Рішення

від 22.01.2019 по справі 925/1364/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1364/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача - представник не з'явився,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства Укрдіпродор в особі Черкаського відділу комплексного проектування Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства Укрдіпродор

до Дочірнього підприємства Черкаський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України

про стягнення 17791,36 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Черкаського відділу комплексного проектування Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 17791,36 грн з яких: 16013,20 грн основний борг за отримані послуги відповідно до умов договору №50 від 10.06.2015, 1381,16 грн втрат від інфляції, 397,00 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Представники сторін належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

Господарський суд Черкаської області надіслав сторонам рекомендованими листами з повідомленням ухвалу від 26.12.2018 про відкриття провадження у справі, які були вручені адресатам, про що свідчить відмітка пошти на рекомендованих повідомленнях «вручено 02.01.2019» .

Відзиву на позов та заяви від відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступні обставини справи.

10 червня 2015 року між Черкаським відділом комплексного проектування Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (Черкаський ВКП) (позивач у справі, Сторона 1 за договором) в особі начальника ОСОБА_1, що діє на підставі Положення та довіреності від 31.12.2013 №25221-01, з однієї сторони та Дочірнім підприємством Черкаський облавтодор (відповідач у справі, Сторона 2 за договором) в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони було укладено договір №50 про спільне користування неподільною і загальною територією та про відшкодування витрат на утримання території та надання комунальних послуг (далі - Договір).

Вказаний Договір підписаний представниками сторін, копія його міститься в матеріалах справи.

В розділі 1 Договору сторони визначили предмет договору, п.п. 1.1. - 1.4.

Відповідно до п. 1.1. Договору створені умови для спільного користування неподільною територією і гаражами за адресою: 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 293 (далі - територія), які складаються з території земельної ділянки, прибудинкової території, основних та допоміжних приміщень, конструктивних елементів, технічного обладнання та систем, що забезпечують їх належну експлуатацію та функціонування (далі - майно).

Сторона 1 забезпечує обслуговування та охорону земельної ділянки та прибудинкової території, ремонт та обслуговування конструктивних елементів, технічного обладнання та систем, що забезпечують належне їх функціонування та експлуатацію, згідно чинного законодавства.

Сторона 2 користується земельною ділянкою та прибудинковою територією загальною площею 79,41 кв.м., відповідно до плану території та розміщення гаражів (додаток №3).

Територія використовується для цілей розміщення залізобетонних гаражів (некапітальна споруда - мала архітектурна форма, далі - гаражі) та транспортних засобів Сторони 2.

Сторона 2 користується земельною ділянкою і гаражами, а також місцями загального користування (туалетом, прибудинковою територією, під'їзною дорогою тощо) та бере участь у витратах Сторони 1 на виконання робіт, вказаних в п. 1.2. пропорційно до загальної площі займаної території під гараж згідно розрахунку (Додаток №2).

В розділі 2 Договору сторони визначили права та обов'язки.

За п. 2.1.1. Договору Сторона 1 зобов'язана забезпечити виконання усього комплексу робіт згідно Переліку (Додаток №1), пов'язаних з експлуатацією, обслуговуванням та утриманням земельної ділянки і прибудинкової території, конструктивних елементів, технічного обладнання та систем забезпечення (електро-, газо- та теплопостачання, водопостачання та водовідведення, тощо) та наданням інших послуг, необхідних для належної експлуатації та утримання території та гаражів, створення необхідних умов, у тому числі Стороні 2 і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору Сторона 2 зобов'язується своєчасно (але не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом) вносити на рахунок Сторони 1 плату за комунальні послуги, за технічне, протипожежне та санітарно-гігієнічне обслуговування, ремонт обладнання та систем забезпечення пропорційно займаній території.

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір плати з податку на землю, за обслуговування і ремонт обладнання і систем забезпечення, за охорону та утримання допоміжних приміщень та елементів залежить від складу робіт і послуг, які надаються Стороні 1 житлово-експлуатаційними та ремонтно-будівельними організаціями та складу робіт і послуг, які надариться Стороні 1 житлово-експлуатаційними та ремонтно-будівельними організаціями і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт, за комунальні та інші послуги.

Плата за надані послуги визначається Стороною 1 щоквартально по цінах, вказаних в рахунках організацій (підприємств), що надають такі послуги/роботи.

Відповідно до п. 3.2. Договору плата за послуги, вказані в п.3.1. Договору, нараховується Стороною 1, починаючи з

01 січня 2014 р. Сторона 2 проводить оплату за фактично надані послуги згідно виставлених Стороною 1 рахунків після набрання чинності цього Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата за послуги, вказані в п.3.1. цього Договору, здійснюється Стороною 2 згідно виставлених рахунків щомісяця та не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, наступного за

звітним кварталом, на розрахунковий рахунок Сторони 1, вказаний в реквізитах Договору, якщо інший порядок оплати не буде додатково визначений Сторонами.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2016 р., з правом подальшої пролонгації (п. 5.1. Договору).

Додатковою угодою до Договору внесено зміни до п. 5.1. Договору та викладено його в наступній редакції: Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріпленням печатками Сторін і діє до 31 грудня 2018 р., але у будь-якому випадку до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором .

Згідно з умовами Договору позивачем були надані послуги в повному обсязі та у відповідності до умов Договору, що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг на відшкодування фактичних витрат на утримання території та наданих послуг №5 від 22.06.2017 на суму 3600,62 грн, №8 від 21.09.2017 на суму 3998,14 грн, №2 від 29.03.2018 на суму 4731,12 грн, №5 від 05.06.2018 на суму 3683,32 грн, а всього на загальну суму 16013,20 грн. Копії вказаних актів знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору позивачем визначено кінцевий строк відшкодування витрат на утримання території та надання послуг згідно з:

актом №5 від 22.06.2017 на суму 3600,62 грн - 25 липня 2017 року, актом №8 від 21.09.2017 на суму 3998,14 грн - 25 жовтня 2017 року,

актом №2 від 29.03.2018 на суму 4731,12 грн - 25 квітня 2018 року,

актом №5 від 05.07.2018 на суму 3683,32 грн - 25 жовтня 2018 року.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за надані послуги не виконав.

Невиконання Стороною 2 зобов'язань щодо оплати отриманих послуг в повному обсязі стало підставою для звернення Позивача до суду про стягнення заборгованості, яка становить 16013,20 грн.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору та пов'язанні з відшкодування витрат на утримання території та надання комунальних послуг: електропостачання, охорона будівлі (робота сторожів), дератизація та дезінсекція, податок на землю.

Виконання позивачем наданих послуг підтверджується актами надання послуг, а обов'язок відповідача щодо оплати цих послуг передбачений у п. 2.3.3. Договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання.

Судом встановлено, що відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань, що виникли з Договору, щодо оплати фактичних витрат на утримання території та отриманих послуг на суму 16013,20 грн. і тим самим порушив права позивача на своєчасне одержання плати за надані послуги у вказаній сумі.

Позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати від відповідача виконання своїх зобов'язань шляхом стягнення з нього на свою користь боргу за надані послуги у сумі 16013,20 грн.

Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення платежів позивач нарахував 3% річних від простроченої суми 397,00 грн.:

на суму заборгованості 3600,62 грн за ІІ квартал 2017 року за період 25.07.2017 - 14.12.2018 151,00 грн

на суму заборгованості 3998,14 грн за ІІІ квартал 2017 року за період 25.10.2017 - 14.12.2018 138,00 грн

на суму заборгованості 4731,12 грн за І квартал 2018 року за період 25.04.2018 - 14.12.2018 92,00 грн

на суму заборгованості 3683,32 грн за ІІ квартал 2018 року за період 25.10.2018 - 14.12.2018 16,00 грн

Розрахунок 3% річних від простроченої суми позивачем зроблено невірно. Судом самостійно розраховано 3% річних враховуючи період прострочення, які склали 392,15 грн.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 392,15 грн. трьох відсотків річних.

Також, суд, перевіривши розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 1381,16 грн за той же період, зазначений позивачем. Судом самостійно розраховано інфляційні втрати враховуючи період прострочення. Сума інфляційних втрат складає 1216,68 грн, яка підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки при подачі позовної заяви позивачем був сплачений мінімальний розмір судового збору, а спір виник з вини відповідача, сплачена позивачем сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Черкаський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (м. Черкаси, бульвар Шевченка, 389, код 31141625) на користь Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства Укрдіпродор в особі Черкаського відділу комплексного проектування Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (м. Черкаси, бульвар Шевченка, 239, код 21368968, р/р 26000000001136 в філії АТ Укрексімбанк , МФО 322313) 16013,20 грн суму основного боргу, 1216,68 грн втрат від інфляції, 392,15 грн трьох відсотків річних, 1762,00 грн витрат на сплату судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене та підписане 24 січня 2019 року.

Суддя О.В. Чевгуз