Рішення

від 07.08.2006 по справі 33/106-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/106-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.08.06р.

Справа № 33/106-06

За позовом:  товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжінірінг", м. Дніпропетровськ 

до відповідача:  товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська металургійна компанія", м. Дніпропетровськ 

про: стягнення 21 854 грн.

                                                                                                                               Суддя  Разіна Т.І.

Представники:

від позивача: представник Бур'янський А. В. за довіреністю № 3 від 16.01.06р.

від відповідача: представник Москалець І. А. за довіреністю № б/н від 27.06.06р.

в заіданні приймали участь: 

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Промінжінірінг"  звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Дніпропетровська металургійна компанія" про повернення авансового внеску та відшкодування збитків за невиконання договору.

Позивач просить суд  стягнути з відповідача   19530,00 грн. загального боргу, 2000,00 грн. збитків, пов'язаних зі сплатою за юридичні послуги, 324,00 грн. збитків, пов'язаних з викликом та простоєм автотранспорту, а  разом 21854 грн.  та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем  умов поставки  металлу, за що сплачено 19530 грн. Вказує на порушення відповідачем норм ст.  625 ЦК України, ст. ст. 20, 147, 224, 225 ГК України.

Представником позивача направлено 07.07.06  заперечення на відзив.

Позивач на виконання ухвали суду від 25.07.06 направив  через канцелярію суду заяву  від 03.08.06  в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; задовльнити заяву від 19.06.2006 року про забезпечення позову.

Представник позивача позов підтримав та просить задовольнити його в заявленій сумі.

Відповідач  у відзиві на позов позовні вимоги ТОВ “Промінжінірінг” вважає безпідставними. Проти позову заперечує, просить суд в позові. Заперечення обгунтовує тим, що         10.02.2006р. між ТОВ “Промінжінірінг” та ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія” була укладена усна домовленість згідно з якою ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія” повинно було поставити ТОВ “Промінжінірінг” листовий металопрокат марки сталі 100мм ст09Г2С в кількості 9,200т. та марки сталі 110 мм ст17Г1С в кількості 4,650т., з урахуванням вимог ТОВ “Промінжінірінг” по розкрою зазначених листів сталі. Оплата за листовий металопрокат повинна була здійснюватись на підставі виставлених рахунків.           14.02.2006р., при завантаженні автомобіля для доставки ТОВ “Промінжінірінг” зазначеного металопрокату, було здійснено зваження товару. При зваженні було встановлено, що вага металопрокату на 0, 750т більша, ніж вказана у рахунку-фактурі № D-00000112 від 13.02.2006р., тобто, фактична вага товару становила 9,950т, що і було підтверджено та зафіксовано у видатковій накладній.

          Оскільки заперечень від ТОВ “Промінжінірінг” щодо більшої кількості металопрокату на момент його завантаження не було, 14 лютого 2006 року ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія” поставило на адресу ТОВ “Промінжінірінг” лист марки сталі 100мм ст09Г2С у кількості 9,950т. загальною вартістю 47 362,04 (сорок сім тисяч триста шістдесят дві гривні 04 копійки) гривень, в тому числі ПДВ 20% на суму 7 898,67 гривень. Продукція отримана представником ТОВ “Промінжінірінг” –Логвіним Олегом Івановичем за видатковою накладною № D-00000044 від 14 лютого 2006 року на підставі довіреності ЯКР № 621573 від 14.02.2006р., завіреної печаткою та підписом уповноваженої особи ТОВ “Промінжінірінг” (копії додаються). Підписаний екземпляр видаткової накладної для ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія”, ТОВ “Промінжінірінг” зобов”язалось повернути після доплати відвантаженого металопрокату.

          Таким чином, металопрокат ТОВ “Промінжінірінг” прийняло, ніяких заперечень (ані усних, ані письмових) щодо ваги (кількості) металопрокату на адресу ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія” не надавало.           Але до того часу письмових заявок з вимогою завантаження металопрокату від ТОВ “Промінжінірінг” на адресу ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія” не надходило. ТОВ “Промінжінірінг” письмово не повідомило відповідальних осіб ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія”  про приїзд автомобіля для завантаження в той же день, тобто 30.03.2006р., оплаченого товару.

Крім того, ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія” неодноразово, і усно, і письмово,  пропонувало ТОВ “Промінжінірінг” різні варіанти врегулювання спору, як то: надання ТОВ “Промінжінірінг” гарантійного листа по сплаті боргу у сумі 3570,00грн., або відвантаження товару з урахуванням вимог ТОВ “Промінжінірінг” по розкрою у меншій кількості, або ж повернення на рахунок ТОВ “Промінжінірінг” грошових коштів з урахуванням утримання суми боргу в розмірі 3570,00грн. Тому 10.04.2006р. ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія” змушено було звернутися до ТОВ “Промінжінірінг” з пред'явленням грошової вимоги кредитора та з повідомленням про утримання металопрокату (в силу вимог статті 594 ЦК України), оплаченого по рахунку-фактурі № D-00000265 від 29.03.2006р. на суму 19 530,00 гривень, до виконання ТОВ “Промінжінірінг” грошового зобов'язання по сплаті боргу.

          В засіданні  оголошувалась  перерва  згідно ст. 77 ГПК України.

          Запис процесу  здійснювався на диску СD-R, серійний номер  DC2JS504013150LE19.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд  

Встановив:

          Як вбачається із змісту позовної заяви та не заперечують представники сторін, 10.02.2006р. між ТОВ “Промінжінірінг” та ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія” була укладена усна домовленість, відповідної до    ТОВ “Дніпропетровська металургійна компанія” повинно було поставити ТОВ “Промінжінірінг” листовий металопрокат марки сталі 100мм ст09Г2С в кількості 9,200т. та марки сталі 110 мм ст17Г1С в кількості 4,650т., з урахуванням вимог ТОВ “Промінжінірінг” по розкрою зазначених листів сталі. Оплата за листовий металопрокат повинна була здійснюватись на підставі виставлених рахунків.

Факт оплати  рахунку –фактури № Д00000265 від 29.03.2006 року на суму 19530 грн.   позивач  підтверджує банківською випискою 30.03.2006 року (а.с. 14-15).

Фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли грошові зобов'язання –зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару.

Матеріалами справи підтверджується наявність  у діях сторін  волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3  ст. 612 ЦК України  якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес до кредитора, він може відмовитися від прийняття  виконання і вимагати  відшкодувати збитків.

Згідно  статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор (позивач по справі) вправі вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги кредитором. Доказом такої вимоги є  повідомлення-вимога за вих. № 14\04  від 14.04.06 (а.с.22- 23), яке  надіслане  відповідачу 14.04.2006р.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Із позовної заяви та заяви від 03.08.06 вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 19530 грн. загального боргу. Суд в стягненні  19530 грн. загального боргу відмовляє, оскільки   в розумінні  ч. 3 ст. 612 ЦК України  позивач вправі вимагати відшкодування збитків.

Позивач просить стягнути з відповідача  324 грн. збитків, пов'язаних  з викликом та простоєм автотранспорту.  Вказана сума підлягає стягненню з відповідача з огляду на ст. 22 ЦК України, оскільки доказана відповідними доказами –рахунок від 30.03.06,  виписка банківської установи (а.с. 20).

Позивач просить стягнути з відповідача 2000 грн.  збитків понесених у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

Вказана сума стягненню не підлягає, виходячи  з наступного:

В стягненні вказаної суми збитків суд відмовляє з огляду на ст. 22 ЦК України та ст. 44 ГПК України.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплати послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати  підлягають сплаті тільки за участю адвоката в тому випадку, якщо  укладено відповідну угоду з адвокатом та такі витрати оплачені адвокату і сплата їх  підтверджується відповідним фінансовим документом.

З наданого  позивачем копії    договору № 1-061  від 31.03.06, укладеного між  позивачем та приватним підприємцем Бур”янським А.В. про надання юридичних послуг,  рахунок  № 9-2006 від 31.03.06на оплату послуг  в сумі 2000 грн. видано ПП Бур”янським А.В.,  довіреність № 3 від 16.01.2006 року видана   позивачем представнику Бур”янському А.В. Із вказаних документів   не вбачається, що договір   укладені  між позивачем  і адвокатом, довіреність видана саме адвокату представляти інтереси підприємства. Тому надані документи  не є належними  доказами. Наданий представником позивача акт приймання-передачі наданих послуг   на суму 2000 грн. також не являється доказом (правова позиція  Верховного Суду України, викладена в постанові   від 01.10.2002 р.).Враховуючи те, що суд не має права виходити за межі позовних вимог,  в стягненні 2000 грн. збитків суд відмовляє.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на  сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровська металургійна компанія”  (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 14, кв.13; код 32139638) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ПромІнжінірінг” ( 49089, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 45; код 25016385) 324 грн.  збитків,  102 грн.  державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

Суддя                                                                                                                           Т.І. Разіна

Рішення підписано „10”08.2006р.