Рішення

від 22.01.2019 по справі 927/939/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2019 року

справа № 927/939/18

          Господарський суд Чернігівської обалсті у складі судді Демидової М.О, за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства “Спецсервіс” вул. Лугова (Фрунзе), буд. 9, смт. Талалаївка, Чернігівська область, 17200

до Рябухівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, с. Рябухи, Талалаївський район, Чернігівська область, 17212

про стягнення 406555 грн. 00 коп.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Приватним підприємством “Спецсервіс” подано позов до Рябухівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області про стягнення заборгованості у сумі 406 555 грн. 00 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору № 17 від 03.09.2015.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 відкритое загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 22.01.2019.

Представники сторін у підготовче судове засідання не прибули, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином шляхом надсилання за їх юридичними адресами ухвали господарського суду від 26.12.2017.

До початку підготовчого засідання від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 10.01.2019, у якому відповідачем позовні вимоги визнані у повному обсязі. Також відповідач просить суд розглядати справу за відсутності повноважного представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи викладене та з огляду на відсутність підстав для відкладення чи оголошення перерви, а також визнання відповідачем позову у повному обсязі, суд вважає за можливе розглянути справу по суті з ухваленням рішення за результатами підготовчого провадження у підготовчому засіданні 22.01.2019.

Дослідивши обставини справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

03.09.2015 між сторонами у справі укладений договір №17 (далі за текстом – договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач (виконавець) зобов'язався за завданням відповідача (замовника) виконати наступну роботу: здійснити газифікацію с. Червоний Плугатар Талалаївського району. (а.с. 26).

Відповідно до п. 1.2 договору будівництво здійснюється відповідно до вимог Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-4-2003.

Сума договору складає 406555 грн. 00 коп. (п. 1.3 договору).

У пункті 2.1 договору вказано, що зобов?язаннями виконавця є здійснення газифікації с. Червоний Плугатар Талалаївського району відповідно до протоколу загальних зборів від 25.03.2015.

          Пунктом 3.1 договору визначено, що замовник зобов?язаний оплатити виконані роботи, звідповідно до виставленого рахунку і акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1- 4.2 договору виконавцю надано право розробити коригування робочого проекту та замінити відповідальну особу, що буде здійснювати авторський нагляд робочого проекту № 011-2009 ГГ1. Виконавцю також надано право розробити гідравлічний розрахунок даного об'єкту, в зв'язку з відмовленням підключення до газопроводу с.Петькове та с. Обухове Талалаївського району.

Пунктом 5.1-5.2 договору передбачено, що замовник проводить оплату після виконання робіт. Виплата виконавцю вартості робіт проводиться шляхом простого банківського переводу на розрахунковий рахунок.

Договір вступає у силу з дати підписання договору і діє до закінчення будівництва та здачі об'єкта в експлуатацію (п. 5.3 договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 (а.с. 11-14), підписані повноважними представниками замовника та підрядника, відповідно до яких вартість виконаних позивачем робіт склала 406555 грн. 00 коп.

Акт приймання виконаних будівельних робіт з боку замовника підписаний без зауважень та заперечень.

Крім того, наявними у матеріалах справи Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованою Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області 26.12.2016 (а.с. 27-32), актами приймання газообладнання для проведення комплексного випробування (пуско-налагоджувальних робіт) від 26.12.2016 та 13.04.2017 (а.с.36-37) також підтверджено належне виконання позивачем робіт, відповідно до умов договору №17 від 03.09.2015.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.

Позивачем відповідно до п. 3.1 договору, для оплати виконаних ним будівельних робіт, відповідачу виставлений рахунок №1/1 від 13.04.2017 на суму 406555 грн. 00 коп. (а.с. 35).

Виконані будівельні роботи відповідачем сплачені не були, у зв?язку з чив позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заборгованість у розмірі 406555 грн. 00 коп. заявлена до стягнення за даним позовом.

Наявність заборгованості перед позивачем за укладеним сторонами договором відповідачем у справі під час судового розгляду справи визнана повністю.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем свої зобов'язань за договором у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на суму 406555 грн. 00 коп., підписаний повноважними представниками замовника та підрядника без зауважень

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору відповідачу виставлявся рахунок на оплату №1/1 від 13.04.2017 на суму 406555 грн. 00 коп.

Виконані позивачем будівельні роботи відповідачем сплачено не було, сума заборгованості склала 406555 грн. 00 коп.

Відповідачем вказані обставини не заперечуються.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, право особи вимагати припинення дії, яка порушує право.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані позивачем будівельні роботи у сумі 406555 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Законом України “Про судовий збір” (ч. 3 ст. 7) передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи сплату судового збору Приватним підприємством “Спецсервіс” та визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, Приватному підприємству “Спецсервіс” підлягає поверненню з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову за квитанцією №37453098 від 11.12.2018 на суму 6098 грн. 32 коп., що складає 3049 грн. 16 коп. Решту судового збору у сумі 3049 грн. 16 коп. – покласти на відповідача у справі, з вини якого виник спір.

Керуючись статтями 129, 130, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Рябухівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, с. Рябухи, Талалаївський район, Чернігівська область, 17212, код 04416520, на користь Приватного підприємства “Спецсервіс” вул. Лугова (Фрунзе), буд. 9, смт. Талалаївка, Чернігівська область, 17200, код 30148085, заборгованість у розмірі 406555 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3049 грн. 16 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Приватному підприємству “Спецсервіс” вул. Лугова (Фрунзе), буд. 9, смт. Талалаївка, Чернігівська область, 17200, код 30148085, з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3049 грн. 16 коп., сплачений за квитанцією №37453097 від 11.12.2018 на суму 6098 грн. 32 коп., оригінал якої знаходяться у матеріалах справи №927/939/18.

Підставою для повернення судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою Господарського суду Чернігівської області.

В судовому засіданні 22.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 25.01.2019.

          Суддя Демидова М.О.