Рішення

від 22.01.2019 по справі 922/3298/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3298/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" (51909, Дніпропетровська обл., вул. Чайковського, 3-Ж) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстромет" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 168) про стягнення 13752,20 грн. за участю представників:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою за вих. №27/11/2018-Ю від 27.11.18 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстромет" згідно вимог якої до стягнення заявлена заборгованість у розмірі 60962,62 грн., пеню у розмірі 12094,06 грн., інфляційних втрат у розмірі 1658,14 грн. та 48 % річних у розмірі 16555,23 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором про надання послуг по перевезенню вантажів за № 0204-18 ТК від 02.04.2018 в частині повної та своєчасно оплати наданих послуг з перевезення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 26.12.2018 об 11:20 з повідомленням сторін.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України судове засідання відкладено на 15.01.2019 об 11:20.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.01.2019 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" про відмову від частини позову (вх. № 179).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.01.2019 на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України судове засідання відкладено на 22.01.2019 о 12:00.

21.01.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача (вх. № 1732).

21.01.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про відмову від частини позову (вх. № 1702), в якій позивачем вказано про те, що позивач відмовляється від частини позовних вимог щодо заявленої до стягнення 48 % у розмірі 16555,23 грн., в іншій частині позовні вимоги позивачем залишено без змін

Учасники справи в судове засідання 22.01.2019 не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином (т.с. І а.с. 66, 68-69).

Розглянувши заяву позивача про відмову від частини позовних вимог (вх. № 1702), Суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач, зокрема, вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

З урахуванням вищенаведених норм, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" про відмову від частини позовних вимог (вх. № 1702), а також дослідивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що вказана заява не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи вищенаведене, Суд приймає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" про відмову від частини позовних вимог (вх. № 1702) та подальший розгляд справи буде здійснювати з її врахуванням.

Таким чином, із врахуванням прийнятої заяви позивача про відмову від частини позовних вимог (вх. № 1702), нова ціна позову становить 13752,20 грн., що складається із заявлених до стягнення: пені у розмірі 12094,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1658,14 грн.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне:

02.04.2018 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" (перевізник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інстромет" (замовник) було укладено Договір №0204-18 ТК про надання послуг по перевезенню вантажів (далі - Договір) (т.с. І а.с. 26-30), відповідно до умов пункту 1.1. якого, замовник замовляє, а перевізник надає замовнику послуги по перевезенню вантажів/товарів автомобільним транспортом у внутрішніх та міжнародних сполученнях у відповідності до узгоджених сторонами в Заявках маршрутів.

Відповідно до умов вищевказаного Договору, відповідач надавав заявку з проханням про надання автомобілю для перевезення вантажу, в якій повідомлялась необхідна для нього інформація, а позивач здійснював перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі вказаних умов і відомостей щодо кількості автомобілів, що заявлялась, маршруту, дати і часу завантаження, терміну доставки, типу вантажу, ваги, об'єм, вантажовідправника, адреси завантаження, відповідальної особи, вантажоодержувача, адреса вивантаження, контактної особи при вивантаженні, чергові телефони.

Згідно з п. 4.1. Договору, розрахунки між сторонами Договору мали здійснюватися у безготівковій формі у грошовій одиниці України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів у вигляді 100% передплати на розрахунковий рахунок позивача (перевізника) або потягом трьох банківських днів від дати виставлення рахунку - фактури, якщо в заявці на перевезення не погоджені інші умови оплати за кожне окреме перевезення. Рахунок - фактура направляється Замовнику поштою на адресу, визначену у Договорі, таким чином, рахунок - фактура вважається отриманим замовником та підлягає сплаті у повному обсязі.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що свої зобов'язання з транспортування вантажу позивач здійснив належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи підписані сторонами Акти надання послуг (т.с. І а.с. 36, 38).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 04.05.2018 позивачем було здійснено перевезення вантажу ДАФ АЕ 3716НТ/АЕ 3749ХМ с. Побузьке, Кіровоградська обл. - смт. Холми, Чернігівська обл., про що свідчить Акт надання послуг № 619 від 04.05.2018, 05.05.2018 було здійснене перевезення вантажу ДАФ АЕ 4709ІТХ/АЕ 0995ХМ с. Побузьке, Кіровоградська обл. - смт. Холми, Чернігівська обл. , про що свідчить акт надання послуг № 620 від 05.05.2018.

Таким чином, позивачем наголошено, що підписуючи згадані вище Акти надання послуг, відповідач погодився та прийняв виконані виконавцем роботи (надані послуги) на умовах даного Договору.

Так, на підставі виконаних робіт (наданих послуг) відповідачу виставлені рахунки для оплати, а саме: рахунок на оплату № 658 від 04.05.2018 на суму 30910,97 грн. та рахунок на оплату № 659 від 05.05.2018 на суму 30051,65 грн. (т.с. І а.с. 35, 37), однак відповідач оплату у строки, встановлені Договором своєчасно та у повному обсязі не здійснив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

З огляду на вищенаведене, позивачем вказано про те, що відповідачем не виконано свого зобов'язання зі своєчасної оплати наданих позивачем послуг, своєчасно та у повному обсязі не перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 60962,62 грн., на підставі чого, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 12094,06 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1658,14 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, Суд виходить з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 909 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачі), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується укладенням перевізного документа (транспортної накладної) відповідно до вимог законодавства.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до пункту 4.6 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення від визначеної вартості неоплачених послуг, за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення боргу.

На підставі вказаного пункту Договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 12094,06 грн.

Однак, при здійсненні розрахунку, позивачем не враховано умови пункту 4.1. Договору (згідно якого оплата має бути здійснена протягом трьох банківських днів з дати виставлення рахунку), тобто, позивачем при здійсненні розрахунку не було враховано умов вказаного п. 4.1. Договору, а також те, що 5,6 та 9 травня були вихідними днями.

З врахуванням вищенаведеного, перевіривши розрахунок пені, Суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить умовам Договору, оскільки здійснений невірно, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 11951,68 грн., в частині стягнення 142,38 грн. Суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених положень, позивачем за час прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховані інфляційні втрати у розмірі 1658,14 грн.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, вважає, що розрахунок вказаних нарахувань здійснений невірно, з урахуванням чого, до стягнення підлягає сума інфляційних у розмірі 1216,92 грн., в частині стягнення 441,22 грн. Суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для Суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведені обставини, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстромет" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 168, код ЄДРПОУ 37659862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" (51909, Дніпропетровська обл., вул. Чайковського, 3-Ж, код ЄДРПОУ 37425507) - 11951,68 грн. пені; 1216,92 грн. інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1687,22 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 142,38 грн. пені та 441,22 грн. інфляційних втрат - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.01.2019 р.

Суддя ОСОБА_1