Рішення

від 18.01.2019 по справі 200/14044/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 р. Справа№200/14044/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат на правову допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача: Жеболенко Г.М.

від відповідача: Яковлева А.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШ" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0026764707 від 22.06.2018 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю та зобов'язання виключити з облікової картки позивача штрафні санкції в сумі 40 837,90 грн.

09.01.2019 судом прийнято рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0026764707 від 22.06.2018 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю та зобов'язання виключити з облікової картки позивача штрафні санкції в сумі 40 837,90 грн.

Питання про розподіл судових витрат на правову допомогу судом у рішенні від 09.01.2019 не вирішено, у зв'язку з чим судове засідання з розгляду питання про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат призначено судом на 18.01.2019.

У доданій до позову заяві щодо стягнення судових витрат представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на правову адвоката у сумі 8000,00 грн., яка включає попереднє опрацювання матеріалів спірних правовідносин (1 година); опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання (3 години); підготовка процесуальних документів (позовна заява, клопотання) (4 години); судове представництво у двох судових засіданнях) (2 години). Розрахунок оплати послуг проводиться із розрахунку 800,00 грн. за годину роботи адвоката. У заяві зазначено, що вказаний розрахунок є розрахунком попередньої оплати витрат на правову допомогу.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаної заяви з підстав, викладених у письмових поясненнях щодо неї. Вказала, що розмір судових витрат на правову допомогу є необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами. Зокрема, позивачем не надано до суду акту приймання-передачі послуг. Також зазначено, що розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, ціною позову. У той де час, в даному випадку розмір заявлених до стягнення коштів не відповідає цим критеріям.

Зазначила, що для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

У доданій до позову заяві про стягнення судових витрат представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на правову адвоката у сумі 8000,00 грн., яка включає попереднє опрацювання матеріалів спірних правовідносин (1 година); опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання (3 години); підготовка процесуальних документів (позовна заява, клопотання) (4 години); судове представництво у двох судових засіданнях) (2 години). Розрахунок оплати послуг проводиться із розрахунку 800,00 грн. за годину роботи адвоката.

У заяві зазначено, що вказаний розрахунок є розрахунком попередньої оплати витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позову було надано договір про надання правової допомоги від 15.11.2018, укладений між Жеболенко Г.М. - адвокатом та позивачем - клієнтом, свідоцтво про право Жеболенко Г.М. на заняття адвокатською діяльністю ДН № 4755 від 26.10.2016, ордер про надання нею правової допомоги позивачу серії АА № 110185 від 10.12.2018, платіжне доручення про оплату цих послуг № 1046 від 19.11.2018 на суму 8120,00 грн.

За п.п. 1.1, 1.2, 1.6 вказаного вище договору адвокат взяв на себе зобов'язання надати правову допомогу за окремими дорученнями клієнта та згідно умов цього договору. Бажаний результат полягає у представництві прав та інтересів клієнта, зокрема, у Донецькому окружному адміністративному суді на всіх стадіях судового процесу з приводу оскарження повідомлення-рішення № 0026764707 від 22.06.2018.

Відповідно до п. 2.3 Договору клієнт зобов'язаний сплатити гонорар Адвокату в розмірах і строки, вказані у Договорі; без зволікання прийняти все виконане, що стосується доручення, а при відмові у прийнятті доручення письмово мотивувати відмову; відшкодувати адвокати фактичні витрати, які поніс Адвокат для належного виконання доручення.

Згідно з п. 4.2 вказаного договору сторони домовились, що година роботи адвоката становить 800,00 грн., попередня вартість послуг адвоката - 8000,00 грн. відповідно до розрахунку, який є невід'ємною частиною цього договору.

За п. 4.5 цього договору гонорар Адвоката оплачується на будь-якому етапі виконання даного договору, на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт. Клієнт може здійснити адвокатові попередню оплату за послуги, які будуть надані. При цьому остаточний розрахунок між сторонами здійснюється не пізніше 10 днів після закінчення терміну дії договору.

Відповідно до п. 5.1 договору якщо протягом 10 днів після відправлення звіту про виконання доручення на адресу клієнта не одержані мотивовані заперечення у прийнятті виконаного доручення (бажаного результату), доручення вважається виконаним та підлягає оплаті згідно умов цього Договору.

Згідно п. 4.5 укладеного між позивачем та адвокатом договору оплата за безпосередньо надані послуги здійснюється за актом приймання-передачі послуг. На підтвердження надання послуг між сторонами складається остаточний розрахунок (не пізніше 10 днів після закінчення терміну дії договору), адвокатом направляється клієнту звіт про виконання доручення (п.п. 4.5, 5.1 договору).

Щодо терміну дії укладеного між позивачем та його адвокатом договору від 15.11.2018 суд зазначає, що строком його дії у ньому визначено до закінчення справи про вступ у спадщину (п. 3.1).

Ані акту приймання-передачі послуг, ані складеного між сторонами остаточного розрахунку витрат або звіту адвоката про виконану роботу суду не надано.

Стосовно наданої суду квитанції про оплату послуг на суму 8120,00 грн. суд зауважує, що за посиланнями адвоката у поданій ним заяві про стягнення судових витрат ця квитанція є квитанцією про оплатою попередньої вартість послуг адвоката.

При цьому, за п. 4.2 Договору попередня вартість послуг адвоката здійснюється відповідно до розрахунку, який є невід'ємною частиною цього договору, втім, який суду також не надано.

Розрахунок послуг, наведений у заяві про стягнення судових витрат, клієнтом (позивачем) не підписаний, докази прийняття ним наведених послуг в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене суд зазначає, що представником позивача не надано достатніх доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу адвоката Жеболенко Г.М.

У той же час, факт участі Жеболенко Г.М. у судовому засіданні з розгляду справи 09.01.2019 суд вважає доведеним з огляду на її явку до нього та наявність у справі документів, підтверджуючих повноваження адвоката на представництво у Донецькому окружному адміністративному суді ТОВ ТЕХМАШ .

Щодо складання позовної заяви суд зазначає, що факт підготовки її матеріалів адвокатом вважати доведеним не вбачається можливим, оскільки доказів прийняття таких послуг позивачем від адвоката суду не надано, не надано доказів включення цієї послуги до остаточного розрахунку, позовну заяву підписано директором ТОВ ТЕХМАШ , а не адвокатом.

Беручи до уваги вказане, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають лише витрати на правову допомогу в частині участі адвоката у судовому засіданні.

За договором про надання правових послуг від 15.11.2018 година роботи адвоката складає 800,00 грн.

Справа була призначена до розгляду на 09.01.2019 о 10-00, а судове засідання з її розгляду тривало з 10-36 до 11-02.

Враховуючи наведене та той факт, що позов ТОВ ТЕХМАШ задоволено частково, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на правову допомогу в сумі 400,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШ" про розподіл судових витрат у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШ" (місцезнаходження: 84112, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Горлівська, будинок 59 А, ідентифікаційний код юридичної особи 32720984) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 85612, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0026764707 від 22.06.2018 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю та зобов'язання виключити з облікової картки позивача штрафні санкції в сумі 40 837,90 грн., - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШ" судові витрати на правову допомогу у сумі 400 (чотириста) гривень 00 коп.

У задоволенні решти викладених у заяві про розподіл судових витрат вимог відмовити.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину додаткового судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст додаткового судового рішення складений та підписаний 23.01.2019.

Суддя Михайлик А.С.