Рішення

від 21.01.2019 по справі 299/4082/18

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/4082/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2019 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., за участі представника позивача - ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом кредитної спілки «Святий Мартин» в особі Виноградівської філії кредитної спілки «Святий Мартин» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

КС «Святий Мартин» в особі Виноградівської філії КС «Святий Мартин» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.06.2015 року між ОСОБА_2 та КС Святий Мартин укладений кредитний договір № ВГ/87-15, згідно якого відповідачу було надано кредит у сумі 6100,00 гривень. Кредит був виданий строком на 18 місяців за кредитною угодою № ВГ/87-15 від 18.06.2015 року. Позичальник зобов"язалася повернути дану суму та плату за користування кредитом в розмірі 54 % річних. Внаслідок невиконання умов договору та вимог законодавства станом на 11 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_2 заборгувала 10715,41 грн., із них основна сума кредиту - 5279,07 грн., несплачені відсотки за користування кредитом - 2875, 29 грн; інфляційні втрати 2042,98 грн; три проценти річних - 518,07 грн.

Поручителем по кредиту виступила відповідач ОСОБА_3 що передбачено п. 4.1 договору кредиту. За умовами договору поруки № ВГ/87-15 від 18.06.2015 року відповідач ОСОБА_3 взяла на себе зобов"язання сплачувати платежі та відсотки по кредиту на його, позивача, вимогу в разі невиконання чи неналежного виконання зобов"язань відповідачем ОСОБА_2 На письмові прохання та попередження відповідачі не реагували. З огляду на такі обставини, позивач, вимушений звернутися до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, зіславшись на обставини, викладені у позовній заяві

Відповідач ОСОБА_2, у судовому засіданні пояснила, що отримала кредит, однак через скрутне матеріальне становище отримані кошти повернути можливості не має,.

Відповідач ОСОБА_3І в судовому засіданні позов визнала повністю, підтвердила викладені у позові обставини.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що згідно кредитного договору №ВГ/87-15 від 18.06.2015 року відповідачу було надано кредит у сумі 6100,00 гривень строком на 18 місяців під 54% річних. (а.с.5-6).

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується видатковим касовим ордером № ВГ-393 від 18.06.2015 року (а.с.12).

Внаслідок невиконання умов договору та вимог законодавства станом на 11 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_2 заборгувала 10715,41 грн., із них основна сума кредиту - 5279,07 грн., несплачені відсотки за користування кредитом - 2875, 29 грн; інфляційні втрати 2042,98 грн; три проценти річних - 518,07 грн.

Поручителем по кредиту виступила відповідач ОСОБА_3 що передбачено п. 4.1 договору кредиту. За умовами договору поруки № ВГ/87-15 від 18.06.2015 року відповідач ОСОБА_3 взяла на себе зобов"язання сплачувати платежі та відсотки по кредиту на його, позивача, вимогу в разі невиконання чи неналежного виконання зобов"язань відповідачем ОСОБА_2 (а.с.9-9зв.)

На письмові прохання та попередження відповідачі не реагували (а.с.10-11).

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів, суд констатує, що дані правовідносини врегульовані відповідними нормами ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно встановлених судом обставин відповідач ОСОБА_2Е.в порушення умов кредитного договору, укладеного з позивачем, не виконує належно взяті на себе зобов"язання, в результаті чого утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на те, що зобов'язання відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором забезпечено порукою згідно договору поруки, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_3 порушила забезпечене порукою зобов'язання, договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, вона є солідарним боржником разом з відповідачем ОСОБА_2 по погашенню заборгованості перед кредитором за кредитним договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданих розрахунків розмір інфляційні втрати складають 2042,98 грн. (а.с.4).

Приймаючи до уваги, що відповідач прострочив виконання взятого на себе зобов'язання, вказані інфляційні втрати підлягають задоволенню.

Проте у задоволенні вимоги стягнення 3% річних слід відмовити з огляду на те, що договором передбачено стягнення з відповідача за користування кредитом відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд констатує, що структура заборгованості відповідача, а саме: основний борг, відсотки та інфляційні втрати, які підлягають до задоволення, за своєю правовою природою не є неустойкою, а відтак відповідно до положення ч.3 ст.551 ЦК України зменшена судом бути не може.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідачів.

Позивачем при звернені до суду понесено витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. (а.с. 1). У зв"язку з тим, що законом не передбачено солідарне стягнення суми судових витрат, з відповідачів слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в рівних частинах, а саме по 881 грн. з кожної.

Керуючись ст.ст. ст.ст.141, 263, 264, 265, ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 551,549, 1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити - частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 та та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, код НОМЕР_2 на користь кредитної спілки «Святий Мартин» в особі Виноградівської філії кредитної спілки «Святий Мартин» , код ЄДРПОУ 34563591, юридична адреса м.Виноградів, вул.Миру,7/15 заборгованість за кредитним договором №ВГ/87-15 від 18.06.2015 року в сумі 10197,95 гривень (десять тисяч сто дев'яносто сім гривень 95 копійок), з яких з заборгованість по кредиту 5279,07 гривень, заборгованість по процентах 2875,29 гривень, інфляційні втрати 2042,98 грн.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Сягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь кредитної спілки «Святий Мартин» в особі Виноградівської філії кредитної спілки «Святий Мартин» 1762 гривень (одну тисячу шістсот гривень) судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25.01.2019 року.

ГоловуючийОСОБА_6