Рішення

від 16.01.2019 по справі 620/3404/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

16 січня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/3404/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури до Савинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Савинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (далі - Савинська сільрада, відповідач), третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) про скасування рішення 17 сесії 7 скликання відповідача від 23.08.2018 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для гаражного будівництва ОСОБА_1. .

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що вивченням Ніжинською місцевою прокуратурою стану додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні земельними ділянками на території Савинської сільради встановлено порушення вимог закону, що потребують вжиття представницьких заходів.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

12.12.2018 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

В підготовче засіданні позивач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, справу просить розглянути за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає. Відзив на позовну заяву представником відповідача не подано.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку, конверт повернувся з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання , причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 23.06.2018 звернулася з заявою до Савинського сільського голови про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для гаражного будівництва 0,05 га біля башні (а.с.13).

Рішенням Савинської сільради від 23.08.2018 розглянувши заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для гаражного будівництва, вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для гаражного будівництва орієнтовною площею 0,05 га на території с. Савин із земель комунальної власності Савинської сільради (а.с.12).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІІ Про прокуратуру (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави , що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 3 наказу Генерального прокурора України від 28.05.2015 Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень визначено, що відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень органи прокуратури можуть отримувати, у тому числі, з інформації, що надходить до прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування і державного нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи на усний запит Козелецького відділу Ніжинської місцевої прокуратури відповідач 20.09.2018 направив для вивчення протокол та рішення 17 сесії сьомого скликання від 23.08.2018 (а.с.11).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 2 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 12 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Частиною 3 ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Таким чином, судом встановлено, що Савинською сільрадою, в порушення вищезазначеної норми ЗК України надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для гаражного будівництва, орієнтовною площею 0,05 га на території с. Савин із земель комунальної власності Савинської сільради, як наслідок рішення 17 сесії 7 скликання від 23.08.2018 підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури до Савинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про скасування рішення задовольнити повністю.

Скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Савинської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 23.08.2018 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для гаражного будівництва ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Перший заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури (вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 02910114);

Відповідач: Савинська сільська рада Козелецького району Чернігівської області (вул. Центральна, 75, с. Савин, Козелецький район, Чернігівська область, 17072, код ЄДРПОУ 04413532);

Третя особа: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Повне судове рішення складено 25.01.2019.

Суддя О.М. Тихоненко