Рішення

від 24.01.2019 по справі 637/1557/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.01.2019 637/1557/18

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2019 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді- Тордія Е.Н. секретар судових засідань - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу №637/1557/18 (2/637/39/19) за позовною заявою ОСОБА_2 до Шевченківської селищної ради Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

участь у справі приймали: представник позивача адвокат - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з вищевказаною позовною заявою.

У судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі ордеру просив позов позивача задовольнити. В обґрунтування вимог зазначив, що 09 березня 2018 року, померла ОСОБА_4, яка доводилась рідною сестрою позивачу. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастроовий номер 6325755100:06:000:0060,які розташовані по вул.Харківський шлях (колишня Кірова), 95 в с.м.т.Шевченкове Харківської області. На вказане майно спадкодавиця за життя зробила заповіт на ім'я позивача.

Звернувшись до нотаріальної контори з приводу отримання правовстановлюючих документів на спадкове майно, нотаріальною конторою була заведена спадкова справа, але позивачу в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку було відмовлено, так як спадкодавиця за своє життя дану земельну ділянку не зареєструвала на своє ім'я, та йому запропоновано звернутися до суду за визнанням його права. В адміністративному порядку вирішити дане питання виявилося не можливим.

Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, вчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прияняття спадщини, але в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку, не може отримати свідоцтва про право на спадщину. Тому звернувся до суду з даним позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Представник відповідача: Шевченківська селищна рада Харківської області, в судове засідання не з'явився надав письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності, проти задоволення вимог ОСОБА_2 не заперечував.

Суд, вислухавши представника позивача, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України , суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайного або майнового права та інтересу.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлені такі факти, і відповідні їм правовідносини.

З договору купівлі-продажу житлового будинку та договору купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, засвідчених та виданих приватним нотаріусом ОСОБА_5 1 грудня 2008 року вбачається, що ОСОБА_4 набула права власності на житловий будинок та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташовані по вул.Харківський шлях (колишня Кірова), 95 в с.м.т.Шевченкове Харківської області.

Свідоцтво про смерть (серія І-ВЛ № 628808, видане Шевченківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 13 березня 2018 року), засвідчує факт того, що 09 березня 2018 року ОСОБА_4, померла.

За життя, 6 травня 2010 року ОСОБА_4 було складено заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Шевченківського нотаріального округу Харківської області, ідповідно до яеого остання заповідала у спадок все своє майно, де б таке не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те що буде їй належати на день її смерті та на що вона за законом матиме право ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно довідки №117/150-18 відділу у Шевченківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 25 вересня 2018 року на земельну ділянку розміром 0.0870 га за ціловим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по вул.Харківський шлях (колишня Кірова), 95 в с.м.т. Шевченкове Харківської області, реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_4 не проведена (нею не здійснювалася). З 01 січня 2013 року набули чинності Закони України Про Державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у зв'язку з чим, повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку припинилися.

З відповіді Державного кадастрового реєстратора від 15 листопада 2018 року вбачається, що будь які відомості про реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки відсутні.

Рішенням №44220062 Державного реєстратора прав на нерухоме майно від 23 листопада 2018 року, позивачу відмовлено у державній реєстрації земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку № 95 по вул.Харківський шлях (колишня Кірова) в с.м.т.Шевченкове Харківської області, кадастровий номер 6325755100:06:000:0060.

З довідки №428/01-16 приватного нотаріуса Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області від 06 грудня 2018 року вбачається, що для оформлення спадкових прав надано правовий документ на присадибну земельну ділянку, державну реєстарцію якої за померлою ОСОБА_4 не здійснено. Для вирішення даного питання позивачу запропоновано звернутися до суду.

Також з довідки №448/01-16 та Витягів зі спадкового реєстру вбачається, що після смерті ОСОБА_4, померлої 09 березня 2018 року з заявою про прийняття спадщини за заповітом та за законом 2-ї черги звернувся ОСОБА_2, який є рідним братом померлої. Була заведена спадкова справа за №24-2018. Інші спадкоємці заяв про прийняття чи про відмову від спадщини не подавали. За заповітом все належне майно спадкодавцю заповідалось у власність ОСОБА_2. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що добре знають позивача ОСОБА_2 та спадкодавця ОСОБА_4, остання померла на початку весни 2018 році. ОСОБА_4 доводиться позивачу рідною сестрою, вона була одружена, але розлучилась, дітей не мала. Зазначили ,що померла у віці 82 років купила будинок який був за нею зареєстрований ,щодо земельної ділянки то на той час це було не так просто і в силу віку вона не ОСОБА_2 постійно піклувався про свою сестру, так як вона мала похилий вік, часто хворіла та потребувала сторонньої допомоги., в зв'язку з чим він постійно проживав разом з нею, в її домоволодінні, розташованого по вул.Харківський шлях (колишня Кірова), 95 в с.с.м.т Швченкове Харківської області, до дня смерті. ОСОБА_2 здійснив поховання спадкодавця .

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

За правилами ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено ,що право власності у набувача майна виникає за договором з моменту передання майна , якщо інше не встановлено договором або законом.

Садибою відповідно до положень ч.1 ,2 ст. 381 Цивільного кодексу України є земельна ділянка з розташованими на ній житловим будинком та господарсько - побутовими будівлями, наземними та підземними комунікаціями , багаторічними насадженнями.

У разі відчуження житлового будинку вважається ,що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.1216 Цивільного кодексу України , спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст.1218 Цивільного кодексу України , до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Заповітом , відповідно ст.1233 Цивільного кодексу України - є особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до п. 4.15 Наказу Мін'юсту від 22 лютого 2012 року № 296/5 зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вказано, що видача свідоцтва, про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 1 від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ, однією із підстав державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення судів, що набрали законної сили, оскільки визнання права власності на нерухоме майно є прерогативою суду.

За змістом ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну призначення.

Враховуючи надані до суду докази як письмові , так і дослідженні в судовому засіданні суд дійшов до висновку , що ОСОБА_4 мала у власності майно , яким розпорядилась на користь позивача

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову (зави) відповідачем (заінтересованими особами).

Оцінивши зібрані докази та давши їм належну правову оцінку враховуючи, що позивач є спадкоємцем за заповітом, визнання за ним права власності не порушають нічиїх прав та інтересів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є доведеними та підлягають задоволенню .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 259, 268, 293, 315, 316 ЦПК України, ст.ст.15,16 334,328, 381,1216, 1218, 1220, 1258, 1225, 1233, 1235, 1261, 1268 Цивільного Кодексу України, ст. 41 Конституції України, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-1V, п. 3.22 розділу 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого 22 лютого 2012 року за № 282/20595, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Шевченківської селищної ради Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку № 95 по вул.Харківський шлях (колишня Кірова) в с.м.т.Шевченкове Харківської області, кадастровий номер 6325755100:06:000:0060, в порядку спадкування за заповітом після смерті, ОСОБА_4, померлої 09 березня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ