Рішення

від 23.01.2019 по справі 433/824/18

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/824/18

Провадження №2/433/28/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2019 року, Троїцький районний суд Луганської в складі:

головуючого - судді Суського О.І.

за участю секретаря судового засідання - Яковлєвої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Троїцьке Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації Луганської області про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просив суд визначити місце проживання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ним, ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем він перебував у цивільному шлюбі з травня 2012 року по жовтень 2015 року, в якому у них народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 28 жовтня 2015 року ОСОБА_2 залишила дитину разом з ним та виїхала на непідконтрольну українській владі територію, мотивуючи це необхідністю продовжувати навчання. На даний час він має стабільний дохід, працює, створює всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини. Відповідач не має можливості забезпечувати дитину, не створює умов для її розвитку, у зв'язку з чим проживання дитини з батьком буде відповідати інтересам дитини. Крім того, на даний час він перебуває у цивільному шлюбі з жінкою, яка також має бажання доглядати за дитиною, спиртними напоями не зловживає, добре характеризується за місцем роботи та за місцем проживання.

В судове засідання сторони та представник третьої особи не з'явились.

Від позивача надійшла письмова заява, відповідно до якої він просив справу розглядати без його участі. На задоволенні позовних вимог наполягає.

Причини неявки відповідача суду невідомі. Про дату, місце та час судових засідань вона повідомлялась завчасно, належним чином, у відповідності із п. 19 Перехідних положень ЦПК України, шляхом розміщення повісток про виклик на офіційному веб-порталі Судова влада України на сторінці Троїцького районного суду Луганської області. Причини неявки суду не повідомив.

Від Служби у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації Луганської області надійшла письмова заяви про розгляд справи за відсутності її представника.

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч.3 ст.211, ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 28.04.2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сватівського районного управління юстиції у Луганській області (а.с.5).

Згідно характеристики, наданої ТОВ Компанія Гранд-Маркет , ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 01.03.2018 року, за час роботи виявив себе грамотним, відповідальним працівником, порушень трудової дисципліни не має, за характером спокійний, врівноважений, розсудливий, відповідальний. Підтримує нормальні ділові та дружні стосунки зі співробітниками, користується повагою в колективі (а.с.6).

Як вбачається з характеристики від 14.05.2018 року №513, виданої Нижньодуванською селищною радою Сватівського району Луганської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований в смт Нижня Дуванка Сватівського району Луганської області, працює в супермаркеті Клас міста Харкова. За місцем проживання зарекомендував себе з позитивного боку, спиртиними напоями не зловживає, з сусідами ввічливий. Неодружений, проживає разом з донькою ОСОБА_3 (а.с.7).

Відповідно до довідки №511 від 14.05.2018 року, виданої Нижньодуванською селищною радою Сватівського району Луганської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1, до складу його сім'ї входять: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та бабуся ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8).

Згідно довідки про доходи, виданої ТОВ Компанія Гранд Маркет , ОСОБА_1 дійсно працює у ТОВ Компанія Гранд-Маркет , загальна сума доходу за період з 01 березня 2018 року по 30 квітня 2018 року становить 8 036,00 грн (а.с.9).

Відповідно до довідки №798 від 11.05.2018 року, виданої амбулаторією загальної практики сімейної медицини центру первинної медико-санітарної допомоги сел..Рогань Харківського району, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року перебуває на обліку в Амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Щеплення дитині робляться вчасно, що підтверджується копією карти профілактичних щеплень від 18.01.2018 року (а.с.10-12).

Згідно довідки Роганського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, відвідує дитячий садок з 06.022018 року. Батько приділяє достатньо уваги вихованню доньки, приймає участь у заходах, які відбуваються в садку. В садок дитина приходить акуратна, одяг завжди чистий. Всі питання в житті і вихованні дитини вирішує батько (а.с.17).

Частинами 6, 8 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При цьому згідно ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 СК України, орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно положень ст. 9 вказаної Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При цьому поняття розлучення слід тлумачити з огляду на право одного з батьків на спілкування з дитиною та обов'язок другого батька надати можливість для такого спілкування.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя визначено, що у випадку, коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку про те, що визначати місце проживання дитини у даний час необхідно, враховуючи ситуацію, що склалася між сторонами та з дитиною.

Крім того, Конвенція про права дитини у пункті 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовими рішеннями, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до вимог Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, в якій міститься принцип 6, дитина може бути розлучена з матір'ю лише у винятковій ситуації.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Так, 11.07.2017 Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі М.С. проти України , в якому йдеться про визначення інтересів дитини , їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Суд, дослідивши всі докази в їх сукупності, враховуючи інтереси дитини, дійшов висновку, що місцем проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, повинно бути визначено місце проживання її батька ОСОБА_1, оскільки батьки дитини проживають окремо, мати участі у забезпеченні дитині належного рівня життя не приймає, позивач має всі необхідні умови для забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини та враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що позов про визначення місця проживання дітей разом з батьком підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією від 12.06.2018 року.

За таких обставин, зважаючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 150, 157, 160, 161, 162 Сімейного Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), третя особа: Служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації Луганської області (майдан Злагоди, 25, м.Сватове, Луганська область, код ЄДРПОУ - 34250262) про визначення місця проживання дитини - задовольнити в повному обсязі.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП - НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_9, адреса: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І.Суський

23.01.19

27.08.18