Рішення

від 24.01.2019 по справі 307/3052/17

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3052/17

Провадження № 2/307/45/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3 де третя особа ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує посилаючись на те, що її мама, ОСОБА_5 померла 25.09.2016 року, з якою вона постійно проживала до смерті. Вона та її сестра ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями за законом. Заповіту її мати не складала. По взаємній домовленості з сестрою вона одна подала в ОСОБА_4 державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері у встановлений шестимісячний строк після відкриття спадщини. Державний нотаріус своєю постановою відмовив їй в оформленні спадщини, оскільки відсутні право встановлювальні документи на спадкове майно. Спадкове майно складається з житлового будинку з надвірними спорудами, який згідно з витягом з по господарської книги ОСОБА_2 сільської ради від 28.11.2017 року № 91722 зареєстрований за матір'ю в книзі № 97, особовий рахунок № 0144-1 знаходиться в с. Крива, вул. Соборна,51, який збудований в 1957 році на земельній ділянці, площею приблизно 0.35 га , інвентаризаційною вартістю 92493 грн, а також земельної ділянки, що належав матері на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 11-ЗК №037308 площею. 0.29 га, розташованої в ур. Млинища с. Крива, Тячівського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №2124483400:04:004:0008.

Незважаючи на те, що свідоцтво про право власності на житловий будинок відсутнє, вважає, що у спадкодавця виникло право власності на підставі законодавства, що діяло на момент будівництва будинку та його реєстрації в сільській раді.

Згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 р., яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 р. № 56 , Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 і зареєстрованого в Мінюсті 18.02.2002 р. за № 157/6445 (з подальшими змінами), до 2002 року державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася цими підзаконними нормативними актами.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 р. "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно до правової позиції, викладеної у ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 27.09.2012, № 10- 1387/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування", вбачається, що у відповідності до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2014 року N 1952-ІУ, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до ст. З вищевказаного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення (Постанова від 13 червня 2012 р. № 6-54цс12).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Так, 5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року N 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (ОСОБА_6, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року")

Таким чином моя мама була належним власником вказаного домоволодіння.

Тому просить суд визнати за нею, як спадкоємцем за законом право власності на спадкове нерухоме майно після смерті мами ОСОБА_5, яка померла 25.09.2016 року, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями(літня кухня, хлів, броварня), який знаходиться в с. Крива, вул. Соборна.,51, Тячівського району який збудований в 1957 році на земельній ділянці, площею приблизно 0.35 га , інвентаризаційною вартістю 92493 грн, а також земельну ділянку, що належала її матері на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 11-ЗК №037308 площею. 0.29 га, розташованої в ур. Млинища с. Крива, Тячівського району, з цільовим призначенням -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №2124483400:04:004:0008.

Представник позивача надав суду заяву в якій просить суд справу розглянути у їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просить суд справу розглянути у їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але надала суду заяву в якій просить суд справу розглянути у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

У зв'язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що мати позивачки ОСОБА_5 була власником житлового будинку, який знаходиться в с. Крива, вул. Соборна.,51, Тячівського району та який збудований в 1957 році на земельній ділянці, площею приблизно 0.35 га , інвентаризаційною вартістю 92493 грн, а також земельної ділянки, що стверджується державним актом на право приватної власності на землю серії 11-ЗК №037308 площею. 0.29 га, розташованої в ур. Млинища с. Крива, Тячівського району, з цільовим призначенням -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №2124483400:04:004:0008.

Мама позивачки ОСОБА_5 померла 25.09.2016 р., що стверджується свідоцтвом про смерть серія І-ФМ № 215668 виданого 27.09.2016 р.

Відсутність реєстрації на спадковий будинку в реєстраційних органах перешкоджає позивачу в позасудовому порядку оформити спадщину на нього, що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.11.2017 року державного нотаріуса ОСОБА_7

Спадкове майно складається з житлового будинку з надвірними спорудами, який згідно з витягом з по господарської книги ОСОБА_2 сільської ради від 28.11.2017 року № 91722 зареєстрований за матір'ю позивачки в книзі № 97, особовий рахунок № 0144-1 знаходиться в с. Крива, вул. Соборна,51, який збудований в 1957 році на земельній ділянці, площею приблизно 0.35 га , інвентаризаційною вартістю 92493 грн, а також земельної ділянки, що належав останній на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 11-ЗК №037308 площею 0.29 га, розташованої в ур. Млинища с. Крива, Тячівського району, з цільовим призначенням для введення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №2124483400:04:004:0008.

Згідно ч.4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , право на нерухоме майно та їх обтяження , що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації , передбаченої цим Законом, ..якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство , що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та обтяжень .

Відповідно до аб.3 п. 1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року Про практику розгляду справ про спадкування право власності на збудоване нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження.

Як вбачається спадковий будинок по вул. Соборна, 51 в с.Крива, Тячівського району побудований 1957 р. і право власності на нього в той час підтверджує: особливі рахунки в господарських книгах, довідки сільської ради про належність будинків конкретним власникам, про сплату податків на будівлю та обов'язкової їх страховки, що стверджується аб. 5 п.1.2. Рекомендаций по вопросам удостовирения договоров об отчуждении жилого дома ( части дома ) либо квартири в доме жилищно- строительного коллектива индивидуальних застройщиков від 22.12.1986 року, де зазанчено, що в сельской месности подтверджением приднадлежности дома могут служить соответствующие справки исполкомов поселков селького Совета.,

Аналогічні приписи наявні в абз. 4 п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР . від 31 жовтня 1975 року та п. 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських селищних , сільських Рад народних депутатів від 19 січня 1976 року.

Також право власності в той час підтверджувалось: Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 р.,., яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 р. № 56 та Тимчасовимо положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 і зареєстрованого в Мінюсті 18.02.2002 р. за № 157/6445 (з подальшими змінами)

Таким чином виходячи з вище наведених норм Законів, суд вважає, що спадковий будинок в с. Крива, вул. Соборна,51, за життя ОСОБА_5 належав останній на праві власності.

Згідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, інших осіб.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входить усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом право власності на спадкове нерухоме майно після смерті мами ОСОБА_5, яка померла 25.09.2016 року, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями(літня кухня, хлів, броварня), який знаходиться в с. Крива, вул. Соборна.,51, Тячівського району який збудований в 1957 році на земельній ділянці, площею приблизно 0.35 га , інвентаризаційною вартістю 92493 грн, а також земельну ділянку, що належала її матері на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 11-ЗК №037308 площею. 0.29 га, розташованої в ур. Млинища с. Крива, Тячівського району, з цільовим призначенням -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №2124483400:04:004:0008.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 223, ч. 2 ст. 247 ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216-1223,1261, 1266, 1268-1270, 1299 ЦК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове нерухоме майно після смерті мами ОСОБА_5, яка померла 25.09.2016 року, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями(літня кухня, хлів, броварня), який знаходиться в с. Крива, вул. Соборна.,51, Тячівського району який збудований в 1957 році на земельній ділянці, площею приблизно 0.35 га , інвентаризаційною вартістю 92493 грн, а також земельну ділянку, що належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 11-ЗК №037308 площею. 0.29 га, розташованої в ур. Млинища с. Крива, Тячівського району, з цільовим призначенням -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №2124483400:04:004:0008.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1. Закарпатської області.

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада, місце знаходження с. Крива, вул.. Народна, 139, Тячівського району. Закарпатської області.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Третя особа: ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, місце знаходження місто Тячів, вулиця Незалежності, 30, Тячівського району. Закарпатської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 24.01.2019 р.

Суддя: В.В. Чопик