Рішення

від 11.01.2019 по справі 440/3782/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3782/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №440/3782/18 позовом приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2018 року приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач, Мін'юст), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (надалі - третя особа, ДП "НАІС") , в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Мін'юсту від 19.10.2018 №3272/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками камеральної перевірки дій державного реєстратора в особі позивача відповідачем було прийнято рішення про тимчасове блокування його доступу строком на 5 місяців, яке є невмотивованим і таким, що суперечить Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відповідач ні під час призначення перевірки, ні в ході і навіть після її проведення не зазначив жодного доводу чи доказу, який би свідчив про факт порушення прав чи законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб з боку позивача. Всупереч висновкам зазначеним у довідці відповідача від 01.10.2018, позивач вважає результати своєї роботи у вигляді конкретних реєстраційних дій такими, що вчинені з дотриманням положень вищевказаного Закону, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1 від 29.10.2018 про забезпечення позову в порядку статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 31.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.11.2018.

У судовому засіданні 20.11.2018 за клопотанням представника позивача суд оголосив перерву у справі до 22.11.2018.

Ухвалою суду від 22.11.2018 задоволено заяву адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі шляхом зупинення дії спірного наказу відповідача до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Ухвалу суду допущено до негайного виконання.

В цьому ж засіданні за клопотанням представника відповідача суд оголосив перерву у справі до 05.12.2018 з метою забезпечення можливості подання додаткових доказів.

У своїх письмових поясненнях представник третьої особи від 20.11.2018 зазначав, що ДП "НАІС" діяв вмотивовано та у повній відповідності до вимог чинного законодавства. ДП "НАІС" є технічним адміністратором Державного реєстру прав, самостійно не приймає владно-управлінські рішення, а лише безпосередньо виконує рішення Мін'юсту, перевіряти законність яких підприємство не вправі (т. 1 а.с. 121-123).

У відзиві на позов від 22.11.2018 представник відповідача вказує на безпідставність позовних вимог з огляду на правомірність застосування до позивача найлегшої із передбачених законом санкцій у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав за наслідками проведеної камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_3 Додав, що визначення строку блокування доступу до Державного реєстру прав є дискреційним повноваженням Мін'юсту при реалізації ним повноважень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (т. 2 а.с. 54-59).

26.11.2018 до суду від представника позивача - адвоката ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив, в яких адвокат наголошує на безпідставності та невмотивованості спірного наказу щодо блокування доступу до Державного реєстру речових прав строком на 5 місяців, оскільки чинне законодавство України передбачає можливість призупинення нотаріальної діяльності нотаріуса на строк не більше двох тижнів та лише у випадку неодноразового порушення ним правил нотаріального діловодства. Більш того, оскаржуваний наказ не тільки не містить викладення фактів порушення позивачем законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також і відомостей про будь-які негативні наслідки цих порушень відносно прав та законних інтересів юридичних чи фізичних осіб.

04.12.2018 представник відповідача надав розгорнуте доповнення до відзиву, де зазначив, що висновки камеральної перевірки щодо порушення приватним нотаріусом ОСОБА_3 вимог ст.ст. 10, 18, 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 9, 10 1 , 12, 18, 57 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, пункту 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 ґрунтуються на виявлених перевіркою недоліків у роботі нотаріуса, який під час розгляду заяв та документів поданих для державної реєстрації прав не отримав автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку, здійснив державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки за відсутності відповідного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма імені ОСОБА_4", не отримав документів, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичної особи, а також обсяг повноважень представника юридичної особи, у розділах Державного реєстру прав, відкритих на підставі прийнятих рішень за заявами не вказав дату державної реєстрації земельних ділянок та найменування органу, що провів державну реєстрацію земельних ділянок (а.с. 1-19 т. 3).

У судовому засіданні 05.12.2018 суд, задовольнивши клопотання представника позивача, відклав розгляд справи на 12.12.2018.

12.12.2018 суд закінчив підготовчі дії у справі, зібравши всі наявні у сторін докази та вирішивши усі заяви і клопотання, які представники заявляли перед судом, закрив підготовче провадження у справі №440/3782/18 та призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10.01.2019.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила. При цьому, повідомлялася належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Суд, здійснивши розгляд справи за правилами загального позовного провадження, заслухав пояснення представників сторін, дослідив письмові докази, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_3 є приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу, право на зайняття нотаріальною діяльністю підтверджується свідоцтвом та реєстраційним посвідченням про реєстрацію нотаріальної діяльності №81, виданим 07.04.2005 (т. 1 а.с. 41-42).

Наказом Мін'юсту від 17.09.2018 № 3353/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3" відповідно до статті 37 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990, та на підставі акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 від 23.08.2018 призначено проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 з дня реєстрації цього наказу (т. 3 а.с. 26).

01.10.2018 комісією у складі ОСОБА_5 - начальника відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату, ОСОБА_6 - головного спеціаліста відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату, ОСОБА_7 - головного спеціаліста відділу контролю у сферах державної реєстрації суб'єктів державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату було складено Довідку за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 28-33).

За результатами проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- під час розгляду заяв за №№ 26433162, 26866556, 26884695 приватним нотаріусом ОСОБА_3 порушено вимоги статей 10, 18 Закону №1952-IV, пунктів 10 1 , 12, 18 Порядку №1141, оскільки не отримано автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- під час розгляду заяв за №№ 28551054, 28449031, 28449404, 28449696 приватним нотаріусом ОСОБА_3 порушено вимоги статей 10, 18, 23 Закону №1952-IV, пунктів 9, 12, 18, 57 1 Порядку №1127, оскільки державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки за вищевказаними заявами проведено за відсутності відповідного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_4" (код 03770394), так як угода про розірвання договору оренди землі підписана ОСОБА_8, який відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не має права укладати договори/додаткові угоди/оренди землі (суборенди) та видавати доручення щодо їх дострокового припинення дій без відповідного рішення загальних зборів Товариства;

- за заявами №№ 28428904, 28434242, 28450205, 28450357 приватним нотаріусом ОСОБА_3 порушено вимоги статей 10, 18, 23 Закону №1952-IV, пунктів 9, 12, 18, 57 1 Порядку №1127, пункту 20 Порядку №1141, оскільки не подані документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичної особи, а також обсяг повноважень представника юридичної особи, а також у розділах Державного реєстру прав, відкритих на підставі прийнятих рішень за заявами, не вказано дату державної реєстрації земельних ділянок та найменування органу, що провів державну реєстрацію земельних ділянок;

- за заявами №№28564327, 28565395, 28607892, 25925617, 25941777, 26052593 порушено вимоги пункту 20 Порядку №1141, оскільки у розділах Державного реєстру прав, відкритих на підставі прийнятих рішень за заявами не вказано дату державної реєстрації земельних ділянок та найменування органу, що провів державну реєстрацію земельних ділянок.

За результатами перевірки комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 5 (п'ять) місяців (т. 3 а.с. 29-35).

Наказом першого заступника Міністра Міністерства юстиції України ОСОБА_9 від 19.10.2018 №3272/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" відповідно до статті 37 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990, тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 5 (п'ять) місяців. Виконання пункту 1 наказу покладено на державне підприємство "Національні інформаційні системи" (т. 3 а.с. 34).

Не погоджуючись з даним рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1952-IV).

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав визначаються статтею 7 Закону №1952-IV.

Так, відповідно до положень статті 7 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9 1 ) надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 37 1 Закону №1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №990), моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №990 моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №990 камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.

Як свідчить супровідний лист №10082/19.3.2/34-18, копія якого надана представником відповідача до матеріалів справи (а.с. 27 т. 3), копія наказу Мін'юсту від 17.09.2018 №3353/7 була надіслана 19.09.2018 і отримана позивачем 27.09.2018, тобто з дотримання вимог Порядку №990.

Пунктом 10 частини першої статті 2 Закону №1952-IV визначено, що камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.

Згідно з пунктами 8-10 Порядку №990 під час проведення камеральної перевірки комісія має право:

1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів;

2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;

3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень.

Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до законів у формі наказу.

Таким чином камеральна перевірка була здійснена відповідачем з дотриманням визначеної законодавством процедури та форми, відповідно до якої відображаються її результати.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1).

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав (пункт 2).

Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі (пункт 8).

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункт 9).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1952-IV державним реєстратором є, зокрема нотаріус.

Положеннями частини третьої статті 10 Закону №1952-IV визначено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

9 1 ) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як свідчить зміст Довідки, за наслідками перевірки встановлено, що під час розгляду заяв за №№ 26433162, 26866556, 26884695 приватним нотаріусом ОСОБА_3 порушено вимоги статей 10, 18 Закону №1952-IV, пунктів 10 1 , 12, 18 Порядку №1141, оскільки не отримано автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Обставини даного порушення відповідач пов'язує з діями реєстратора під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- №26433162 (щодо іншого речового права) для реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим №5323281000:00:007:0649 за ТОВ "Зоря-Агро" (т. 1 а.с. 127-129);

- №26866556 (щодо іншого речового права) для реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з кадастровим №5323281000:00:007:0118 за Аграрним орендно-приватним підприємством "Великосорочинське" (т. 1 а.с. 138-139);

- №26884695 (щодо права власності) для реєстрації виникнення права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим №5323280202:02:001:0133 за ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 143-144).

Всі зазначені заяви були подані уповноваженими особами.

Згідно зі статтею 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції, чинній на момент вчинення реєстраційних дій), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача, дійсно, у заявах №№26433162, 26866556, 26884695 відсутні відомості з Державного земельного кадастру, які отримуються в режимі реального часу з технічних причин у зв'язку з нестабільною роботою реєстру. Проте, для проведення заявлених реєстраційних дій позивачем була використана інформація з паперових носіїв, а саме - витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, які роздруковані з інформаційної системи Державного земельного кадастру та містять всі необхідні реквізити документа, в тому числі підпис, печатку державного кадастрового реєстратора, які засвідчують справжність отриманих відомостей про земельні ділянки.

При цьому відповідач дійсність відомостей про земельні ділянки в ході судового розгляду не спростував.

У Довідці відповідач посилається на частину першу статті 23 Закону №1952-IV, що визначає підстави для зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію прав.

Так, підставами для зупинення розгляду заяв, відповідно до вказаної норми, є подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, та неподання заявником чи неотримання державним реєстратором інформації про зареєстровані до 01.01.2013 речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Як зазначив представник позивача, підстав для зупинення розгляду вищезазначених заяв не було, оскільки документи для державної реєстрації прав були подані в повному обсязі, передбаченому законодавством, інформація про зареєстровані до 01.01.2013 речові права позивачем отримана з паперових носіїв - витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, копії яких додаються до заяви.

Оцінюючи доводи сторін з цього приводу, суд визнає безпідставними доводи відповідача щодо порушення приватним нотаріусом вимог чинного законодавства в ході реєстрації прав за заявами №№ 26433162, 26866556, 26884695, оскільки в даному випадку позивач, здійснюючи функції державного реєстратора, вжив усіх необхідних і достатніх заходів для перевірки статусу земельних ділянок з метою оперативного та ефективного вирішення питань, з приводу яких надійшли відповідні звернення взявши до уваги засвідчені належним чином документальні дані у вигляді витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки. При цьому суд зазначає, що державний реєстратор, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, лише в тому разі, коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи. Так чи інакше реєстрація приватним нотаріусом прав за заявами №№ 26433162, 26866556, 26884695 не призвела до порушення будь-яких прав чи інтересів третіх осіб ні під час вчинення реєстраційної дії, ні до теперішнього часу, у зв'язку з чим підстави стверджувати про наявність в діях позивача порушень вимог статей 10, 18 Закону №1952-IV, пунктів 10 1 , 12, 18 Порядку №1141 відсутні.

За таких обставин суд визнає спростованими позивачем висновки камеральної перевірки щодо наявності вищезазначених порушень в його діях.

Іншим порушенням, у вчиненні якого відповідач звинувачує приватного нотаріуса ОСОБА_3, є недотримання вимог статей 10, 18, 23 Закону №1952-IV, пунктів 9, 12, 18, 57 1 Порядку №1127 під час розгляду заяв за №№ 28551054, 28449031, 28449404, 28449696, оскільки державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки за вищевказаними заявами було здійснено за відсутності відповідного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_4" (код 03770394), так як угода про розірвання договору оренди землі підписана ОСОБА_8, який відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не має права укладати договори/додаткові угоди/оренди землі (суборенди) та видавати доручення щодо їх дострокового припинення дій без відповідного рішення загальних зборів Товариства.

Так, відповідно до пункту 9 Порядку №1127, у разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи. Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без додаткового документального підтвердження, перевіряється на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за допомогою порталу електронних сервісів.

Пунктом 57 1 Порядку №1127 передбачено, що для державної реєстрації прав, що набувається не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, також подаються документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також обсяг повноважень представника фізичної або юридичної особи.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчих документів, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Представник позивача зазначив, що таких порушень позивачем допущено взагалі не було. Натомість вказував, що позивач зареєстрував заяви №28449031 (т.1 а.с. 148-149), №28449404, №28449696 - 30.05.2018 (т.1 а.с. 163-164), а №28551054 - 06.06.2018 з метою припинення прав оренди земельних ділянок між фізичними особами (власниками земельних ділянок) та Товариством (орендарем) для подальшого посвідчення договорів на право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзисів).

При підготовці матеріалів для реєстрації заяв на припинення прав оренди позивач перевірив: цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи шляхом отримання її установчих документів та шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу; особу представника ОСОБА_8 за паспортом; обсяг повноважень ОСОБА_8 діяти від імені юридичної особи на підставі Протоколу про призначення директором №12/27/2017 від 27.12.2017, виданого ТОВ Агрофірма ОСОБА_4 , про що зазначено у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому суд встановив дійсність тієї обставини, саме на якій і наполягає відповідач, що відносно повноважень директора ОСОБА_8 у відомостях про юридичну особу у графі Відомості про органи управління юридичної особи міститься обмеження щодо права на укладання договорів (додаткових угод) оренди землі (суборенди) та видачі доручення щодо їх дострокового припинення без відповідного рішення загальних зборів Товариства (т. 1 а.с. 158-162).

Проте, як було з'ясовано в ході судового розгляду, приватний нотаріус за для перевірки повноважень заявника ОСОБА_8 отримав від нього та перевірив наступні протоколи загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_4": №04/05/2018 від 05.04.2018 (т.1 а.с. 151-157), №05/14/2018 від 14.05.2018 (т. 1 а.с. 166-170), якими генерального директора Товариства ОСОБА_8 було уповноважено на підписання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок про їх розірвання та на укладення договорів емфітевзису земельних ділянок.

Представник вказала, що копії зазначених протоколів, засвідчені в установленому законодавством порядку, містяться в справі 01-30 (Документи, запити, вимоги, заяви, витяги, інформаційні довідки тощо) щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та надання інформації за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) відповідно до номенклатури приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу ОСОБА_3О. . При цьому, законодавство у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не зобов'язує виготовляти електронні їх копії шляхом сканування та розміщувати на заявах, у яких відповідач виявив їх відсутність, у зв'язку з чим зафіксував відповідне порушення.

Суд погоджується з доводами позивача з цього приводу, оскільки законом передбачено лише обов'язок нотаріуса (державного реєстратора) перевірити ці повноваження, що й було зроблено у даному випадку. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи, від імені якої діяв представник ОСОБА_8, та його повноваження щодо підписання додаткових угод, по яких позивач реєстрував заяви, були підтверджені наданими протоколами загальних зборів учасників Товариства, копії яких позивач зберігає в паперовому вигляді, про що свідчать відповідні копії надані до матеріалів адміністративної справи.

Отже, встановлені відповідачем порушення Закону №1952-IV та Порядку №1127 по заявах №28551054, №28449031, №28449404, №28449696 щодо не вчинення нотаріусом дій з перевірки повноважень особи, яка діє від імені іншої особи, суд визнає спростованими.

Інші порушення, встановлені перевіркою, полягають у тому, що:

- приватним нотаріусом ОСОБА_3 не дотримано вимоги статей 10, 18, 23 Закону №1952-IV, пунктів 9, 12, 18, 57 1 Порядку №1127, пункту 20 Порядку №1141, оскільки до заяв №№ 28428904, 28434242, 28450205, 28450357 не додані документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичної особи, а також обсяг повноважень представника юридичної особи, у розділах Державного реєстру прав, відкритих на підставі прийнятих рішень за заявами, не вказано дату державної реєстрації земельних ділянок та найменування органу, що провів державну реєстрацію земельних ділянок;

- за заявами №№28564327, 28565395, 28607892, 25925617, 25941777, 26052593 приватним нотаріусом ОСОБА_3 порушено вимоги пункту 20 Порядку №1141, оскільки у розділах Державного реєстру прав, відкритих на підставі прийнятих рішень за заявами, не вказано дату державної реєстрації земельних ділянок та найменування органу, що провів державну реєстрацію земельних ділянок.

Спростовуючи висновки перевірки з цього приводу, представник позивача вказав, що такі порушення не відповідають дійсності, оскільки обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичної особи, а також обсяг повноважень представника юридичної особи, ОСОБА_3 перевірялися на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за допомогою порталу електронних сервісів, а також на підставі поданих йому документів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Так, заяви за №№28428904, 28434242, 28450205, 28450357 (щодо іншого речового права) від 30.05.2018 (т. 1 а.с. 187-201) були подані від імені ТОВ Агрофірма Зоря-Агро уповноваженим представником - ОСОБА_11, котрий пред'явив позивачу документи, що посвідчують особу, а саме - паспорт, документ, що підтверджує повноваження - довіреність №15 від 10.01.2018, видану ТОВ Агрофірма Зоря-Агро (реквізити яких зазначені в заявах), та установчі документи юридичної особи.

При цьому представник стверджував, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку державного реєстратора щодо сканування паспорта особи, котра подає заяву, довіреності та установчих документів юридичної особи.

Суд погоджується з доводами позивача з цього приводу з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини того, що приватний нотаріус в повній мірі та належним чином перевірив обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичної особи, а також обсяг повноважень представника юридичної особи та документи на підтвердження особи представника.

З приводу порушення позивачем вимог пункту 20 Порядку №1141 відносно заяв №№28564327, 28565395, 28607892, 25925617, 25941777, 26052593, 28450357, 28450205, 28428904, 28434242 суд встановив таке.

Вказаним пунктом Порядку №1141 (в редакції, чинній на момент вчинення реєстраційних дій) передбачено, що з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно відомості, зокрема, дату державної реєстрації земельної ділянки та найменування органу, що провів державну реєстрацію земельної ділянки.

Вказані дії позивач дійсно не вчинив, чим фактично визнав порушення встановлене перевіркою.

Проте, зазначена вимога законодавства (щодо внесення відомостей про дату державної реєстрації земельної ділянки та найменування органу, що провів державну реєстрацію земельної ділянки) на теперішній час є нечинною, оскільки така скасована постановою Кабінету Міністрів України №484 Деякі питання функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.06.2018, котра вступила в силу 22.06.2018.

Як пояснила представник позивача, майже всі зазначені заяви були розглянуті напередодні прийняття вищевказаної постанови, у зв'язку з чим можна зробити висновок, що відсутність таких відомостей жодним чином не є причиною і в подальшому наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб. Дана інформація міститься в інших джерелах у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме - в отриманих за допомогою засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

З огляду на встановлені обставини, суд визнає доведеним факт порушення приватним нотаріусом вимог пункту 20 Порядку №1141 на момент вчинення відповідних реєстраційних дій в частині не внесення дати державної реєстрації земельних ділянок та найменування органу, що провів державну реєстрацію земельних ділянок.

Проте, з урахуванням незначущості вказаного порушення та відсутністю відповідних законодавчих вимог на теперішній час суд визнає таке порушення недостатнім для застосування санкції у вигляді тимчасового блокування доступу до державного реєстру, застосованої відповідачем у спірному наказі.

Відповідно до пункту 8 Порядку №990 під час проведення камеральної перевірки комісія має право:

1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів;

2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;

3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень.

Тобто, комісія при проведенні камеральної перевірки має право вимагати пояснення у державного реєстратора стосовно вчинених реєстраційних дій, та стосовно встановлення правоздатності, дієздатності юридичних осіб та повноваження їх представників.

Проте, під час проведення камеральної перевірки позивача були досліджені шляхом моніторингу лише документи, на підставі яких проводилися реєстраційні дії, та одразу сформульовані відповідні висновки про порушення позивачем вимог законодавства без отримання будь-яких пояснень позивача.

Отже, не використання відповідачем наявних у нього повноважень призвело до формування упереджених та необ'єктивних висновків внаслідок не повної та не всебічної оцінки причин допущених порушень, без з'ясування можливих чи реальних негативних наслідків для прав чи інтересів третіх осіб.

В той же час пунктом 1 частини другої статті 37 1 Закону 1952-IV встановлено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

У зв'язку з цим суд зауважує, що таке рішення має бути вмотивованим, для чого уповноважений орган має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і може бути мотивом для прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Відповідно до матеріалів справи, довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3, складена за результатами камеральної перевірки, містить лише пропозицію тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 5 (п'ять) місяців, тобто за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер та не є обов'язковою для Міністерства.

Аналіз змісту оскаржуваного наказу свідчить на користь висновку про те, що відповідач не здійснив дослідження або перевірки фактів, викладених у довідці від 01.10.2018 за результатами проведення камеральної перевірки позивача, не зазначив норми, які порушено позивачем. При цьому, обираючи санкцію у вигляді блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 5 (п'ять) місяців, відповідач всупереч принципу обґрунтованості рішень суб'єкта владних повноважень не навів мотивів, з яких виходить, обираючи саме такий строк.

Оскаржуваний наказ не тільки не містить викладення фактів порушення позивачем законодавства у сфері державної реєстрації прав, а ще й не містить відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних чи фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 5 місяців, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

Таким чином, застосування до позивача несприятливих наслідків у вигляді блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 5 (п'ять) місяців є неспівмірним до виявлених відповідачем за наслідками перевірки порушень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку щодо протиправності спірного акту індивідуальної дії та наявності достатніх підстав для його скасування.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням спростування позивачем частини висновків перевірки з одного боку, а також малозначністю, у зв'язку з неактуальністю, виявлених відповідачем порушень в діях позивача, суд визнає протиправним та скасовує наказ Міністерства юстиції України від 19.10.2018 № 3272/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_12 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 37600, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Січових стрільців, 73, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39787008) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 19.10.2018 №3272/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 37600, РНОКПП НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 21.01.2019.

Суддя ОСОБА_13