Рішення

від 25.01.2019 по справі 221/5837/18

ВОЛНОВАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

221/5837/18

2/221/141/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області

в складі:

судді Мохова Є.І.,

при секретарі Бридня О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волноваха цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування ,

встановив:

27.08.2018 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом і свої доводи мотивувала тим, що 17.02.2014 року у місті Донецьк, Донецької області померла її бабуся ОСОБА_3. Після її смерті залишилось спадкове майно- земельна ділянка загальною площею 6,910 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Волноваського району Донецької області призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1421587600-02-000-0081. Спадкоємцем земельної ділянки є позивач, згідно заповіту складеного секретарем Свободненської сільської ради 22.05.2009 року. Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулась до восьмої Донецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, куди і здала оригінали всіх правовстановлючих документів, там була відкрита спадкова справа. Оформити спадок вона могла через шість місяців. У зв"язку з тим, що на території Донецької області почалася антитерористична операція, позивач не змогла своєчасно звернутися до нотаріуса і звернулася лише після переїзду восьмої держанвої нотаріальної контори у м. Селідове, Донецької області у липні 2017 року. В оформленні спадщини після смерті бабусі їй відмовлено, оскільки немає оригіналів документів права власності на земельну ділянку, та винесена постанова від 11.07.2017 року про відмову у видачі свідотцтва про право власності за заповітом, відмова мотивована тим, що оригінали документів залишилися в архіві восьмої Донецької державної нотаріальної контори на території м. Донецьк, який тимчасово не підконтрольний державі України.

Просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 6,910 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Волноваського району Донецької області призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1421587600-02-000-0081.

У судове засіданні позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначаючи, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання надав заяву про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, проти задоволення позову не заперечують.

Згідно з ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, пересвідчившись, що визнання відповідачем позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 050576 земельна ділянка загальною площею 6,910 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Волноваського району Донецької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1421587600-02-000-0081 належала ОСОБА_3. (а.с.20).

Згідно заповіту від 22.05.2009 року посвідченого секретарем Свободненської сільської ради ОСОБА_3 спадкоємцем належного їй майна, що складається із земельної ділянки призначила ОСОБА_1.(а.с.13).

17.02.2014 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідотцтвом про смерть серія 1-НО №761504 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 228.(а.с.15).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за законом або за заповітом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що оформити спадщину в нотаріальній конторі позивач не має можливості, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.07.2017 року, у зв"язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.(а.с.17).

Відповідно до п.3.1,3.3 листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог 1268-1270 ЦК України. За змістом ст. 392 ЦК України належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку. У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного Комітету України по житлово комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно правових актів. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування, оскільки судом достовірно встановлено, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 якій належить земельна ділянка, але через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу оформити спадщину у нотаріуса неможливо. Тому суд дійшов висновку про можливість визнання права власності у судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 206, 263- 265, 268, 272, 354 ЦПК України, ст.ст.328, 392, 1216-1218 ЦК України, суд

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування,- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку загальною площею 6,910 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Волноваського району Донецької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1421587600-02-000-0081, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, померлої 17.02.2014 року.

Оригінал рішення знаходиться у справі № 221/5837/18 та зберігається у архіві Волноваського районного суду.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.І.Мохов