Постанова

від 24.01.2019 по справі 812/1737/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №812/1737/15

адміністративне провадження №К/9901/26826/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року (суддя Борзаниця С.В.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року (судді Шишов О.О., Сіваченко І.В., Чебанова О.О.)

у справі №812/1737/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит

до Державної податкової інспекції у місті Ровеньках Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області,

Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області,

Державної податкової інспекції у місті Красному Лучі Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області,

Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області,

Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області

про визнання протиправними та скасування податкових вимог,

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач 1, Алчевська ОДПІ), Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного Управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач 2, ДПІ у м. Красному Лучі), Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного Управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач 3, ДПІ у м. Ровеньках), Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного Управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач 4, ДПІ у м. Свердловську), Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач 5, Антрацитівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових вимог, а саме:

податкової вимоги Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області від 21 листопада 2015 року № 373-22, якою Товариству станом на 20 листопада 2015 року визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 2) в розмірі 834 363,62 грн.;

податкової вимоги Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного Управління ДФС у Луганській області від 22 листопада 2015 року № 143-23, якою станом на 22 листопада 2015 року позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 1) в розмірі 13 516,50 грн.;

податкової вимоги № 760-00 від 24.11.2015 Відповідача 3, якою станом на 23 листопада 2015 року позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 3) в розмірі 9 094 866,34 грн.;

податкової вимоги Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного Управління ДФС у Луганській області від 26 листопада 2015 року № 254-11, якою станом на 25 листопада 2015 року позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 2) в розмірі 1 361 341,07 грн.;

податкової вимоги Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 30 листопада 2015 року № 13-00, якою станом на 29 листопада 2015 року позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 3) в розмірі 772 893,07 грн.

Звертаючись із позовом до суду Товариство вважає безпідставним формування податкових вимог в частині 12 076 980,60 грн.

23 травня 2016 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 20 липня 2016 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги Товариства задоволені повністю, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові вимоги:

- № 373-22 від 21 листопада 2015 року Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області (Перевальське відділення) в частині визначення податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 2) в розмірі 834 363,62 грн.;

- № 143-23 від 23 листопада 2015 року Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного Управління ДФС у Луганській області, якою визначений податковий борг Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 1) в розмірі 13 516,50 грн.;

- № 760-00 від 24 листопада 2015 року Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного Управління ДФС у Луганській області в частині визначення податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 3) в розмірі 9 094 866,34 грн.;

- № 254-11 від 26.11.2015 Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного Управління ДФС у Луганській області в частині визначення податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 2) в розмірі 1 361 341,07 грн.;

- № 13-00 від 30 листопада 2015 року Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Луганській області в частині визначення податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит" за платежем орендна плата з юридичних осіб (№ з/п 3) в розмірі 772 893,07 грн., з підстав протиправності їх прийняття, із-за наявності обставин які унеможливлюють формування податкових вимог до позивача з метою стягнення податкового боргу, який є предметом податкових вимог, в силу Закону.

21 листопада 2016 року Луганською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, яка є правонаступником відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, яке полягає у відсутності порядку застосування податкової пільги відповідно до Закону 1669, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняте нове рішення, яким відмовити Товариству у задоволені позову.

19 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України прийнято касаційну скаргу до провадження, після усунення недоліків касаційної скарги на виконання ухвали цього суду від 23 листопада 2016 року, справа із суду першої інстанції не витребувана.

21 лютого 2018 року матеріали касаційного провадження К/9901/26826/18 передані до Верховного Суду.

23 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги К/9901/26826/18 прийняті до свого провадження та витребувано справу 812/1737/15 з Луганського окружного адміністративного суду.

02 березня 2018 року справа 812/1737/15 надійшла до Верховного Суду.

11 квітня 2018 року Товариством наданий відзив до Верховного Суду із шістьма десятьма додатками, якими у своїй більшій кількості є копії уточнюючих податкових декларацій якими реалізована податкова пільга, питання застосування якої є спірною у цій справі, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, з 01 липня 2011 року включене до ЄДРПОУ за номером 37713861, місцезнаходженням юридичної особи за відомостями цього реєстру є Луганська область, місто Сєверодонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30/1.

21 листопада 2015 року податковою вимогою № 373-22 відповідачем 1 станом на 20 листопада 2015 року позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 834 363,62 грн.

23 листопада 2015 року податковою вимогою № 143-23 Відповідачем 2 станом на 22 листопада 2015 року позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 13 516,50 грн.

24 листопада 2015 року податковою вимогою № 760-00 Відповідачем 3 станом на 23 листопада 2015 року позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 9 094 866,34 грн.

26 листопада 2015 року податковою вимогою № 254-11 Відповідачем 4 станом на 25 листопада 2015 року позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 1 361 341,07 грн.

30 листопада 2015 року податковою вимогою № 13-00 Відповідачем 5 станом на 29 листопада 2015 року позивачу визначений податковий борг за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 772 893,07 грн.

05 вересня 2014 року Сертифікатом (висновком) про настання обставин непереборної сили № 2895/05-4 Торгово-промислова палата України засвідчила Товариству факт настання обставин непереборної сили, зумовлених використанням зброї на території його розташування з 14 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством, як платником земельного податку надані податкові декларації за 2014 та 2015 роки з додатками по усім земельним ділянкам, які знаходяться на обліку у Відповідачів, а також надані відповідні договори оренди земельних ділянок.

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій застосували положення статті 1, 2, 8, 17, 19, 92, 107, частина 3 статті 113 Конституції України, як норми прямої дії, реалізували завдання адміністративного судочинства встановлені частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), застосували принцип презумпції правомірності рішень платника податку закріплені підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України, здійснили системний аналіз преамбули та Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, цим же Законом встановлений період проведення антитерористичної операції та територію її проведення.

Статтею 6 Закону №1669 передбачено під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 10 Закону № 1669 визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За положеннями статті 11 цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Закон N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно додатку до Переліку в розділі Луганська область : 1. Міста обласного значення: під номером 2 зазначене м. Алчевськ (Алчевська міська рада); під номером 3 зазначене м. Антрацит (Антрацитівська міська рада); під номером 6 зазначене м. Красний Луч (Краснолуцька міська рада); під номером 10 зазначене м. Ровеньки (Ровеньківська міська рада); під номером 12 зазначене м. Свердловськ (Свердловська міська рада); під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєверодонецька міська рада). 2. Райони: 1) Антрацитівський район; 11) Перевальський район; 14) Свердловський район.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі Луганська область : 1. Міста обласного значення: під номером 2 зазначене м. Алчевськ (Алчевська міська рада); під номером 3 зазначене м. Антрацит (Антрацитівська міська рада); під номером 6 зазначене м. Красний Луч (Краснолуцька міська рада); під номером 10 зазначене м. Ровеньки (Ровеньківська міська рада); під номером 12 зазначене м. Свердловськ (Свердловська міська рада); під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

2. Райони: 1) Антрацитівський район; 11) Перевальський район;14) Свердловський район.

Висновуючись на буквальному аналізі норм Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції відносно спірних правовідносин, суди попередніх дійшли до висновку про те, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції. Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14 квітня 2014 року, відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1669-VII від 02 вересня 2014 року, тобто з цієї дати триває антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначені міста Свердловськ та Сєвєродонецьк. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02 грудня 2015 року) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02 вересня 2014 року.

З аналізу тексту Розпорядження Кабінету Міністрів України 2 грудня 2015 року №1275-р вбачається, що цей перелік застосовується на час дії антитерористичної операції, тобто з 14 квітня 2014 року.

Відтак, на момент винесення спірних податкових вимог позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями, оцінка спірних взаємовідносин має здійснюватися з урахуванням комплексного правового регулювання, як положеннями Податкового кодексу України, так і нормами Закону № 1669.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону №1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 цього кодексу.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у межах спірних правовідносинах має місце скасування на період проведення антитерористичної операції обов'язку сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форм власності.

Доводи податкового органу щодо відсутності порядку застосування податкових пільг є неприйнятними з огляду на пряму дію положень статті 6 Закону № 1669 та положення податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку.

Неприйнятим є також посилання податкового органу на положення пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, оскільки цими нормами врегульовані питання розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, ці норми не стосуються спірних відносин, оскільки позивача звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та стосовно нього скасована орендна плата за користування державним та комунальним майном на період проведення антитерористичної операції, в силу приписів Закону № 1669.

Сертифікат Торгово-промислової палати України із засвідченням форс-мажорних обставин мав значення до затвердження Переліків, після чого ці обставини стали загальновідомими, та його наявність встановлена статтею 10 Закону №1669 для звільнення від відповідальності, у той час як спірним питанням у справі є звільнення платника податку від обов'язку.

Право на податкову пільгу реалізовано позивачем шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій, що спростовує посилання податкового органу відсутність порядку застосування зазначених у статті 6 Закону № 1669 податкових пільг.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі №812/1737/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я.Олендер