Рішення

від 15.01.2019 по справі 0440/6366/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Справа № 0440/6366/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергохолдінг" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2018/100007/1 від 26.07.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергохолдінг" (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби №UA110080/2018/100007/1 від 26.07.2018 року про коригування митної вартості товарів і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2018/00065;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергохолдінг" судовий збір у розмірі 2 266,67 грн.

27.08.2018 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловським Д.П. було відкрито провадження у адміністративній справі №0440/6366/18 та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 03.10.2018 року о 13:30 год. (а.с. 2).

16.10.2018 року розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2682д було призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу передано судді Сліпець Н.Є. (а.с. 67,68).

17.10.2018 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є. було прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 09.11.2018 року о 10:30 год. (а.с. 69).

09.11.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було оголошено перерву до 19.11.2018 року на 11:00 год. (а.с. 98-100).

19.11.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було оголошено перерву до 27.11.2018 року на 15:00 год. (а.с. 109-110).

27.11.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання представника відповідача та оголошено перерву до 27.11.2018 року на 15:00 год. (а.с. 133-134).

11.12.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 15.01.2019 року о 09:30 год. (а.с. 146-147).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.05.2018 року між ТОВ Регіон Енергохолдінг (Покупець) та HUATONG со., Ltd, (Китай, Продавець) укладено контракт №04052018 на поставку товару на загальну суму 13 500.00 доларів США, яка визначається відповідно до умов FOB Ningbo port. Китай (згідно Інкотермс-2010). Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 до контракт №04052018 сторонами була узгоджена оплата з боку покупця у розмірі 2000,00 доларів США за доставку товару та зазначено, що такий платіж є окремим та сплачується за окремим інвойсом, та ця сума відображається у митній декларації. 15.06.2018 pоку, 26.06.2018 року та 27.06.2018 pоку позивачем було здійснено повний розрахунок за придбаний товар, в т.ч. його доставку. На підставі наявних документів, позивач застосував метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. В подальшому, 23.07.2018 pоку позивач через декларанта шляхом електронного декларування до підрозділу відповідача - Відділу митного оформлення №2 м/п Кривий Ріг Дніпропетровської митниці подав вантажно-митну декларацію ІМ40ДЕ UA110080/2018/003225. Відповідно до даної митної декларації до ввезення було задекларовано: Інші меблі для сидіння з металевим каркасом: SY212 Крісло-шезлонг (450PCS BIEGE COLOUR AND 450PCS BROWN) - 900 шт. 3.1/MEDU8098278/221/1 та визначено вартість відповідно до умов контракту - 15 500,00 доларів США за курсом НБУ 26,446104 грн. за 1 долар США, а також було внесено відомості про вартість товару у гривнях - 409 914,61 грн. та внесено запис про нарахування ставки ввізного мита 20% в сумі - 81 982,92 грн. У зв'язку із зміною курсу іноземної валюти, 26.07.2018 року позивач подав вантажно-митну декларацію ІМ40ДЕ UA110080/2018/003304, у якій визначено вартість відповідно до умов контракту - 15 500,00 доларів США за курсом НБУ 26,626878 грн. за 1 долар США, а також було внесено відомості про вартість товару у гривнях - 412 716,61 грн. та внесено запис про нарахування ставки ввізного мита 20% в сумі - 82 543,32 грн. Проте, незважаючи на подані позивачем документи, відповідач оформив оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA10080/2018/100007/1 від 26.07.2018 року з посиланням на 2-г ст. 57 Митного кодексу України, із визначенням товару з вартістю 4,50 долара США/кг за митною декларацією UA110180/2018/412293 від 03.07.2018 року та застосував резервний метод визначення митної вартості товару, а також запропоновано позивачу надані додаткові документи, зокрема каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що суперечить приписам ст. 53 Митного кодексу України, оскільки надані документи не містили розбіжності, наявні ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, при застосуванні резервного методу визначення митної вартості відповідачем було враховано відомості митної декларації №UA1101820/2018/412293 від 03.07.2018 року, проте жодних відомостей про те, що митна вартість товару за вказаною митною декларацією визначена саме за основним методом, а не другорядними, ні оскаржуване рішення, ні картка відмови не містять. З метою недопущення зростання збитків позивача та з метою завершення процедури митного оформлення належного позивачу товару, із врахуванням картки відмови та оскаржуваного рішення, 26.07.2018 року позивач подав декларацію ІМ40ДЕ UA110080/2018/003314 до якої було включено: визначення ставки ПДВ 0% (гр. 47 ДМ); до гр. 23 МД внесено відомості про курс НБУ долару США - 26.62687800 гри, за 1 долар США; до гр. 12, гр. 46, гр. 47 МД внесено відомості про еквівалентну вартість товару -765 655,88 грн., та відповідно про суму ввізного мита - 153 131,18 грн., яка була сплачена позивачем.

19.11.2018 року представником позивача було подано письмову відповідь на позов, в якій зазначено, що запити відповідача щодо надання додаткових документів не містили підстав, передбачених ст. 53 Митного кодексу України, для виникнення у відповідача права на витребування таких документів. Також, доводи відповідача, зазначені у відзиві на позов, щодо відсутності у документах, наданих позивачем, всіх відомостей, що підтверджують фактичну сплату за товар, спростовуються наданими скрін-шотами із сторінок листування з декларантом. Крім того, митним брокером було направлено копії банківських платіжних документів від 26.06.2018 року та від 27.06.2018 року, що підтверджують сплату позивачем вартості товару та доставку товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та поясненнях.

29.10.2018 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації ІМ40ДЕ UA110080/2018/003304 від 26.07.2018 року, було встановлено, що оплата доставки товару складає 2000 доларів США, яка відповідно до положень ст. 58 Митного кодексу України враховується при визначенні митної вартості. Крім того, в результаті контролю співставлення встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товару на рівні 15,00 доларів США/шт. згідно з інвойсом, що дорівнює 2,1126 доларів США/кг) є значно нижчою відносно вартості такого ж товару, що імпортується на територію України (24,11 доларів США/шт., що дорівнює 4,5 доларів США/кг), що вбачається із наявної у відповідача митної декларації №UA1101820/2018/412293 від 03.07.2018 року.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Регіон Енергохолдінг 22.03.2010 року зареєтровано як юридичну особу за адресою: 50086, АДРЕСА_1, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ (а.с. 51).

Так, 04.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Регіон Енергохолдінг (Україна, Покупець) та HUATONG со., Ltd, (Китай, Продавець) укладено контракт купівлі-продажу №04052018 (а.с. 15-24).

Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди до контракту №04052018 від 04.05.2018 року загальна сума контракту складає 15 500,00 доларів США, де ціна товару становить 13 500,00 доларів США і оплату доставки в сумі 2000,00 грн доларів США (а.с. 25)

15.06.2018 року, 26.06.2018 року та 27.06.2018 року позивачем за вищевказаним контрактом було здійснено повний розрахунок за придбаний товар у сумі 6750,00 доларів США, 6750,00 доларів США (вартість товару) і 2000,00 доларів США (доставку товару) відповідно, що підтверджується копіями квитанцій, наявних у матеріалах справи (а.с. 34-36).

З метою митного оформлення ввезеного товару, 23.07.2018 pоку позивач через декларанта шляхом електронного декларування до підрозділу відповідача - Відділу митного оформлення №2 м/п Кривий Ріг Дніпропетровської митниці подав вантажно-митну декларацію ІМ40ДЕ UA110080/2018/003225. Відповідно до даної митної декларації до ввезення було задекларовано: Інші меблі для сидіння з металевим каркасом: SY212 Крісло-шезлонг (450PCS BIEGE COLOUR AND 450PCS BROWN) - 900 шт. 3.1/MEDU8098278/221/1 та визначено вартість відповідно до умов контракту - 15 500,00 доларів США за курсом НБУ 26,446104 грн. за 1 долар США, а також було внесено відомості про вартість товару у гривнях - 409 914,61 грн. та внесено запис про нарахування ставки ввізного мита 20% в сумі - 81 982,92 грн. (а.с. 29).

Митна вартість товару у вказаній митній декларації визначена позивачем з застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було подано: зовнішньоекономічний контракт №04052018 від 04.05.2018 року, додаткова угода №1 від 04.05.2018 року, додаткова угода №2 від 04.05.2018 року, договір про надання послуг митного брокера №10, коносамент 4359-0177-806.044 №0705, пакувальний лист №0271, рахунок-фактура (інвойс) НТ-218016А№0380, рахунок-фактура (інвойс) НТ-218016В№0380.

26.07.2018 року у зв'язку із зміною курсу іноземної валюти позивач через декларанта шляхом електронного декларування до підрозділу відповідача - Відділу митного оформлення №2 м/п Кривий Ріг Дніпропетровської митниці подав вантажно-митну декларацію ІМ40ДЕ UA110080/2018/003304, у якій визначено вартість відповідно до умов контракту - 15 500,00 доларів США за курсом НБУ 26,626878 грн. за 1 долар США, а також було внесено відомості про вартість товару у гривнях - 412 716,61 грн. та внесено запис про нарахування ставки ввізного мита 20% в сумі - 82 543,32 грн. (а.с. 28).

Митна вартість товару у вказаній митній декларації визначена позивачем з застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було подано: зовнішньоекономічний контракт №04052018 від 04.05.2018 року, додаткова угода №1 від 04.05.2018 року, додаткова угода №2 від 04.05.2018 року, коносамент 4359-0177-806.044 №0705, пакувальний лист №0271, рахунок-фактура (інвойс) НТ-218016А№0380, рахунок-фактура (інвойс) НТ-218016В№0380, доказ оплати №3001, автотранспортна накладна (CMR) 14134 №0730, страховий поліс PYIE1833020525EO1169 №3530, договір про надання послуг митного брокера №10, інформація про позитивні результати державних видів контролю №5509, акт фізичного огляду №m9000, опис товару №9000, фото товару №9000.

За результатами перевірки Дніпропетровською митницею ДФС документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статей 53 та 337 Митного кодексу України, було виявлено наступні розбіжності:

- пунктом 1 додаткової угоди №1 до зовнішньоекономічного договору №04052018 від 04.05.2018 року передбачено, що покупець здійснює оплату доставки товару в сумі 2000,00 доларів США окремим платежем, відомості про здійснення якого (банківський платіжний документ, що стосується товару) відсутні у пакеті документів, наданих до митного оформлення.

Враховуючи вищезазначене, 26.07.2018 року в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, позивачу було запропоновано протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Проте, того ж дня декларантом шляхом електронного повідомлення надіслано відмову в поданні додаткових документів у звязку з відсутністю можливості.

На підставі долучених до митної декларації ІМ40ДЕ UA110080/2018/003304 документів, Дніпропетровською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2018/100007/1 від 26.07.2018 року, згідно з яким відповідач застосував другорядний метод визначення митної вартості - 2-г (а.с. 11).

Відповідно до наявних даних, визначена митна вартість товару, ґрунтується на раніше визначеній митним органом митній вартості товару за митною декларацією №UA1101820/2018/412293 від 03.07.2018 року на рівні 4,5 доларів США/кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Дніпропетровська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110180/2018/00065 (а.с. 12-14).

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення №UA110080/2018/100007/1 від 26.07.2018 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110180/2018/00065.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Митного кодексу України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 10 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд дійшов висновку, що митним органом було правомірно здійснено запит документів на підтвердження митної вартості заявленої до митного оформлення партії товару, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконання вимог контракту було здійснено поставку товару у кількості 900 одиниць крісел-шезлонгів загальною вартість 15 500,00 доларів США, відомості про що відображено у митній декларації.

При цьому, для митного оформлення імпортованого товару позивачем було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №04052018 від 04.05.2018 року, додаткова угода №1 від 04.05.2018 року, додаткова угода №2 від 04.05.2018 року, коносамент 4359-0177-806.044 №0705, пакувальний лист №0271, рахунок-фактура (інвойс) НТ-218016А№0380, рахунок-фактура (інвойс) НТ-218016В№0380, доказ оплати №3001 від 15.05.2018 року, доказ оплати №3001 від 26.06.2018 року, автотранспортна накладна (CMR) 14134 №0730, страховий поліс PYIE1833020525EO1169 №3530, договір про надання послуг митного брокера №10, інформація про позитивні результати державних видів контролю №5509, акт фізичного огляду №m9000, опис товару №9000, фото товару №9000.

Обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач зазначив, що у поданих до митного оформлення документах відсутні платіжні документи, що підтверджують сплату декларантом доставки товару у сумі 2000,00 доларів США.

При цьому, відповідачем було розпочато процедуру консультацій та запропоновано декларанту надати додаткові документи, зокрема каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Проте, декларантом не було надано документів, зазначених відповідачем, як не було долучено і відповідного платіжного документа на підтвердження сплати доставки товару у розмірі 2000,00 грн.

Доводи представника позивача, а також надані письмові докази, зокрема скрін-шоти вмісту електронних листів з додатками, направлених відповідачу, підтверджують направлення квитанцій від 15.05.2018 року на суму 6750,00 доларів США та квитанції від 26.06.2018 року на суму 6750,00 доларів США, тобто вартість товару, що складає 13 500,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди до контракту №04052018 від 04.05.2018 року загальна сума контракту складає 15 500,00 доларів США, де ціна товару становить 13 500,00 доларів США і оплату доставки в сумі 2000,00 грн доларів США.

При цьому, суд зазначає, що документи, надані позивачем під час розгляду справи, не можуть бути оцінені як докази підтвердження митної вартості, оскільки не були предметом дослідження митницею при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи відсутність об'єктивних та документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, а також інформації щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митним органом було застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2-r за митною декларацією №UA1101820/2018/412293 від 03.07.2018 року на рівні 4,5 доларів США/кг.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин та з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин у справі та наведених норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийняття митним органом оспорюваного рішення, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергохолдінг" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2018/100007/1 від 26.07.2018 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 січня 2019 року.

Суддя ОСОБА_1