Постанова

від 15.01.2019 по справі 7/71/5022-887/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 7/71/5022-887/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.

за участю представників:

позивача - Алюніна О. О.,

відповідача - не з'явилися,

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (судді: Галушко Н. А., Данко Л. С., Орищин Г. В.) і рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.10.2017 (суддя Стадник М. С.) у справі № 7/71/5022-887/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Тернопільська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Диво",

про стягнення 5 891 266,37 грн заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі відділення "Тернопільська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських" (далі - ТОВ "Родина Тарашевських") (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.11.2012 № 643/1400-04-2) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.06.2011 № 23/11-К (далі - кредитний договір № 23/11-К) у сумі 5 891 266,37 грн, з яких: 4 900 000, 00 грн поточна заборгованість за кредитом, 219 493,15 грн - пеня за прострочений кредит, 746 209,59 грн - прострочена заборгованість із плати за кредитом, 25 563,63 грн - пеня за прострочену плату за кредит, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно (перелік якого наведено у позовній заяві), передане в іпотеку ТОВ "Родина Тарашевських" згідно з іпотечними договорами від 20.06.2011 № 3003, № 3005 і № 3007.

1.2. Позовну заяву із посиланням на положення статей 193, 232 Господарського кодексу України, статей 526, 536, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статей 12, 33, 35, 39 Закону України "Про іпотеку" обґрунтовано тим, що внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору щодо строків сплати процентів за користування кредитом і погашення тіла кредиту, ураховуючи умови договору, зокрема пункти 4.3.5, 7.1, 8.1 кредитного договору, у відповідача виникло зобов'язання щодо погашення суми кредиту, пені, процентів за користування кредитом.

У зв'язку із виникненням прострочення за кредитом позичальнику та іпотекодавцям 19.06.2012 у порядку, визначеному статтею 35 Закону України "Про іпотеку", надіслано листи - вимоги про сплату наявної заборгованості та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте заборгованість погашено не було, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

1.3. Ухвалою суду від 26.10.2012 порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.11.2012 зупинено провадження у справі № 7/71/5022-887/2012 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 2/84/5022-937/2012. Провадження поновлено згідно з ухвалою від 25.09.2017.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.10.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, відмовлено у задоволенні позову ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення з ТОВ "Родина Тарашевських" заборгованості за кредитним договором № 23/11-К шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку ТОВ "Родина Тарашевських" згідно з іпотечними договорами від 20.06.2011, № 3003, № 3005 і № 3007.

Суди попередніх інстанцій установили, що ПАТ "ВТБ Банк" звернулося одночасно із позовними вимогами до позичальника - Товариства з обмеженою відпвоідальністю "Диво" (далі - ТОВ "Диво") у справі № 7/68/5022-877/2012 та іпотекодавців - ТОВ "Родина Тарашевських" у цій справі, а також ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка" у справі № 3/68/5022-860/2012.

Разом із цим, як установлено судами попередніх інстанцій, за змістом судових рішень у справах № 7/68/5022-877/2012 та № 3/68/5022-860/2012 у ТОВ "Диво" за кредитним договором № 23/11-К боргу перед банком станом на день прийняття рішення у зазначеній справі немає.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "ВТБ Банк" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.10.2017 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, наголошуючи, що суди не встановили всіх обставини справи і не надали оцінки всім доказам позивача, а під час прийняття рішень взяли до уваги тільки доводи відповідача.

3.2. Скаржник акцентував, що Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Тернопільській області у листі від 16.11.2017 № 4865/03.3-32 надало відповідь банку та зазначило, що в ході виконавчого провадження № 46517053 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області № 3/68/5022-860/2012 стягнення не було звернено на предмет іпотеки, у тому числі на майно, належне ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка", на реалізацію таке майно передано не було, ПАТ "ВТБ Банк" у рахунок погашення боргу не передавалося.

3.3. ПАТ "ВТБ Банк" також зазначило, що під час розгляду справи № 7/68/5022-877/2012 суд не досліджував питання наявності заборгованості та заперечень банку стосовно того, що висновок експерта має суб'єктивний і неконкретний характер, оскільки експерт самовільно не бере до уваги положення кредитного договору щодо застосування підвищеної процентної ставки, змінює розмір процентів за користування кредитом на власний розсуд, а отже правильність такого висновку є сумнівною.

4. Розгляд касаційної скарги

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:

- 20.06.2011 між ПАТ "ВТБ Банк" (Банк) і ТОВ "Диво" (Позичальник) укладено кредитний договір № 23/11-К, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит із лімітом 6 000 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується прийняти, використати згідно із цільовим призначенням та повернути Банку кредит не пізніше 19.07.2012, а також сплатити плату за кредит і виконати інші обов'язки у повному обсязі на умовах та у строки, визначені цим договором (пункт 1.1 кредитного договору № 23/11-К);

- цільове використання згідно з пунктом 1.2 договору - виконання Позичальником зобов'язань перед Банком відповідно до договору про надання банківських гарантій від 20.06.2011 № 23/11-Г (далі - договір гарантії);

- сторонами договору погоджено базовий розмір процентів за користування кредитними коштами - 22,5 %, а також розмір і підстави його підвищення на 5 % (у разі невиконання пункту 4.3.2 договору, яким передбачено обов'язок здійснювати страхування об'єктів забезпечення), 2 % (у разі неналежного виконання пункту 4.3.11.1 договору щодо забезпечення щомісячних кредитових оборотів з поточних рахунків позичальника та підприємця Іскрицької Т.І., відкритих у банку, сумарно не менше 35 % від загальних оборотів за всіма поточними рахунками, при цьому моніторинг оборотів банк здійснює щомісячно, не пізніше сьомого календарного дня), 1 % (у разі не виконання пунктів 4.3.12, 4.3.13 договору щодо додаткового забезпечення кредитного договору, надання фінансової звітності, заборони без згоди банку відчужувати необоротні активи на суму більше 10 % від розміру необоротних активів, дій, пов'язаних зі зміною установчих документів щодо часток засновників тощо);

- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно у валюті кредиту, сплата процентів здійснюється щомісяця із 25 числа поточного місяця по останній банківський день того ж місяця (пункт 3.2 умов кредитного договору № 23/11-К).

- згідно з пунктом 2.7 кредитного договору визначено таку черговість погашення боргових зобов'язань Позичальника, яка може змінюватися Банком, про що позичальник повідомляється письмово: прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності); строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності); - прострочена заборгованість за кредитом (за її наявності); строкова заборгованість за кредитом; витрати банку, пов'язані з одержанням виконання за борговими зобов'язаннями; пеня за прострочення процентів (за її наявності); пеня за прострочення повернення кредиту (за її наявності); передбачені договором штрафи (за їх наявності);

- за умовами пункту 5.2 кредитного договору № 23/11-К у випадку невиконання умов договору Банк набуває право вимагати дострокового повернення кредиту, плати за кредит та інших платежів, які Позичальник зобов'язаний виконати протягом 3 банківських днів з моменту отримання вимоги.

4.3. Суди також установили, що виконання Позичальником зобов'язань за договором забезпечується, згідно з пунктом 1.3 кредитного договору № 23/11-К, зокрема:

- іпотекою нерухомості, що належить на праві власності ТОВ "Родина Тарашевських", а саме: нежитлові приміщення загальною площею 6 842,10 м 2 , розташовані за адресою м. Тернопіль, вул. Подільська, 38а, заставною вартістю 16 961 600,00 грн; приміщення корпусу № 41 загальною площею 2 349,10 м 2 , розташоване за адресою м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6, заставною вартістю 4 968 300,00 грн; нежитлові приміщення загальною площею 2 792,60 м 2 , розташовані за адресою: м. Тернопіль, пр-т Злуки, 45, заставною вартістю 15 836 835,00 грн;

- іпотекою нерухомості, що належить на праві власності ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка", - адміністративного приміщення рекламної дільниці загальною площею 1 248,4 м 2 , розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. П. Дорошенка, 4, заставною вартістю 6 951 100,00 грн.

У пункті 7 кредитного договору № 23/11-К установлено відповідальність за прострочення повернення кредиту, внесення плати за користування кредитними коштами у виді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який пеня сплачується.

4.4. Здійснюючи судовий розгляд справи суди попередніх інстанцій установили, що з метою забезпечення належного виконання зобов`язань, що випливають із кредитного договору № 23/11-К, між ПАТ "ВТБ Банк" (Іпотекодержатель), ТОВ "Диво" (Позичальник), ТОВ "Родина Тарашевських" (Іпотекодавець) і ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка" (Іпотекодавець) укладено наступні іпотечні договори.

4.5. Зокрема, як установлено судами, 20.06.2011 між ПАТ "ВТБ Банк" (Іпотекодержатель), ТОВ "Родина Тарашевських" (Іпотекодавець) і ТОВ "Диво" (Позичальник) укладено іпотечні договори, зареєстровані за № 3003, № 3005, № 3007, за умовами яких іпотекою забезпечується виконання Позичальником зобов`язань перед Іпотекодержателем (Банком), які виникають із кредитного договору № 23/11-К (зі змінами та додатками) щодо повного та вчасного повернення ТОВ "Диво" кредиту з лімітом 6 000 000,00 грн із граничним терміном повернення 19.07.2012, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, відшкодування збитків, а також договору гарантії № 23/11-Г (зі змінами і додатками) зі строком дії гарантій не більше 12 місяців від дати договору включно.

4.6. Так, за договорами іпотеки від 20.06.2011 Іпотекодавець (ТОВ "Родина Тарашевських") передає в іпотеку Іпотекодержателю (Банку) належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:

- нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Тернопіль, пр-т Злуки, 45, загальною площею 1 874,30 м 2 ; нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Тернопіль, пр-т Злуки, 45, загальною площею 376,80 м 2 ; нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Тернопіль, пр-т Злуки, 45, загальною площею 541,50 м 2 . За домовленістю сторін на час укладення договору (зареєстрований за № 3003) предмет іпотеки оцінено у сумі 15 836 835,00 грн;

- нерухоме майно, а саме корпус № 41, зазначений у плані як літ. "А", розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6, загальною площею 2 349,10 м 2 . За домовленістю сторін на дату укладення договору предмет іпотеки оцінено у сумі 4 968 300,00 грн (пункти 1.1, 2.1.1, 2.2 договору іпотеки, зареєстрованого за № 3005);

- нерухоме майно, а саме: - складське приміщення, розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська, 38а, зазначене у плані як літ. "Е", загальною площею 635,30 м 2 ; адміністративно - складське приміщення, розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська, 38а, загальною площею 5 502,20 м 2 ; склад загальною площею 345,40 м 2 , металевий склад загальною площею 359,20 м 2 , розташовані за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська, 38а. За домовленістю сторін на дату укладення договору предмет іпотеки оцінено у сумі 16 961 600,00 грн (пункти 1.1, 2.1.1 - 2.1.3 договору іпотеки, зареєстрованого за № 3007).

За змістом пунктів 6.1, 6.5 договорів іпотеки, укладених між ПАТ "ВТБ Банк" і ТОВ "Родина Тарашевських" (зареєстрованих за № 3003, № 3005, № 3007) у разі невиконання/неналежного виконання зобов`язань за договором кредиту та/або цим договором Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги у повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Реалізація предмета іпотеки у разі звернення на нього стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною ринковими цінами на день реалізації предмета іпотеки.

Згідно з пунктами 8.1 договорів іпотеки ці договори набирає чинності з моменту їх нотаріального посвідчення і діють до повного виконання Іпотекодавцем/Позичальником зобов`язань за кредитним договором № 23/11-К та договором іпотеки. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час договору.

4.7. Крім того, 20.06.2011 між ПАТ "ВТБ Банк" (Ііпотекодержатель), ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка" (Іпотекодавець) і ТОВ "Диво" (Позичальник) укладено договір іпотеки (реєстраційний № 3009), за умовами якого Іпотекодавець (ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка") передає в іпотеку Іпотекодержателю (Банку) належне йому на праві власності нерухоме майно - будівлю адмінбудинку рекламної дільниці загальною площею 1 248,4 м 2 , розташовану за адресою: м. Тернопіль, вул. П. Дорошенка, 4.

4.8. Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на виконання умов кредитного договору № 23/11-К Банк надавав Позичальникові (ТОВ "Диво") кредитні кошти у сумі 4 900 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 23.04.2012 № 49636. Згідно з наданими Банком розрахунками (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), Позичальником допущено заборгованість за кредитним договором № 23/11-К станом на 05.11.2012 у сумі 5 891 266,37 грн, з яких: тіло кредиту - 4 900 000,00 грн; пеня за прострочення сплати тіла кредиту - 219 493,15 грн за період з 20.07.2012 по 05.11.2012; прострочена заборгованість із плати за кредит - 746 209,59 грн за період із 23.04.2012 по 31.10.2012; пеня за прострочену плату за кредит - 25 563,63 грн за період із 03.05.2012 по 05.11.2012.

19.08.2012 у зв'язку із порушенням умов договору щодо сплати відповідних грошових коштів за користування кредитом Банк звернувся із вимогами до Позичальника та Іпотекодавця про дострокове повернення кредитних коштів. Зазначені повідомлення, як установлено судами, отримано ТОВ "Диво" і ТОВ "Родина Тарашевських" 25.06.2012, проте грошові кошти позивачеві не сплачено.

4.9. Предметом позову у цій справі є вимога ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення з ТОВ "Родина Тарашевських" як іпотекодавця заборгованості за кредитним договором № 23/11-К шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, перелік якого наведено у позовній заяві, переданого в іпотеку ТОВ "Родина Тарашевських" згідно з іпотечними договорами від 20.06.2011, зареєстрованими за № 3003, № 3005 і № 3007, а саме: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Тернопіль, пр-т Злуки, 45, загальною площею 1 874,30 м 2 ; нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Тернопіль, пр-т Злуки, 45, загальною площею 376,80 м 2 ; нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Тернопіль, пр-т Злуки, 45, загальною площею 541,50 м 2 , складське приміщення, розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська, 38а зазначене у плані як літ. "Е", загальною площею 635,30 м 2 ; адміністративно - складське приміщення, розташоване за адресою: м. Тернопіль вул. Подільська, 38а, загальною площею 5 502,20 м 2 ; склад загальною площею 345,40 м 2 , металевий склад загальною площею 359,20 м 2 , розташовані за адресою: м. Тернопіль, вул. Подільська, 38а.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 628 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

5.2. За змістом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 зазначеного Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 цього Кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

5.3. Статтею 2 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (статті 1, 3 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час подання позову у цій справі - 23.10.2012) за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

За змістом частини 1 статті 33 цього Закону (у відповідній редакції) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

5.4. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2013 у справі № 3/68/5022-860/2012 задоволено позов ПАТ "ВТБ Банк" в особі Відділення "Тернопільська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення заборгованості, яка виникла у ТОВ "Диво" за кредитним договором № 23/11-К у сумі 5 891 266,37 грн шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка" згідно з іпотечним договором від 20.06.2011, а саме будівлю адмінбудинку рекламної дільниці загальною площею 1248,4 м 2 , розташовану за адресою: м. Тернопіль, вул. П. Дорошенка, 4, за початковою ціною для подальшої реалізації у сумі 6 951 100,00 грн, у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Так, на примусове виконання цього судового рішення від 22.08.2013 Господарським судом Тернопільської області 09.09.2013 видано наказ № 3/68/5022-860/2012, відповідно до якого відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Тернопільській області відкрито виконавче провадження ВП № 46517053.

За змістом постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 46517053 від 26.10.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Тернопільській області закінчено виконавче провадження ВП № 46517053 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Фактичне виконання рішення суду відбулося шляхом передачі стягувачу (ПАТ "ВТБ Банк") у рахунок погашення боргу у сумі 6 951 100,00 грн майна вартістю 6 700 000,00 грн, а саме будівлі адмінбудинку загальною площею 1248,4 м 2 , розташованї за адресою: м. Тернопіль, вул. Дорошенка, 4, яка належить на праві власності боржникові (Іпотекодавець - ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка").

Суди попередніх інстанцій, здійснюючи розгляд справи, установили, що підставою для закінчення виконавчого провадження та передачі у власність майна стала заява стягувача (ПАТ "ВТБ Банк") від 12.10.2015 № 8768/15 та акт державного виконавця від 24.04.2015. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПАТ "ВТБ Банк" зареєстровано право власності на майно, а саме: будівлю адмінбудинку загальною площею 1248,4 м 2 , розташовану за адресою: м. Тернопіль, вул. Дорошенка, 4.

5.5. Крім того, суди установили, що згідно з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2017 у справі № 7/68/5022-877/2012, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017, відмовлено у позові ПАТ "ВТБ Банк" в особі Відділення "Тернопільська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення з ТОВ "Диво" заборгованості за кредитним договором № 23/11-К у сумі 5 891 266,37 грн у зв'язку із відсутністю боргу за кредитним договором.

5.6. Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що ПАТ "ВТБ Банк" одночасно звернулося з позовними вимогами до позичальника - ТОВ "Диво" у справі № 7/68/5022-877/2012 (17.10.2012), який заперечив проти вимог кредитора, та іпотекодавців - ТОВ "Родина Тарашевських" у справі № 7/71/5022-887/2012 (23.10.2012) і ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка" у справі № 3/68/5022-860/2012 (18.10.2012).

Згідно з рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 3/68/5022-860/2012 установлено заборгованість боржника - іпотекодавця ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка" перед Банком.

Водночас, як зазначили суди, оскільки матеріалами справ № 7/68/5022-877/2012 і № 3/68/5022-860/2012 підтверджено, що ПАТ "ВТБ Банк" у погашення заборгованості за кредитним договором від 20.06.2011 № 23/11-К у сумі 5 733 466,28 грн отримав у власність майно вартістю 6 700 000,00 грн, зареєстроване за ним на праві власності 18.06.2015, а виконавче провадження ВП № 46517053 закінчено, суди дійшли висновку, що за змістом судових рішень боргу за кредитним договором № 23/11-К ТОВ "Диво" перед банком станом на день прийняття рішення у справі, яка розглядається, немає, що стало підставою для відмови у позові ПАТ "ВТБ "Банк" про стягнення з ТОВ "Родина Тарашевських" заборгованості за кредитним договором № 23/11-К шляхом звернення стягнення на нерухоме майно.

5.7. Проте колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним, оскільки, як убачається із матеріалів справи, за інформацією відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, викладеній у листі від 16.11.2017 № 4865/03.3-32, на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебувало виконавче провадження № 46517053 із примусового виконання наказу № 3/68/5022-860/2012 про звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка" згідно з іпотечним договором від 20.06.2011 реєстраційний № 3009, а саме будівлю адмінбудинку рекламної дільниці загальною площею 1 248,4 м 2 , розташовану за адресою: м. Тернопіль, вул. П. Дорошенка, 4, за початковою ціною 6 951 100,00 грн у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у рахунок задоволення вимог ПАТ "ВТБ Банк", що випливають із кредитного договору № 23/11К, у сумі 5 891 266,37 грн.

Відділ примусового виконання також зазначив, що в ході цього виконавчого провадження № 46517053 з примусового виконання наказу суду № 3/68/5022-860/2012 звернення стягнення на зазначене у наказі майно (будівлю адмінбудинку рекламної дільниці загальною площею 1 248,4 м 2 , розташовану за адресою: м. Тернопіль, вул. П. Дорошенка, 4) не проводилося, майно на реалізацію передано не було, як і не передавалося ВТБ "Банк" у рахунок погашення боргу.

Разом із цим підставою для завершення виконавчого провадження № 46517053 стало те, що на нерухоме майно - будівлю адмінбудинку рекламної дільниці, загальною площею 1 248,4 м 2 , розташовану за адресою: м. Тернопіль, вул. П. Дорошенка, 4, звернено стягнення відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 33734392, у результаті чого ПАТ "ВТБ "Банк" передано у рахунок погашення боргу зазначене нерухоме майно за ціною 6 700 000,00 грн (том 2, а. с. 47).

5.8. Як убачається із матеріалів справи, згідно з копією постанови про передачу майна стягувачеві у рахунок погашення боргу від 24.04.2015 ВП № 33734392 на виконання наказу суду № 3/33/5022-372/2012, виданого 03.07.2012 звернено стягнення на нерухоме майно, а саме будівлю адмінбудинку рекламної дільниці загальною площею 1 248,4 м 2 , розташовану за адресою: м. Тернопіль, вул. П. Дорошенка, 4, передану в іпотеку ПрАТ "Тернопільський ремонтно-монтажний комбінат "Торгтехніка" згідно з іпотечним договором від 29.12.2010, реєстраційний № 6224, у спосіб реалізації предмета іпотеки для його подальшої реалізації у рахунок задоволення вимог ПАТ "ВТБ Банк", що випливають із кредитного договору від 29.12.2010 № 16/10К у сумі 18 999 277,56 грн (том 2, а.с. 48 - 50).

Однак суди зазначеного до уваги не взяли, а висновок про відмову у задоволенні позову у зв'язку із відсутністю боргу ТОВ "Родина Тарашевських" як іпотекодавця перед ПАТ "ВТБ "Банк" за кредитним договором від 20.06.2011 № 23/11-К зроблено лише із посиланням на наявність судових рішень у справах № 7/68/5022-877/2012 і № 3/68/5022-860/2012.

5.9. Разом із цим із матеріалів справи убачається, що ПАТ "ВТБ Банк" 12.10.2017 подавало до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі № 7/71/5022-887/2012 до розгляду касаційної скарги ПАТ "ВТБ "Банк" у справі № 7/68/5022-877/2012.

Так, постановою Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 7/68/5022-877/2012 судові рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "ВТБ "Банк" про стягнення з ТОВ "Диво" заборгованості за кредитним договором від 20.06.2011 № 23/11-К скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції із посиланням, зокрема, на необхідність надання оцінки доводам ПАТ "ВТБ Банк" і встановлення відповідних обставин стосовно того, що у межах виконавчого провадження ВП № 33734392 здійснювалося стягнення заборгованості за кредитним договором від 29.12.2010 № 16/10-К, а не за кредитним договором від 20.06.2011 № 23/11-К, і підставою для закінчення виконавчого провадження ВП № 46517053 стали заява стягувача від 12.10.2015 № 8768/15, постанова та акт державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.04.2015, за якими стягувачу - ПАТ "ВТБ Банк" передано обумовлене в іпотечному договорі від 29.12.2010 (реєстраційний № 6224) іпотечне майно - будівлю адмінбудинку загальною площею 1 248,4 м 2 , розташовану за адресою: м. Тернопіль, вул. П. Дорошенка, 4, вартістю 6 700 000,00 грн у рахунок погашення боргу за кредитним договором від 29.12.2010 № 16/10-К.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.3. За наведених обставин, ураховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним і таким, що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів, тому судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

1 . Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.10.2017 у справі № 7/71/5022-887/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак