Рішення

від 21.01.2019 по справі 826/11162/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 21 січня 2019 року                      № 826/11162/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВР-ПЛЮС» про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі – позивач, ЦОУ ПФУ у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВР-ПЛЮС» (далі – відповідач, ТОВ «ТАВР-ПЛЮС»), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 15292,35 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список 2) за період з 01.04.2016 по 25.05.2017 року, яка становить 15 292 грн. 35 коп. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. 19 червня 2018 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через канцелярію суду надійшла заява про заміну позивача у справі на його правонаступника, при вирішенні якого суд враховує наступне. Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 29.03.2017 утворено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, реорганізувавши шляхом злиття Правобережне, Лівобережне, Центральне об'єднані управління Пенсійного фонду України в м. Києві та головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Вказані відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до яких Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Києва– припинено. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив. У судовому засіданні 20.06.2018 року суд в порядку процесуального правонаступництва допустив заміну позивача – Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві у справі на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Так, у судовому засіданні 12.09.2018 року судом встановлено, що позивачем пред'явлено позовні вимоги, які згідно ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності та у відповідності до ч. 1 ст. 257 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи зазначені обставини, судом у судовому засіданні було ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. ТОВ «ТАВР-ПЛЮС» перебуває на обліку у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список 2) за період з 01.04.2016 по 25.05.2017 року, яка становить 15 292 грн. 35 коп. Наявність вказаної заборгованості підтверджується картками особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, а також розрахунками фактичних витрат. Вказані розрахунки направлялись відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме:. Супровідним листом №468/10 від 13.04.2016 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з квітня 2016 року. Супровідним листом №4368/10 від 19.05.2016 направлено повідомлення-розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з травня 2016 року. Супровідним листом №8062/10 від 08.06.2016 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з червня 2016 року. Супровідним листом №12677/10 від 07.07.2016 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з липня, серпня 2016 року. Супровідним листом №22108/10 від 12.09.2016 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з вересня 2016 року. Супровідним листом №26202/10 від 07.10.2016 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з жовтня 2016 року. Супровідним листом №32560/10 від 08.11.2016 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з листопада 2016 року. Супровідним листом №40295/10 від 12.12.2016 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з грудня 2016 року. Супровідним листом №3044/10 від 18.01.2017 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з січня 2017 року. Супровідним листом №8922/10 від 15.02.2017 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з лютого 2017 року. Супровідним листом №15468/10 від 15.03.2017 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з березня 2017року. Супровідним листом №20787/10 від 07.04.2017 направлено повідомлення- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з квітня 2017 року. Отримані відповідачем розрахунки у встановлені законодавцем строки і порядку відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, загальна сума заборгованості у розмірі 15 292,35 грн. на час розгляду справи по суті не сплачена, що підтверджується наявними копіями карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту – Закон №1058-ІV). За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Пункт 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV передбачає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці (відповідно до п.п. “а”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди. До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Інструкція), затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663. Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.1.2 Інструкції). Згідно пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах, зокрема: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року. Пунктом 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Згідно 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Аналіз викладених норм свідчить про те, що у позивача підстави для пред'явлення відповідних позовних вимог про стягнення з відповідача щомісячних фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій виникають з наступного дня після 25 числа в разі невиконання відповідачем свого обов'язку по добровільному внесенню до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячних сум таких витрат. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Постановою Кабінету Міністрів України за №937 від 18.07.2007 затверджено Порядок призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту – Порядок №937). Відповідно до пункту 2 Порядку №937 пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461: 1) чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 2) жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. Пунктом 4 Порядку №937 встановлюється, що пільгова пенсія призначається при досягненні віку, передбаченого абзацом першим підпункту 2 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення про необхідність здійснити відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, однак в порушення вищевказаних положень відповідачем не надано доказів сплати щомісячної суми внесків на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за спірний період з 01.04.2016 по 25.05.2017 року. Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, розрахунку заборгованості з 01.04.2016 по 25.05.2017 року, заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, складає по Списку №2 – 15  292,35 грн. Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства та оцінивши наявні докази у справі, беручи до уваги те, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 15  292,35 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність такої заборгованості не спростував; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується копіями розрахунків, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону №1788-XII за період з 01.04.2016 по 25.05.2017 року., є обґрунтованими. Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивачем надано суду належні та допустимі докази правомірності нарахування відповідачу сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд, В И Р І Ш И В: Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВР-ПЛЮС» (03047, м.Київ, проспект Перемоги, буд. 50, офіс 457/3 ідентифікаційний код 35715610) заборгованість на загальну суму 15  292,35 (п'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто дві гривні) гривень 35 коп. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368, розрахунковий рахунок 25607306208000 в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ “Ощадбанк”, МФО 322669). Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з  урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Суддя                                                                                                І.А. Качур