Рішення

від 17.01.2019 по справі 910/15536/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2019Справа № 910/15536/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/15536/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"; Дофізичної особи - підприємця Ющика Артема Вікторовича; Простягнення 152 539,43 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК Рубін" подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з фізичної особи - підприємця Ющика Артема Вікторовича грошових коштів у розмірі 138 000,00 грн. , які не були повернуті відповідачем на вимогу позивача у зв'язку із розірванням договору субпідряду від 01.10.2018 № 01/10/2018, а також 11 705,43 грн. пені, 488,00 грн. 3 % річних, 2 346,00 грн. інфляційних нарахувань за час прострочення їх повернення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови укладеного сторонами договору, не подав позивачеві на затвердження проект кошторису, чим порушив п. 2.3.1 договору та, у подальшому не повернув перераховану йому попередню плату після повідомлення позивача про розірвання договору та виставлення вимоги про сплату 138 000,00 грн.

На підтвердження заявленого позову суду було подано договір субпідряду, претензію з доказами її направлення, платіжне доручення про перерахування попередньої плати,

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 відкрито провадження у справі № 910/15536/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав, проте в установлений строк та поза строком відзив на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не заперечив. Зважаючи на викладене, розгляд і вирішення заявленого спору відбувається за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 166, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

20.12.2018 позивач подав до суду два однокових клопотання про залучення до матеріалів справи електронних доказів.

Вирішення заявленого спору та складання рішення відбувається після виходу судді з відпустки.

Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК Рубін" як генеральний підрядник та фізична особа - підприємець Ющик Артем Вікторович як субпідрядник уклали договір субпідряду № 01/10/2018, за яким субпідрядник зобов'язався за завданням генерального підрядника виконати роботи по капітальному ремонту технічної будівлі майданчика 2 ТРЛК-5, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с. Голінка, вул. Першотравнева, 131-а згідно з кошторисом, який є невід'ємною частиною цього договору, а генеральний підрядник зобов'язується належним чином прийняти такі роботи.

Відповідно до п. 1.2 договору в кошторисі вказується перелік ремонтних робіт, необхідних матеріалів (асортимент, якість тощо) та їх вартість.

Згідно з п. 1.3 договору обсяг, графік виконання та види робіт визначаються додатком № 1 до договору в межах кошторису.

За умовами п. 1.4 та п. 1.5 договору підрядник виконує роботи власними засобами та має право за власних рахунок залучати субпідрядників.

У п. 9.1 договору сторони погодили, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та діє до повного виконання ними взятих на себе зобов'язань, в тому числі гарантійних зобов'язань субпідрядника.

Ціну договору та порядок проведення розрахунків було погоджено у розділі 3 договору, де вказується, що вартість робіт згідно з кошторисом становить 276 000,00 грн. і до початку робіт генеральний підрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 50 % від загальної суми договору, решту - після повного завершення робіт та здачі об'єкту протягом 5-ти календарних днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі за взаємною згодою сторін.

У п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3 вказується, що роботи мають бути виконані до 31.12.2018, при цьому, підрядник має право за погодженням із генеральним підрядником виконати роботи достроково, а генеральний підрядник зобов'язується їх прийняти. Підрядник вважається таким, що виконав свої зобов'язання по договору в момент підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

До обов'язків підрядника за укладеним договором було віднесено, серед іншого, обов'язок протягом п'яти днів з моменту підписання договору надати генеральному субпідряднику на узгодження проект кошторису, виконати ремонтні роботи згідно з кошторисом належним чином та в установлені договором строки, по закінченню виконання робіт надати генеральному підряднику на підписання акт приймання-передачі виконаних робіт у двох примірниках (п. 2.3.1, п. 2.3.2, п. 2.3.7).

До обов'язків генерального підрядника за укладеним договором було віднесено, серед іншого, обов'язок передати субпідряднику затверджений кошторис, прийняти в установленому порядку виконані роботи та протягом трьох днів підписати акт передачі-приймання виконаних робіт або надати підряднику обґрунтовану відмову в його підписанні з виявленням недоліків у роботах, оплатити роботи субпідрядника (п. 2.1.2, п. 2.1.3, п. 2.1.4).

За умовами договору підряду відповідач зобов'язався виконати підрядні роботи у строк до 31.12.2018 (п. 4.1 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що 04.10.2018 замовник перерахував підряднику 138 000,00 грн. попередньої плати (призначення платежу "оплата за продукти згідно з рахунком № 15 від 03.10.2018).

20.12.2018 позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про залучення до матеріалів справи паперової копії письмового доказу - рахунку-фактури № 15 від 03.10.2018, який, за твердженнями позивача, відповідач надіслав йому засобами електронної пошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України наданий позивачем примірник рахунку-фактури не є паперовою копією електронного доказу, адже сам по собі рахунок-фактура не є інформацією в електронній (цифровій) формі, а належить до письмових доказів, форма відтворення якого в даному разі є - примірник, роздрукований з поштової скриньки в мережі інтернет (що намагався відтворити позивач).

Суд не приймає поданий позивачем рахунок-фактуру, оскільки адреси електронної пошти, представлені на поданій роздруківці не підтверджуються жодним чином, адже у договорі субпідряду сторони не погоджували адрес для електронного листування і при зверненні до суду позивач вказав зовсім іншу електронну адресу, а щодо відповідача - зазначив, що йому такі відомості невідомі.

В якості належного і достовірного доказу перерахування коштів у сумі 138 000,00 грн. за договором субпідряду суд приймає платіжне доручення від 04.10.2018 № 461.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З умов договору сторін слідує, що між ними виникли правовідносини з договору підряду, які підпадають під правове регулювання як загальних положень про зобов'язання, так і глави 61 Цивільного кодексу України.

За твердженнями позивача, відповідач не подав на затвердження кошторис та не виконав обумовлені договором роботи в установлений строк, у зв'язку з чим йому було направлено претензію про повернення грошових коштів, в якій позивач повідомляв про відмову від договору з посиланням на п. 2.2.2 договору та вимагав повернення попередньої плати в порядку ст. 849 Цивільного кодексу України. На підтвердження направлення вказаної претензії суду було подано опис вкладення у цінний лист від 05.11.2018, фіскальний чек від 05.11.2018 та накладна від 05.11.2018.

Так, у п. 2.2.2 договору сторони погодили, що генеральний підрядник має право розірвати договір, попередньо повідомивши субпідрядника за 10 робочих днів або відмовитись від прийняття робіт і вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник не приступить до виконання робіт в строк більше, ніж 5 календарних днів; якщо підрядник не дасть генеральному підряднику на узгодження проект кошторису у строки, встановлені у п. 2.3.1 договору. Також, генеральному підряднику надано право розірвати договір у будь-який час, виплативши субпідряднику плату за ту частину, яка була ним виконана.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з відзивом.

Відповідач, який був своєчасно та належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду цієї справи, не подав суду відзив на позовну заяву, будь-яких заперечень проти позову,заявлені вимоги не оспорив і не спростував, доказів належного виконання обов'язків підрядника за договором від 01.10.2018 № 01/10/2018 не подав.

Порушенням зобов'язання за приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене вище, відповідач є таким, що порушив зобов'язання за договором субпідряду від 01.10.2018 № 01/10/2018.

У ч.ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.11.2018 засобами поштового зв'язку (ПАТ "Укрпошта") позивач надіслав відповідачу претензію від 02.11.2018, в якій повідомив про свою відмову від договору у зв'язку з тим, що відповідач не надав на погодження кошторис та не приступив до виконання робіт, а також просив повернути грошові кошти в сумі 138 000,00 грн. (попередню плату).

Відповідне повідомлення позивач направив відповідачеві 05.11.2018 і воно було отримане останнім 02.01.2019, хоча у поштовому відділенні, яке обслуговує відповідача за його місцезнаходженням воно знаходилося з 08.11.2018. Зважаючи на строки поштового перебігу, встановлені у наказі Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" у межах міста Києва (Д+3), позивач мав правомірні очікування того, що відповідач отримає того претензію 09.11.2018.

Відповідач відповідь не надав, кошти не перерахував.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Укладаючи договір субпідряду, сторони передбачили можливість розірвання договору, зокрема, з ініціативи замовника у разі коли підрядник не приступить до виконання робіт в строк більше, ніж 5 календарних днів; коли підрядник не дасть генеральному підряднику на узгодження проект кошторису у строки, встановлені у п. 2.3.1 договору, тобто до 06.10.2018 включно (п. 2.2.2), письмово попередивши про розірвання 10 робочих днів.

Тобто, зважаючи на умови договору, які встановлюють право замовника розірвати договір в односторонньому порядку у зв'язку з простроченням виконавця, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК Рубін" правомірно та за наявності достатніх підстав направив відповідачеві повідомлення про розірвання договору та зажадав повернення попередньої плати.

Враховуючи п. 2.2.2 та п. 2.3.1 договору, договір від 0.10.2018 № 01/10/2018 слід вважати розірваним з 22.11.2018 - через десять робочих днів від нормативно обґрунтованої дати отримання відповідачем претензії від 02.11.2018 (з огляду на правомірні очікування про її одержання протягом чотирьох днів з 05.11.20.18 (дати направлення).

Згідно з п. 6.1 та п. 6.2 договору за порушення своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність за чинним законодавством. За прострочення термінів виконання своїх обов'язків підрядник зобов'язаний сплатити на користь генерального субпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості послуг субпідрядника, вказаної у кошториси за кожен день прострочення.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Строк виконання підрядних робіт є однією з істотних умов договору підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить стягнути з відповідача крім 138 000,00 грн. попередньої плати, ще 11 705,43 грн. пені за п. 6.2 договору, нарахованої на суму 276 000,00 грн. за період з 07.10.2018 по 19.11.2018, а також 488,00 грн. 3 % річних та 2 346,00 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму 138 000,00 грн. за період з 07.10.2018 по 19.11.2018.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У ст. 610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вказувалося вище, відповідач не заперечив позовні вимоги та не спростував обставини, які покладені позивачем в основу його вимог.

З огляду на все викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач допустив прострочення за договором, чим порушив його умови та відповідні приписи законодавства.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вказувалося вище, відповідальність у вигляді пені за кожен день прострочення від загальної ціни договору сторони погодили у п. 6.2 договору.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, умови даного договору та враховуючи дію наведених приписів законодавства, заявлені вимоги в частині стягнення договірної неустойки видаються правомірними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що правовою підставою для їх нарахування позивач визначив приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, де вказується, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Періодом нарахування - з 07.10.2018 по 19.11.2018, фактичною підставою - порушення строків надання кошторису.

Суд погоджується з визначеною позивачем правовою і фактичною підставою нарахування 3 % річних та інфляційної складової боргу на суму 138 000,00 грн., яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК Рубін" вимагало у відповідача перерахувати у претензії від 02.11.2018, проте не погоджується з періодом, який вказав позивач, оскільки право вимоги цих нарахувань у позивача виникло з моменту невиконання відповідачем претензії від 02.11.2018. У своїй претензії позивач вимагав перерахування 138 000,00 грн. протягом трьох календарних днів з дати її отримання.

Розглядаючи заявлений спір, суд вважає відповідача таким, що прострочив виконання вимоги про повернення 138 000,00 грн. з 25.11.2018, що пояснюється тим, що діючи добросовісно, відповідач міг би отримати претензію позивача 09.11.2018, 10-ть робочих днів для розірвання договору за п. 2.2.2 настають 22.11.2018, три дні на повернення коштів, про які позивач зазначав у своїй претензії суд вважає за належне відраховувати саме після дати розірвання договору з урахуванням визначеного позивачем триденного строку, тобто з 25.11.2018, тоді як три дні з моменту отримання претензії настали раніше розрахованого судом строку розірвання договору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат відхиляються, адже не охоплюються періодом прострочення, який визначив суд (з 25.11.2018) та вказав позивач (з 07.10.2018 по 19.11.2018).

Отже, позов задовольняється частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 138 000,00 грн. попередньої плати та 11 705,43 грн. пені за порушення строків виконання робіт.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Визначаючи розрахунок судових витрат, у позовній заяві позивач вказує на суму в розмірі 25 100,00 грн., яка становить витрати на правову допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

До заявленої суми витрат на правову допомогу позивачем було включено 8

Судом встановлено, що матеріали справи містять договір про надання правової допомоги від 01.01.2018 № 1, укладений позивачем з адвокатським бюро Стрельниковича В.А., додаткову угоду № 1 до цього договору, акт здачі-приймання послуг від 13.11.2018, ордер від 01.01.2018 копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В акті здачі-приймання послуг від 13.11.2018 та додатковій угоді вказується, що всього адвокатським бюро надається та виконується послуг на суму 25 100,00 грн.

Разом з тим, з приведеного в акті та додатковій угоді розрахунку слідує, що загальна сума наданих адвокатським бюро послуг складає 12 200,00 грн., з яких 8 200,00 грн. відноситься до позовної роботи та 4 000,00 грн. до позовної.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не включає до загальної суми, з якої має проводитися пропорційний розрахунок судових витрат, суму, сплачену за правові послуги, надані позивачу на стадії досудового врегулювання спору, оскільки у цій категорії спорів досудове врегулювання не є обов'язковим.

Зважаючи на викладене, розподіляючи судові витрати між сторонами пропорційно, суд визначає суму витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з 4 000,00 грн., які позивачем сплачено адвокатському бюро в якості вартість супроводу у суді першої інстанції.

Інших вихідних даних, з яких можливо було б установити, що позивачем було понесено 25 100,00 грн. судових витрат на оплату професійної правничої допомоги суду подано не було.

Отже, розподіляючи судові витрати на оплату професійної правничої допомоги, суд розраховує їх пропорційно задоволеним вимогам та приймає за основу суму в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідач не подав заперечень щодо суми судових витрат або ж обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу чи зауважень щодо неспіврозмірності таких витрат.

На підставі викладеного, Керуючись ст.ст. 166, 178, 73-80, 236-241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Ющика Артема Вікторовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 86, ідентифікаційний код 34820684) 138 000 (сто тридцять вісім тисяч) грн. попередньої плати, 11 705 (одинадцять тисяч сімсот п'ять) грн. 43 коп. пені, 2 245 (дві тисячі двісті сорок п'ять) грн. 60 коп. витрат зі сплати судового збору та 3 925 (три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 70 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко