Рішення

від 16.01.2019 по справі 927/768/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/768/18

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., при секретарі Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Євминка"

вул. Червоноармійська, 16-В, с. Літочки, Броварський район, Київська область, 07410, код ЄДРПОУ 03799297

до відповідача: Козелецької районної державної адміністрації

вул. Соборності, 27, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000,

код ЄДРПОУ 04061903

про спонукання укласти договір

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сільськогосподарським виробничим кооперативом Євминка подано позов до Козелецької районної державної адміністрації з вимогою про спонукання укласти договір.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що основним напрямком роботи кооперативу є здійснення сільськогосподарської виробничої діяльності, де засобом виробництва є земля. 20.09.2015 Козелецькою районною державною адміністрацією на звернення СВК Євминка було видано розпорядження №77 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СВК Євминка . Як зазначає позивач, при неодноразовому зверненні до відповідача з пропозицією укласти договір оренди земельних ділянок, всупереч ст. 181 Господарського кодексу України, жодної відповіді з відмовою або зустрічними пропозиціями від відповідача не надійшло. Позивач вважає, що відповідач, ухиляючись від виконання обов'язків щодо укладення договору, порушив право позивача на укладення договору оренди земельних ділянок та чинне законодавство, завдавши збитків, у зв'язку з чим, просить визнати укладеним Договір оренди земельних ділянок на запропонованих умовах між СВК Євминка та Козелецькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження №77 від 20.03.2015 Козелецької районної державної адміністрації Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СВК Євминка .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 справа №927/768/18 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.10.2018 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 21.11.2018.

01.11.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов №01-36/1559 від 30.10.2018 в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на зволікання позивача з поданням на затвердження технічної документації із землеустроєм та з укладанням договору оренди земельних ділянок, зміною протягом часу зволікання розміру земельних ділянок з 117,9398га до 98,8619 га, у зв'язку із витребуванням громадянами належним їм часток (паїв), зміною розміру вартості грошової оцінки землі з 26072,27грн у 2015 році до 31286,72 грн у 2018 році в тому числі і збільшенням встановленого відсотку орендної плати по району. Відповідач вважає, що вказані обставини не дають підстав для укладання договору оренди з відповідачем, що стало причиною звернення останнього до голови Чернігівської обласної державної адміністрації з проханням скасувати розпорядження Козелецької районної державної адміністрації №77 від 20.03.2015.

В підготовчому засіданні 18.12.2018 відповідачем надано суду лист Чернігівської обласної державної адміністрації №03-09/7326 від 03.12.2018 про результат розгляду листа про скасування розпоряджень Козелецької районної державної адміністрації від 04.09.2012 в якому відповідач повідомляється про те, що на даний час жодним нормативно-правовим актом не визначено критерії, механізм та спосіб здійснення аналізу розпоряджень голови місцевої державної адміністрації на предмет його недоцільності, неекономності, неефективності за очікуваними та фактичними результатами. Як зазначено в листі, вказані розпорядження є актами індивідуальної дії які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання і так як їх зміна може тлумачитись як порушення прав громадян або юридичних осіб, скасування вказаних розпоряджень можливе лише у судовому порядку.

Суд долучив поданий відповідачем лист до матеріалів справи.

18.12.2018 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 16.01.2019.

До початку судового засідання 16.01.2019 позивачем подано пояснення на відзив відповідача в якому позивач зазначає, що СВК Євминка було подано на затвердження відповідачу необхідну технічну документацію, яка була прийнята відповідачем без зауважень. На думку позивача саме на районну державну адміністрацію покладено обов'язок підготовки та подання проекту договору для підписання орендарем разом з актом приймання-передачі земельних ділянок. Позивач, посилаючись на норми ст.212 Цивільного кодексу України вважає, що відповідач, своєю бездіяльністю сприяв ненастанню права користування земельною ділянкою у позивача при наявності вчинення з боку останнього усього необхідного комплексу дій для укладання договору оренди. Також, позивач не заперечує щодо належного оформлення додатку до договору з урахуванням витребуваних громадянами земельних ділянок, та з включенням до нього лише земельних ділянок осіб не витребувавших свої паї. До того ж, позивач вважає неналежним доказом посилання відповідача на звернення до обласної державної адміністрації щодо скасування відповідного розпорядження, оскільки, питання про скасування такого розпорядження не є предметом розгляду у даній справі, в той же час, як відповідачем не було надано суду доказів, підтверджуючих користування СВК Євминка вказаними земельними ділянками.

Враховуючи вищевикладене позивач вважає, що відповідачем не доведено правомірність бездіяльності, а тому просить суд позов задовольнити.

Пояснення на відзив долучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно з ч.1 ст.649 ЦК України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Отже, виходячи із змісту зазначених норм та принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна із сторін ухиляється від його укладення та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов. При цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СВК Євминка № 543 від 04.09.2012 надано дозвіл СВК Євминка на складання технічної документації із землеустрою щодо надання земельних ділянок, не витребуваних земельних часток (паїв), орієнтовною площею 129,60га в короткострокову оренду, до часу витребування їх власниками, строком не бульше 5 років та проектних доріг, орієнтовною площею 7,00га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП Євминка на території Євминської сільської ради Козелецького району. Клопотання та належно оформлені матеріали мають бути подані на розгляд райдержадміністрації.

Супровідним листом вих.№40 від 16.12.2014 позивач просить Козелецьку районну державну адміністрацію затвердити технічну документацію та передати в оренду земельні ділянки не витребуваних паїв шляхом укладання договору оренди земельних ділянок. В додатках до листа значиться копія технічної документації, згідно з відміткою відповідача лист отримано 17.12.2014 вх.№ 9-748/01-17.

Позивач листом від 05.03.2015 вих.№ 6 повторно звернувся до відповідача з проханням затвердити технічну документацію та передати в оренду земельні ділянки не витребуваних паїв шляхом укладання договору оренди земельних ділянок, оскільки відповіді на лист вих.№40 від 16.12.2014 ним отримано не було та стало відомо про втрату зазначеного листа разом з додатками. Позивач зазначає, що до листа додано копію технічної документації на 66 аркушах. Відповідно до відмітки вказаний лист отримано відповідачем 05.03.2015 та зареєстровано за вх.№ 9-125/01-17.

Розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації Про затвердження технічної документації технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СВК Євминка №77 від 20.03.2015, затверджено позивачу технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, невитребуваних земельних часток (паїв), в натурі (на місцевості) - рілля, загальною площею 117,9398га, в оренду терміном на 10 років (до часу витребування їх власниками) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП Євминка на території Євминської сільської ради; надано СВК Євминка земельні ділянки, в розмірі невитребуваних земельних часток (паїв), в натурі (на місцевості) - рілля, загальною площею 117,9398га, в оренду терміном на 10 років (до часу витребування їх власниками) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП Євминка на території Євминської сільської ради та встановлено орендну плату в розмірі 5,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Листом №4 від 03.02.2017 звернулось до відповідача з проханням укласти договір оренди, примірник якого з додатками було додано до листа.

Листом від 28.02.2017 №01-17/338, направленим позивачу, Козелецька районна державна адміністрація Чернігівської області відмовила СВК Євминка в укладанні договору оренди земельних ділянок загальною площею 117,9398га ріллі у зв'язку із зволіканням в укладанні відповідного договору оренди, внаслідок чого до бюджету Євминської територіальної громади на протязі більше 2 років не надходили кошти.

Як зазначає у листі №6 від 09.03.2017 позивач, на виконання розпорядження №77 від 20.03.2015 ним було підготовлено проект договору, який було передано Козелецькій районній державній адміністрації, який виявився застарілий та не був підписаний; адміністрацією позивачу було надано свій проект договору для укладення, який подавався на розгляд відповідачу два рази але теж підписаний не був. В листі позивач наголошує, що в результаті таких дій у СВК Євминка відсутні правові підстави для виплати грошових коштів у вигляді орендної плати на користь територіальної громади с. Євминка, однак, позивач готовий сплатити орендну плату за період користування земельною ділянкою. Лист отримано відповідачем 10.03.2017.

Листами №11 від 19.07.2017 та № 4 від 10.09.2018 СВК Євминка повторно зверталось до відповідача з проханням укласти договір оренди.

Надаючи відповідь на звернення позивача (№4 від 10.09.2018) 08.10.2018, відповідач у своєму листі №01-29/1439 повідомляє СВК Євминка , що звернення №6 від 09.03.2017 та №11 від 19.07.2017 залишено Козелецькою районною державною адміністрацією без розгляду, оскільки листом від 28.022.2017 №01-17/338 позивачу вже було відмовлено в укладанні договору оренди. Крім того, відповідач зазначає, що з моменту видання розпорядження № 77 від 20.03.2015 громадянами витребовувались земельні ділянки, що вказує на невідповідність фактично зазначеної у проекті договору оренди площі землі та розміру орендної плати, що відповідно не надає відповідачу підстав на укладання такого договору, оскільки частина витребуваних земельних ділянок вже передана у власність громадянам. Додатково відповідач повідомляє, що Законом України від 10.07.2018 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав законної сили 01.01.2019 передача в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) починаючи з вказаної дати буде здійснюватись сільськими, селищними, міськими радами, а не районними державними адміністраціями.

Надаючи відповідь (14-25.0.27.475/106-18 від 29.10.2018) на запит відповідача про надання інформації, Відділ головного управління держгеокадастру у Козелецькому районі Чернігівської області повідомляє, що із земель колишнього КСП Євминка на території Євминської сільської ради частина земельних часток (паїв) була витребувана громадянами, власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) загальною площею 19,0779га. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, в розмірі земельної частки (паю) - рілля станом на 01.01.2015 , із урахуванням коефіцієнтів індексації становила 26072,27грн, станом на 01.01.2018, із урахуванням коефіцієнтів індексації, склала 31286,72 грн.

Предметом позову є вимога позивача визнати укладеним Договір оренди земельних ділянок на запропонованих позивачем умовах між СВК Євминка та Козелецькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження №77 від 20.03.2015 Козелецької районної державної адміністрації Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СВК Євминка .

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно положень ст. 792 Цивільного кодексу України договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з п. "б" ч.1 ст.20 Закону України Про землеустрій землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою.

Відповідно до п. "й" ч. ст. 25 Закону України Про землеустрій одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі (ч.1 ст. 26 Закону України Про землеустрій ).

Статтею 31 Закону України Про землеустрій визначено, що зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою, за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою. Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для укладення договору оренди землі, є формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, виготовлення технічної документації із землеустрою щодо визначення площі земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанову Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №915/825/17.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з наведених норм закону, допустимим доказом зміни площі земельної ділянки є виготовлена у відповідності до вимог Закону України Про землеустрій технічна документація із землеустрою. Така документація є необхідною передумовою формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав щодо якої може бути укладено договір оренди землі.

Згідно з відомостями Відділу головного управління держгеокадастру у Козелецькому районі Чернігівської області 14-25.0.27.475/106-18 від 29.10.2018 відбулись зміни меж об'єктів землеустрою (зменшення площі земельної ділянки на 19,0779га) та відповідно зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Всупереч положенням ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України на земельну ділянку яку має намір взяти в оренду позивач суду не надано, Договір оренди земельних ділянок запропонований позивачем містить зазначення про передачу в оренду 117,93,98 умовних кадастрових гектарів, при тому, що у зв'язку витребуванням громадянами, власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), площа земельної ділянки на 01.11.2018 склала 98,86,19га, технічну документацію на яку позивачем суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що земельна ділянка, яку має намір отримати в оренду позивач, заявляючи позовну вимогу про визнання укладеним договору оренди земельних ділянок, як об'єкт цивільного права, не сформована і тому щодо неї не може ставитись питання про укладання договору оренди.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні № 2498 від 10.07.2018, який набрав чинності з 01.01.2019, внесено зміни до ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , частиною 3 якої наразі передбачено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Відповідно з 01.01.2019 прийняття рішення про передачу в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку та укладання договорів оренди належить до повноважень відповідної сільської, селищної, міської ради, тоді як в орендодавцем за договором, який позивач просить визнати укладеним є Козелецька районна державна адміністрація Чернігівської області.

Крім того, у п. 18 власної редакції договору, який позивач просить суд визнати укладеним, підставою надання земельних ділянок в оренду є розпорядження Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області від 20.03.2015 №77, при тому, що п.8 такого договору містить зазначення строку дії договору - 10 років.

Стаття 631 Цивільного кодексу України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Однак, статтею 187 Господарського кодексу України визначено особливості укладання господарських договорів за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Виходячи зі змісту згаданих положень, в судовому порядку може бути визнано укладеним договір, днем укладання якого буде дата набрання рішенням законної сили, або будь-яка інша дата в майбутньому, визнання ж договору укладеним в минулому, вказаними положеннями не передбачено, оскільки день укладання договору нерозривно пов'язаний з днем набрання чинності рішенням законної сили, який не може настати раніше дня укладання договору за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Керуючись ст.ст. 129, 237-241, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2019 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/