Рішення

від 24.01.2019 по справі 150/732/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"24" січня 2019 р.

Справа №150/732/18

Провадження по справі №2/150/45/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі Гендзьорі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_1 із зазначеним позовом.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, виданої 18.07.2018 року строком на один рік та дійсна до 18.07.2019 року, в судовому засіданні вимоги довірителя підтримує на умовах, викладених в позовній заяві, просить їх задоволити.

Відповідачем - виконкомом Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області подано заяву про розгляд справи у відсутність представника, подано відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Відповідачем надано докази щодо направлення та отримання позивачем відзиву.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах щодо спадкування.

У відповідності до положень п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, тому згідно ухвали від 04.12.2018 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ґрунтуючись на наступних підставах.

Встановлено, що 07.02.2008 року померла рідна бабка позивача ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-АМ №100054, видане 07.02.2008 року виконкомом Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницькій області.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки №695 площею 1,7186 га кадастровий номер 0524981500:08:003:0011, розташованої на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №24050695, виданого 24.01.2001 року Борівською сільською радою Чернівецького району Вінницької області.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 являються онуки спадкодавця: ОСОБА_1 (позивач по справі), ОСОБА_4 (сестра позивача) та ОСОБА_5 (брат позивача), що стверджується довідкою, виданою Борівською сільською радою Чернівецького району Вінницької області від 18.07.2018 року за №1404.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовляються від спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3, про що свідчать їх письмові заяви від 08.11.2017 року та від 10.11.2017 року, належним чином засвідчені.

Земельна ділянка, яка залишалася після смерті ОСОБА_3, передано у власність Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, оскільки, спадщину визнано відумерлою.

Так, згідно рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 26 січня 2017 року визнано відумерлою спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3, яка померла 07.02.2008, а саме, земельну ділянку, площею 1,72 га, на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, та передано у власність Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (а.с. 38-40).

Як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №100682828 від 18.10.2017 року, власником земельної ділянки являється Борівська сільська рада Чернівецького району Вінницької області на підставі рішення Чернівецького районного суду Вінницької області по справі №150/46/17 (а.с. 41).

Відповідачем визнаються позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання права власності на вище зазначену земельну ділянку, що залишилася після смерті ОСОБА_3, яка на даний час перебуває у власності Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, визнання відповідачем позову приймається судом, оскільки, воно не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та свідчить про бажання та намір Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області передати земельну ділянку, яка є об'єктом спадкування у власність позивача.

Однак, ОСОБА_1 не має можливості належним чином оформити спадкові права на земельну ділянку, у зв'язку із пропуском терміну прийняття спадщини через скрутний матеріальний стан, що стало підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, про що свідчить постанова державного нотаріуса Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області від 20.07.2018, №617/02-31.

У листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 зазначено, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Вище зазначеним листом ВССУ від 16.05.2013 за №24-753/0/4-13 звернуто увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Матеріалами справи підтверджено наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.1 ст.328 ЦК України).

Відповідно до пункту г частини 1 статті 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, №2768-ІІІ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

У пункті а статті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ зазначається, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що згідно з частиною першою статей 81, 82 ЗК України право власності на земельну ділянку набувають громадяни України та юридичні особи, створені громадянами або юридичними особами України.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення та належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися за свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування .

Відповідачем визнаються позовні вимоги в повному обсязі на умовах, викладених в позовній заяві.

Враховуючи в сукупності всі обставини справи, беручи до уваги докази, які одержані у встановленому законом порядку, суд з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 приходить до висновку про задоволення її позовних вимог.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

На підставі ст.81 Земельного кодексу України, ст., ст.1217, 1218, 1225, 1268 ч.5, 1296, 1297 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 197, 198, 206 ч.4, 263 - 265, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_3, яка помела 07.02.2008 року, у вигляді земельної ділянки №695 площею 1,7186 га, кадастровий номер 0524981500:08:003:0011, розташованої на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: Л.П. Цимбалюк