Рішення

від 25.01.2019 по справі 917/1472/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2019Справа № 917/1472/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Кампус Плюс" (36011, м. Полтава, вул. Гоголя 33)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "UBL" (01033, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 27-б, оф.56)

про стягнення 14 886,06 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Кампус Плюс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "UBL" про стягнення заборгованості у розмірі 14 886,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок здійснення неналежної оплати витрат за проживання та оренду згідно рахунку №65033 від 15.08.2018 та за послуги з харчування згідно рахунку №65112 від 17.08.2018 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14 886,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.11.2018 матеріали справи № 917/1472/18 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2018, матеріали справи № 917/1472/18 передано для розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2018 відкрито провадження у справі №917/1472/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 27-б, офіс 56 та на адресу зазначену позивачем у позовній заяві: 03115, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 30/32, офіс 802.

Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалами про відкриття провадження у справі були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" та з відміткою "вибули".

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

13 серпня 2018 року о 15 год. 51 хв. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "UBL", в особі директора Кремінського Дмитра Юрійовича, шляхом направлення електронного листа з електронної адреси: d.kreminskiy@gmail.com , звернулось до відділу бронювання готелю "Паллацо" (Приватного підприємства "Кампус Плюс") з проханням розмістити гостей у номерах категорії "Прем'єр" - 1370 грн. з сніданком.

Цією ж датою у відповідь на лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "UBL" менеджер із продажу повідомив директора Кремінського Д.Ю. про бронювання номерів у готелі "Паллацо".

14 серпня 2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "UBL" на електронну адресу відділу бронювання готелю "Паллацо" надійшло уточнення, відповідно до якого останній просив організувати на 16.08.2018 конференц зал на 52 особи з 13 год. 00 хв. та 18 год. 30 хв. фуршет №2 алкоголь - відкритий бар .

Згідно виставленого ПП "Кампус Плюс" рахунку-фактури №65033 від 15.08.2018 на загальну суму 32 349,10 грн. (4 973,10 грн. - за проживання в номерах в період з 16.08.2018 по 17.08.2018; 27 376,00 грн. - за оренду конференц залу 16.08.2018 та послуги по харчуванню/Meals 16.08.2018) ТОВ "Фірма "UBL" частково оплатило послуги за проживання та оренду конференц залу у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №539 від 16.08.2018.

17 серпня 2018 року ПП "Кампус Плюс" також було виставлено рахунок-фактуру №65112 за послуги по харчуванню/ Meals 16.08.2018 на загальну суму 3390,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки, який був укладений між сторонами у спрощений спосіб, ним було надано відповідачу послуги на загальну суму 50 182,51 грн., що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт (надання послуг) по проживанню за безготівковим розрахунком по броні №65112 та №65033. При цьому, відповідач всупереч звернень ПП "Кампус Плюс" з вимогою провести повний розрахунок наданих послуг не здійснив повної оплати, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 14 886,06 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Проаналізувавши зміст спірних правовідносин та з'ясувавши обставини справи, суд дійшов до висновку, що фактично між сторонами був вчинений правочин, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем в період з 16.08.2018 по 17.08.2018 були надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "UBL" послуги по проживанню в номерах (DlxP, Prem) готелю "Паллацо", по оренді конференц залу та харчуванню на загальну суму 35739,10 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно виставлених позивачем рахунків-фактури №65033 від 15.08.2018 та №65112 від 17.08.2018, відповідачем було лише частково оплачено рахунок №65033 від 15.08.2018 на загальну суму 20 000,00 грн., інша частина, за розрахунком позивача, у розмірі 14 886,06 грн. станом на момент розгляду спору залишена без оплати.

Відповідно до ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається зі змісту вищевказаних рахунків-фактури, оплата за проживання здійснюється до заїзду гостя (гостей) до готелю.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг станом на момент розгляду спору є таким, що настало.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою здійснити повний розрахунок за договором та направляв на адресу останнього Акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2017 по вересень 2018, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 14 886,06 грн. Оскільки, вимоги позивача були залишені без відповіді та задоволення, Акт звірки взаємних розрахунків з боку відповідача не підписаний, позивач просить суд стягнути існуючу заборгованість.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що сума основної заборгованості за надані послуги належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 14 886,06 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг, як і доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у заявленому розмірі, обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "UBL" (01033, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 27-б, оф.56, ідентифікаційний код 21645020) на користь Приватного підприємства "Кампус Плюс" (36011, м. Полтава, вул. Гоголя 33, ідентифікаційний код 24388256) заборгованість у розмірі 14 886 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 06 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.01.2019

Суддя Пукшин Л.Г.