Рішення

від 16.01.2019 по справі 910/13935/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2019Справа № 910/13935/18

За позовомАкціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до відповідачів 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Контадора" 2.ОСОБА_2 простягнення 115023,64 грн солідарно Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники сторін: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контадора" та ОСОБА_2 115023,64 грн, з яких: 73869,65 грн заборгованості за кредитом, 21502,22 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 18174,37 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1477,40 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Контадора" умов укладеного з позивачем договору банківського обслуговування від 05.08.2014 за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним. Оскільки виконання зобов'язання за вказаним договором було забезпечено порукою відповідача - 2 за договором поруки №POR1436446389919 від 09.07.2015, позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідачів солідарно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 відкрито провадження у справі №910/13935/18; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.11.2018; встановлено строк для подання відзивів на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповіді на відзиви (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповідей на відзиви; встановлено строк для подання позивачем відповідей на відзиви - протягом п'яти днів з дня отримання відзивів на позов. Крім того суд звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 15) із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та оголосив перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 12.12.2018.

У судовому засіданні 12.12.2018 оголошено перерву до 16.01.2019. Сторонам направлено повідомлення про судове засідання 16.01.2019 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 16.01.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про проведення судового засідання позивач був повідомлений належним чином. У судовому засіданні 21.11.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі у судові засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не повідомили. Стосовно повідомлення вказаних учасників судового процесу про розгляд справи №910/13935/18, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача - 1 про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача - 1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04074, м.Київ, вул.Шахтарська, будинок 5.

Також з метою повідомлення відповідача - 2 про розгляд справи судом, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача - 2, яка зазначена у відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві на запит суду, а саме: АДРЕСА_1.

Однак, конверти з ухвалами Господарського суду міста Києва були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштових повідомленнях відміток "за закінченням строку зберігання" свідчить про відмову відповідачів отримати копію судового рішення за адресами їх місцезнаходження, які зареєстровані у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачам ухвал суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 в справі №911/1163/17.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду міста Києва в справі №910/13935/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Контадора" та ОСОБА_2 про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 не подали до суду відзиву на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Незважаючи на неявку представників сторін у судове засідання 16.01.2019, приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2014 на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Контадора" (відповідач - 1, клієнт, позичальник) про відкриття поточного рахунку в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (позивач, банк) було відкрито поточний рахунок №26006053126782.

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до умов означеного договору відповідачу - 1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26006053126782 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано умовами та правилами надання банківських послуг.

Згідно з п.3.2.1.1.1 умов кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку "Приват24", мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інших).

Відповідно до п.3.2.1.1.3 умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредитний ліміт на суму 200000,00 грн, що підтверджується наданою позивачем випискою за період з 05.08.2014 по 08.06.2018, з якої вбачається, що позичальник отримував кредитні грошові кошти та здійснював їх часткове повернення.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю у відповідача - 1, як вказує позивач, заборгованості станом на 08.06.2018 зі сплати кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та передбаченої договором комісії, що стало підставою для нарахування пені.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору (ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України).

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.3.2.1.1.16 Умов та правил надання банківських послуг при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Отже, судом встановлено, що шляхом приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю "Контадора" до Умов та правил надання банківських послуг (у формі заяви про відкриття поточного рахунку) між сторонами було укладено договір банківського обслуговування, який за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір банківського обслуговування від 05.08.2014 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача - 1 взаємних цивільних прав та обов'язків.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України).

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1, 2 ст.1069 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (ч.4 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).

Порядок розрахунків за договором визначений у розділі 3.2.1.4 умов, а саме передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п.3.2.1.4.1 умов).

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом, з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1-х числах кожного місяця за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

У випадку порушення клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п.3.2.1.1.8), клієнт сплачує банку пеню у розмірі 56% річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

В разі невиконання або неналежного виконання клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма кредитні канікули) зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитом та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт протягом 3 днів з дати виникнення будь-якої заборгованості за кредитом зобов'язується надати банку забезпечення шляхом перерахування грошових коштів в розмірі поточної заборгованості на свій поточний рахунок, відкритий в банку, далі забезпечення. За невиконання клієнтом зобов'язань по перерахуванню забезпечення на поточний рахунок, клієнт сплачує банку за кожний місяць порушення штраф в розмірі згідно тарифів банку, що діяли на момент сплати. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 64% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 58% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Банк залишає за собою право продовжити період, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення клієнта за допомогою повідомлення в системі Internet Banking Приват- 24 або рекомендованим листом на юридичну адресу клієнта. При цьому додаткових погоджень з клієнтом не потрібно.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п.3.2.1.4.9 умов).

Пунктом 3.2.1.4.4 умов також передбачено, що клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100,00 гривень.

Матеріалами справи (виписками з рахунку відповідача) підтверджується належне виконання позивачем свого обов'язку за договором щодо надання позичальнику кредитних коштів в межах кредитного ліміту в сумі 200000,00 грн, внаслідок чого у відповідача - 1 виник обов'язок повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, як встановлено судом, відповідач - 1 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 08.06.2018 в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 73869,65 грн., а також зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 21502,00 грн за період з 01.10.2017 по 08.06.2018 та зі сплати комісії в сумі 1477,40 грн за період з 27.10.2017 по 08.06.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань з надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачем - 1 не спростовано факту порушення взятих на себе обов'язків за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 08.06.2018, а саме заборгованості за кредитом у розмірі 73869,65 грн., заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 21502,00 грн та зі сплати комісії в сумі 1477,40 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 18174,37 грн пені за прострочення грошових зобов'язань за період з 02.05.2016 по 08.06.2018.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.3.2.1.5.1 умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п.3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлений строк своїх обов'язків за договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

При цьому, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Встановлений наведеною нормою строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не є строком позовної давності, в межах якого особа може звернутись за захистом свого порушеного права або інтересу, а тривалість цього може бути встановлена договором за домовленістю сторін.

Пунктом 3.2.1.5.4 умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, господарський суд дійшов висновку про те, що він є обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені в сумі 18174,37 грн є обґрунтованими.

З приводу позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контадора" та ОСОБА_2 заборгованості, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ст.554 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ст.556 Цивільного кодексу України).

Зі змісту зазначених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов'язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов'язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов'язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 09.07.2015 між ОСОБА_2 (поручитель, відповідач - 2) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (позивач, банк, кредитор) було укладено договір поруки №POR1436446389919, предметом якого, відповідно до п.1.1, є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Контадора", зокрема, за угодою 1 - розділ 3.2.1 "кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг по сплаті процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.2 угоди 1 - 33% річних, за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.3 угоди 1 - 66% річних, комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17 угоди 1 в розмірі 3% від суми перерахувань, винагороди за використання ліміту відповідно до п.3.2.1.4.4 угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, кредиту в розмірі 10000,00 грн. Якщо під час виконання угоди 1 зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п.1.1.1), поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за угодою 1 та угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п.1.2), у випадку невиконання боржником зобов'язань за угодою 1 і/або угодою 2,боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.5), поручитель зобов'язаний виконати обов'язки боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п.п.2.1.2 п.2.1 цього договору (п.2.4.1), сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за угодою 1 і/або угодою 2 цей договір припиняє свою дію (п.4.1).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поруки №POR1436446389919 від 09.07.2015 як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу для виникнення між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та ОСОБА_2 взаємних прав та обов'язків та забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Контадора" своїх грошових зобов'язань за договором банківського обслуговування від 05.08.2014 за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок".

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2018 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контадора" з вимогою про сплату заборгованості та надіслало копію вимоги ОСОБА_2.

Проте, за твердженнями позивача, які зі сторони інших учасників судового процесу належними та допустимими у розумінні ст.ст.74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, станом на момент вирішення спору по суті ані Товариством з обмеженою відповідальністю "Контадора", а ні ОСОБА_2 грошові кошти банку не повернуто, заборгованість не сплачено.

За таких обставин, враховуючи, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу - 1 кредит за договором банківського обслуговування від 05.08.2014 за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок", тоді як останній кредитних коштів не повернув, не сплатив відсотків і комісію за користування ними, приймаючи до уваги, що виконання зобов'язання було забезпечено порукою відповідача - 2, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контадора" та ОСОБА_2 115023,64 грн, з яких: 73869,65 грн заборгованості за кредитом, 21502,22 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 18174,37 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1477,40 грн заборгованості по комісії за користування кредитом є законними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1762,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контадора" (04074, м.Київ, вул.Шахтарська, будинок 5, ідентифікаційний код 39297132) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 73869 (сімдесят три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн 65 коп, 21502 (двадцять одна тисяча п'ятсот дві) грн 22 коп заборгованості по процентам за користування кредитом, 18174 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн 37 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн 40 коп заборгованості по комісії за користування кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контадора" (04074, м.Київ, вул.Шахтарська, будинок 5, ідентифікаційний код 39297132) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

4. Стягнути з та ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 22.01.2019

Суддя Ю.М.Смирнова