Рішення

від 23.01.2019 по справі 301/2839/18

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/2839/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2019 р.

Іршавський районний суд

Закарпатської області

в складі:

головуючого - судді Золотар М.М.

при секретарі - Фанта А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Іршавського району про визнання права власності на спадкове майно ,-

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Іршавського району про визнання права власності на спадкове майно . Посилається на те, що 09 листопада 2008 року померла його бабуся ОСОБА_3, про що видано свідоцтво про смерть.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, розташованого в с. Луково, вул. Гетьманська, 1 (колишня адреса с. Луково, буд. 185) Іршавського району Закарпатської області; земельної ділянки площею 0,1057 га, кадастровий номер 2121985800:02:001:0013, для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Іршавського району від 11.09.2003 року та земельної ділянки площею 0,1509 га, кадастровий номер 2121985800:02:001:0012, наданої для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Іршавського району від 11.09.2003 року. Вказані земельні ділянки належали спадкодавці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗК № 014754, виданого 16.11.2003 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 364.

За життя спадкодавець залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Заповіт складений 29 вересня 2004 року, посвідчений держаним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № І-1528. Заповіт не змінено та не скасовано.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на спадкове майно не претендують, не бажають оформляти свої спадкові права, про що подали відповідні заяви. Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом і прийняв спадщину.

Спадкодавці ОСОБА_3 житловий будинок належав на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.10.1998 року серії ААН № 122493.

У зв'язку із вищевказаним позивач вимушений звернутися до суду за вирішенням питання визначення належності спадкового майна.

ПозивачОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, а подав заяву (а. с. 45), якою позов підтримав, просив його задовольнити з мотивів, наведених у ньому, а справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідачаОСОБА_2 сільської ради Іршавського району ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, а подав заяву (а. с. 50), якою не заперечив проти визнання права власності за позивачем, а справу просив розглянути без участі їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 09 листопада 2008 року померла бабуся позивача ОСОБА_3, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Іршавського районного управління юстиції Закарпатської області видано свідоцтво про смерть за актовим записом № 101 (а. с. 4).

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, розташованого в с. Луково, вул. Гетьманська, 1 (колишня адреса с. Луково, буд. 185) Іршавського району Закарпатської області; земельної ділянки площею 0,1057 га, кадастровий номер 2121985800:02:001:0013, для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Іршавського району від 11.09.2003 року (а. с. 21-25, 31) та земельної ділянки площею 0,1509 га, кадастровий номер 2121985800:02:001:0012, наданої для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Іршавського району від 11.09.2003 року (а. с. 26-30, 32). Вказані земельні ділянки належали спадкодавці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗК № 014754, виданого 16.11.2003 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 364 (а. с. 17).

За життя спадкодавець залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Заповіт складений 29 вересня 2004 року, посвідчений держаним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № І-1528 (а. с.7). Заповіт не змінено та не скасовано.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на спадкове майно не претендують, не бажають оформляти свої спадкові права, що стверджується заявами (а. с. 18, 19). ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом і прийняв спадщину.

Спадкодавці ОСОБА_3 житловий будинок належав на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.10.1998 року серії ААН № 122493 (а. с. 16).

У зв'язку із вищевказаним позивач вимушений звернутися до суду за вирішенням питання визначення належності спадкового майна.

У відповідності до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України , ст. ст. 1225, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на спадкове майно, яке складається із:

житлового будинку, що розташований за адресою: с. Луково, вул. Гетьманська, 1 (колишня адреса с. Луково, буд. 185) Іршавського району Закарпатської області;

земельної ділянки площею 0,1057 га, кадастровий номер 2121985800:02:001:0013, для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Іршавського району від 11.09.2003 року та земельної ділянки площею 0,1509 га, кадастровий номер 2121985800:02:001:0012, наданої для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Іршавського району від 11.09.2003 року, які належали ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗК № 014754, виданого 16.11.2003 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 364.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. При цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Головуючий: М. М. Золотар