Рішення

від 25.01.2019 по справі 927/918/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/918/18

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження

за позовом:           Комунального підприємства "ЛІКИ УКРАЇНИ" Чернігівської обласної ради,

                    вул. Івана Мазепи, 55, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 01980765

до відповідача: Комунального навчального закладу "Чернігівський обласний навчально-                                        виробничий центр",

                    вул. Шевченка, 160-а, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 14242281

про стягнення 167 075,00 грн

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з Комунального навчального закладу "Чернігівський обласний навчально-виробничий центр" 167 075,00 грн заборгованості, з яких: 155 000 грн основного боргу, 10 075,00 грн - пені.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами Договору №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 02 лютого 2018 року та Додаткової угоди №1 до договору від 31.01.18.

          Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.18 справа №927/918/18 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

          Ухвалою суду від 26.12.18 відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Також ухвалою від 26.12.18 встановлено сторонам строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №1400042215696, ухвала про відкриття провадження у справі від 26.12.18, направлена на адресу відповідача, отримана останнім 03.01.19.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 18.01.19.

17.01.19, тобто у встановлений судом строк, відповідачем через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надано відзив на позовну заяву, до якого додано розрахунок пені згідно договору №1, скріншот сторінки ПАТ «Укрпошта», копія рішення шістнадцятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради, опис вкладення ЧД ПАТ «Укрпошта» від 17.01.19 про направлення відзиву та доданих до нього документів на адресу позивача.

Суд залучив поданий відповідачем відзив з доданими до нього документами до матеріалів справи, та справа розглядається з його урахуванням.

22.01.19 від позивача через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшла відповідь на відзив. Доказів порушення позивачем строку подання відповіді на відзив матеріали справи не містять (відповідачем не надано), а тому суд долучив її до матеріалів справи і спір вирішується з її урахуванням.

Заперечень на відповідь на відзив у встановлений строк суду не надходило.

Відповідно до змісту відзиву відповідача, останній стосовно стягнення заборгованості за Договором №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 02 лютого 2018 року та Додаткової угоди №1 до договору від 31.01.18 в сумі 155 000,00 грн не заперечив, одночасно зазначивши, що не відмовляється від виконання умов договору в частині повернення грошових коштів, однак, враховуючи складну фінансово-господарську ситуацію закладу та відсутністю на сьогоднішній день коштів для погашення заборгованості, заклад не взмозі вчасно виконати умови договору, а також одномоментне стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості призведе до накладення арешту на рахунки відповідача, що тільки ще більше ускладнить виконання відповідачем своїх обов'язків за договором. В частині нарахування позивачем пені в сумі 10 075 грн відповідач заперечив та просив суд відмовити у задоволенні вимог в цій частині, посилаючись на недотримання позивачем вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", приписами якої передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. Отже, як зазначив відповідач та за результатами попереднього розрахунку останнього, сума пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 01.12.18 по 13.12.18 складає 1 987 грн.

Крім того, відповідач у відзиві, посилаючись на ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, правову позицію, викладену у справі №6-100цс14 від 03.09.14 Верховного суду України, ст. 3 Цивільного кодексу України та ч.4 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, зазначив про обов'язок суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав та право суду зменшити розмір неустойки. З врахуванням викладеного вище, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині нарахованої пені.

Водночас позивач у відповіді на відзив відповідача посилався на правомірність його вимоги про стягнення з відповідача 10 075,00 грн пені, оскільки нараховані відповідно до норм ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, тобто до умов п.7.2. укладеного між сторонами Договору.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив.

02.02.2018 між сторонами укладено Договір №1 про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. умов Договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Комунальне підприємство "ЛІКИ УКРАЇНИ" Чернігівської обласної ради (надалі - Позикодавець) передає у власність Комунальному навчальному закладу "Чернігівський обласний навчально-виробничий центр" (надалі-Позичальник) кошти у розмірі, встановленому в п.2.1. цього Договору (надалі іменується "поворотна фінансова допомога"), а Позичальник зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим Договором строк.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається Позичальнику з метою використання коштів у господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.3 Договору, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (згідно з п.14.1.257 Податкового кодексу України).

Згідно з п.2.1. Договору, розмір поворотної фінансової допомоги становить 200 000,00 грн

Відповідно до розділу 3 Договору "Порядок надання поворотної фінансової допомоги" (п.3.1., 3.2., 3.3.), Позикодавець передає Позичальнику поворотну фінансову допомогу. Позикодавець зобов'язується надати поворотну фінансову допомогу Позичальнику після підписання цього Договору в будь-який час за письмовим зверненням Позичальника. Поворотна фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на поточний рахунок Позичальника, відкритий в банківській установі.

Згідно з п.4.1. Договору, строк повернення поворотної фінансової допомоги за цим Договором до 1 вересня 2018 року.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця, та вважається поверненою Позикодавцю Позичальником на дату зарахування коштів на поточний рахунок Позикодавця у банківській установі, що його обслуговує, або на дату повернення коштів. Поворотна фінансова допомога повертається частками.

Згідно п. 7.1. Договору, у разі порушення зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що при порушенні Позичальником строку повернення поворотної фінансової допомоги (п.4.1. Договору) Позичальник повинен сплатити Позикодавцю пеню в розмірі 0,5% від розміру позики за кожен день прострочення повернення поворотної фінансової допомоги.

Згідно з п.8.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 1 вересня 2018 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами договору зобов'язань.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час його дії.

Відповідно до п.8.3. Договору, закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення умов Договору, вчинене під час його дії.

Згідно з п.8.4. та п.8.5. Договору, зміни до цього Договору можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, які оформлюється додатковою угодою до нього. Зміни до цього Договору набирають чинності після належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до нього, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або у чинному законодавстві України.

Так, Сторонами 13.08.2018 року було оформлено Додаткову угоду №1 до договору №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 02.02.18, відповідно до умов якої:

"1.Сторони домовились між собою п.4 Договору викласти в наступній редакції: 4. Строк повернення поворотної фінансової допомоги за цим Договором до 1 грудня 2018 року.

2.Інші умови вищезгаданого Договору, не порушені в цій Угоді, залишаються незмінними, і сторони підтверджують щодо них свої зобов'язання.

3.Додаткова угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу Позикодавцю та Позичальнику".

На виконання умов Договору, платіжним дорученням №68 від 05.02.18 на суму 200 000 грн позивачем було перераховано поворотну фінансову допомогу відповідачу по справі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією останнього (а.с.25).

Відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку (а.с. 23, 24), відповідачем частково повернуто суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 45 000,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Таким чином, суд приходить до висновку про існування між сторонами господарського договору з правовідносин позики на суму 200 000 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач має перед позивачем заборгованість по Договору №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 02 лютого 2018 року у розмірі 155 000 грн, що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звіряння розрахунків станом на 03.12.18, підписаного та скріпленого печатками обох сторін та поясненнями відповідача наданими у відзиві на позовну заяву.

          Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

          Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно з ч.1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 155 000 грн заборгованості за договором №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 02 лютого 2018 року є обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

          Також суд частково задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені, враховуючи наступне.

          Пунктом 7.2. Договору передбачено, що при порушенні Позичальником строку повернення поворотної фінансової допомоги (п.4.1. Договору) Позичальник повинен сплатити Позикодавцю пеню в розмірі 0,5% від розміру позики за кожен день прострочення повернення поворотної фінансової допомоги.

          Виходячи зі змісту п. 4.1. Договору №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 02 лютого 2018 року та Додаткової угоди №1 до договору №1 від 31.01.18, відповідачем порушено строк повернення позики в сумі 155 000 грн.

          Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною другою статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 ГК України та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

          Так, згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

          Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Отже, яким би способом не визначався у договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

          Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та, зокрема, викладена в постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187 та від 07.11.2011 року у справі № 5002-2/5109-2010.

          З урахуванням викладеного, судом здійснено перерахунок пені, внаслідок чого встановлено, що розрахований позивачем відповідно до умов Договору №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 02 лютого 2018 року до стягнення розмір пені в сумі 10 075 грн перевищує суму, яку обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (1987,40 грн).

          За наведених обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.12.18 по 13.12.18 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 1987,40 грн.

          Підстави для зменшення неутойки відсутні.

          Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

          У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

          Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача. При цьому судом враховано п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", де зазначено, що судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено про стягнення з відповідача 167 075 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальним підприємством "ЛІКИ УКРАЇНИ" Чернігівської обласної ради за розгляд даного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2476,13 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13.12.18 №876 (а. с. 7). Отже, Комунальним підприємством "ЛІКИ УКРАЇНИ" Чернігівської обласної ради за розгляд даної справи не доплачено судовий збір у розмірі 30 грн. У пункті 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 зазначено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору.

Враховуючи викладене, недоплачений судовий збір у розмірі 30 грн за розгляд позовної заяви підлягає стягненню з Комунального підприємства "ЛІКИ УКРАЇНИ" Чернігівської обласної ради в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального навчального закладу "Чернігівський обласний навчально-виробничий центр" (вул. Шевченка, 160-а, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 14242281) на користь Комунального підприємства "ЛІКИ УКРАЇНИ" Чернігівської обласної ради (вул. Івана Мазепи, 55, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 01980765) 155 000 грн заборгованості, 1987,40 грн пені та 2506,13 грн витрат зі сплати судового збору.

          3.В решті позову відмовити.

           4.Стягнути з Комунального підприємства "ЛІКИ УКРАЇНИ" Чернігівської обласної ради (вул. Івана Мазепи, 55, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 01980765) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: УК у м.Чернігові/м. Чернігів 22030101, р/р 34318206083035, Код ЄДРПОУ: 38054398, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код 22030101, наявність відомчої ознаки « 83» Господарські суди) 30 грн - недоплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

                    Суддя                                                                      М.В. Фесюра

          Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/