Ухвала

від 14.01.2019 по справі 910/4283/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.01.2019Справа № 910/4283/17

За скаргою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

на постанову державного виконавця від 26.11.2018 ВП №56899925 про накладення штрафу

у справі №910/4283/17

За заявою Публічного акціонерного товариства "БМ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції" (ідентифікаційний код 32596714))

про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

при секретарі судового засідання Кобельчуку О.І.

Представники учасників провадження:

від заявника Залізняк О.М.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/4283/17 за заявою Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції" про зобов'язання вчинити дії та зобов'язано Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру протягом 1 робочого дня з моменту отримання цієї ували за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру видалити інформацію з державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельних ділянок, утворених внаслідок поділу за наступними кадастровими номерами: 3223155400:03:014:0048, 3223155400:03:014:0049, 3223155400:03:014:0050, 3223155400:03:014:0051, 3223155400:03:014:0052, 3223155400:03:014:0053 та поновити державну реєстрацію земельних ділянок кадастрові номери 3223155400:03:014:0007, 3223155400:03:014:0008, 3223155400:03:014:0009 в державному земельному кадастрі.

До Господарського суду міста Києва надійшла скарга на постанову державного виконавця від 26.11.2018 ВП №56899925 про накладення штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2018 розгляд скарги призначено на 14.01.2019.

В судове засідання 14.01.2019 представник заявника з'явилася, просила суд задовольнити скаргу, та скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу.

Ліквідатор та державний виконавець в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника заявника, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Подана скарга мотивована тим, що постанова є незаконною про накладання штрафу від 26.11.2018 в межах виконавчого провадження №56899925, оскільки Державна служби України з питань геодезії, картографії та кадастру законодавчо не наділена правом виконати вимоги, викладені в ухвалі Господарського суд міста Києва від 18.04.2018, про що неодноразово повідомляла органи державної виконавчої служби.

Так, судом встановлено, що постановою від 03.08.2018 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56899925 та встановлено строк протягом 10 днів для виконання рішення в добровільному порядку.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

У відповідності до ч.4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

29.08.2018 Держгеокадастром до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було подано заяву про відкладення проведення виконавчих дій, у зв'язку з об'єктивних, не залежних від боржника причин неможливість виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 у справі №910/4283/17, в той же час Держгеокадастр повідомив, що ним підготовлено апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суд міста Києва від 18.04.2018.

30.08.2018 ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дергеокадастру на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 у справі №910/4283/17, так як підстави пропуску строку звернення з апеляційною скаргою визнані судом апеляційної інстанції неповажними.

Статтею 32 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Тобто, державний виконавець у разі наявності підстав може відкласти проведення виконавчих дій.

05.09.2018 головним державним виконавцем Назаровець А.Т. на адресу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру направлено вимогу державного виконавця про надання документів, які підтверджують виконання рішення суду, вказана вимога була отримана Держгеокадастром 14.09.2018, останній таких доказів не надав.

Ухвалою Верховного суду від 18.12.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/4283/17 за касаційною скаргою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у вказаній справі.

Крім того, скаржник звернувся до Господарського суд міста Києва з заявами про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення, про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, про що повідомлялися органи виконавчої служби.

Посилання скаржника на неможливість виконати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 судом спростовується з огляду на наступне.

Згідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Пункт 205 вказаного Порядку передбачає, що адміністратор Державного земельного кадастру здійснює такі заходи щодо технічного і технологічного забезпечення Державного земельного кадастру: 6) технічне і технологічне забезпечення оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру (в тому числі архівних матеріалів); 7) технічне і технологічне забезпечення зберігання та архівування відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: 26) здійснює ведення та адміністрування Державного земельного кадастру.

В свою чергу, жодних обставин, які б свідчили про відсутність у скаржника (Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру) обов'язку повністю чи частково виконати вимоги ухвали суду заявником не наведено, тобто, фактично доводи заявника зводяться до переоцінки обставин, встановлених у ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.04.2018.

З огляду на викладене вбачається, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру не виконує рішення суду, а всі дії останнього спрямовані ухилитись від виконання остаточного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Так, постановою про накладення штрафу від 16.10.2018 в межах виконавчого провадження №56899925 за невиконання рішення суду, яке підлягає негайному виконанню без поважних причин, накладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, причини невиконання Держгеокадастром вимог ухвали Господарського суд міста Києва від 18.04.2018 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. не були визнані поважними, а тому постановою від 26.12.2018 державний виконавець наклав штраф в розмірі 10 200,00 грн. за повторне невиконання судового рішення без поважних причин, що відповідає приписам Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, дослідивши надані скаржником матеріали та докази на предмет неправомірності дій державної виконавчої служби з винесення постанови про накладення штрафу, суд встановив відсутність порушень норм Закону України "Про виконавче провадження" у діях державної виконавчої служби, оскільки державний виконавець діяв в межах та на виконання повноважень, наданих йому зазначеним Законом.

Керуючись ст.ст. 231, 234, 235, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру в задоволенні скарги на постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 26.11.2018, винесену в межах виконавчого провадження №56899925.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 25.01.2019 р.

Суддя А.В. Яковенко