Рішення

від 24.01.2019 по справі 826/4448/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2019 року № 826/4448/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОМА" доДержавної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про представники учасників справи:визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, позивача - Петровець О.Д.; відповідачів - Кульков В.С.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОМА" (далі - позивач або ТОВ "ТЕПЛОМА") подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов, до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1 або ДФС України), в якому просить суд:

- визнати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 24.01.2018 №569730/40924416 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним та скасувати його;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 79 від 12.12.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОМА" на суму 12 791,66 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним подано до ДФС України всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій за податковою накладною № 79 від 12.12.2017, тому рішення комісії відповідача є необгрунтованим та таким що підлягає скасуванню.

У відзиві на позовну заяву Державна фіскальна служба України заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач діяв в межах повноважень визначених йому законодавством України.

В свою чергу до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому останній звертає увагу суду на те, що однією з підстав, на якій грунтуються позовні вимоги є відсутність чітких критеріїв, з урахуванням яких відбулася відмова у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 826/4448/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче засідання на 15.05.2018.

У судовому засіданні 15.05.2018 судом оголошено перерву до 12.06.2018.

Також, Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2018 до участі у справі залучено комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в якості співвідповідача (далі - відповідач-2 або Комісія ДФС).

12.06.2018, у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 01.08.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 04.09.2018.

В судовому засіданні 04.09.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідачів заперечив проти позову.

Окрім того, представники позивача та відповідачів звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Постачальником) та ТОВ "АДВЕНТІС ГРУП" (Покупцем) укладено договір поставки товарів № ТП-0122 від 08.12.2017 (далі - Договір). Предметом вказаного договору є постачання Товару, асортимент, найменування, кількість, строки, ціна та умови постачання якого погоджуються Сторонами у Специфікації № 1 (Додаток № 1) - на момент підписання Договору, а надалі у виставлених рахунках фактурах на період дії даного Договору, які в подальшому стають невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставку Товару, згідно умов та у порядку, встановленому цим Договором.

Згідно з п.4.4. Договору, Покупець оплачує Товар за наступною схемою: 50% оплати вартості Товару, згідно рахунку-фактури до моменту відвантаження (поставки) Товару, а наступні 50% вартості Товару на умові відтермінування оплати 5 (п'яти) календарних днів з моменту передачі Постачальником товару Покупцю, що підтверджується підписанням товарної (видаткової) накладної з боку покупця, на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату.

Поставка Товару здійснюється зі складу Постачальника за видатково-прибутковими накладними, в яких зазначається найменування, кількість, ціна та загальна вартість партії Товару (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору датою отримання Товару є дата прийняття Покупцем Товару, підтвердженням чого є підписана Покупцем видаткова накладна.

На виконання даного Договору, позивачем було виставлено на адресу Покупця рахунок № 3036 від 08.12.2017 на оплату 37 791,66 359,99 грн. (у тому числі ПДВ - 6 296,61 грн.).

12.12.2017 ТОВ "АДВЕНТІС ГРУП" було перераховано частину суми у розмірі 12 791,66 грн. (у тому числі ПДВ - 2 131,95 грн.), що підтверджується випискою з банку за 12.12.2017.

За правилом першої події ТОВ "ТЕПЛОМА" було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 79 від 12.12.2017.

Згідно з інформацією зазначеною в електронній квитанції щодо податкової накладної № 79 направленою Державною фіскальною службою України 28.12.2017 через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.2.16.25" на адресу позивача, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація документа зупинена, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Наказ № 567), з підстав виявленої за результатами опрацювання СМКОР невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарам згідно з УКТ ЗЕД:3920, і запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту "в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

В свою чергу, 17.01.2018 позивачем на адресу ДФС України були направлені письмові пояснення у вигляді Повідомлення № 116 щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена.

Також до повідомлення ТОВ "ТЕПЛОМА" додало:

- копію Договору поставки № ТП-0122 від 08.12.2017;

- копію рахунку на оплату № 3036 від 08.12.2017;

- копію виписки з 12.12.2017 до 13.12.2017 в АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК".

Проте, відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 24.01.2018 №569730/40924416 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 79 від 12.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивачем 30.01.2018 подано скаргу, у відповідь на яку ТОВ "ТЕПЛОМА" отримало рішення Комісії з питань розгляду скарг від 09.02.2018 № 15873/40924416 про відмову у задоволенні вказаної скарги.

Вважаючи рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної № 79 від 12.12.2017 необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп.16.1.2,16.1.3, п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 201.16 ПК України, зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон № 2245), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена виключно в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 57 прим.1 підрозділу 2 розділу XX ПК України, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєструються з урахуванням вимог пп.200 прим. 1.3 та 200 прим. 1.9 ст.200 прим.1 та п.201.10 ст.201 ПК України, не пізніше 02 січня 2018 року, крім:

- податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 01 грудня 2017 не подані пояснення і копії документів відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України;

- податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, по яких станом на 01.12.2017 не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з 01.12.2017 до дня набрання чинності Законом № 2245 (тобто, з 01.12.2017 по 30.12.2017 включно) та щодо яких платником податку після 01.12.2017 подані пояснення і копії документів, відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №245 щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

Відповідно до електронної квитанції, податкову накладну, реєстрацію якої відповідачем зупинено, було сформовано та подано позивачем на реєстрацію у ЄРПН 12.12.2017. Відповідно, пояснення і копії документів щодо них були подані вже після 01.12.2017.

Отже, ця податкова накладна має бути зареєстрована у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2245.

За приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України (що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями п. 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція), яка в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Аналогічні за змістом приписи містив підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017), згідно з яким, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до чинного на той час пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України (що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями пп.201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 201.16.3. ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зауважує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної № 79 від 12.12.2017, була зупинена у зв'язку з її не відповідністю, як зазначено ДФС України, пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків - за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями, зокрема (п. 1): обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У той же час, відповідно до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 13 червня 2017 року № 567, позивачем, як вже зазначалось, були подані до контролюючого органу пояснення і документи, копії яких додані до матеріалів справи.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням комісії ДФС № 569730/40924416, від 24.01.2018 було відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної № 79 від 12.12.2017. Підставою даного рішення зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

За таких обставин є можливим дійти висновку, що відповідач, в даному випадку, обмежився лише загальним формулюванням щодо неналежності наданих позивачем документів, не встановивши при цьому конкретно, які з документів складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірному рішенні, і в чому саме полягають ці порушення.

Разом з цим, на переконання суду, сукупність первинних документів, належним чином засвідчені копії яких долучено позивачем до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо фактичності виконання господарських взаємовідносин, за результатами яких позивачем, як постачальником було складено податкову накладну № 79 від 12.12.2017 на користь контрагента-покупця.

Суд акцентує увагу на тому, що в порядку виконання обов'язку, встановлено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не спростовано фактичне виконання спірної операції та не доведено зворотне.

Оцінюючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення ДФС України є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.

Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Суд вважає, що в даному випадку, зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну № 79 від 12.12.2017 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує, що чинним законодавством покладено на комісію ДФС обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ДФС здійснити дії по реєстрації податкової накладної № 79 від 12.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, оскільки рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.01.2018 № 569730/40924416 підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 79 від 12.12.2017.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОМА" задовольнити повністю.

2. Визнати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.01.2018 №569730/40924416 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним та скасувати його.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 79 від 12.12.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОМА" на суму 12 791,66 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОМА" (03680, м. Київ, вул. Радіщева, буд. 3, код ЄДРПОУ 40924416) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві), 00 грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко