Ухвала

від 24.01.2019 по справі 160/729/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 січня 2019 року Справа № 160/729/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., перевіривши матеріали заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГНЕТРИВТЕХСЕРВІС" про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

24 січня року о 13 год. 48 хв. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГНЕТРИВТЕХСЕРВІС", у якому заявник просить суд: - підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГНЕТРИВТЕХСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 39111755). Заява отримана головуючим суддею Неклеса О.М. 24.01.2019 року о 14 год. 30 хв.

Відповідно до частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

За положеннями частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Частиною 3 статті 55 КАС України передбачено, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною третьою статті 59 КАС України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заяву подано та підписано заступником начальника ОСОБА_1 на підставі довіреності №41566/10/04-36-10-06, виданою в.о. начальника ОСОБА_2.

Водночас, суд зазначає, що в разі підписання довіреності виконуючим обов'язки Голови податкового органу, до вказаної довіреності повинен додаватися документ на підтвердження повноважень такої особи на здійснення відповідних дій від імені суб'єкта владних повноважень.

Проте, суду не надано доказів покладення на ОСОБА_2. повноважень в.о. начальника на дату підписання цієї довіреності.

За таких обставин, заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підписано представником за відсутності належних доказів на підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Практика щодо застосування вищезазначених норм права викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.11.2018р. справа №820/1603/18, яка повинна бути врахована адміністративним судом згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд звертає увагу, що копія довіреності №41566/10/04-36-10-06, яка підписана ОСОБА_2. завірена ОСОБА_3, проте до матеріалів заяви не додано документ на підтвердження повноважень такої особи на здійснення відповідних дій від імені суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суддя, встановивши, що заяву подано без додержання відповідних вимог чинного процесуального закону, дійшов висновку про її повернення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 43, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГНЕТРИВТЕХСЕРВІС" про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення подання разом із матеріалами подання невідкладно направити на адресу заявника.

Роз'яснити заявнику, що повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.01.2019р.

Суддя О.М. Неклеса