Рішення

від 17.01.2019 по справі 920/550/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2019 Справа № 920/550/18

Господарський суд Сумської області ОСОБА_1, при секретарі судового засідання Малюку Р.Б., розглянувши матеріали у справі №920/550/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український дистрибуційний центр» , м. Київ,

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Маяк» , с. Боромля Тростянецького району Сумської області,

про визнання недійсним пункту договору,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним пункт 10.2 розділу 10 «Розв'язання спорів» Договору поставки традиційних мінеральних добрив № 402-13/17 від 22.03.2017, який укладений між сторонами.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав суду відзив від 22.10.2018, відповідно до якого проти позову заперечує.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті на 17.01.2019.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернулися на адресу суду 11.12.2018.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані документи, суд встановив:

З поданих документів вбачається, що 22.03.2017 між ТОВ Український дистрибуційний центр та ТДВ МАЯК укладено Договір поставки традиційних мінеральних добрив №402-13/17.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктами 1.1. та 1.2. Договору, позивач зобов'язався передати у власність Відповідача продукти хімічного виробництва (Товар), а відповідач зобов'язався прийняти Товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену Договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

У пункті 10.2. Договору міститься третейське застереження відповідно до якого: Сторони дійшли згоди, будь-які спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього Договору або у зв'язку з цим Договором, в тому числі, але не виключно, пов'язані з його укладенням, тлумачення, зміною, розірванням, виконання, невиконанням, дійсністю, недійсністю, порушенням, припиненням підлягають остаточному розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації Господарський арбітраж , (40030, м. Суми, вул. Перекопська 13) у відповідності з його регламенту та Законом України Про третейські суди . Склад Третейського суду - 1 суддя.

На підставі цієї третейської угоди підлягають розгляду, також, будь-які інші суперечки між Сторонами, які не виникають з зазначеного у попередньому абзаці цього пункту Договорі, але є наслідком визнання цього Договору недійсним, або таким, що не був укладений.

Про місце проведення третейського розгляду Сторони повідомляються ухвалою суду. Мова третейського розгляду українська. Сторони не вважають за необхідне ведення протоколу засідання Третейського суду.

Сторони дійшли згоди, що у випадку неявки Сторін або однієї Сторони на засідання Третейського суду суддя може розглянути спір без участі Сторони (Сторін) за наявними у справі документами (доказами). У разі неявки відповідача до суду він має право подати до суду письмовий відзив. Рішення Третейського суду буде остаточним і обов'язковим для Сторін. Сторони зобов'язуються добровільно виконувати рішення Третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони дійшли згоди, що у разі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні за згодою Сторін, останній повинен повідомити нового кредитора або боржника про існування даного Третейського застереження. Ця угода укладена Сторонами на підставі й у відповідності зі статтями 1, 5, 6, 12 Закону України "Про третейські суди", статей 212, 626-628 Цивільного кодексу України.

Статтями 1 та 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Згідно ст.2 Закону України "Про третейські суди", третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Статтею 12 Закону України "Про третейські суди" встановлено вимоги до виду і форми третейської угоди. Наведеною нормою передбачено, зокрема, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона, у т. ч. підписана сторонами.

Третейський суд, згідно ст. 2 Закону України "Про третейські суди", це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.

Статтею 9 Закону України "Про третейські суди" передбачено державну реєстрацію постійно діючого третейського суду. Положеннями цієї статті визначено, зокрема, що державна реєстрація постійно діючого третейського суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, протягом п'ятнадцяти днів з дня подання його засновником заяви. Про державну реєстрацію постійно діючого третейського суду видається свідоцтво встановленого зразка. Постійно діючий третейський суд визнається утвореним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до вимог законодавства, Міністерство юстиції України видає наказ Про державну реєстрацію постійно діючого третейського суду, який містить обов'язок зареєструвати третейський суд, а також внести до Реєстру постійно діючих третейських судів записи про реєстрацію, після чого видати відповідні свідоцтва про реєстрацію.

Реєстр постійно діючих третейських судів веде Міністерство юстиції України. Так, наказом Міністерства юстиції України № 104/5 від 10.09.2004 року затверджено форму реєстру постійно діючих третейських судів. Відповідно до цього наказу, цей реєстр повинен містити повні дані щодо судів, зокрема, назву суду, місцезнаходження та контактні координати, відомості про засновника суду, органи самоврядування, регламент, про зміни в установчих документах, дату реєстрації, реєстраційний номер, тощо.

Інформація, занесена до реєстру Міністерства юстиції, є відкритою. Ці відомості, можуть надаватися будь-якій фізичній чи юридичній особі, що звернеться із запитом до відділів легалізації об'єднань громадян ОСОБА_2 або шляхом перегляду даних в електронному реєстрі постійно діючих третейських судів Міністерства юстиції України.

Позивач вказує, що, відповідно до даних в електронному реєстрі Міністерства юстиції України, матеріали про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації Господарський арбітраж (40030, м. Суми, вул. Перекопська 13) відсутні, тому, оскільки, дані про третейський суд не були внесенні до Реєстру постійно діючих третейських судів Міністерства юстиції України, Постійно діючий Третейський суд при Асоціації Господарський арбітраж не міг отримати свідоцтво про реєстрацію та, відповідно, не пройшов необхідну реєстрацію в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Закону України "Про третейські суди" спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду в порядку, передбаченому цим Законом.

Позивач вважає, що, оскільки Постійно діючий Третейський суд при Асоціації Господарський арбітраж не отримав державної реєстрації, йому не надано повноважень для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Тому, позивач вважає, що зазначене вище третейське застереження недійсним.

Також, Позивач наголошує, що не бере до уваги дане третейське застереження та має бажання вирішити спір в господарському судочинстві. Позивач вважає, що відмовився від застосування пункту 10.2. Договору, що містить третейську угоду, а отже не передбачав настання наслідків, обумовлених таким третейським застереженням.

На думку позивача, дана третейська угода не відповідає загальним принципам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК, то п. 10.2. Договору повинен бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, позивач вважає, що Договір поставки у частині третейського застереження п. 10.2. є недійсним, а спір між сторонами, що виникне в рамках Договору має бути вирішено господарським судом за волею сторін.

Відповідно до ст. ст. 627, 628 ЦК України встановлюється свобода договору, право сторін самостійно визначати зміст договору - його пункти.

Статтею 12 Закону України Про третейські суди передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Тобто укладаючи Договір 402-13/17 третейське застереження у п. 10.2 сторони договору добровільно визначили порядок вирішення спору.

Статтею 8 Закону України Про третейські суди встановлено, що постійно діючі третейські суди утворюються та діють згідно чинного законодавства України та можуть діяти при всеукраїнських громадських організаціях; всеукраїнських організаціях роботодавців; фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів; торгово-промислових палатах; всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України; об'єднаннях, асоціаціях суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, у тому числі банків.

Статтею 9 Закону України Про третейські суди передбачено, що постійно діючий третейський суд підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань".

Так, Постійно діючий третейський суд при асоціації Господарський арбітраж" зареєстрований Головним управлінням юстиції в Сумській області про, що видано відповідне свідоцтво № 8 від 03 лютого 2009 (а.с. 89).

Даний третейський суд внесено до реєстру громадських формувань, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - Постійно діючий третейський суд при асоціації "Господарський арбітраж", код ЄДРПОУ 36334202 .

Таким чином, доводи позивача стосовно відсутності реєстрації та свідоцтва Постійно діючого третейського суду при Асоціації Господарський Арбітраж не відповідають дійсності.

З поданих документів вбачається, що у зв'язку з тим, що позивач порушив умови Договору № 402-13/17, щодо оплати товару Відповідач звернувся з відповідною позовною заявою до третейського суду ( у зв'язку з наявністю третейського застереження викладеного в п. 10.2 Договору) про стягнення заборгованості за договором. Рішенням від 25 липня 2018 року по справі №01-21/18 позов задоволено та стягнуто з ТОВ "Український дистрибуційний центр" на користь ТОВ "Маяк" 1 070 000,40 грн. боргу за Договором поставки № 402-13/17.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2018 року по справі №978/1649/18 задоволено заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк" (вх.№1649Х/1-43) про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 25.07.2018 по справі №01-21/18.

01.10.2018 видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 25.07.2018 по справі №01-21/18 після набрання ухвалою законної сили.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б обвЂ�єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки доводи позивача щодо відсутності державної реєтрації Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" спростовані наданими документами, отже, правові підстави для визнання недійсним пункт 10.2 розділу 10 «Розв'язання спорів» Договору поставки традиційних мінеральних добрив № 402-13/17 від 22.03.2017 відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 240, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. В задоволенні позову ТОВ Український дистрибуційний центр до ТОВ Маяк про визнання недійсним пункту договору - відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 24.01.2019 р.

Суддя О.Ю. Соп'яненко