Рішення

від 10.01.2019 по справі 0840/3370/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2019 року Справа № 0840/3370/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідачів: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інвек-Запоріжжя

до відповідача 1: Державної фіскальної служби України

відповідача 2: Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-ЗАПОРІЖЖЯ" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - відповідач-2), в якій просить суд:

- скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №716007/42048867 від 22.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 02.05.2018, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-ЗАПОРІЖЖЯ";

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 02.05.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-ЗАПОРІЖЖЯ" у Єдиному реєстрі податкових накладних у день її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 15.05.2018.

Ухвалою суду від 22.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження на 19.09.2018 без виклику сторін.

22.10.2018 ухвалою суду було призначено розгляд справи у загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 19.11.2018.

Ухвалою від 19.11.2018 було задоволено клопотання представника відповідача 1 та замінено первинного відповідача по справі - Комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на належного відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області, у зв'язку з чим підготовче засідання було відкладено на 18.12.2018.

Ухвалою від 18.12.2018 було продовжено підготовче провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 09.01.2019.

09.01.2018 ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.19.

У судовому засіданні 10.01.2019, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зокрема зазначив, що позивач намагався зареєструвати податкову накладну №2 від 02.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), однак, позивачем отримано квитанцію від 15.05.2018 №1 про зупинення реєстрації виписаної ним та направленої на реєстрацію податкової накладної на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Як зазначено в квитанції, податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. 18.05.2018 позивачем були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній. Проте, рішенням комісії від 22.05.2018 № 716007/42048867 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 02.05.2018 №2. Як зазначено в документі, дане рішення прийняте через ненадання платником податку договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Позивач з прийнятим рішенням не погоджується, вважає його помилковим, прийнятим відповідачем безпідставно і необґрунтовано, за відсутності об'єктивного розгляду наданих документів та пояснень, таким, що порушує його права, як платника податку на додану вартість. Просить задовольнити позовні вимоги.

Також представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10600 грн., про що 18.12.2018 подав до суду відповідну заяву з додатками.

Представник відповідачів заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов (вх. №39459 від 03.12.2018). Зокрема зазначив, що реєстрація податкової накладної, виписаної ТОВ "ІНВЕК-ЗАПОРІЖЖЯ" №2 від 02.05.2018 була зупинена відповідно до п.201.16. ст. 201 Податкового кодексу України. Комісією ДФС прийнято рішення від 23.05.2018, про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію. Причинами відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків копій документів: відсутня товарно-транспортна накладна по придбаних товарах, а саме повному переліку складових преміксу, що вказано у калькуляції наданій на розгляд до комісії та суду; документів складського обліку (картки складського обліку, матеріальні ярлики, лімітно-заборна картка, накладні на внутрішнє переміщення, інвентаризаційні описи); довіреності на отримання придбаної продукції з повним переліком по кожній складовій преміксу. Вважає, що рішення комісії ДФС є таким, що не може бути скасовано, так як було прийнято в межах діючого законодавства, а тому дії комісії є правомірними. Просить відмовити у задоволенні позову.

Також представником відповідачів подано до суду заяву вх. №781 від 09.01.19 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-ЗАПОРІЖЖЯ" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником податку на додану вартість. Одним з профільних видів діяльності підприємства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21), а також 10.91 - Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах. В рамках вказаного напрямку підприємством укладено договір поставки №28/04/18 від 27.04.2018 (а.с. 50-51), згідно якого ТОВ "ІНВЕК-ЗАПОРІЖЖЯ" придбало у ТОВ ІНВЕК-УКРАЇНА комплексні премікси для птахівництва в кількості 2000 кг, а також багатофункціональну кормову суміш INTOX в кількості 200 кг, а також мінеральний премікс в кількості 500 кг, який і був в подальшому реалізований за договором поставки №04/05/18 від 02.05.2018 ТОВ ГЕЛІОС , що підтверджується накладною №586 від 02.05.2018 (а.с. 52).

Придбаний товар згідно видаткової накладної №2 від 02.05.2018 р. (а.с. 52) був доставлений ТОВ ІНВЕК-ЗАПОРІЖЖЯ згідно ТТН №Р586 від 02.05.2018 р. (а.с. 55-56) та оплачений згідно платіжних доручень №5 від 04.05.2018 р. та №7 від 11.05.2018 р. (а.с. 57, 58).

Відповідно до договору поставки №04/05/18 від 02.05.2018 р. укладеного позивачем з контрагентом ТОВ ГЕЛІОС , предметом договору є поставка кормових добавок, ветеринарних препаратів, інструментів, шприців та інших товарів (а.с. 42-44). На виконання вимог зазначеного договору позивачем на адресу ТОВ ГЕЛІОС було поставлено 500 кг. мінерального преміксу, на підтвердження чого позивачем надано суду копію видаткової накладної №3 від 02.05.2015 (а.с. 45) та квитанцію про прийом вантажу №0580237435 від 02.05.2018 (а.с. 46). Отже, позивачем було реалізовано ТОВ ГЕЛІОС товар, придбаний у ТОВ ІНВЕК -УКРАЇНА .

За результатами господарської операції з ТОВ "ГЕЛІОС" згідно договору поставки №04/05/18 від 02.05.2018 позивачем належним чином складена податкова накладна від 02.05.2018 №2 та 15.05.2018 направлена в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.16-13).

Того ж дня позивачем отримано квитанцію від 15.05.2018 №1 про зупинення реєстрації виписаної ним та направленої на реєстрацію податкової накладної від 02.05.2018. Як зазначено в квитанції, податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (а.с. 14).

18.05.2018 позивачем було направлено відповідачу ОСОБА_3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, а також надані копії документів па підтвердження господарської операції, що підтверджується квитанцією №1 (а.с. 17.

Проте, рішенням комісії № 716007/42048867 від 22.05.2018 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 02.05.2018 №2. Як зазначено в документі, дане рішення прийняте через ненадання платником податків договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с. 11-12).

Позивач з прийнятим рішенням комісії № 716007/42048867 від 22.05.2018 про відмову в реєстрації не погоджується, вважає його помилковим, прийнятим відповідачем безпідставно і необґрунтовано, за відсутності об'єктивного розгляду наданих документів та пояснень, таким, що порушує його права, як платника податку на додану вартість. У зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У даному випадку датою виникнення податкових зобов'язань є дата здійснення поставки товару.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної №2 від 02.05.2018 була зупинена у зв'язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: " 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України ; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …".

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ "ІНВЕК-ЗАПОРІЖЖЯ" до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 716007/42048867 від 22.05.2018 - не містить.

У п.18 - п.21 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: "18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства".

Згідно з п.2 "Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", затвердженого 13.06.2017 наказом Міністерства фінансів України №566, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620 (надалі - "Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації"), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

Як зазначено у п.18 "Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Аналогічні вимоги містить і п.21 "Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117 (надалі - "Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації"): "Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні)".

Відповідачем не надано до суду доказів додержання вимог п.21 "Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", п.18 "Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Згідно з п.19 "Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації" протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

У п.17 "Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", зокрема, зазначено: "… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії. …"

Відповідачем не надано до суду копію протоколу засідання Комісії під час прийняття Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 716007/42048867 від 22.05.2018, матеріалів роботи комісії тощо.

Відтак, відповідачем документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду первіинні документи на підтвердження правомірності складання податкової накалданої №2 від 02.05.2018.

Натомість у рішенні про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних№ 716007/42048867 від 22.05.2018 підставою відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: "Прийнято рішення про: відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних…". Підставою даного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, проте, з даного рішення не можливо встановити, які саме документи не подано.

Тому суд зазначає, що відповідач по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірних рішеннях, і в чому саме полягають ці порушення.

Як з'ясовано судом і не заперечується сторонами до ОСОБА_3 позивачем додано документи на підтвердження операції згідно податкової накладної №2 від 02.05.2018.

Суд вважає, що контролюючий орган не може вимагати від позивача того, що не регламентовано нормою права.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

Посилання відповідачів у відзиві на факти не недання позивачем товарно-тарнспортної накладної по придбаних товарах, а саме повному переліку складових преміксу, що вказано у калькуляції наданій на розгляд до комісії та суду суд не приймає до уваги оскільки в даному випадку калькуляція відстуня, натомість позивачем було реалізовано придбаний раніше у іншого контрагента товар, а не виготовлений самостійно.

Також не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідачів у відзиві про факт ненадання позивачем документів складського обліку (картки складського обліку, матеріальні ярлики, лімітно-заборні картки, накладні на внутрішнє переміщення, інвентаризаційні описи) та на не надання довіреності на отримання придбаної продукції з повним переліком по кожній складовій преміксу, оскільки по-перше про відстуність таких документів не зазначено у спірному рішенні, а по-друге, позивачем при наданні пояснень була надана ТТН №Р586 від 02.05.2018, довірнеість та складські документи не є документами, які фіксують факт здійснення господарської операції, крім того, відповідачми не надано суду доказів нереєстрації постачальником позивача відповідної податкової накладної.

Контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, позивачем, на думку суду, надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з ТОВ "ГЕЛІОС", які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідачами не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення № 716007/42048867 від 22.05.2018 про відмову реєстрації податкової накладної від 02.05.2018 №2 прийняте Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є неправомірним, тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.05.2018 №2 підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 02.05.2018. При цьому позовні вимоги в частині зобов'язання зареєструвати податкову накладну датою її фактичного отримання ДФС 15.05.2018 задоволеню не підлягають, оскільки вищенаведеними приписами нормативно-правових актів прямо передбачено, що податкова накладна підлягає реєстрації у день настання відповіднї події - набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Доводи відповідачів не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:

1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Згідно ч.6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10600,00 грн. до матеріалів справи позивачем подано копію договору про надання правової допомоги від 22.11.2018 №22/11-18, копію додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги від 22.11.2018 №22/11-18, копію Акту приймання-передачі виконаних послуг від 18.12.2018, рахунку №13/12/2018-2 від 13.12.2018, платіжного доручення №748 від 13.12.2018, виписки по рахунку АБ Івашкова Сергія від 14.12.2018 за період 13.12.2018.

Разом з тим, відповідачем подано до суду обгрунтоване клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, яке на думку суду підлягає задоволенню, оскільки справи з позовними вимогами про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не є складними, а є типовими, з розгляду таких справ є стала судова практика, та правовідносини у таких справах врегульовано тими самим нормативно-правовмими актами. Такі справи можуть відрізнятися лише переліком первинних документів вихоядчи із специфіки відповідних господарських операцій. Лише в провадженні судді знаходяться чотири аналогічні справи за аналогічними позовами ТОВ ІНВЕК-ЗАПОРІЖЖЯ , де тим самим адвокатом заявлено аналогічні клопотання. Отже, на думку суду, заявлений розмір послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Виходячи зі складності справи у суду викликають сумнів зазначена у акті примйання-передачі виконаних послуг кількість витрачених годин на надання первинної консультації (2 години), підготовки та надсилання відповідачам та суду відповідей на відзив, які майже ідентичні за змістом та викладені на 2-х аркушах (5 годин сукупно).

Також, відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне клопотання представнитка відповідачів про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката задовольнити, та з урахуванням обставин справи суд вважає пропорційним до предмета спору та обгрунтованим розмір таких витрат у сумі 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1762,00грн., сплачений платіжним дорученням №288 від 15.08.2018 підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Запорізькій області (по 881,00 грн. з кожного).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №716007/42048867 від 22 травня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 02 травня 2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Інвек-Запоріжжя №2 від 02 травня 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України

(місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська пл. 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвек-Запоріжжя (місцезнаходження: 69050, м. Запоріжжя, вул. Складська, буд 6, код ЄДРПОУ 42048867) судові витрати у розмірі 1881 грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвек-Запоріжжя (місцезнаходження: 69050, м. Запоріжжя, вул. Складська, буд 6, код ЄДРПОУ 42048867) судові витрати у розмірі 1881 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова