Рішення

від 15.01.2019 по справі 337/3638/18

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

15.01.2019 Справа № 337 /3638/18

Провадження № 2/337/164/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСББ Запоріжсталь-25 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, який після уточнення мотивує тим, що 29.12.2007 року померла її мати ОСОБА_4 Після її смерті відкрилась спадщина.Заповіту мати не залишила, спадкування здійснюється за законом. Після смерті ОСОБА_4 позивачка фактично прийняла спадщину як єдиний спадкоємець першої черги за законом, оскільки проживала та була зареєстрована з нею за однією адресою, а саме в квартирі АДРЕСА_1. Зазначає, вказана квартира була виділена її матері як члену ЖБК №289 Запоріжсталь-25 (на даний час ОСББ Запоріжсталь-25 ), вартість (пай) за яку нею було виплачено в 1991 році. Вказана квартира є об'єктом приватної власності ОСОБА_4 та входить до складу спадщини. Постановою від 02.12.2016 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 відмовила їй у видачі свідоцтва про право власності на спірну квартиру після смерті матері, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на вказане майно. За життя мати не зареєструвала право власності на квартиру і правовстановлюючого документа на квартиру у неї немає, тому вона вимушена звернутись до суду із вказаним позовом.

Крім того, оскількив свідоцтві про її народження прізвище матері записано російською Мизенко , а в свідоцтві про смерть матері та інших документах прізвище матері вказано як Мезенко , вона не може підтвердити факт родинних стосунків та не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

В зв'язку з розбіжностями в прізвищі матері в свідоцтві про народження позивачки та в свідоцтві про смерть матері,вона просить встановити факт родинних відносин, а саме що вона є донькою ОСОБА_4, яка померла 29.12.2007 року.

Ухвалою від 12.09.2018 року за даним позовом у справі відкрито загальне позовне провадження та розпочате підготовче провадження.

Ухвалою суду від 11.10.2018 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду.

Позивач та представник позивача - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просили позов задовольнити.

Представник відповідача - Запорізької міської ради в судове засідання не прибув, суду надана заява про розгляд справи у його відсутність, відзив або зустрічний позов не подано.

Представник третьої особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Запоріжсталь-25 та приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, суду надані заяви про розгляд справи у їх відсутність, заперечень проти задоволення позову не подано.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, представника третьої особи та приватного нотаріуса на підстав наданих документів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, знаходить позовобґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд встановив, що згідно з довідкою ЖБК №289 Запоріжсталь-25 №54 від 20.04.2016 року,ОСОБА_4 була членом ЖБК, їй на підставі ордеру №239, виданого 06.03.1986 рокувиконавчим комітетом Запорізької міської Ради народних депутатів, була виділена 3-хкімнатна квартира АДРЕСА_2, вартість за яку вона виплатила повністю в 1991 році в розмірі 10855крб. 83 коп. (арк. 40,41).

Згідно паспортних даних позивача ОСОБА_2, остання народилась 16лютого 1956 року в с.Золоторьовка Іпатовського району Ставропольського краю, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. 34-35).

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_2 мала дошлюбне прізвище - ОСОБА_5. Вказаний факт підтвердженосвідоцтвом про укладання шлюбу 20.08.1974 року з ОСОБА_6 (арк. 43). Шлюб розірвано 30.08.1979 (арк.44).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5, остання народилась 16.02.1956 року в с.Золоторьовка Іпатовського району Ставропольського краю та в графі мати зазначена ОСОБА_7(арк.42).

Відповідно до свідоцтва про смерть,ОСОБА_4 померла29.12.2007 року в м.Запоріжжі (арк. 7).

Згідно з довідкою ОСББ Запоріжсталь-25 №10 від 27.02.2017 року, ОСОБА_4, яка померла 29.12.2007 року, на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.03.1986 року. Разом з нею на момент смерті проживала та була зареєстрована позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк.47).

З матеріалів спадкової справи №138/2016, копія якої надана приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, вбачається, що25.11.2016 року до нотаріуса із заявою звернулась ОСОБА_2 про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_4

Постановою від 02.12.2016 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3 смерті матері, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на вказане майно.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, кожний окремо повідомили, що вони тривалий час (понад 20 років) знайомі з ОСОБА_2, а також знали її мати -ОСОБА_4, яка до своєї смерті мешкала з ОСОБА_2 в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_4.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що правовідносини щодо набуття ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно виникли до 01.01.2004р., суд вважає необхідним застосувати до них норми Цивільного кодексу УРСР1963 року, Закону України від 07.02.1991 № 697-XII Про власність (втратив чинність з 20.06.2007р.).

За змістом ст.86,128 ЦК УРСР 1963р. право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України Про власність член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

При цьому, відповідно до п.3 постанови Верховної Ради України від 26.03.1991р. Про порядок введення в дію Закону України Про власність , положення ст.15 зазначеного Закону застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року (дата введення в дію Закону України Про власність ).

Крім того, суд враховує, що діюче на той час цивільне законодавство не пов'язувало виникнення права власності на нерухоме майно із проведенням його реєстрації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд вправі встановити факт родинних відносин між фізичними особами, якщо встановити цей факт іншими засобами не можливо.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає встановленим та доведеним, що квартира АДРЕСА_5 була у приватній власності ОСОБА_4, оскільки придбана нею шляхом її викупу в ЖБК в 1991 році.

Також суд вважає встановленим та доведеним факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_2 та померлою 29.12.2007 року ОСОБА_4, а саме те, що вони є донькою та матір'ю.

Цей факт підтверджується показами допитаних свідків,паспортними даними позивачки, свідоцтвом про її народження, в якому в графі мати вказано російською - Мизенко Мария Васильевна , свідоцтвом про смерть ОСОБА_4. В даному випадку мається розбіжність в написанні прізвищі матері позивачки в її свідоцтві про смерть та в свідоцтві про народження позивачки, яка, на думку суду, пов'язана з технічною помилкою при оформленні документів. Виправити допущену помилку на даний час неможливо. Вказана обставина позбавляє позивачку можливості підтвердити факт родинних відносин в позасудовому порядку.

Доказів, які б спростовували факт родинних відносин між позивачкою та померлою ОСОБА_4, суду не надано.

Факт, про встановлення якого просить позивачка, має для неї юридичне значення, зокрема, від нього залежить виникнення права на спадщину.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом норм статей 1268 - 1270 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Виходячи зі змісту ч.ч. 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, яка йому належить з часу відкриття спадщини, незалежно від часу її прийняття при умові, що він не заявив про відмову від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

В п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, яким до дня смерті були внесені повністю пайові внески за квартиру, вона включається до складу спадщини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, як встановлено судом, будучі спадкоємцем першої черги, позивачка ОСОБА_2 реалізувала своє право на прийняття спадщини за законом після своєї померлої матері ОСОБА_4, оскільки на час смерті матері проживала та була зареєстрована з нею за однією адресою, не здійснювала відмову від прийняття спадщини, але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_5, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, іншим шляхом оформити право власності неможливо.

При викладених обставинах, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4, 10, 11, 13, 16, 392, 1216, 1217, 1220, 1261, 1268 ЦК України, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4, померла 29.12.2007 року) була матір'ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3).

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, народилася у с. Золотарьовка Іпатовського району Ставропольського краю, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 29.12.2007 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено судом 21.01.2019 року.

Суддя: Г.Є.Гнатик