Ухвала

від 21.01.2019 по справі 809/879/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2019 року

Київ

справа №809/879/18

адміністративне провадження №К/9901/1031/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 у справі №809/879/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ТІМ" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

09.01.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла вказана касаційна скарга.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і надалі - в новій редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, пунктом 6 цієї частини передбачено, що справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа), відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: за №0002941404, відповідно до якого ТОВ "АС ТІМ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 76648,41 грн.; за №0002931404, відповідно до якого ТОВ "АС ТІМ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у розмірі 15329,69 грн., що у розумінні пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України є категорією справ незначної складності.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що документальна невиїзна перевірка позивача була проведена податковим органом безпідставно (імпортований позивачем товар, щодо правильності декларування кодів якого проведена документальна перевірка, пройшов митне оформлення, митні декларації, в яких Товариство задекларувало до ввезення на митну територію України вище вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 8419812090, були прийняті митним органом, а імпортований товар випущений у вільний обіг), імпортований позивачем товар віднесено ГУ ДФС до товарної позиції 8516 УКТ ЗЕД протиправно (відсутні дві з визначених у даній категорії ознак: можливість нагрівання води та використання в побуті), а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, ухвалена за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції від 03.10.2017 за результатами апеляційного перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у спорі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 у справі № 809/879/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

Л.І. Бившева

І.А. Васильєва

Судді Верховного Суду