Рішення

від 15.01.2019 по справі 826/12059/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 січня 2019 року № 826/12059/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Національного банку України доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю Еліт про зобов'язання вчинити дії,

Представники сторін:

позивача: Софін О.В.;

відповідача: Богдановська Т.В., Бушмин В.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України (надалі - позивач, НБУ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києва, в якому просить суд зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві звільнити з податкової застави, зареєстрованої 13.10.2014 №14578965, відповідно до акту опису майна №15/26-59-25-01-15, майно товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ , а саме:

- обладнання у кількості 1772 одиниць, яке знаходиться в нежитлових будівлях та спорудах фабрики по виробництву морозива, що є предметом Договору застави від 18.03.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н.С. за реєстровим номером 152;

- нежитлові будівлі та споруди фабрики по виробництву морозива, що є предметом Іпотечного договору від 27.04.2009, із подальшими змінами та доповненнями, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н.С. за реєстровим номером 689.

- земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі та споруди, що є предметом Іпотечного договору від 06.06.2013, із подальшими змінами та доповненням, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. за реєстровим номером 125.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 12.12.2017, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Протокольної ухвалою суду, враховуючи положення ст.19 3 Податкового кодексу України, замінено неналежного відповідача на належного - Головне управління ДФС у м. Києві.

Також суд під час розгляду справи дійшов висновку, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ Еліт , з урахуванням чого дану особу залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що застосована контролюючим органом податкова застава згідно акту опису майна №15/26-59-25-01-15, позбавляє НБУ можливості задовольнити власні майнові вимоги по відношенню до майна, яке належить ТОВ Еліт .

Відповідач заперечуючи по суті заявлених позовних вимог, посилається на те, що описане в податкову заставу згідно акту опису майна №15/26-59-25-01-15 майно ТОВ Еліт не має жодного відношення до майна, за рахунок якого НБУ має право задовольнити власні майнові вимоги. За таких обставин відповідач просить суд в позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах, з заявами/клопотаннями до суду не звертався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2009 між Національним банком України та публічним акціонерним товариством БРОКБІЗНЕСБАНК були укладені наступні кредитні договори № 20/09/4 від 27.04.2009, № 20/09/5 від 04.06.2009, № 20/09/6 від 16.07.2009.

В забезпечення виконання зобов'язань публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК за Кредитними договорами між НБУ, як заставодержателем, та товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ , як заставодавцем, було укладено наступні правочини.

Договір застави від 18.03.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н.С. за реєстровим номером 152, за умовами якого ТОВ ЕЛІТ надало в заставу НБУ належне йому на праві власності обладнання, що перебуває у нежитлових будівлях та спорудах фабрики по виробництву морозива за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Рози Люксембург, буд. 21 , у кількості 1772 шт., про що 11.06.2012 внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Іпотечний договір № 1 від 27.04.2009 із подальшими змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н.С. за реєстровим номером 689, відповідно до умов якого ТОВ ЕЛІТ надало в іпотеку НБУ належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі та споруди фабрики по виробництву морозива, розташовані за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Рози Люксембург, буд. 21 , згідно переліку, про що 24.04.2009 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Іпотечний договір № 2 від 06.06.2013. із подальшими змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. за реєстровим номером 1253, відповідно до якого ТОВ ЕЛІТ надало в іпотеку НБУ належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме земельну ділянку за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Рози Люксембург, буд. 21-3 , площею 5,4008 га, кадастровий номер: 7110500000:04:004:0231, та розташовані на ній нежитлові будівлі та споруди фабрики по виробництву морозива згідно з переліком, про що 06.03.2013 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

В подальшому, рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2015 у справі №910/18249/14 задоволено позов Національного банку, в рахунок погашення боргу за Кредитними договорами та звернуто стягнення на:

- нежитлові будівлі та споруди фабрики по виробництву морозива, що є предметом Іпотечного договору № 1;

- земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі та споруди, що є предметом Іпотечного договору № 2;

- обладнання у кількості 1772 одиниць, яке знаходиться в нежитлових будівлях та спорудах фабрики по виробництву морозива, що є предметом Договору застави.

Як наслідок, 24.03.2017 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 53635945 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/18249/14 від 05.01.2016.

02.08.2017 Відділом винесено постанову про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу.

Обґрунтовуючи наявність порушеного права, позивач посилається а те, що з інформаційної довідки з Державного реєстру обтяжень рухомого майна Національному банку України стало відомо, що 13.10.2014 Державним підприємством Інформаційний центр Міністерства юстиції України внесено запис про обтяження:

- № 14578965, обтяжувач: ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі акту опису майна ТОВ Еліт від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15 ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Також, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 17.10.2014 внесено запис про обтяження № 7374590, за яким Обтяжувачем є ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі акту опису майна ТОВ Еліт від 08.10.2014 № 15/26-59-25-01-15 ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у Києві.

На переконання позивача, застосована контролюючим органом податкова застава згідно акту опису майна №15/26-59-25-01-15, позбавляє НБУ можливості першочергово задовольнити власні майнові вимоги по відношенню до майна, яке належить ТОВ Еліт .

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно пп.88.1, 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкові застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні, оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пп.89.2 ст. 89 ПК України).

При цьому, податкове законодавство не містить заборони щодо включення до податкової застави майна, яке перебуває в заставі у третіх осіб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України Про заставу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважило перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до статті 16 Закону України Про заставу право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України Про заставу , зокрема, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

В той же час, за приписами ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно з ч. 1 ст. 33 Закону № 898-IV, за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст. 3 Закону № 898-IV).

За змістом ч. 6 ст. 3 Закону № 898-IV у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону № 898-IV пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Аналіз зазначених норм, дає змогу дійти висновку, що у випадку включення контролюючим органом до податкової застави майна платника податків, на яке вже зареєстроване обтяження у формі застави та/або іпотеки за іншою особою, така податкова застава може перешкоджати переважному та першочерговому праву первинного іпотеко/заставодержателя на задоволення власних майнових вимог щодо одного й того самого майна, що, в свою чергу, є підставою для звільнення майна з податкової застави.

Як вбачається з засвідченої судом копії Акту опису майна №15/26-59-25-01-15 від 08.10.2014, складеного податковим керуючим Блашковською Ольгою Миколаївною на підставі рішення про опис майна в податкову заставу, податковим керуючим здійснено опис 24 позицій майна, в т.ч.: 21 позиція рухомого майна та 3 позиції нерухомого майна, що належить ТОВ Еліт (а.с.182-183 том 1).

Вказаний акт підписано податковим керуючим та представником ТОВ Еліт - Ю.М. Шутько.

Слід зазначити, що у вказаному акті опису майна відсутня ідентифікація майна за адресою його місцезнаходження, що і стало передумовою для переконання позивача про те, що майно ТОВ Еліт , опис якого здійснено контролюючим органом, входить до майна, за рахунок якого НБУ має право на першочергове задоволення власних майнових вимог та яке знаходиться в м. Сміла Черкаської області, відповідно до договору застави та іпотечних договорів НБУ з ТОВ Еліт .

В той же час відповідачем до матеріалів справи долучено належним чином засвідчену копію Звіту про оцінку майна: індивідуально визначеного майна - нерухомості та основних засобів (згідно переліку) у кількості 24 одиниці, яке належить ТОВ Еліт (код ЄДРПОУ 32396857, що знаходиться в податковій заставі згідно акту опису майна від 08.10.2014 №15/26-59-25-01-15.

Зі змісту акту опису майна вбачається, що адресою оцінки є: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Заньковецька, 98 та вулиця Вахтангова, 10.

Нерухоме майно, в свою чергу, являє собою: склад тари №2 площею 298,7 кв.м., склад тари цегляний № 4 площею 388,4 кв.м., цех по виробництву морозива площею 2240,0 кв.м.

Проаналізувавши шляхом співставлення майно, опис якого здійснено контролюючим органом на підставі акту від 08.10.2014 №15/26-59-25-01-15 та майно, що перебуває в заставі та іпотеці НБУ за відповідними договорами з ТОВ Еліт , судом встановлено, що контролюючим органом не здійснювалось опису майна, першочергове право на задоволення вимог за рахунок якого належить НБУ та яке знаходиться в м. Сміла Черкаської області , натомість в податкову заставу було віднесено інше майно, яке знаходиться в м. Луцьку Волинської області.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність в рамках досліджуваних правовідносин порушених прав та інтересів позивача з боку контролюючого органу, внаслідок чого підстави для зобов'язання відповідача звільнити з податкової застави, зареєстрованої 13.10.2014 №14578965, відповідно до акту опису майна №15/26-59-25-01-15 майно відсутні, адже відповідне майно, яке перебуває в заставі та іпотеці НБУ, вказаним актом ДПІ до податкової застави не включалось.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до положень ст.139 КАС України, в даному випадку, розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032106, адреса: 01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІНСТИТУТСЬКА, будинок 9).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 24.01.2019.

Суддя П.О. Григорович