Ухвала

від 24.01.2019 по справі 906/1157/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/1157/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація",

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой",

розпорядник майна - арбітражний керуючий ОСОБА_1

розглянувши матеріали касаційної скарги розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой"

ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 18.12.2018

у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю. (головуючий), Демидюк О.О., Савченко Г.І.

у справі № 906/1157/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація",

про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой"

ВСТАНОВИВ:

15.01.2019 поштовим відправленням розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой" (далі - ТОВ ВКП "Інтертрансстрой") ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою за вих. №02-21/76 від 10.01.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі №906/1157/17 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотав про поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №906/1157/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.01.2019.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається із змісту резолютивної частини касаційної скарги розпорядника майна ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" ОСОБА_1, предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі №906/1157/17, якою скасовано за результатами апеляційного перегляду ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.01.2018 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой".

Отже, ставка судового збору за подання розпорядником майна ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" ОСОБА_1 касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за результатами перегляду ухвали підготовчого засідання місцевого суду у справі про банкрутство, обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, та становить 200% від її розміру.

Згідно з підпунктом 9 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення ініціюючого кредитора із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" у 2017 році, ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство складає 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01.01.2017 становив 1 600 грн.

Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Житомирської області від 24.01.2018 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 32 000 грн. (1 600 * 10 * 200%).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Поряд з цим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення, звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги розпорядника майна ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" ОСОБА_1, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, при цьому, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що фізична особа ОСОБА_1 є членом багатодітної сім'ї як батько трьох дітей, в підтвердження чого надано належно засвідчену фотокопію посвідчення батьків багатодітної сім'ї серії НОМЕР_1, що в силу підпункту "г" пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" є підставою для його звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 18.12.2018 у справі №906/1157/17, якою скасовано ухвалу підготовчого засідання місцевого суду від 24.01.2018 та відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", в якій повноваження розпорядника майна виконував ОСОБА_1 як арбітражний керуючий.

ОСОБА_1 зауважив, що зважаючи на те, що при виконанні обов'язків розпорядника майна боржника у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" ним було здійснено значні витрати та враховуючи розмір податків та зборів, що підлягають до сплати ним із суми отриманої грошової винагороди арбітражного керуючого у справі №906/1157/17, ОСОБА_1 позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 18.12.2018 у справі №906/1157/17.

За змістом статті 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.

Отже, фізична особа, яка має статус арбітражного керуючого та виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна (керуючого санацією, ліквідатора), діє як суб'єкт незалежної професійної діяльності та вправі звертатися до господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, за захистом своїх прав та інтересів, які пов'язані із здійсненням ним повноважень у справі про банкрутство.

Аналіз статті 8 Закону України "Про судовий збір" дозволяє зробити висновок про те, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї (підпункт "г" пункту 2 частини 1 цієї статті). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду від 18.12.2018 у справі №906/1157/17, ОСОБА_1 діяв як арбітражний керуючий, який виконував повноваження розпорядника майна у справі №906/1157/17 про банкрутство ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой", а, відтак, оскаржив до суду касаційної інстанції рішення апеляційного суду про відмову у відкритті щодо ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" провадження у справі про банкрутство не як фізична особа-позивач, як це передбачено пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а як учасник справи №906/1157/17 із статусом суб'єкта незалежної професійної діяльності.

Отже, підстави для звільнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 18.12.2018 у справі №906/1157/17 відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини незадовільного майнового стану арбітражного керуючого ОСОБА_1 та відсутність у нього коштів для сплати судового збору за подання касаційної скарги, не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення скаржника від такої сплати при зверненні до суду касаційної інстанції.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для його звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання розпорядника майна ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" - арбітражного керуючого ОСОБА_1 про його звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі №906/1157/17.

Отже, подана розпорядником майна ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" ОСОБА_1 касаційна скарга за вих. №02-21/76 від 10.01.2019 не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми.

Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга розпорядника майна ТОВ "ВКП "Інтертрансстрой" ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі №906/1157/17 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", статтею 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой" ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі №906/1157/17.

2. Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой" ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі №906/1157/17 залишити без руху.

3. Надати розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой" ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 08 лютого 2019 року.

4. Роз'яснити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой" ОСОБА_1, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного ОСОБА_4 Катеринчук