Постанова

від 23.01.2019 по справі 1240/2609/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року справа №1240/2609/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року (повний текст складено 05 листопада 2018 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 1240/2609/18 (суддя І інстанції - Шембелян В.С.) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі по тексту - відповідач І), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі по тексту -відповідач ІІ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії у якому просив суд: - скасувати рішення Комісії при Головному управлінні ПФУ в Луганській області №04/05 від 03.05.2018 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 в частині відмови в зарахуванні до пільгового стажу по Списку №1 періоду роботи у ДП "Шахта "Матроська" на посаді дільничного маркшейдера в період з 18.08.1989 року по 01.12.1991 року; - скасувати рішення Управління ПФУ в м. Лисичанську Луганської області №1740 від 03.08.2018 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1; - зобов'язати Управління ПФУ в м. Лисичанську Луганської області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з 02.05.2018 року, включивши до наявного пільгового стажу по Списку №1 стаж роботи у період з 18.08.1989 по 01.12.1991 на посаді дільничного маркшейдера, пов'язаного з підземними роботами.

В обгрунтування позовних вимог, зазначено, що 26.07.2018 позивач звернувся до відповідача І з письмовою заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах. Рішенням управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області №1740 від 03.08.2018 було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області № 04/05 від 03.05.2018, яким відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на ДП "Шахта "Матроська" на посаді дільничного маркшейдера з 18.08.1989 року по 01.12.1991 року, у зв'язку з тим, що Списком №1, що був чинний на період роботи позивача, зазначена посада не передбачена. Позивач вважає зазначені рішення відповідача І та відповідача ІІ протиправними, оскільки на період роботи позивача посада "Маркшейдеры. Маркшейдеры участковые" входила до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а отже відповідачами неправомірно відмовлено в зарахуванні пільгового стажу та призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 1240/2609/18 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області № 04/05 від 03.05.2018 "Про результати розгляду заяви ОСОБА_1" в частині відмови в зарахуванні до пільгового стажу за Списку №1 періоду роботи на ДП "Шахта "Матроська" на посаді дільничного маркшейдера з 18.08.1989 по 01.12.1991. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області №1740 від 03.08.2018 "Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1". Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з з 18.08.1989 по 01.12.1991 на ДП "Шахта "Матроська" та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно з п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 03.05.2018.

Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області не погодилось з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просило оскаржене рішення суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області утворено Комісію відповідно до п. 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Згідно рішення Комісії від 03.05.2018 № 04/05 ОСОБА_1 було відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на ДП "Шахта "Матроська" з 18.08.1989 по 01.12.1991 в якості дільничного маркшейдера у зв'язку з тим, що Списком №1, який був чинний на той час, зазначена посада не передбачена. Враховуючи вищевикладене, не має підстав для зарахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1.

Представником позивача на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 березня 2018 року позивач звернувся з заявою про підтвердження стажу роботи до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області (далі по тексту - Комісія) (а.с. 70).

За результатами розгляду зазначеної заяви Комісією винесено рішення від 03.05.2018 № 04/05, відповідно до якого в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи на ДП "Шахта "Матроська" в якості дільничного маркшейдера з 18.08.1989 по 01.12.1991 відмовлено, оскільки Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, що був чинний на період роботи позивача, зазначена посада непередбачена (а.с.68,69).

26 липня 2018 року згідно зі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додав копії: довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорту, військового квитка, диплому про навчання, довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (а.с.55).

Згідно з паспортом позивача серії НОМЕР_1, виданого 12.03.1996 Лисичанським МВУМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто на час звернення до відповідача І досяг 50-ти років (а.с.6,7).

За результатами розгляду заяви позивача управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області прийнято рішення № 1740 від 03.08.2018 "Про відмову в призначенні пенсії згідно п.1 ст. 114 п. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Божич Володимиру Володимировичу". В обґрунтування якого зазначено, що враховуючи рішення Комісії від 03.05.2018 № 04/05 в управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не має підстав для зарахування періоду роботи з 18.08.1989 по 01.12.1991 в якості дільничного маркшейдера до пільгового стажу за Списком №1 (а.с. 132-134).

Вищезазначене рішення ґрунтується на рішенні Комісії при ГУПФУ в Луганській області від 03.05.2018 № 04/05.

Таким чином, відповідач І дійшов висновку, що загальний стаж роботи позивача складає 29 роки, 09 місяців, 18 днів, в тому числі на пільгових умовах - 08 років, 06 місяців, 05 днів, якого недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах згідно з п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, відповідач І визнає, що позивач має загальний стаж роботи 29 років, 09 місяців, 18 днів, в тому числі на пільгових умовах - 08 років, 06 місяців, 05 днів. Наявність зазначеного загального та спеціального стажу підтверджена наявними в матеріалах справи архівними довідками та копією трудової книжки.

Спірним у даній справі є питанням правомірності не зарахування відповідачами до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, стажу роботи позивача з 18.08.1989 по 01.12.1991 через відсутність посади "дільничний маркшейдер" в переліку Списка № 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

Записи трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 містять інформацію про зайнятість позивача в період з 18.08.1989 по 01.12.1991 на посаді дільничного маркшейдера пов'язаного з підземними роботами на ДП "Шахта "Матроська" (а.с.8).

Архівною довідкою від 13.03.2018 № 1139/01-26, виданої трудовим архівом Лисичанської міської ради, що знаходилась на розгляді Комісії, позивач підтвердив наявність в нього щомісячного фактичного часу роботи під землею за спірний період (а.с.83).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відстуності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1). Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок № 18-1 визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії) (пункт 3 Порядку № 18-1).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 18-1 Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1) заяву про підтвердження стажу роботи;

2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

За правилами застосування Списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991 р., то застосовується Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 "Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" (яка була чинною у спірний період трудового стажу), затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у розділі I "Горные работы" глави 2 "Работы на поверхности" Списку № 1 передбачена посада "Маркшейдеры и их помощники, главные (старшие) маркшейдеры".

Листом Головного управління Держпраці у Луганській області від 29.10.2018 № 01-15/3550 роз'яснено, що згідно загальносоюзного класифікатору "Професій робітників, посади службовців і тарифні розряди", затвердженого Постановою Держстандарту СРСР від 27.08.1986, є посада "маркшейдер" код позиції фасету 23178 та згідно фасету 6111 - похідні посади (код позиції фасету) є позиція 19, а саме: дільничий (а.с.167).

З вищевикладеного вбачається, що посада "дільничного маркшейдера" є похідною від посади "маркшейдер".

Зважаючи на встановлені обставини та на правове регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що управлінням Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області неправомірно відмовлено в зарахуванні пільгового стажу ОСОБА_1 з 18.08.1989 по 01.12.1991, оскільки займана ним у цей період посада передбачена Списком №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 та дає право на пенсію за пільговими умовами.

Зазначені вище докази в своїй сукупності підтверджують право позивача на зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 18.08.1989 по 01.12.1991 на посаді дільничного маркшейдера пов'язаного з підземними роботами ДП "Шахта "Матроська".

Судом першої інстанї встановлено, що позивач на час звернення до пенсійного органу з заявою від 26.07.2018 про призначення пенсії мав право на пенсію на пільгових умовах, оскільки його стаж роботи на пільгових умовах перевищував 10 років.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення відповідача ІІ від 03.05.2018 № 04/05 в частині відмови в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 18.08.1989 по 01.12.1991 на посаді дільничного маркшейдера пов'язаного з підземними роботами на ДП "Шахта "Матроська", та прийняте на підставі нього рішення відповідача І від 03.08.2018 №1740 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищезазначене, суд першої інстанції для поновлення порушених прав позивача дійшов висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на пенсію за пільговими умовами, період роботи з 18.08.1989 по 01.12.1991.

Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону України № 2443-VIII від 25 липня 2015 року) право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 50 років за наявності стажу роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах до пенсійного органу в тримісячний строк з дня досягнення ним пенсійного віку - 26.07.2018, отже, право на пенсію він набув 03.05.2018, тобто з наступного дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

У зв'язку із тим, що зарахування періоду роботи з 18.08.1989 по 01.12.1991 дає позивачу необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, як це передбачає п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 з 03.05.2018, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 1240/2609/18 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 1240/2609/18 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 23 січня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов