Постанова

від 22.01.2019 по справі 924/498/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Справа № 924/498/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Гудак А.В.,

Суддя Олексюк Г.Є.,

Суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 адвокат

відповідача: ОСОБА_2 дові.в справі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.18р. у справі № 924/498/18 (суддя Смаровоз М.В., м.Хмельницький, повний текст рішення складено 29.10.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс"

до Кам'янець-Подільської міської ради

про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 4,6994 га у визначених межах

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далланс", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, звернувся до господарського суду Хмельницькох області з позовом про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Далланс" права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 4,6994 га по вул. Індустріальна, 4 в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області у визначених у позовних вимогах межах.

В обґрунтування даного позову зазначає, що чинним рішенням другої сесії Кам'янець - Подільської міської ради від 20.05.1998 №32 за ТОВ "Далланс" закріплено на праві постійного користування земельну ділянку площею 4,8 га, розміщену за адресою: вул. Індустріальна, 4, м. Кам'янець - Подільський, та дозволено Державним проектним та іншим землевпорядним організаціям виготовити ТОВ "Далланс" державний акт на право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою. Технічну документацію виготовлено на підставі договору №195 від 07.11.2016 ФОП ОСОБА_3 У відповідь на звернення позивача з заявою від 11.05.2017 про проведення державної реєстрації земельної ділянки площею 4,6994 га за адресою: вул. Індустріальна, 4 державним реєстратором Головного управління Держгеокадастру Кам'янець-Подільської міської ради 12.05.2017 відмовлено. 23.06.2017 та 26.09.2017 позивач звертався до Кам'янець-Подільської ради з заявами про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ТОВ „Далланс", проте депутатами на сесії ради не проголосовано питання надання позивачу відповідної згоди та відмови у наданні дозволу заявнику не надіслано. Позивач вважає такі дії міської ради протиправними та немотивованими, стверджує, що повноваження міської ради щодо предмету спору не є дискреційними, у зв'язку з чим звернувся до суду за визнанням права постійного користування земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.10.2018 у справі № 924/498/18 у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Далланс" відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що оскільки позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження тієї обставини, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" наявне право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 4,6994 га по вул. Індустріальна, 4 в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області у визначених у позовних вимогах межах, судом першої інстанції констатувалось, що незалежно від змісту інших доводів учасників процесу у задоволенні позову слід відмовити з огляду на його необґрунтованість.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Далланс" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2018 у справі №924/498/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме застосовано норму статті 22 ЗК України в редакції від 18.12.1990, яка на думку позивача стосується першого виникнення прав на земельну ділянку та не застосовано норму статті 30 ЗК України в редакції від 18.12.1990, яка стосується переходу прав на земельну ділянку, який відбувся у випадку ТОВ Далланс .

Поряд з цим, позивач вважає, що в даній справі ним доведено всіма належними та допустимими доказами наявність у ТОВ Далланс права постійного користування земельною ділянкою.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2018 у справі № 924/498/18 та розгляд апеляційної скарги призначено на 13 грудня 2018 року.

07.12.2018 на адресу суду від Кам`янець-Подільської міської ради надійшов відзив в якому просить суд залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2018 у справі №924/498/18 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Далланс без задоволення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у справі №924/498/18 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.18р. у справі № 924/498/18 відкладено на 26 грудня 2018 року.

22.12.2018 на адресу суду засобами електронного зв`язку від ТОВ Далланс надійшло пояснення в якому позивач вважає, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 по справі №924/233/17 за позовом Керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" про стягнення 553 811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4, без правовстановлюючих документів, підтверджено твердження позивача про те, що ТОВ Далланс користується земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м.Кам`янець-Подільський, вул.Індустріальна, 4 на праві постійного користування та просить суд врахувати ці пояснення під час розгляду справи по суті.

Адвокат позивача в судовому засіданні 26.12.2018, яке відбулось в режимі відеоконференції, підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та надав відповідні пояснення, просив суд скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2018 у справі №924/498/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник Кам'янець-Подільської міської ради в судовому засіданні 26.12.2018, яке відбулось в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ТОВ «Далланс» заперечила в повному обсязі з підстав викладених у відзиві та наданих усних пояснень та просила суд залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2018 у справі №924/498/18 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Далланс» без задоволення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №924/498/18 до 14:10 год. 22 січня 2019.

Після перерви у судовому засіданні, адвокат позивача в судовому засіданні 22.01.2019, яке відбулось в режимі відеоконференції, підтримав вимоги викладені в апеляційній та просив суд скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2018 у справі №924/498/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Після перерви у судовому засіданні, представник Кам'янець-Подільської міської ради в судовому засіданні 22.01.2019, яке відбулось в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ТОВ «Далланс» заперечила в повному обсязі та просила суд залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2018 у справі №924/498/18 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Далланс» без задоволення.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення адвоката ТОВ Далланс та представника Кам'янець - Подільської міської ради в судових засіданнях 26.12.2018, 22.01.2019 обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.18р. у справі № 924/498/18 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням другої сесії Кам'янець - Подільської міської ради ХХІІ скликання №32 від 20.05.1998 Про закріплення земельної ділянки за ТОВ Далланс на підставі ст. 30 Земельного кодексу України, закріплено в постійне користування за Товариством з обмеженою відповідальністю Далланс земельну ділянку по вул. Індустріальній, 4, площею 4,8 га для обслуговування виробничої бази. Дозволено Державним проектним та іншим землевпорядним організаціям виготовити ТОВ Далланс державний акт на право постійного користування на вказану земельну ділянку(а.с. 18 т.1).

Листом №03-04-12-223 від 16.02.1999 Виконавчий комітет Кам`янець-подільської міської ради повідомив Начальника Кам`янець-подільської ОДПІ ОСОБА_4 про те, згідно ст.30 ЗК України, рішення міської ради №32 від 20.05.1998 та листів ТОВ Далланс №51 від 17.03.1998 та ТОВ Бавовняна ткацька фабрика №93 від 17.03.1998 право користування земельною ділянкою у ТОВ Далланс виникло з 05.05.1996(а.с. 97 т.1).

На підставі договору №195 від 07.11.2016 між ТОВ Далланс та ФОП ОСОБА_5 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) яка знаходиться в постійному користуванні для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (виробництво кухонних меблів) ТОВ Далланс розташованої за адресою: м.Кам`янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4.(а.с. 32-42 т.1).

11.05.2017 ТОВ Далланс до ОСОБА_6 у м.Кам`янець-Подільському районі та м.Кам`янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області було подано заяву про проведення державної реєстрації земельної ділянки площею 4,6994 га за адресою: вул.Індустріальна, 4.

ОСОБА_6 у м.Кам`янець-Подільському районі та м.Кам`янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.05.2017 №15 повідомлено ТОВ Далланс , що земельну ділянку вказану у заяві неможливо зареєструвати, тому що документи подані не відповідають вимогам законодавства(а.с. 19 т.1).

30.05.2017 ТОВ Далланс на вказану відмову буда подана скарга до ОСОБА_6 у м.Кам`янець-Подільському міськрайонного управління у Кам`янець-Подільському районі та м.Кам`янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру (а.с. 20-22 т.1) за результатами розгляду як зазначає позивач було роз`яснино, що в поданих документах була відсутня згода Кам`янець-подільської міської ради на відновлення меж земельної ділянки користувачем, як це передбачено п. г ч.10 ст.55 Закону України Про землеустрій .

23.06.2017 позивачем до Кам`янець-Подільської міської ради подано заяву про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки, яка перебуває а користування ТОВ Далланс (а.с. 23 т.1).

Листом виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2/02-14-3993 від 08.09.2017 повідомлено ТОВ Далланс , що на пленарному засіданні сесії Кам`янць-Поділської міської ради розглядався проект рішення з порушеного питання, але при голосуванні не набрав необхідної кількості голосів(а.с. 26 т.1).

Згідно витягу з протоколу засідання тридцять дев`ятої сесії міської ради VII скликання 05-06 вересня 2017 року за земельне питання: Про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки користувачем за адресою вулиця Індустріальна, 4, депутати (при 2 - за ) не прийняли рішення з цього питання(а.с. 28-29 т.1).

26.09.2017 ТОВ Далланс повторно звернувся до Кам`янець-Подільської міської ради щодо надання згоди на відновлення меж земельної ділянки, яка перебуває в користування ТОВ Далланс (а.с. 27 т.1).

Листом виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2/02-14-4802 від 15.11.2017 повідомлено ТОВ Далланс , що на пленарному засіданні сесії Кам`янець-Подільської міської ради розглядався проект рішення з порушеного питання, але при голосуванні не набрав необхідної кількості голосів(а.с 43 т.1).

Згідно витягу з протоколу засідання сорок четвертої сесії міської ради VII скликання 07 листопада 2017 року за земельне питання: Про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки користувачем за адресою вулиця Індустріальна, 4, депутати (при 7 за ) не прийняли рішення з цього питання(а.с. 152 т.1).

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає безпідставне ненадання Кам`янець-Подільської міською радою згоди на відновлення меж земельної ділянки по вул.Індустріальній, 4 протиправним і таким, що перешкоджає належному оформленню і державній реєстрації даної земельної ділянки, а права ТОВ Далланс підлягають захисту у судовому порядку, а тому звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 4,6994 га у визначених межах.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України одним зі способів захисту порушеного права на земельні ділянки є визнання права.

Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закріплено загальновизнаний принцип права, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів зазначено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі №912/1604/17.

На час закріплення за ТОВ Далланс земельної ділянки в постійне користування земельні відносини регулювалися Земельним кодексом України 1990 року із змінами (в редакції від 22.06.1993, чинній на час виникнення спірних правовідносин)(далі за текстом - ЗК України 1990 року).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням другої сесії Кам'янець - Подільської міської ради ХХІІ скликання №32 від 20.05.1998 Про закріплення земельної ділянки за ТОВ Далланс на підставі ст. 30 Земельного кодексу України, закріплено в постійне користування за Товариством з обмеженою відповідальністю Далланс земельну ділянку по вул. Індустріальній, 4, площею 4,8 га для обслуговування виробничої бази. Рішення сесії міської ради від 22.12.1993 №10 про передачу даної земельної ділянки в постійне користування бавоняно-ткацькій фабриці відмінено. Державний акт, виданий бавовняно-ткацькій фабриці 25.10.1995 за №0015 анульовано. Дозволено Державним проектним та іншим землевпорядним організаціям виготовити ТОВ Далланс державний акт на право постійного користування на вказану земельну ділянку(а.с. 18 т.1).

Згідно ст. 30 ЗК України 1990 року встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 23 ЗК України 1990 року встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами , які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Таким чином, Земельний кодекс України 1990 року передбачав обов'язковість оформлення, держаної реєстрації та видачі землекористувачам правопідтверджуючих документів на землю.

Відповідно до пункту 6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки. ОСОБА_7 України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону. Земельний кодекс України є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками (№1-17/2005) виокремив характерні особливості цього правового титулу, а саме:

- право постійного землекористування є безстроковим (на відміну від права оренди) та може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов'язки постійних землекористувачів визначені земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі сплачують податок на землю, розмір якого визначається відповідно до законодавства (на відміну від договірного характеру орендної плати);

- земельні ділянки передаються у постійне користування в порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта; оплаті підлягає лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку.

Отже, виникнення в особи права постійного користування на земельну ділянку пов'язується з відповідним юридичним фактом , а саме одержання документа, що посвідчує це право, а саме державного акта.

Згідно з пунктів 1.7, 1.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), на земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки. Розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

У відповідності до п. 1.6., 1.7. Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджену наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №85 від 26.08.1997, призначенням інвентаризації земель населених пунктів є отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам. Обліковим об'єктом інвентаризації є земельна ділянка, що знаходиться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб.

Згідно з п. 2.2. Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджену наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №85 від 26.08.1997, до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належить: затвердження технічних завдань на проведення робіт по інвентаризації земель; встановлення порядку, обсягу, черговості та строків проведення робіт по інвентаризації земель; погодження результатів закінченої інвентаризації в цілому і подання їх на затвердження відповідним радам.

Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) (далі за текстом - інструкція) затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.04.1993, визначено перелік документів, необхідних для виготовлення технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою, а саме:

- виписку з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки;

- журнали і абриси геодезичних вимірювань;

- каталог координат окружної межі землекористування;

- план земельної ділянки;

- відомість обчислення площ;

- експлікацію земельних угідь;

- матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і

землекористувачами(п.1.10 інструкції).

Розділом 2 інструкції встановлено, що роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку:

- підготовчі роботи;

- встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- складання плану земельної ділянки;

- заповнення бланка державного акта.

Підготовчі роботи включають: при складанні державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на земельні ділянки, якими вони користуються: аналіз земельно-облікових документів, попереднього акта на право користування земельною ділянкою, геодезичних даних на зовнішні межі, планово-картографічних матеріалів; підготовку виписки з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; розробка технічної документації по складанню державних актів(п.2.1 інструкції).

Межі наданих (переданих) земельних ділянок переносяться у натуру (на місцевість) і закріплюються межовими знаками, а межі ділянок, що знаходяться у власності та користуванні і проходять по визначених в натурі контурах, звіряються з наявними планами ділянок. При відсутності плану проводиться зйомка зовнішніх меж земельної ділянки, встановлюються суміжні власники землі і землекористувачі, за участю останніх складається протокол, в якому докладно описується розташування меж на місцевості(п.2.2.інструкції).

Складається план земельної ділянки з визначенням на ньому її меж і розмірів, описом меж суміжних власників землі і землекористувачів. На плані показуються:

- межі всіх черезсмужних ділянок, що передаються (надаються) у власність або користування в межах відповідної Ради народних депутатів;

- лінійні проміри по межі земельної ділянки;

- всі поворотні точки меж земельної ділянки;

- всі точки, закріплені в натурі (на місцевості) довгостроковими межовими знаками;

- всі лінії, які є суходольними межами. Ці межі викреслюються суцільною лінією чорною тушшю;

- річки, озера, канали, шляхи, лісосмуги, інші урочища, що співпадають з межами.

На плані зовнішніх меж земель власників і користувачів показуються вкраплені земельні ділянки сторонніх власників землі і землекористувачів та додається їх список.

План земельної ділянки складається у масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів(п.2.3 інструкції).

Згідно п.3.1. інструкції, державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.

Державні акти на право постійного користування землею реєструються відповідно: - у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за формою згідно з додатком N 4.(п.3.2. інструкції).

В матеріалах справи, міститься лист №51 від 17.03.1998 ТОВ Далланс до Виконкому Кам`янець-Поділської міської ради, в якому позивач просить видати на ім`я ТОВ Далланс акт про право користування землею, на якій знаходяться основні засоби, споруди, будівлі та комунікації та зробити відповідні зміни у земельному кадастрі(а.с. 95 т.1).

В подальшому 24.04.2000 ТОВ Далланс звернулось з листом №243 до земельного відділу Кам`янець-Подільської міської ради в якому просить виготовити державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою загальною площею 4.8 га.(а.с.96 т.1).

Однак, колегією суддів встановлено, що будь-яку підготовку та надання документів передбачених вищезгаданою Інструкцією та в 2000 році Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (далі - Інструкція), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.06.1999, які передують видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Індустріальній, 4, площею 4,8 га для обслуговування виробничої бази, позивач не здійснював. Дані обставини підтверджуються відсутністю належних та допустимих доказів в матеріалах даної справи.

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №3-670гс15 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 921/716/17-г/17.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено поданими суду доказами факту наявності у нього порушеного права постійного користування земельною ділянкою по вул.Індустріальній, 4, площею 4,6994 га в м.Кам`янець-Подільський Хмельницькій області, адже таке право ним не зареєстровано на встановлених законом підставах.

При цьому сам факт наявності рішення другої сесії Кам'янець - Подільської міської ради від 20.05.1998р. №32, яким закріплено в постійне користування за ТОВ Далланс земельну ділянку по вул.Індустріальній, 4, площею 4,8 га в м.Кам`янець-Подільський Хмельницькій області для обслуговування виробничої бази, не може свідчити про правомірність набуття позивачем права на спірну земельну ділянку по вул.Індустріальній, 4, площею 4,6994 га в м.Кам`янець-Подільський Хмельницькій області в постійне (безстрокове) користування .

Спір у даній справі виник у зв'язку із неприйняттям Кам`янець-Подільської міською радою рішень щодо згоди на відновлення меж земельної ділянки по вул.Індустріальній, 4, які на думку позивача порушують його право як землекористувача.

Водночас, визнання права можливе у разі виникнення спору щодо його належності між особою, що вважає право порушеним, та іншою, яка претендує на відповідний титул. Такий спосіб захисту прав може бути застосований при наявності спору про право. Вимога про визнання права може бути пред'явлена до особи, яка не визнає чи порушує право.

Враховуючи вищевикладене, колегією суддів не встановлено, що між ТОВ Далланс та Кам`янець-Подільською міською радою існує спір щодо того, кому з них належить право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Отже, позовні вимоги до Кам`янець-Подільської міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою не можуть бути задоволені у даному спорі, тому саме з цих підстав необхідно відмовити у задоволенні даної позовної вимоги.

Посилання позивача на те, що факт виникнення у позивача права постійного користування земельною ділянкою саме площею 4,6994 га і саме у визначених позивачем межах встановлено рішенням арбітражного суду Хмельницької області від 27.05.1999 у справі № 5/249-н за позовом Кам`янець-Подільського ТОВ Далланс до Кам`янець-Подільської міської ради про визнання недійсним п.4 рішення другої сесії Кам`янець-Подільської міської ради ХХХІІІ скликання №32 від 20.05.98 та роз`яснення виконавчого комітету Кам`янець-Поділської міської ради №03-04-12-223 від 16.02.99 до пункту 4 рішення другої сесії Кам`янець-Поділської міської ради ХХХІІІ скликання №32 від 20.05.98 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 по справі №924/233/17 за позовом Керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" про стягнення 553 811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4, без правовстановлюючих документів, колегія суддів відхиляє як безпідставні з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.12.2018 у справі № 910/3055/18.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

Колегія суддів відзначає, що немає винятків стосовно преюдиційності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиційності.

Рішенням арбітражного суду Хмельницької області від 27.05.1999 у справі №5/249-Н за позовом Кам`янець-Подільського ТОВ Далланс до Кам`янець-Подільської міської ради про визнання недійсним п.4 рішення другої сесії Кам`янець-Подільської міської ради ХХХІІІ скликання №32 від 20.05.98 та роз`яснення виконавчого комітету Кам`янець-Поділської міської ради №03-04-12-223 від 16.02.99 до пункту 4 рішення другої сесії Кам`янець-Поділської міської ради ХХХІІІ скликання №32 від 20.05.98, відмовлено Кам`янець-Подільському ТОВ "Далланс"в позові в частині визнання недійсним пункту 4 рішення другої сесії Кам`янець-Подільської міської ради ХХХІІІ скликання №32 від 20.05.98 р. в якому зазначено про необхідність ТОВ "Далланс" сплатити борг по земельному податку з моменту виникнення у нього права користування земельною ділянкою. Даним рішенням суду арбітражний суд Хмельницької області припинено провадження у позові в частині визнання недійсним роз`яснення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №03-04-12-223 від 16.02.99 р. до пункту 4 рішення другої сесії Кам`янець-Подільської міської ради ХХХІІІ сликання №32 від 20.05.98 р.

В постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 по справі №924/233/17 за позовом Керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" про стягнення 553 811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4, без правовстановлюючих документів, судом встановлено, наступне: "за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Проте, як вже зазначалося вище, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки вказані відносини, до моменту укладення договору оренди мають ознаки кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду по справі №922/3412/17. В той час, як ознаки деліктних відносин, а саме - зменшення майна, яке було наявне в позивача, в даному випадку відсутні. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Кам'янець-Подільська місцева прокуратура звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення в сумі 553 811,51 грн грн, визначає вказану суму у якості збитків, що були їй завдані внаслідок несплати відповідачем сплати орендної плати за земельну ділянку. Як на правову підставу своїх вимог посилається на ст.224 ГК України, ст.1166 ЦК України, а саме на норми якими врегульовано порядок відшкодування збитків, тобто позивач посилається на наявність деліктних правовідносин. При цьому, розмір збитків, заявлений до стягнення розрахований на підставі акту комісії від 30.09.2016 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради №1291. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Виходячи з того, що саме на позивача покладається обов'язок обґрунтувати позов, тобто навести ті обставини, які на його думку свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог (підстави позову), суд при визначенні предмету доказування керується, зокрема підставами позову. А тому, доводи позивача - Кам'янець-Подільської міської ради, що ґрунтуються на нормах, які регулюють деліктні зобов'язання, апеляційним судом оцінюються як неналежне правове обґрунтування позову, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог."

Отже, в результаті аналізу рішення арбітражного суду Хмельницької області від 27.05.1999 у справі № 5/249-н за позовом Кам`янець-Подільського ТОВ Далланс до Кам`янець-Подільської міської ради про визнання недійсним п.4 рішення другої сесії Кам`янець-Подільської міської ради ХХХІІІ скликання №32 від 20.05.98 та роз`яснення виконавчого комітету Кам`янець-Поділської міської ради №03-04-12-223 від 16.02.99 до пункту 4 рішення другої сесії Кам`янець-Поділської міської ради ХХХІІІ скликання №32 від 20.05.98 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 по справі №924/233/17 за позовом Керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" про стягнення 553 811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4, без правовстановлюючих документів, колегією суддів з`ясовано, що в даних судових рішеннях судами лише згадувалось про наявність рішення другої сесії Кам'янець - Подільської міської ради ХХІІ скликання №32 від 20.05.1998 Про закріплення земельної ділянки за ТОВ Далланс , однак дане рішення Кам'янець - Подільської міської ради у вищезгаданих справах, не було предметом дослідження та оцінки судами під час розгляду справ по суті.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що наявність рішення другої сесії Кам'янець - Подільської міської ради ХХІІ скликання №32 від 20.05.1998 Про закріплення земельної ділянки за ТОВ Далланс у судових рішення по справах № 5/249-н та №924/233/17 не набуває властивості преюдиційності.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно того, що ним з 1998 року та до теперішнього часу сплачується податок на землю(а.с.91, 103-141 т.1), що в свою чергу є підтвердженням виконання ТОВ "Далланс" взятих на себе обов'язків та дотримання норм земельного законодавства України, оскільки факт оплати земельного податку за спірну земельну ділянку не створює для нього підстав щодо набуття цієї земельної ділянки у постійне користування. Разом з тим, діючим законодавством України чітко визначені випадки та порядок передачі земельних ділянок у постійне користування, з огляду на що, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовної вимоги про визнання права постійного користування вищезгаданою земельною ділянкою.

Щодо твердження скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що помилковість застосування судом першої інстанції ст. 22 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не вплинуло за правильність висновків суду першої інстанції по суті спору щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевказаних висновків суду першої інстанції та фактично зводяться до незгоди з вищевказаною оцінкою судом першої інстанції зазначених доказів по справі, а також незгоди з висновками суду про недоведеність вищевказаних фактів, наведених позивачем у позові, а саме, щодо наявності у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою, вимоги до апеляційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність позивачем зазначених фактів, покладених ним в основу позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що у пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява №4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див.рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2018 у справі № 924/498/18 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2018 у справі №924/498/18 без змін.

2. Справу №924/498/18 повернути господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 23 січня 2018 року

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Маціщук А.В.