Постанова

від 09.01.2019 по справі 914/2458/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2019 р. Справа №914/2458/16

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів: Мирутенка О.Л.

ОСОБА_1

За участю представників сторін:

від ПАТ Дельта Банк : ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта Банк від 18.10.2018

на ухвалу Господарського суду Львівської області від

03.10.2018 (суддя Чорній Л.З., повний текст

рішення складено 08.10.2018)

за заявою ініціюючого кредитора Державної екологічної інспекції у Запорізькій

області м.Запоріжжя

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Логіка м. Львів

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута та відповідно ліквідовано ТОВ Консалтингова компанія Логіка . Постановлено: вимоги всіх кредиторів до банкрута, в тому числі, що заявлені у даній справі, а саме: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області в сумі 9 801 460 грн.; ПАТ Дельта Банк у сумі 273 625,23 грн.; Концерну Міські теплові мережі у сумі 219 698,87 грн.; виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню; припинено провадження у справі №914/2458/16 та повноваження ліквідатора ОСОБА_3; затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за період з 20.12.2016 по 31.12.2017 у сумі 50 683,87 грн., яку стягнуто пропорційно сумі визнаних вимог кредиторів; зобов'язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення ТОВ Консалтингова компанія Логіка та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення банкрута.

Така ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ліквідатором після попереднього скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та з урахуванням зазначених у постанові апеляційної інстанції недоліків, вчинено усі необхідні дії щодо виявлення активів боржника. У зв'язку із відсутністю таких, ліквідаційний баланс затверджено, а боржника ліквідовано.

Не погоджуючись із такою ухвалою ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано апеляційну скаргу.

ПАТ Дельта Банк подано апеляційну скаргу за вих. №23.1/2528 від 18.10.2018 на зазначену ухвалу суду, яка надійшла до Західного апеляційного господарського суду 25.10.2018.

Така скарга загалом мотивована тим, що ліквідатором не проведео необхідної роботи та не подано суду належного проведення фінансового аналізу боржника, підтвердження відсутності фіктивного банкрутства, доказів звернення до засновників та керівника боржника щодо стягнення заборгованості, що виникла на підставі субсидіарної відповідальності.

Арбітражним керуючим (ліквідатором) з метою виявлення майна банкрута не вжито наступних конкретних заходів:

ознайомлення у державного реєстратора з реєстраційною справою ТОВ Консалтингова компанія Логіка - з метою дослідження формування статутного фонду банкрута та за рахунок чого був сформований статутний фонд, у разі, якщо засновниками внески не внесені в повному обсязі - притягнення засновників до солідарної відповідальності по незадоволеним боргам товариства;

звернення до правоохоронних органів з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб банкрута за непередачу ліквідатору печаток, штампів, документації та майна банкрута;

отримання від органів статистики копій всієї фінансової звітності банкрута, її аналіз;

звернення до відповідних банківських установ з запитом про рух грошових коштів, в т.ч. по закритих рахунках (з розшифровкою контрагентів та господарських операцій) по цих рахунках за останні 5 років;

отримання від податкових органів інформації про документальні перевірки банкрута та їх копії (з додатками);

отримання від податкових органів інформації про надмірно сплачені кошти боржником до бюджету, наявність бюджетного відшкодування ПДВ на користь боржника;

отримання від органів Державної виконавчої служби інформації про виконавчі провадження, в яких банкрут є стягувачем;

отримання у нотаріуса з Державного реєстру правочинів витягу, для отримання інформації про нотаріально посвідчені угоди, стороною яких був банкрут;

- отримання інформації від Державного космічного агентства України, щодо встановлення наявності відповідної ліцензії ДКА України на право провадження господарської діяльності з розроблення, випробування, виробництва, експлуатації ракет-носіїв, космічний апаратів та їх складових частин, наземного комплексу управління космічними апаратами та його складових частин;

- отримання інформації від Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті;

- отримання інформації від Державної служби інтелектуальної власності України;

- отримання інформації від Філії Український центр інноватики та патентно- інформаційних послуг;

- отримання інформації від Інспекції головного державного реєстратора флоту.

Окрім цього, скаржник вважає, що оскільки комітетом кредиторів 12.05.2017 р. встановлено арбітражному керуючому (ліквідатору) основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора боржника у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, а рішенням від 31.08.2018 р. погоджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками процедури ліквідації банкрута на су 54 557,80 грн., то відповідно повинні були бути прийняті рішення про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, що передбачено ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкуртом , чого зроблено не було.

Таким чином, у ліквідаційній процедурі вимоги кредиторів не були задоволені навіть частково, але суд першої інстанції поклав на кредиторів обов'язок понести й витрати ліквідаційної процедури, що суперечить преамбулі призначенню Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , частиною якого є застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

У відзиві на апеляційну скаргу за вих. 02-01/17-124 від 14.11.2018 арбітражний керуючий (ліквідатор) ОСОБА_3 подав заперечення на таку в основному з тих підстав та за тих же обставин, якими мотивована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а також додатково обгрунтував свою позицію судовою практикою Верховного Суду зі справи № 912/1783/16 у постанові від 01.08.2018 щодо стягнення оплати послуг з кредиторів пропорційно їх визнаних і не задоволених грошових вимог.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство письмових доводів чи заперечень щодо апеляційної скарги суду не надіслали.

Присутні у судовому засіданні представник кредитора і відповідно апелянта ПАТ Дельта Банк та арбітражний керуючий (ліквідатор) ОСОБА_3 висловилися відповідно в підтримання доводів і заперечень, викладених у апеляційній скарзі та відзиві на таку.

Дослідивши усі матеріали справи в сукупності з доводами та запереченнями присутніх у судовому засіданні представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про необгрунтованість апеляційної скарги, залишенні оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення, враховуючи таке.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 апеляційну скаргу ПАТ Дельта Банк було задоволено, а ухвалу господарського суду першої інстанції від 20.09.2017 скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання про затвердження звіту ліквідатора банкрута ТОВ Консалтингова компанія Логіка , а справу надіслано до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Підставами для скасування ухвали суду першої інстанції стало те, арбітражний керуючий не обґрунтував неможливість подання суду першої інстанції доказів проведення інвентаризації. Водночас, у силу приписів ст. 46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатор банкрута зобов'язаний був разом із звітом ліквідатора і ліквідаційним балансом подати місцевому господарському суду відомості за результатами інвентаризації майна боржника. Також, ліквідатором банкрута не реалізовано майнові активи боржника - недобудований житловий будинок літ. А-8-9, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд.68

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог суду та з метою вчинення всіх необхідних дій для завершення ліквідаційної процедури, ліквідатором у звіті зазначено та підтверджено доказами, що рішенням ОСОБА_4 комітету Запорізької міської ради від 24.12.2009 №550/41 погашено реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва - недобудований житловий будинок /літ. А-8-9/ по вул. Товариській, 68 у м. Запоріжжі за ТОВ «Консалтингова компанія Логіка у зв'язку з реєстрацією права власності на квартири та нежитлові будівлі у вказаному будинку за їх власниками-фізичними та юридичними особами.

ОСОБА_4 комітету Запорізької міської ради від 23.03.2018 ліквідатору банкрута надано перелік власників квартир в житловому будинку №68 по вул. Товариській в м. Запоріжжі відповідно до якого за ТОВ Консалтингова компанія Логіка було зареєстровано 10 квартир, а саме: квартири №№8, 77, 78, 88, 89, 94, 97, 99, 102, 109 за адресою м. Запоріжжя, вул. Товариська, 68.

В подальшому ліквідатором банкрута отримано витяги з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з яких вбачається, що всі зазначені квартири були відчужені у 2010 році.

З метою встановлення факту правомірного відчуження вказаних квартир, ліквідатором банкрута направлено до нотаріуса та власників квартир запити про надання копій договорів купівлі-продажу та доказів здійснення власниками розрахунків за відповідними договорами.

З огляду на той факт, що станом на 14.05.2018 ліквідатором банкрута відповіді на вказані запити не отримано, останній звернувся до суду з клопотанням про витребування копій договорів купівлі-продажу у приватного нотаріуса ОСОБА_5

02.07.18 р. на адресу суду від приватного нотаріусу ОСОБА_5 надійшла запитувана інформація, а саме копії договорів купівлі-продажу квартир, які належали на праві власності боржнику.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що будь-яких правових підстав для включення до ліквідаційної маси боржника та подальшої реалізації недобудованого житлового будинку літ А-8-9, розташованого у м. Запоріжжя по вул. Товариська, 68 немає.

Арбітрпажним керуючим (ліквідатором) в період процедур розпорядження майном та ліквідації зроблено більше 35-ти запитів до державних та інших органів, підприємств та установ що здійснюють державну чи іншу реєстрацію (облік) активів юридичних чи фізичних осіб-підприємців, отримано на них запити про відсутність таких або про відсутність будь-якої інформації, які безпосередньо зазначені у звіті ліквідатора та у оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Окрім цього, ліквідатором у звіті також зазначено, що залишилося не спростованим у апеляційній скарзі, що у зв'язку з відсутністю керівних органів боржника за місцезнаходженням юридичної особи, проведення інвентаризації майна спільно з представником боржника є неможливим. Через відсутність документів фінансової звітності боржника за останні три роки, арбітражний керуючий не мав можливості здійснити аналіз його фінансово-господарської діяльності.

Реалізовуючи вимоги ч. 7 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ліквідатором подано до банків, у яких містилися розрахункові рахунки боржника, заяви про їх закриття, які були задоволені, а рахунки закриті.

Окрім цього, судом першої інстанції вірно встановлено, що загальна сума кредиторських вимог (пасив підприємства) складає 10 294 784,10 грн., з яких: вимоги Державної екологічної інспекції у Запорізькій області у розмірі 9 801 460 грн., вимоги ПАТ Дельта Банк у розмірі 273 625,23 грн.; вимоги Концерну Міські теплові мережі у розмірі 219 698, 87 грн.

Рішенням комітету кредиторів від 31.08.2018 схвалено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс боржника та уповноважено ліквідатора звернутись до суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута із подальшим закриттям провадження у справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обгрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про належне здійснення повноважень ліквідатора боржника, арбітражного керуючого ОСОБА_3, в частині вчинення усіх дій щодо виявлення активів боржника, і враховуючи їх відсутність, затвердження звіту та ліквідаційного балансу.

Окрім цього враховується, що попередньою постановою суду апеляційної інстанції уже було скасовано рішення суду першої інстанції про затвердження звіті і ліквідаційного балансу боржника, було передбачено конкретні недоліки у роботі арбітражного керуючого. З такою постановою і саме у такій редакції з переліком необхідних для вчинення дій погодився апелянт, той же кредитор - ПАТ Дельта Банк та відповідно не оскаржив її у касаційному порядку у зв'язку із недостатніми вказівками суду апеляційної інстанції.

Стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає застосування судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Одним з основоположних аспектів верховенства права в контексті практики Європейського суду, є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Таким чином, враховуючи, що арбітражний керуючий (ліквідатор) вчиняв дії по належному завершенні ліквідаційної процедури в контексті вказівок (недоліків) попередньої процедури ліквідації, зазначені у попередній постанові апеляційного суду, їх належним чином виконав (усунув), а також враховуючи принцип юридичної визначенності, доводи та заперечення апелянта є необгрунтованими та такими, що спрямовані не на реальне досягнення результату завершення ліквідаційної процедури при вжитих усіх заходах виявлення і реалізації активів боржника, а на необгрунтоване і безпідставне заперечення реальних обставин. При цьому, суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що не може бути належним та допустимим доводом неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язку ліквідатора, ненадсилання запитів до органів державної реєстрації тих активів, на які існує державна монополія або особливий порядок реєстрації певного виду господарської діяльності (реєстрація космічних чи інших літальних апаратів і т.д.), оскільки в силу ч.1 ст. 74 ГПК України, саме кредитор (апелянт) повинен довести належними і допустимими доказами наявність, чи принаймні обгрунтована припустимість про наявність того чи іншого, наділеного родовими чи індивідуальними ознаками, активу. Таких доказів апелянтом не подано ні суду першої інстанції, ні апеляційному.

Щодо звіту ліквідатора про затвердження грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками попереднього періоду ліквідаційної процедури за період з 20.12.2016 по 31.12.2017 р. у сумі 50 683,87 грн., то судом апеляційної інстанції зазначається таке.

Рішенням комітету кредиторів 31.08.2017 одноголосно, усіма його членами, погоджено звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат. Крім того, погоджено пропорційну виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому ОСОБА_3 за виконання повноважень ліквідатора банкрута за період з 20.12.2016 по 23.08.2017 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у частині 48 255,11 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десять мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. (Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, викладеній у постанові від 01.08.2018 у справі №912/1783/16).

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна банкрута чи інших його активів та грошових коштів, не може впливати на оплату його послуг, виконаних належним чином і у спосіб та порядок, визначений чинним законодавством. Окрім цього, апелянт, заперечуючи щодо затвердження звіту ліквідатора про оплату його послуг не посилається на будь-які докази, норми закону чи обставини справи, а лише на загальний принцип процедури банкрутства - мету повного чи часткового задоволення вимог кредиторів, визначений у преамбулі Закону України Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом . Проте, мета закону, це є лише його намір врегулювати у певний спосіб та з певними наслідками спірні правові відносини, і у будь-якому разі мета закону не ототожнюється з обов'язковою (імперативною) чи альтернативною (диспозитивною) поведінкою учасників таких спірних відносин, за невиконання яких, наступає певна юридична відповідальність, для прикладу, - незатвердження звіту ліквідатора із подальшою оплатою послуг за виконану роботу.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обгрунтованність звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута та відповідно правомірно його затвердив, а боржника ліквідував із відповідними правовими наслідками.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, з якими погоджується й суд апеляційної інстанції.

За таких умов, суд першої інстанції, правильно з'ясував характер спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку, що не спростовано доводами апеляційної скарги, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч.ч. 1, 2 ст. 76, ч.ч 1, 2 ст. 77, ч.ч 1-3 ст. 86 ГПК України, дотримуючись принципу змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вище, оскільки апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 у справі № 914/2458/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ Дельта Банк , без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Справу повернути на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.01.2019

ОСОБА_6 Матущак

Судді О.Л. Мирутенко

ОСОБА_1