кв.м, навіс «Н» пл. 61,0 кв.м, альтанок «О» пл. 7,7 кв.м, «П» пл. 7,7 кв.м, «Р» пл.. 7,7 кв.м, «С» пл. 7,7 кв.м, «Т» пл. 5,3 кв.м, огорожі № 1-5, свердловини № 6,7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, з забороною відчужувати та розпоряджатися цим майно.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Справа № 11-сс/824/583/2019 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_14.
Доповідач: ОСОБА_9
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2019 |
Оприлюднено | 19.01.2023 |
Номер документу | 79365576 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Присяжнюк Олег Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні