Постанова

від 15.06.2007 по справі 7884-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7884-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.06.2007Справа №2-27/7884-2007А

За позовом – Дочірнє підприємство Кримспоживспілки «Кооператор», м. Сімферополь, вул.. Самокіша, 30.   

До відповідача –  ДПІ в м. Сімферополь, м. Сімферополь, вул.. Мате Залкі, 1/9.  

Про визнання протиправними дій та   спонукання до виконання певних дій.       

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –    Мосієнко Д. В., дор. у справі.         

Від відповідача –     Щербіна Д. С., дор. у справі.  

Сутність спору:  Дочірнє підприємство Кримспоживспілки «Кооператор»           звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання протиправними дій відповідача, які виразилися у відмові видати позивачу   свідоцтво про право сплати єдиного податку позивачу згідно поданої 24.05.2007 р. заяви. Також просить забов”язати ДПІ в м. Сімферополь  видати дочірньому  підприємству Кримспоживспілки «Кооператор»  свідоцтво про сплату єдиного податку, починаючи з 1.07.2007 р.   

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що засновником позивача є юридична особа колективної форми власності,  яка діє на підставі Закону України «Про споживчу кооперацію». Позивач не є комунальним або державним підприємством. До того ж повідомив,  що податкові роз'яснення не є нормативно – правовим актом або джерелом права,  яке би регламентувало правомірність згоди або відмови відповідача від видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку. Мотиви такої відмови мають право базуватися виключно на Указі Президента України від 03.07.1998 р. №727/98.    

На підставі викладеного, просить позов задовольнити у повному обсязі.      

Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що ч. 4 ст. 7 Указу Президента України від 03.06.1998 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування,  обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” визначено, що його дія не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності,  у статутному фонді яких частки,  що належать юридичним особам – учасникам і засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%. Оскільки засновник ( неприбуткова організація ) суб'єкту підприємницької діяльності не є суб'єктом малого підприємництва і його частка в цьому підприємстві перевищує 25%, дія Указу Президента України від 03.06.1998 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування,  обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” на зазначені підприємства не поширюється.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Також відповідач  в судовому засіданні, як на закону підставу відмови у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку,  повідомив про те, що оскільки засновником позивача по справі є Кримська республіканська спілка споживчих товариств  «Кримспоживспілка», яка є неприбутковою організацією, то це виключає можливість видачі дочірньому  підприємству Кримспоживспілки «Кооператор» свідоцтва про право застосування спрощеної системи оподаткування. А значить у позові необхідно відмовити.    

Позивач заявою від 15.06.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправними  дії державної податкової інспекції  в м. Сімферополь,   що виразилися у відмові видати дочірньому  підприємству Кримспоживспілки «Кооператор»  свідоцтва про сплату єдиного податку, викладеної в листі №39056/10/154 від 04.06.2007 р.     В іншій частині позовні вимоги залишив без змін.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача. Відповідач з  вказаним уточненням був ознайомлений в судовому засіданні.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін,  суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

Позивач заявою від 24.05.2007 р.,   відповідно до Указу Президента України від 03.06.1998 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування,  обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” та вимог «Порядку видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою», затвердженого наказом ДПА України 12.10.1999р. № 555 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.1999р. за № 709/4002, ( з наступними змінами і доповненнями ), звернувся до ДПІ в м. Сімферополь  про видачу Свідоцтва про сплату єдиного податку з 01.07.2007 р. за ставкою 10%.

Проте листом від 04.06.2007 р. за № 39056/10/15-4   ДПІ в м. Сімферополь   позивачу  відмовила у видачі такого Свідоцтва з підстави, що дія Указу Президента України від 03.06.1998 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування,  обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” не поширюється на позивача як на суб'єкта підприємницької діяльності, у статутному фонді якого частка,  що належить засновнику ( неприбутковій організації ), який не є суб'єктом малого підприємництва, перевищує 25%.  Таким чином,  відповідач вважає, що незалежно від наявності чи відсутності статутного фонду, єдиним засновником ( учасником ) суб'єктів підприємницької діяльності є суб'єкти, які не є суб'єктами малого підприємництва ( неприбуткові організації ). Тобто  їх частка в цих підприємствах перевищує 25%. Враховуючи поняття суб'єкта малого  підприємництва,  наведене в ст. 1 Указу Президента України від 03.06.1998 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування,  обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва”, засновники  ( неприбуткові організації ) суб'єктів підприємницької діяльності не є суб'єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25%, дія   Указу Президента України від 03.06.1998 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування,  обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” на зазначені підприємства не поширюється.

З урахуванням викладеного, у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку з 01.07.2007 р. було позивачу по справі  відмовлено.   

Дочірнє підприємство Кримспоживспілки «Кооператор» було створено постановою правління Кримспоживспілки від 13.07.2006 р. №133 «Про створення дочірнього  підприємства Кримспоживспілки «Кооператор».

Відповідно до п. 1.2 статуту позивача засновником позивача є Кримська республіканська спілка споживчих товариств.

Позивач по справі є юридичною особою і діє на підставі повного господарського розрахунку, має самостійний баланс, рахунки в установах банках.

Відповідно до п. 1.4 вказаного Статуту позивач відповідає за своїми обов'язками всім належним йому на праві власності майном. Засновник не відповідає по забовязанням позивача, як і позивач не відповідає по забовязанням Засновника.

При таких обставинах справи, позов підлягає задоволенню виходячи  з наступних підстав.

Відповідно до абз.3 п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

В свою чергу, згідно з абз.6 п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Ст. 1 Указу Президента України від 03.06.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» визначає, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності вводиться, в тому числі, для юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виторгу яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Ст. 5 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» зазначено, що одним з напрямків державної підтримки малого підприємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.

Ст. 11 цього ж Закону вказує, що для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.

Так, відповідно до Довідки Головного управління статистики в АР Крим за № 05.3 – 06 - 25/266, дочірнє підприємство Кримспоживспілки «Кооператор»  є юридичною особою, організаційно-правова форма якої –  дочірнє підприємство.

Відповідно до ст.. 113 Цивільного кодексу України господарським  товариством  є  юридична  особа,  статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські  товариства  можуть  бути  створені  у  формі повного  товариства,   командитного   товариства,   товариства   з обмеженою    або    додатковою    відповідальністю,   акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 8 ст. 63 Господарського кодексу України у випадках існування залежності від  іншого  підприємства, передбачених  статтею  126 цього Кодексу,  підприємство визнається дочірнім.

Відповідно до ст.. 126 Господарського кодексу України асоційовані підприємства (господарські організації)  -  це група  суб'єктів  господарювання - юридичних осіб,  пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної  залежності  у формі участі в статутному фонді та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною. Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у  разі  якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим  (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до   закону   та/або  установчих  документів  цього   підприємства кваліфікованою більшістю голосів. Вирішальна  залежність  між  асоційованими  підприємствами виникає  у  разі  якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування    за    рахунок    переважної     участі контролюючого  підприємства  в  статутному  фонді та/або загальних зборах   чи   інших   органах   управління   іншого   (дочірнього) підприємства,   зокрема   володіння   контрольним  пакетом  акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися  за  умови отримання  згоди  відповідних  органів  Антимонопольного  комітету України.  Про наявність простої та вирішальної залежності  має  бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано відповідно до закону.

У поданій позивачем  заяві про видачу Свідоцтва про сплату єдиного податку від 24.05.2007р. зазначалося, що середньооблікова чисельність працюючих складає 25 осіб, обсяг виручки від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг )  за рік  складає 860 000 грн.

З огляду на викладене, в розумінні п. 7 ст. 63 Господарського кодексу України, позивач по справі є малим підприємством, і його діяльність регулюється також Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» (п. 7 ст. 63 ГК України – „Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні”).

Крім того, до заяви позивача  були додані докази того, що будь-якої заборгованості перед бюджетом, а також відповідними Фондами (Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,  Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на Україні  та ін.), що могло б стати підставою для відмови у видачі підприємству  Свідоцтва про сплату єдиного податку, позивач також не мав.

Відповідно до статті 7 даного Указу Президента України дія цього Указу не поширюється (зокрема,) на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Однак відповідно до п. 4.1 Статуту позивача майно підприємства складають основні засоби, а також інші цінності, що належать йому на праві власності. Підприємство на праві господарського ведення, користується і розпоряджається майном,  переданим йому Засновником у тимчасове користування, без права його відчуження. Засновник зберігає за сосбою право власності на передане майно, при цьому джередами формування майна визначено: 1.  доходи, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності; 2.  доходи від цінних паперів; 3. кредити банків, придбання майна, у тому числі іншого підприємства ( организації ); 4.  благодійні внески та інші джерела.

Тобто не мало міста факту  внесень засновником до статутного фонду позивача внеску, що перевищував 25%, в порядку, встановленому чинним законодавстом України.     

  Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем були виконані всі необхідні умови для переходу до спрощеної системи оподаткування, в той час як дії відповідача, виражені у відмові видати свідоцтво про сплату єдиного податку, викладеній в листі від 04.06.2007 р. за № 39056/10/15-4 , не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства та суперечать ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

   Доводи відповідача,   викладені у відмові в видачі свідоцтва про сплату єдиного податку і в запереченнях на позовні вимоги, судом не приймаються до уваги в зв'язку з  нижчевикладеним.   

Відповідно до ч. «г» пп.4.4.2. п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органа на запити зацікавлених осіб з питань оподатковування.

Частиною «г» пп.4.4.2. п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підлеглих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органа має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

Відповідно до ч. «е» пп.4.4.2. п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків має право безкоштовно одержати будь-яке податкове роз'яснення, у тому числі надане іншому платникові податків по питанню, що розглядається  (з дотриманням правил комерційної або банківської таємниці), у строки, передбачені для надання відповіді на звернення громадян до органів державної влади, установлені законом.

Відповідач посилається на роз'яснення  Державної податкової адміністрації України, однак вказані листи носять рекомендательний характер,  і не є обов'язковими для суду.

Відповідно до п. п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону,  або коли  норми  різних  законів  чи різних    нормативно-правових   актів   припускають   неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників  податків  або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як  платника  податків,  так  і  контролюючого  органу, рішення приймається на користь платника податків.  

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ У  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією  та законами України;  2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;  10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАСУ суд  при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи є     найвищими   цінностями   та   визначають   зміст   і спрямованість діяльності держави.

 Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Відповідачем  не було представлено достатніх доказів щодо правомірності здійснених ним дій.

           За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступну і резолютивну частини постанови проголошено 15.06.2007 р.

Постанову у повному обсязі складено 18.06.2007 р.

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     1. Позов задовольнити.

           2.  Визнати протиправними  дії державної податкової інспекції  в м. Сімферополь,   що виразилися у відмові видати дочірньому  підприємству Кримспоживспілки «Кооператор»  свідоцтво про сплату єдиного податку, викладеної в листі №39056/10/154 від 04.06.2007 р.

3.  Зобов”язати державну податкову інспекцію  в м. Сімферополь  видати дочірньому  підприємству Кримспоживспілки «Кооператор»  свідоцтво про сплату єдиного податку, починаючи з 1.07.2007 р.      

4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) на користь  дочірнього  підприємства Кримспоживспілки «Кооператор», м. Сімферополь, вул.. Самокіша, 30, ( ідентифікаційний код 34522906, банківські реквізити не відомі )     3,40 грн. державного мита.

           Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.