Рішення

від 24.01.2019 по справі 810/4753/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 року справа №810/4753/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Панда" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Панда" (далі - Товариство) з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.05.2017 №0000185009 та від 15.05.2018 №0000195009 (далі - оспорювані рішення).

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що висновки, викладені контролюючим органом в ОСОБА_1 перевірки є безпідставними та помилковими, оскільки зроблені на підставі власного невірного тлумачення законодавства України, а також на підставі неповного з'ясування і дослідження всіх обставин, що мають значення для формування об'єктивних висновків та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оспорювані рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти позову у письмовому відзиві, відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, оскільки вважає, що під час прийняття оспорюваних рішень Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України дів виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС (далі - Контролюючий орган ) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Панда , за результатами якої складено акт № 21/28-10-50-09-09/31189253 від 24.04.2018 року (надалі - ОСОБА_1 перевірки ).

ОСОБА_1 перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, яке призвело до:

- завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень, травень, липень, жовтень, листопад 2015 року на загальну суму 76 447,00 гривень та

- заниження податку на прибуток підприємств за 2015 рік на суму 83 313,00 гривень.

На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки Контролюючий орган прийняв податкові повідомлення- рішення:

- № НОМЕР_1 від 15.05.2017 року (очевидно у даті допущено помилку), яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 76 447,00 гривень та

- № НОМЕР_2 від 15.05.2018 року, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 83 313,00 гривень.

Позивач, не погоджуючись із оспорюваними рішеннями та вважаючи їх протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

Як вбачається із ОСОБА_1 перевірки, предметом перевірки були господарські операції Товариства із його контрагентами, а саме - TOB КАСМЕТ , ТОВ СОЛОМІЯ ТЕР , ТОВ АСПЕКТМАШ , ТОВ ЮКОН-МАШ , ТОВ ГАВЕЛЛА .

Зміст господарських операцій із вказаними контрагентами полягав у наступному:

а) господарські операції із ТОВ КАСМЕТ

На підставі договору № 29 від 09.04.2015 року Товариство придбало у ТОВ КАСМЕТ трубну продукцію на загальну суму 206 125,55 гривень. Вказана сума була сплачена Товариством згідно платіжного доручення № 295 від 15.04.2015 року. Придбаний товар передано Товариству на підставі видаткової накладної № 33 від 15.04.2015 року та оприбутковано останнім згідно прибуткового ордеру № 116. Внаслідок здійснення господарської операції на користь Товариства зареєстрована податкова накладна № 34 від 15.04.2015 року.

б) господарські операції із ТОВ СОЛОМІЯ ТЕР

На підставі договору № 5/14 від 14.05.2015 року Товариство придбало у ТОВ СОЛОМІЯ ТЕР кабельно-провідникову продукцію та електроматеріали на загальну суму 233 288,61 гривень. Вказана сума була сплачена Товариством згідно платіжних доручень № 450 від 18.05.2015 року, № 521 від 02.06.2015 року та № 594 від 12.06.2015 року. Придбаний товар передано Товариству на підставі видаткових накладних № РН-0000533 від 21.05.2015 року і № РН-0000542 від 22.05.2015 року та оприбутковано останнім згідно прибуткових ордерів № 206 та № 207. Внаслідок здійснення господарської операції на користь Товариства зареєстровані податкові накладні № 45 від 25.05.2015 року, № 49 від 25.05.2015 року та № 65 від 26.05.2015 року.

в) господарські операції із ТОВ АСПЕКТМАШ

На підставі договору, укладеного відповідно до ч. 1 ст. 207, ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України шляхом обміну документами, у яких було зафіксовано зміст господарської операції, Товариство придбало у ТОВ АСПЕКТАМ металообробні інструменти на загальну суму 9 090,00 гривень. Вказана сума була сплачена Товариством згідно платіжних доручень № 840 від 20.07.2015 року та № 914 від 03.08.2015 року. Придбаний товар передано Товариству на підставі видаткової накладної № 176 від 03.08.2015 року та оприбутковано останнім згідно прибуткового ордеру № 464. Внаслідок здійснення господарської операції на користь Товариства зареєстровані податкові накладні № 28 від 20.07.2015 року та № 1 від 03.08.2015 року.

г) господарські операції із ТОВ ЮКОН-МАІП

На підставі договору, укладеного відповідно до ч. 1 ст. 207, ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України шляхом обміну документами, у яких було зафіксовано зміст господарської операції, Товариство придбало у ТОВ ЮКОН-МАШ підшипники на загальну суму 10 578,00 гривень. Вказана сума була сплачена Товариством згідно платіжних доручень № 1343 від 22.10.2015 року та № 1395 від 11.11.2015 року. Придбаний товар передано Товариству на підставі видаткових накладних № 39 від 22.10.2015 року і № 28 від 28.10.2015 року та оприбутковано останнім згідно прибуткових ордерів № б/н та № 628. Внаслідок здійснення господарської операції на користь Товариства зареєстровані податкові накладні № 25 від 22.10.2015 року та № 1 від 11.11.2015 року.

г) господарські операції із ТОВ ГАВЕЛЛА

На підставі договору, укладеного відповідно до ч. 1 ст. 207, ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України шляхом обміну документами, у яких було зафіксовано зміст господарської операції, Товариство придбало у ТОВ ГАВЕЛЛА підшипники на загальну суму 3 768,00 гривень. Вказана сума була сплачена Товариством згідно платіжного доручення № 1470 від 26.11.2015 року. Придбаний товар передано Товариству на підставі видаткової накладної № 21 від 26.11.2015 року та оприбутковано останнім згідно прибуткового ордеру № 656. Внаслідок здійснення господарської операції на користь Товариства зареєстрована податкова накладна № 20 від 26.11.2015 року.

Придбані за вказаними господарськими операціями товари Товариство використало при здійсненні своєї поточної господарської діяльності, що підтверджується аналітичною довідкою Товариства та відповідним чином зафіксовано в ОСОБА_1 перевірки.

Разом з тим ОСОБА_1 перевірки щодо кожної із зазначених господарських операцій Контролюючим органом зроблено ідентичний висновок згідно якого ТОВ Панда здійснювало безтоварні операції шляхом документального оформлення товарів, які не придбавались .

На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки Контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими Товариству:

- збільшено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, оскільки, на думку Контролюючого органу, одержані Товариством в рамках спірних операцій товари, були отримані ним безоплатно від невстановлених третіх осіб, а не придбані у вищевказаних контрагентів;

- зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість, тобто фактично не визнано податковий кредит за спірними операціями, оскільки такі операції, на думку Контролюючого органу, носять безтоварний характер.

Обґрунтування висновків Контролюючого органу про безтоварність є ідентичними щодо усіх контрагентів та полягають у наступному:

- відсутні певні первинні документи (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару);

- наявні недоліки в оформленні видаткових та прибуткових ордерах (не зазначено прізвище відповідальних осіб, місце складання тощо);

- відсутність факту реального одержання вищезазначеними контрагентами відповідної кількості товару для подальшого продажу Товариству (відсутність ланцюгу постачання на момент реалізації);

- наявність податкової інформації, яка не підтверджує реальність здійснення господарських операцій.

Однак. суд вважає твердження Контролюючого органу про безтоварність вказаних операцій необгрунтованими із наступних підстав.

1) Щодо суперечливості висновків ОСОБА_1 перевірки

Як вже зазначалося вище, Контролюючий орган з приводу спірних господарських операцій стверджує, що Товариство здійснювало безтоварні операції шляхом документального оформлення товарів, які не придбавались . При цьому Контролюючий орган одразу ж зазначає, що даними складського та бухгалтерського обліку зафіксовано отримання товарів та використання їх у виробництві .

Тобто з одного боку Контролюючий орган зазначає, що господарські операції є безтоварними, а з іншого - визнає, що Товариство все-таки отримало придбаний товар і використало його у власній господарській діяльності.

Визнаючи отримання Товариством придбаного товару, проте вважаючи операції Товариства з контрагентами безтоварними, Контролюючий орган приходить до висновку, що фактично дані активи (...) було безоплатно отримано від третіх невстановлених осіб .

Однак таким висновком Контролюючий орган знову таки суперечить сам собі, оскільки зазначає в ОСОБА_1 перевірки, що:

- розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі . Тобто Контролюючий орган визнає здійснення Товариством оплати за придбаний товар на користь його контрагентів, що, в свою чергу, спростовує твердження про безоплатність отримання товарів;

- ТМЦ оприбутковані від ТОВ Касмет (аналогічні твердження зроблені і щодо інших контрагентів) використані при проведенні поточних ремонтів . Тобто Контролюючий орган визнає, що використані товариством товари були придбані саме в рамках господарських операцій із контрагентами.

Таким чином, з одного боку Контролюючий орган зазначає про безоплатне отримання Товариством товару від невстановлених третіх осіб, а з іншого - вказує, що товар був оприбуткований Товариством від його контрагентів та оплачений шляхом безготівкових розрахунків.

Більш того, висновками ОСОБА_1 перевірки встановлено придбання контрагентами Товариства товару, який в подальшому був реалізований на користь останнього, про що більше детально описано далі.

Отже висновками ОСОБА_1 перевірки встановлено рух активів та спричинені ними фактичні зміни у майновому стані Товариства, а саме - понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у власній діяльності. Саме вказані обставини, на переконання Верховного Суду, є підтвердженням реальності господарської операції, з урахуванням того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків (постанова КУ9901/6585/18 від 26.06.2018 року у справі № 826/13029/14), а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах (постанова К/9901/5042/17 від 06.02.2018 року у справі № 826/22154/15).

В свою чергу твердження про безтоварність господарських операцій та безоплатне одержання Товариством товару від невстановлених осіб не ґрунтуються на жодних доказах та є, по суті, припущенням Контролюючого органу, а отже не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань. Зокрема, Верховний Суд зазначає, що висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податків товару мають підтверджуватися належними та допустимими доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях (постанова К/9901/2774/18 від 15.05.2018 року у справі № 0870/9721/12).

2) Щодо відсутності товарно-транспортних накладних

З приводу господарських операцій здійснених із TOB КАСМЕТ , ТОВ АСПЕКТМАШ та ТОВ СОЛОМІЯ ТЕР Контролюючий орган вказує на відсутність доказів переміщення (зокрема, товаро-транспортних накладних) придбаного Товариством товару від вказаних контрагентів.

На думку суду, обґрунтування Контролюючим органом безтоварності операцій шляхом посилання на неможливість встановлення переміщення придбаного товару є необгрунтованими з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, ОСОБА_1 перевірки встановлено фактичне отримання Товариством придбаного товару та його використання у своїй господарській діяльності. Отже безпосередньо ОСОБА_1 перевірки спростовуються будь-які висновки щодо відсутності переміщення такого товару до Товариства.

Окрім того, слід звернути увагу, що відповідно ч. З ст. 909 Цивільного кодексу України, транспортна накладна є підтвердженням укладення договору перевезення вантажу. Таким чином, відповідно до положень цивільного законодавства, товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Ідентичних висновків притримується у своїй численній практиці і Верховний Суд, який зазначає, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна (...) не може беззаперечно свідчити про відсутність реальних господарських операцій (постанова К/9901/27694/18 від 04.04.2018 року № 808/2519/15). Наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною (постанова К/9901/4022/18 від 12.06.2018 року у справі№ 826/11879/13-а).

В контексті операцій із вищевказаними контрагентами, варто зазначити, що:

- товар, придбаний у TOB КАСМЕТ , транспортувався Товариством самостійно, за допомогою власного транспорту, що підтверджується подорожнім листом № 247 від 14.04.2015 року;

- товар, придбаний у ТОВ АСПЕКТМАШ , з огляду на його невеликий обсяг та вагу (вальцовка Р-30 у кількості трьох штук) був направлений Товариству поштою за рахунок відправника, разом із супровідними документами (видатковими накладними);

- товар, придбаний у ТОВ СОЛОМІЯ ТЕР , згідно умов договору транспортувався на адресу Товариства за рахунок постачальника. Таким чином Товариство не приймало участі в транспортуванні товару, а тому не володіє інформацією про умови його здійснення постачальником (власний або орендований транспорт тощо).

Таким чином, посилання Контролюючого органу на відсутність товарно-транспортних накладних не є доказом безтоварності господарських операцій з огляду на те, що товар фактично отримано Товариством.

3) Щодо відсутності довіреностей

З приводу господарських операцій здійснених із ТОВ СОЛОМІЯ ТЕР , ТОВ ЮКОН-МАШ та ТОВ ГАВЕЛЛА Контролюючий орган вказує на відсутність довіреностей на отримання товару представниками Товариства.

Суд вважає, що відсутність у нього довіреностей не може бути підставою для твердження про безтоварність господарських операцій, з огляду на те, що довіреність є документом, який видається покупцем (в даному випадку Товариством) на свого представника для отримання товару у постачальника (контрагента) та залишається у розпорядженні останнього.

Отже видані Товариством довіреності зберігаються у його контрагентів, а тому їх надання Товариством є об'єктивно неможливим.

При цьому довіреність не містить інформації про господарську операцію, а лише вказує на наявність у певної особи тих чи інших повноважень. Відтак вказаний документ не є первинним документом та, відповідно, підставою для здійснення бухгалтерського обліку у розумінні абзацу одинадцятого ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Таким чином на Товариство не покладено обов'язку зі зберігання такого документу.

Ідентичних висновків притримується Верховний Суд, який зазначає, що посилання відповідача на відсутність (...) довіреностей на отримання товарів (...) не є підтвердженням безтоварності господарських операцій, оскільки наявність таких довіреностей не передбачена умовами, укладених договорів, та положеннями чинного законодавства (постанова К/9901/4625/17 від 15.05.2018 року у справі № 815/423/17).

Вищий адміністративний суд України свого часу вказував, що при вчиненні господарських операцій, довіреність, якщо вона не анульована або повернута невикористаною, незалежно від строку її дії залишається у постачальника при першому відпуску цінностей (...) позивач (¦¦¦), який по спірним угодам є покупцем, а не постачальником, не міг надати вказані довіреності, оскільки вони відсутні в його розпорядженні (постанова К/800/13922/16 від 14.09.2016 року у справі № 826/18232/15).

Таким чином посилання Контролюючого органу на відсутність довіреностей є безпідставним.

1) Щодо недоліків в оформленні документів

З приводу господарських операцій здійснених із усіма контрагентами Контролюючий орган вказує на наявність певних недоліків у документах, а саме:

- відсутність у прибуткових ордерах таких реквізитів, як посада та прізвище уповноваженої особи, одиниця виміру, конкретна дата (зазначено тільки місяць та рік),

- відсутність у видаткових накладних таких реквізитів, як прізвище уповноваженої особи, місце складання.

В контексті подібних зауважень суд вважає доцільним звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою, згідно якому операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише з юридичної форми (ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ). З огляду на вказаний принцип, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , неістотні недоліки в документах, що містять інформацію про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Отже певні недоліки документів не можуть бути підставою для твердження про безтоварність господарських операцій, оскільки у своїй сукупності вони дозволяють встановити повну інформацію про зміст такої операції.

Вказаних висновків притримується і Верховний Суд, який зазначає, що певні недоліки в заповненні первинних документів (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися) (постанова К/9901/35856/18 від 19.06.2018 року у справі № 808/2447/17).

Таким чином, посилання Контролюючого органу на певні недоліки в оформленні документів не є підтвердженням безтоварності господарських операцій, оскільки матеріалами справи, в тому числі ОСОБА_1 перевірки, встановлено отримання Товариством придбаних товарів та їх подальше використання.

1) Щодо неможливості встановлення ланцюга постачання

Висновки про безтоварність господарських операцій із усіма контрагентами Контролюючий орган обгрунтовує посиланням на неможливість встановлення ланцюга постачання, з огляду на дані Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН ) та наявну податкову інформацію стосовно попередніх постачальників контрагентів Товариства (неподання звітності, відсутність за місцезнаходженням, неможливість проведення зустрічних звірок).

Визначення Контролюючим органом податкових зобов'язань на підставі таких висновків суд вважає неправомірним, з огляду на таке.

Відтворення ланцюга постачання товару від першого постачальника (виробника або імпортера) до Товариства Контролюючий орган здійснює на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН ),

В даному контексті слід зауважити, що за результатами аналізу ЄРПН висновками ОСОБА_1 перевірки встановлено придбання контрагентами Товариства товару, який був придбаний Товариством:

- щодо TOB КАСМЕТ , у якого Товариство придбало трубну продукцію, зазначено, що TOB РАСТКОН було поставлено трубку продукцію на адресу ТОВ КАСМЕТ у квітні 2015 року , а також ТОВ ІНСПАЙР-ТРЕЙД є постачальником труб на адресу ТОВ КАСМЕТ

- щодо ТОВ АСПЕКТМАШ , у якого Товариство придбало вальцовку, зазначено, що товар за номенклатурою вальцовка Р-30 було придбано у ТОВ СТАРКВЕСТ

- щодо ТОВ ЮКОН-МАШ , у якого Товариство придбало підшипники, зазначено, що податковий кредит ТОВ ЮКОН-МАШ за ідентифікованим товаром - підшипники сформовано за рахунок: ТОВ ЦЕНТРРЕСУР (...) ТОВ АКБ-ІНВЕСТ-АГРО

- щодо ТОВ ГАВЕЛЛА , у якого Товариство придбало підшипники, зазначено, що податковий кредит ТОВ ГАВЕЛЛА сформований (...) з наступними контрагентами в частині придбання підшипників: ТОВ ЦЕНТРРЕСУР

- щодо ТОВ СОЛОМІЯ ТЕР , у якого Товариство придбало кабельно-провідникову продукцію та електроматеріали, зазначено, що податковий кредит ТОВ СОЛОМІЯ ТЕР сформований (...) з наступними контрагентами в частині придбання ламп, проводів та іншого: ТОВ ТУЛ ГРУП

Тобто висновки ОСОБА_1 перевірки підтверджують придбання контрагентами товару, який в подальшому був реалізований на користь Товариства.

В подальшому, неможливість відстеження ланцюга постачання обумовлюється відсутністю в ЄРПН даних про придбання такого товару постачальниками контрагентів Товариства чи їх попередніми постачальниками.

Однак Товариство вважає, що висновки Контролюючого органу про переривання ланцюга постачання, які ґрунтуються виключно на аналізі даних ЄРПН взагалі не мають братися до уваги, оскільки:

- із ОСОБА_1 перевірки незрозуміло який саме період операцій досліджувався у ЄРПН Контролюючим органом, а тому товар, який був придбаний Товариством, міг бути поставлений по ланцюгу у період, що Контролюючим органом не аналізувалися

- усі спірні операції із контрагентами мали місце у 2015 році, а тому варто зауважити, що відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України до 01 лютого 2015 року у ЄРПН підлягали реєстрації лише ті податкові накладні за якими сума податку на додану вартість становила понад 10 тисяч гривень. В той же час, як вбачається зі змісту спірних операцій, вартість придбаних за ними товарів (із розрахунку за одну одиницю) є доволі незначною, а тому, якщо постачання таких товарів по ланцюгу відбувалося у період до 01.02.2015 року, то цілком імовірно, що такі операції не були відображені у ЄРПН.

Більш того, на думку суду, твердження про безтоварність операцій не може обґрунтовуватись посиланням на операції третіх осіб, учасником яких Товариство не виступало, оскільки останнє об'єктивно позбавлено можливості досліджувати питання походження товару по всьому ланцюгу його поставки.

Аналогічних висновків притримується у своїй практиці і Верховний Суд, зазначаючи, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків (...) за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними , а тому посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно - аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не грунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (постанова КУ9901/3787/18 від 12.06.2018 року у справі № 826/16272/13-а).

Коректність викладеної позиції Верховного Суду підтверджується Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України , Булвес АД проти Болгарії і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії .

Таким чином, платник податку може нести відповідальність лише за ті порушення податкового законодавства, що вчинені безпосередньо ним або за його участі, що узгоджується із принципом індивідуального характеру юридичної відповідальності, закріпленому у ч. 2 ст. 61 Конституції України. А відтак, доводи Контролюючого органу є неправомірними.

З урахуванням зазначеного висновки Контролюючого органу про безтоварність господарських операцій є безпідставними, спростовуються матеріалами справи, зокрема висновками самого ОСОБА_1 перевірки, та, по суті, ґрунтуються виключно на припущеннях останнього, а отже є неправомірними.

Згідно з частиною першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином вказані судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.05.2017 №0000185009 та від 15.05.2018 №0000195009.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Панда" (код ЄДРПОУ 31189253) сплачений ним судовий збір у розмірі 2 396( дві тисячі триста дев'яносто шість) грн 41 коп за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.