Рішення

від 22.01.2019 по справі 755/17926/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/17926/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді Марфіної Н. В.

при секретарі Міроненко С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 15 , треті особи: Київська міська рада, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 15 з вимогою визнати за ОСОБА_1 право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 34,4 кв. м., житловою площею 16.3 кв. м., що є предметом позову.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач посилається на наступне, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, чоловік позивача, після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить об'єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_2. 03 травня 2018 року, позивач ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Опанасенко К. І. з заявою про прийняття спадщини щодо майна померлого батька ОСОБА_2. Однак, приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки, як з'ясувалось, за життя спадкодавець ОСОБА_2, будучи членом Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 15 , повністю сплатив пайові внески за вищезазначену квартиру, що підтверджується довідкою кооперативу, тобто набув у встановленому порядку право власності на кооперативний гаражний бокс, однак не зареєстрував право власності на цей об'єкт нерухомого майна, що унеможливлює вирішити питання про отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, тому позивач, як єдиний спадкоємець за законом, змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

28 листопада 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження за правилами загального позовного провадження.

26 грудня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Михайленко М. М. в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи - Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, просить ухвалити рішення відповідно до законодавства України за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник третьої особи - Київської міської ради, в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, просить ухвалити рішення відповідно до законодавства України за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.7 Закону СРСР „Про власність в СРСР", що набрав чинності з 1 липня 1990 року, ст.ст. 15, 16 Закону України „Про власність", що набрав чинності з 15 квітня 1991 року та втратив чинність з 20 червня 2007 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Згідно дублікату довідки Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 15 від 21 листопада 2018 року, № 17, виданої на підставі оригіналу довідки № 161 від 23 березня 1994 року, виданої на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_2 є власником кооперативної квартири АДРЕСА_2, яким повністю сплачено паєнакопичення у розмірі 5228 крб. 03 коп.. На підставі рішення виконавчого комітету Київської міської Ради, Народних депутатів від 17 грудня 1979 року №1651 ОСОБА_2 є членом ЖБК Арсеналець - 15 з 20 січня 1979 року (а. с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с. 6)

Позивачка є сином померлого, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7). Отже позивачка має право на спадкування майна померлого в першу чергу.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини першої статті 1258 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. (ст.1270 Цивільного кодексу України)

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

03 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Опанасенко К. І. з заявою видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, щодо майна померлого батька - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

19 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Опанасенко К. І. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, на підставі якої відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.9).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступив управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до частини першої та другої статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у п.216 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, провадиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцю.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, дачі, гаража споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про власність , який розповсюджувався на правовідносини, що виникли між ОСОБА_2 та ЖБК Арсеналець - 15 , знайшли законодавче закріплення з прийняттям Закону УРСР Про власність у 07.02.1991 року і підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2., член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Таким чином, у разі смерті члена гаражно - будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, гаражний бокс в гаражно - будівельному кооперативі кооперативі входить до складу спадщини.

Виходячи з предмету позову та наявних у справі доказів, судом встановлено, ОСОБА_2 був членом Житлово - будівельного кооперативу, повністю виплатив пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 15 від 21 листопада 2018 року, що зумовлює набуття за життя спадкодавцем права власності на вищезазначену кооперативну квартиру.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права. Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави. ( ст.2 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 15 , треті особи: Київська міська рада, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19-1 Закону України "Про кооперацію", ст.7 Закону СРСР „Про власність в СРСР" ( в редакції чинній з 1 липня 1990 року), ст.ст.15, 16 Закону України „Про власність", ст.ст. 1217, 1218, 1268, 1276, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст. 67 Закону України Про нотаріат , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 15 , треті особи: Київська міська рада, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем першої черги за законом майна спадкодавця ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.01.2019 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Відповідач - Житлово - будівельний кооператив Арсеналець - 15 (02000, м. київ, вул.. Челябінська, буд. 19, код ЄДРПОУ 22933229)

Третя особа - Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141);

Третя особа - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві (02000, м. Київ, пров. Музейний, 2-д, ЄДРПОУ: 34691374).

Суддя -