Рішення

від 25.01.2019 по справі 910/15754/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2019Справа № 910/15754/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНАМА ГРАН ПРІ"

про стягнення 47 709, 63 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панама Гран Прі" про стягнення заборгованості у розмірі 47 709, 63 грн., з яких: 20 061, 00 грн. - основного боргу за договором № 15-08-17 від 15.08.2017, 20 680, 00 грн. - основного боргу за договором № 10-01-18 від 10.01.2018, 3 447, 04 грн. - пені, 2 461, 65 грн. - інфляційних втрат та 1 059, 94 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг № 15-08-17 від 15.08.2017 та за договором про надання послуг № 10-01-18 від 10.01.2018 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.11.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, м. Київ, вул.. Щорса, буд. 11.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 03.12.2018 ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАНАМА ГРАН ПРІ" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур" (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг № 15-08-17, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується за завданням замовника надати, а замовник прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно цього договору, виконавець надає замовнику послуги з просування (дистриб'юції) анімаційного фільму Микита Кожум'яка на міжнародні платформи, хронометраж 85 сек. (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору, загальна вартість наданих за цим договором послуг становить 20 061, 00 грн.

Згідно п. 3.3. договору, оплата послуг замовником виконавцю здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування оплати 100 % суми вказаної у п. 3.2. договору на банківський рахунок виконавця.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується замовником та виконавцем після фактичного надання послуг.

Підписання акту приймання-передачі наданих послуг замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 3.5. договору).

Умовами п. 4.1. договору визначено, що виконавець зобов'язаний своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в п. 2.1. цього договору.

В свою чергу, замовник зобов'язаний оплачувати послуги, на умовах та в порядку зазначеному у розділі 3 цього договору (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.6. договору, в разі порушення строку оплати послуг передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від тієї суми, яка підлягає сплаті за кожний день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1. договору).

10.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАНАМА ГРАН ПРІ" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур" (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг № 10-01-18, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується за завданням замовника надати, а замовник прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно цього договору, виконавець надає замовнику послуги з виготовлення мультимедійної версії анімаційного фільму Микита Кожум'яка , хронометраж 85 сек. (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору, загальна вартість наданих за цим договором послуг становить 20 680, 00 грн.

Згідно п. 3.3. договору, оплата послуг замовником виконавцю здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування оплати 100 % суми вказаної у п. 3.2. договору на банківський рахунок виконавця.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується замовником та виконавцем після фактичного надання послуг.

Підписання акту приймання-передачі наданих послуг замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 3.6. договору).

Умовами п. 4.1. договору визначено, що виконавець зобов'язаний своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в п. 2.1. цього договору.

В свою чергу, замовник зобов'язаний оплачувати послуги, на умовах та в порядку, зазначеному у розділі 3 цього договору (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.6. договору, в разі порушення строку оплати послуг передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від тієї суми, яка підлягає сплаті за кожний день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договорів були надані послуги на загальну суму 40 741, 00 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами передачі-приймання наданих послуг від 30.08.2017 на суму 20 061, 00 грн. та від 11.01.2018 на суму 20 680, 00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копія у матеріалах справи).

Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 40 741, 00 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАНАМА ГРАН ПРІ" утворилась заборгованість у розмірі 40 741, 00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 447, 04 грн. - пені за період з 18.01.2018 по 18.07.2018 нарахованої на суму боргу 20 680, 00 грн., 2 461, 65 грн. - інфляційних втрат за періоди з 13.09.2017 по 30.06.2018 нарахованої на суму боргу 20 061, 00 грн. та за період з 01.02.2018 по 30.06.2018 нарахованої на суму 20 680, 00 грн., а також 1 059, 94 грн. - 3 % річних за період з 13.09.2017 по 28.09.2018 нараховані на суму боргу 20 061, 00 грн. та за період з 18.01.2018 по 28.09.2018 нараховані на суму боргу 20 680, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про надання послуг № 15-08-17 від 15.08.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України , виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги на загальну суму 40 741, 00 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами передачі-приймання наданих послуг від 30.08.2017 на суму 20 061, 00 грн. та від 11.01.2018 на суму 20 680, 00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копія у матеріалах справи).

Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, доказів зворотного суду не надав, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАНАМА ГРАН ПРІ" утворилась заборгованість у розмірі 40 741, 00 грн.

За змістом статей 598 , 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п. 3.3. договору № 15-08-17 від 15.08.2017, оплата послуг замовником виконавцю здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування оплати 100 % суми вказаної у п. 3.2. договору на банківський рахунок виконавця.

Відповідно до п. 3.3. договору № 10-01-18 від 10.01.2018, оплата послуг замовником виконавцю здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування оплати 100 % суми вказаної у п. 3.2. договору на банківський рахунок виконавця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, приймаючи до уваги п. 3.3. договорів та приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний був оплатити надані послуги за договором № 15-08-17 від 15.08.2017 у розмірі 20 061, 00 грн. до 13.09.2017 (включно), тобто з 14.09.2017 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання та за договором № 10-01-18 від 10.01.2018 відповідач зобов'язаний був оплатити надані послуги у розмірі 20 680, 00 грн. до 18.01.2018 (включно), тобто з 19.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договорів № 15-08-17 від 15.08.2017 та № 10-01-18 від 10.01.2018 і положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40 741, 00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 447, 04 грн. - пені за період з 18.01.2018 по 18.07.2018 нарахованої на суму боргу 20 680, 00 грн., 2 461, 65 грн. - інфляційних втрат за періоди з 13.09.2017 по 30.06.2018 нарахованої на суму боргу 20 061, 00 грн. та за період з 01.02.2018 по 30.06.2018 нарахованої на суму 20 680, 00 грн., а також 1 059, 94 грн. - 3 % річних за період з 13.09.2017 по 28.09.2018 нараховані на суму боргу 20 061, 00 грн. та за період з 18.01.2018 по 28.09.2018 нараховані на суму боргу 20 680, 00 грн.

Відповідно до п. 5.6. договорів, в разі порушення строку оплати послуг передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від тієї суми, яка підлягає сплаті за кожний день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року)

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені і встановив, що у розрахунку допущені помилки у визначенні періоду та відповідно розміру нарахування пені.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені у розмірі 3 430, 61 грн. (розрахунок здійснений у правовому порталі України Ліга Закон), яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 19.01.2018 по 18.01.2018, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 461, 65 грн. - інфляційних втрат за періоди з 13.09.2017 по 30.06.2018 нараховані на суму боргу 20 061, 00 грн. та за період з 01.02.2018 по 30.06.2018 нараховані на суму 20 680, 00 грн., а також 1 059, 94 грн. - 3 % річних за період з 13.09.2017 по 28.09.2018 нараховані на суму боргу 20 061, 00 грн. та за період з 18.01.2018 по 28.09.2018 нараховані на суму боргу 20 680, 00 грн., суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат і встановив, що у розрахунку допущені помилки у визначенні періоду та відповідно розміру нарахування 3 % річних, та помилки у визначенні періоду нарахування інфляційних втрат, при цьому розмірі вирахувано вірно.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 1 056, 59 грн. (розрахунок здійснений у правовому порталі України Ліга Закон), яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 14.09.2017 по 28.09.2018 нарахована на суму боргу 20 061, 00 грн. та за період з 19.01.2018 по 28.09.2018 нарахована на суму боргу 20 680, 00 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 2 461, 65 грн. за періоди з 14.09.2017 по 30.06.2018 нарахована на суму боргу 20 061, 00 грн. та за період з 01.02.2018 по 30.06.2018 нарахована на суму 20 680, 00 грн., а тому вимога в цій частині також підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНАМА ГРАН ПРІ" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, ідентифікаційний код - 34934217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кінотур" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, ідентифікаційний код - 36556240) 40 741 (сорок тисяч сімсот сорок одну) грн. 00 коп. - заборгованості, 3 430 (три тисячі чотириста тридцять) грн. 61 коп. - пені, 2 461 (дві тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 65 коп. - інфляційних втрат, 1 056 (одну тисячу п'ятдесят шість) грн. 59 коп. - 3 % річних та 1 761 (одну тисячу сімсот шістдесят одну) грн. 27 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С. О. Щербаков