Рішення

від 15.01.2019 по справі 120/4517/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 січня 2019 р. Справа № 120/4517/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

07.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 16.10.2018 року звернулася до управління Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» .

Однак, отримала Розпорядження відповідача від 16.10.2018 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» . З вказаних документів дізналася, що у зв'язку з записом в трудовій книжці починаючи з 01.08.1995 року до 20.06.2013 року їй присвоювались спеціальні звання інспектора податкової служби (20.06.2013 року встановлено 13 ранг державного службовця), а вже з 01.01.2014 року присвоєно спеціальне звання інспектора податкової та митної служби І рангу, і оскільки станом на 01.05.2016 року було встановлено спеціальне звання, підстав для призначення пенсії згідно п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» не має.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов'язати Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Ухвалою суду від 12.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 15.01.2019 року (без повідомлення учасників справи). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

28.12.2018 року до суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов (вх. № 60404), у якому заперечили щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. Вказали, що стаття 90 Закону України «Про державну службу» передбачає те, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Відповідно підпункту 1 пункту 2 розділу XI Закону України від 10.12.2015 року № 889 - VII «Про державну службу» (далі Закон 889), Закон України від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон № 3723) втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених в пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889.

З огляду на положення пунктів 10,12 розділу XI Закону № 889 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 мають особи, які на день набрання чинності Законом № 889 ( на 01.05.2016 року) мали відповідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.

Зауважили, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Визначення службових осіб податкових інспекцій регулюється Законом України № 5083 від 05.07.2012 р. «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» та Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року №2755.

Встановлення спеціальних звань посадовим особам органів державної податкової служби регулювалось постановами Кабінету Міністрів України № 559 від 05.10.1992, № 258 від 02.02.1999 та № 1234 від 22.09.2004, № 1169 від 19.12.2012 року. На сьогодні діє положення про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 р. № 839.

Одночасно розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 503 «Про внесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» відповідно до статті 25 Закону України «Про державну службу» посади працівників державних податкових адміністрацій, які не мають спеціальних звань, віднесено до категорій посад державних службовців.

Згідно записів трудової книжки позивачки, починаючи з 01.08.1995 року до 20.06.2013 року ОСОБА_1 присвоювались спеціальні звання інспектора податкової служби, та встановлено 13 ранг державного службовця, а вже з 01.01.2014 року наказом № 57-0 від 27.12.2013 року присвоєно звання інспектора податкової та митної служби І рангу. Згідно довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на 01.08.2018 року виданої ГУ ДФС у Вінницькій області № 534/05-00-27 від 24.09.2018 року зазначено надбавку за спеціальне звання (радник податкової та митної служби 3 рангу) в сумі 500 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскільки станом на 01.05.2016 року ОСОБА_1 було встановлене спеціальне звання, підстав для призначення пенсії згідно п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» не має. З урахуванням наведеного Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області, вважає свої дії правомірними та в межах чинного законодавства, з огляду на що, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20.07.1995 року по даний час працює в органах податкової служби та, відповідно до статті 17 Закону № 3723-ХІІ прийняла Присягу державного службовця.

Згідно довідки ГУ ДФС у Вінницькій області від 29.11.2018 року №10870/Р/02-32-04-02, станом на 01.09.2018 року, загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 39 років 03 місяці 14 днів. Станом на 01.05.2016 року стаж роботи в податкових органах та стаж державної служби ОСОБА_1 складає 20 років 09 місяців 11 днів.

Згідно записів трудової книжки позивачки серії БТ-І №3921405, починаючи з 01.08.1995 року до 20.06.2013 року ОСОБА_1 присвоювались спеціальні звання інспектора податкової служби, та встановлено 13 ранг державного службовця. З 01.01.2014 року наказом № 57-0 від 27.12.2013 року позивачці присвоєно звання інспектора податкової та митної служби І рангу.

Згідно довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої ОСОБА_1 ГУ ДФС у Вінницькій області № 534/05-00-27 від 24.09.2018 року, станом на 01.08.2018 року зазначено надбавку за спеціальне звання (радник податкової та митної справи 3 рангу) в сумі 500 грн.

16.10.2018 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача про призначення їй пенсії відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Розпорядженням Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 16.10.2018 року, позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу . При цьому вказали, що оскільки станом на 01.05.2016 року ОСОБА_1 було встановлено спеціальне звання, підстав для призначення пенсії згідно пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу не має.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Так, 01.05.2016 набрав чинності Закон України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII, відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення якого, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Виходячи з системного аналізу положень Закону № 889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ, із набранням чинності Законом № 889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Разом із цим, законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Механізм обчислення стажу державної служби визначено у Порядку обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, що був чинний у період чинності Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України Про державну податкову службу в Україні , посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.

Статтею 6 Закону України Про державну податкову службу в Україні визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу .

При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Таким чином, посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах в податкових органах станом на 01.05.2016 становить 20 років 9 місяців 11 днів.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, період роботи позивачки у податкових органах на різних посадах зараховується до стажу державної служби, що дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу , та вказує на наявність у неї станом на 01.05.2016 стажу роботи на посадах державної служби понад 20 років.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачка має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII, а тому відповідач протиправно відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу .

Визначаючись щодо способу відновлення порушеного право позивача суд зауважує на наступному.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні їй пенсії державного службовця, разом з тим, встановлені судом обставини свідчать про те, що відмовляючи в призначенні пенсії, пенсійний орган прийняв відповідне розпорядження, яке у відповідності до ч. 1 статті 5 КАС України має бути самостійним предметом оскарження, оскільки саме ним фактично порушене право особи.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного право позивача є прийняття судового рішення про визнання протиправним та скасування розпорядження Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 16.10.2018 року "Про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу ОСОБА_1В." та зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 16.10.2018 року "Про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1

Зобов'язати Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Стягнути на корить ОСОБА_1 (вул. 40-річчя перемоги, 25, с.Северинівка, Тростянецький район, Вінницька область, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20106157).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.01.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович