Рішення

від 25.01.2019 по справі 560/4180/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4180/18

РІШЕННЯ

іменем України

25 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області від 05.06.2018 №1;

- зобов'язати Лисиченську сільську раду Славутського району Хмельницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.04.2018 у місячний термін відповідно до положень ст. 118 Земельного кодексу України та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с. Лисиче.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.04.2018 звертався із заявою до Лисиченської сільської ради Славутського району, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населених пунктів Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області. Вказує, що до заяви додано графічний матеріал, на якому було зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Зазначає, що 07 червня 2018 року отримано рішення XXXI сесії VII скликання Лисиченської сільської ради від 05 червня 2018 року №1, яким відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с. Лисиче у зв'язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеними статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань та у зв'язку з відсутністю містобудівної документації, а також рекомендовано дочекатися виготовлення генерального плану забудови с. Лисиче.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства.

Від представника відповідача 02.01.2019 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що бажане місце розташування земельної ділянки в графічних матеріалах не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеними статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань, у зв'язку із відсутністю містобудівної документації.

Від представника позивача 09.01.2019 надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що доводи відповідача не спростовують правомірність дій відповідача та правомірності оскаржуваного рішення від 05 червня 2018 року №1.

Від представника відповідача 21.01.2019 надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив в якому зазначає, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів 05 червня 2018 року в день прийняття оскаржуваного рішення, оскільки сільською радою повідомлено про час і місце розгляду клопотання 20 квітня 2018 року, що підтверджується листом від 25 квітня 2018 року №6-3 та електронним листом від 18 травня 2018 року.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.04.2018 зверталася із заявою до Лисиченської сільської ради Славутського району, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах с. Лисиче Славутського району Хмельницької області. До заяви додано графічний матеріал, на якому було вказане бажане місце розташування земельної ділянки.

07 червня 2018 року отримано рішення XXXI сесії VII скликання Лисиченської сільської ради від 05 червня 2018 року №1, яким відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с. Лисиче у зв'язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеними статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань та у зв'язку з відсутністю містобудівної документації, а також рекомендовано дочекатися виготовлення генерального плану забудови с. Лисиче.

Не погодившись з даним листом позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Пунктом "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,00 га.

За змістом ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин відбувається виключно на пленарних засіданнях сільської ради.

Згідно ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідач отримав клопотання позивача 20 квітня 2018 року, однак на вимогу ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування клопотання було розглянуто лише 05 червня 2018 року.

Таким чином, клопотання позивача підлягає розгляду у місячний строк з дня отримання відповідачем клопотання, тобто в даному випадку до 20.05.2018 року.

Згідно ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Тобто, результатом розгляду клопотання позивача на пленарному засіданні сесії Лисиченської сільської ради має бути прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки або мотивована відмова у його наданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Суд встановив, що відповідач порушив термін розгляду клопотання позивача про надання у власність земельної ділянки у порядку безоплатної приватизації громадянами, що передбачений чинним законодавством України, а також відповідачем у рішенні від 05.06.2018 №1 вказано підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України та не надано документів, які б могли підтвердити наявність таких обставин, а тому рішення від 05.06.2018 №1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки у рішенні не вказано підстави передбаченої статтею 118 Земельного кодексу України та розглянуто звернення не у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницькій області повторно розглянути клопотання від 20.04.2018 у місячний термін відповідно до положень ст. 118 ЗК України та прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, або про відмову у його наданні.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адмістративний позов ОСОБА_1 до Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області від 05.06.2018 №1.

Зобов'язати Лисиченську сільську раду Славутського району Хмельницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.04.2018 у місячний термін відповідно до положень ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, або про відмову у його наданні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн 40 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Нетішин,Хмельницька область,30100 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Лисиченська сільська рада Славутського району Хмельницької області (Лисиче,Славутський район, Хмельницька область,30061 , код ЄДРПОУ - 04404987)

Головуючий суддя ОСОБА_3