Рішення

від 17.01.2019 по справі 910/15216/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2019Справа №910/15216/18

За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ортон Плюс" простягнення 79 896,28 грн. Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Баринова О.І.

Представники сторін:

від позивача: Лисаченко Є.М.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортон Плюс" про стягнення 79 896,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість згідно Договору №08385/ЦТЛ-2018 про надання послуг від 11.02.2018 зі сплати за користування вагонами у загальному розмірі 56 079,00 грн., за зважування вагонів у розмірі 567,20 грн. та за повідомлення одержувача про переважування вагонів у розмірі 8,70 грн., що разом, за розрахунками позивача, складає суму 56 684,90 грн. без ПДВ, а з ПДВ - 68 021,88 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з нього пеню у розмірі 11 874,40 грн., нараховану за період з 12.05.2018 по 09.11.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2018 відкрито провадження у справі №910/15216/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив; судове засідання призначено на 11.12.2018.

06.12.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла відповідь на ухвалу про відкриття провадження у справі №910/165/18 від 19.11.2018, яка за своїм змістом є відзивом на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на звернення до Начальника філії Центр транспортної логістики із листами про відмову від вагонів під навантаження. Крім того, відповідач посилався на неотримання від позивача претензії на спірну суму та позовної заяви із доданими документами, а також на те, що сторонами не було складено акту наданих послуг та податкової накладної до нього.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2018 відкладено судове засідання на 17.01.2018.

09.01.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення, за змістом яких вбачається, що вони є відповіддю на відзив. У своїй відповіді на відзив позивач посилається на відсутність доказів направлення відповідачем на адресу позивача листів, у яких відповідач повідомляв про відмову від вагонів №№95451936, 95378022, 95678355. Крім того, позивач повідомив, що 27.11.2018 проведено державну реєстрацію Статуту АТ "Укрзалізниця" у новій редакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2018 №938 Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Українська залізниця", у зв'язку з чим просив суд замінити сторону по справі з: Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на: Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правовою формою товариства позивача є приватне акціонерне товариство, при цьому, найменуванням позивача є наступним - Акціонерне товариство "Українська залізниця".

За змістом 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. З огляду на наведене відсутні підстави для здійснення процесуального правонаступництва, водночас факт зміни типу акціонерного товариства позивача та найменування позивача судом встановлено.

Представник позивача у судовому засіданні 17.01.2018 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, крім того, у судовому засіданні надав суду розгорнутий розрахунок суми позовних вимог.

Представник відповідача у судові засідання 11.12.2018 та 17.01.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про призначені судові засідання був повідомлений належним чином - 05.12.2018 та 17.12.2018 відповідно, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103048279094 та 0103048387849.

В судовому засіданні 17.01.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2018 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця" (далі - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ортон Плюс" (далі - Замовник) укладено Договір №08385/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі - Договір), предметом якого у відповідності до п. 1.1 є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п 1.3 Договору надання послуг підтверджується залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Пунктом 2.1.3 Договору передбачено, що при організації перевезень вантажів на транспортах Перевізника, Замовник зобов'язаний за 15 діб до дати навантаження вагонів надавати Перевізнику заявку в письмовій формі, проставляти або організовувати проставлення електронної заявки на подачу вантажних вагонів відповідно до плану перевезень.

Умови оплати за отримані послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника, передбачені п. 2.1.6 зазначеного Договору.

Відповідно до п. 2.1.16 Договору Замовник зобов'язаний приймати вагони, які подані за заявкою Замовника. Відмова Замовника від прийняття вагонів допускається лише у випадку, якщо виключається можливість використання Замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, на підставі відповідних документів (форма ГУ-23, ВУ-23). У разі відмови Замовника від раніше замовлених спеціалізованих вагонів Перевізника, що прибули на станцію навантаження, Замовник письмово повідомляє станцію про відмову та сплачує плату за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження. Ця плата стягується за накопичувальною карткою на підставі акта загальної форми та перевізного документу по якому прибули вагони за тарифною схемою 14.

Пунктом 2.2.2 Договору передбачені права Замовника, щодо скасування наданої Перевізнику заявки, в разі необхідності, не пізніше ніж за 2 доби до дати подачі вагону.

Згідно із п. 3.2 Договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах Перевізника (крім транспортів Перевізника, проїздів бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складає:

- плата за перевезення навантаженого вагону Перевізника, яка визначається за тарифом визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

- компенсація витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього Договору;

- плата за використання вагону Перевізника у вантажному та порожньому рейсах нормативний термін доставки.

Додатками до Договору передбачені погоджені ціни (вартість плат та додаткових зборів) при перевезенні вантажів на транспортерах Перевізника, ставки плат за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються вільними тарифами та коефіцієнти порожнього пробігу до навантаженого (Кпп).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що у разі виникнення заборгованості за перевезення вантажів та додаткові послуги Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. У разі наявності заборгованості із сум грошових коштів, перерахованих Замовником для виконання грошового зобов'язання за цим Договором, у першу чергу погашається пеня, у другу чергу - основна сума боргу, а залишок коштів зараховується як попередня оплата. Моментом виконання заборгованості у Замовника є дата фактичного надання Перевізником послуг за цим Договором за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку Замовника.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, в порушення умов Договору не було сплачено: плати за користування вагонами у розмірі 56 079,00 грн. (без ПДВ); збір при зважуванні вагонів на вагах залізниці (за 3 вагони) у розмірі 597,20 грн. (без ПДВ); повідомлення телефоном одержувача при перевезенні експортно-імпортних вантажів та внутрішніх перевезень у розмірі 8,70 грн. (без ПДВ). Крім того та за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 11 874,40 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору надання послуг, так і договору перевезення вантажу.

Приписами ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України, Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 19 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 306, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 901, 908, 909 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи заявки, долученої до позовної заяви позивачем, 31.03.2018 ТОВ "Ортон Плюс" звернулося до Начальника станції "Барвенкове" Донецької залізниці із проханням подати вагони для навантаження. Про факт звернення свідчать відбитки печаток сторін на заявці.

На виконання умов Договору 21.04.2018 станцією "Барвенкове" Донецької залізниці на під'їзну колію вантажовласника ТОВ "Ортон Плюс" були подані порожні вагони №95451936, №95378022, №95678355 під навантаження на підставі заявки (листа) ТОВ "Ортон Плюс" від 31.03.2018.

Дані вагони знаходились на під'їзній колії в очікуванні навантаження терміном з 21.04.2018 13-50 год. до 11.05.2018 07-00 год.

За час перебування вагонів на під'їзній колії позивачем була нарахована плата за користування вагонами у розмірі 56 079,00 грн., сума за зважування вагонів - 567,20 грн. та сума за повідомлення одержувача про переважування вагонів - 8,70 грн., що разом складає 56 684,90 грн. без ПДВ, а з ПДВ - 68 021,88 грн.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи, а саме: заявкою відповідача від 31.03.2018, пам'яткою №44 про подавання вагонів та пам'яткою №71 про забирання вагонів, які підписані представниками сторін підтверджується надання позивачем відповідачу на виконання умов Договору послуг пов'язаних з організацією та перевезенням вантажів.

Твердження відповідача у своєму відзиві, щодо звернення до Начальника філії Центр транспортної логістики із листами про відмову від вагонів під навантаження є необґрунтованими, оскільки, по-перше, умови п. 2.2.2 Договору передбачають, що скасування наданої Перевізнику заявки, в разі необхідності, можливе не пізніше ніж за 2 доби до дати подачі вагону.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданого відповідачем листа №04-54 із зверненням до Начальника філії Центр транспортної логістики про відмову від вагонів, у переліку яких значаться спірні вагони - №№95451936, 95378022, 95678355, вбачається, що даний лист датований 27.04.2018 , тобто був сформований після виконання 21.04.2018 позивачем своїх зобов'язань з надання послуг - поставки зазначених вагонів на станцію "Барвенкове" Донецької залізниці.

По-друге, в матеріалах справи відсутні належні докази відправки листа №04-54 від 27.04.2018 на адресу позивача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що зазначений лист не може бути належним доказом звернення ТОВ "Ортон Плюс" до Начальника філії Центр транспортної логістики .

Водночас, з наявних в матеріалах справи документів (накопичувальна картка №22050200 від 22.05.2018, відомість плати за користування вагонами (контейнерами) №11050002) вбачається, що відповідач підписав їх з проханням на відстрочення платежів терміном на один місяць, чим фактично визнав факт прийняття наданих позивачем послуг з перевезення.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг згідно Договору, а відповідачем - їх прийняття.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний у пункті 14.2 Розділу 14 Договору.

За розрахунками позивача, правильність здійснення яких відповідач не спростовував, загальна вартість наданих послуг позивачем відповідачу становить 68 021,88 грн. з ПДВ, з яких плати за користування вагонами - 56 079,00 грн. (без ПДВ); збір при зважуванні вагонів на вагах залізниці (за 3 вагони) - 597,20 грн. (без ПДВ); повідомлення телефоном одержувача при перевезенні експортно-імпортних вантажів та внутрішніх перевезень - 8,70 грн. (без ПДВ).

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку ціни позову, господарським судом встановлено, що такий розрахунок є вірним, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доказів сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 68 021,88 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортон Плюс" у розмірі 68 021,88 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивач просив суд стягнути з нього пеню у розмірі 11 874,40 грн., нараховану за період з 12.05.2018 по 09.11.2018.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого грошового зобов'язання з оплати одержаних послуг не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у разі виникнення заборгованості за перевезення вантажів та додаткові послуги Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням визначеного позивачем періоду - з 12.05.2018 по 09.11.2018, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення пені у розмірі 11 874,40 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за спірним Договором є правомірною, вірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортон Плюс" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортон Плюс" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код 40424066) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22; ідентифікаційний код ВП 40150216) суму заборгованості у розмірі 68 021 (шістдесят вісім тисяч двадцять одна) грн. 88 коп., пеню у розмірі 11 874 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 24.01.2019.

Суддя Р.В. Бойко