Рішення

від 22.01.2019 по справі 500/2720/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2720/18

22 січня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 24.02.2017 року було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 474, згідно якого позивач придбала квартиру, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, просп. Ст. Бандери, 83 г /120. При укладенні договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6561,00 грн. Позивач придбала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» сплатила такий збір безпідставно. ОСОБА_1 зазначає, що 21.11.2018 звернулась до Тернопільського об'єднаного УПФУ Тернопільської області про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні вказаних коштів. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та просить зобов'язати відповідача сформувати та подати до УДКСУ у місті Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6561,00 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Даною ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачеві встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

04 січня 2019 року ухвалою суду було призначено судове засідання з викликом сторін на 22 січня 2019 року о 11:30.

08 січня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання не прибула, 14 січня 2019 року подала заяву про долучення довідки до матеріалів справи. Про розгляд справи була належним чином повідомлена. Причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 Державної казначейської служби у місті Тернополі Тернопільської області у судове засідання не прибув, подав до суду письмове клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі їх представника, при вирішення даної справи покладаються на рішення суду. Надав суду довідку на підтвердження зарахування до державного бюджету 24.02.2017 року збору з операцій придбавання (купівлі - продажу) нерухомого майна в сумі 6561,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 24.02.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 474, згідно якого позивач придбала квартиру, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, просп. Ст. Бандери, 83 г /120. Відповідно до пункту 3 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 656 100,00 грн.

У відповідності до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.02.2017 року ОСОБА_1 являється власником 1/1 частки квартири за адресою: м. Тернопіль, просп. Ст. Бандери, 83 г /120.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а саме з квитанції №0.0.714442097.1 від 24.02.2017 року, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 6561,00 грн.

Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області від 23.11.2018 року №16833/07 позивача повідомлено, про те, що підстав для повернення вказаного збору немає, оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а також роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З системного аналізу наведених правових актів вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1 є власником 1/1 частки квартири, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, просп. Ст. Бандери, 83 г /120.

Згідно Довідки від 20 листопада 2018 року №3373, виданої Товариством з обмеженою відповідальності "Міське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_1 згідно обліку технічної інвентаризації в м.Тернополі, не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.

У відповідності до довідки №244 від 04 грудня 2018 року Філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" ТВБВ №10019/028 Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1 в списки не внесена на приватизацію житла за адресою: с. Жабинці, Гусятинського району Тернопільської області.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.

У відповідності до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.

Відповідно до пункту 5 даного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Відмова УПФУ в частині повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6561 грн. 00 коп., є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

При цьому, суд, критично ставиться до посилань УПФУ, стосовно того, що відповідно до чинного законодавства України не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість, так як, відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки відсутність порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, ОСОБА_1 сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 6561,00 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню. А відтак, суд приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року (справа № К/800/41597/14), від 25 червня 2015 року (справа №К/800/17652/15), від 16 квітня 2015 р. (справа №К/9991/37325/11) тощо.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір сплачений позивачем підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул.Руська,17, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 40377598) сформувати та подати до ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області (бульвар Т.Шевченка,3, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 37977726) подання про повернення ОСОБА_1 (м.Тернопіль, проспект Ст. Бандери, 83 г/120, ід.№3277601489) 6561 (шість тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 00 коп. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно квитанції №0.0.714442097.1 від 24.02.2017 року.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (м.Тернопіль, проспект Ст. Бандери, 83 г/120, ід.№3277601489) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, відповідно до квитанції № 0.0.1203553795.1 від 05.12.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 січня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.