Постанова

від 24.01.2019 по справі 804/9655/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2019 року

Київ

справа №804/9655/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4645/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуКриворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року (суддя Н.В. Боженко) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року (колегія у складі суддів: Н.А. Бишевська, І.Ю.Добродняк, Я.В. Семененко) у справі№804/9655/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Кляриз доКриворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кляриз (далі - ТОВ Кляриз ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником, якої є Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) щодо змін в АІС Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України задекларованих податкових зобов'язань за серпень 2012 року на суму ПДВ 15494,03 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ 18222,27 грн. та податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ 11032,77 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ 17722,20 грн.;

- зобов'язати податкову інспекцію відновити в АІС Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України суми податкових зобов'язань за серпень 2012 року на суму ПДВ 15494,03 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ 18222,27 грн. та податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ 11032,77 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ 17722,20 грн. з податку на додану вартість, задекларованих на підставі відповідних податкових накладних та податкових декларацій.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач самостійно змінив дані позивача в електронній базі на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків), що порушує права та інтереси позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року залишена без змін, позов задоволено. Визнано протиправними дії податкової інспекції щодо змін в АІС Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України задекларованих податкових зобов'язань за серпень 2012 року на суму ПДВ 15494,03 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ 18222,27 грн. та податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ 11032,77 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ 17722,20 грн. Зобов'язано податкову інспекцію відновити в АІС Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України суми податкових зобов'язань за серпень 2012 року на суму ПДВ 15494,03 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ 18222,27 грн. та податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ 11032,77 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ 17722,20 грн. з податку на додану вартість, задекларованих на підставі відповідних податкових накладних та податкових декларацій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що коригуючи показники податкової звітності позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення та узгодження податкових зобов'язань, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, які передбачені чинним податковим законодавством.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовою особою податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ Кляриз з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ Ривс за період з 01 серпня 2012 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт №72/222/37245236 від 11 квітня 2013 року, яким зафіксовано наступні порушення позивачем: частини 1, 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216, 629, 675 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за період серпень-вересень 2012 року при придбанні ТОВ Кляриз у підприємства-постачальника ТОВ Ривз товару та наступним продажем підприємствам-покупцям ТОВ ПК Фелікс , ТОВ АТБ-маркет , ТОВ ПХ Груп ; п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Кляриз було завищено податковий кредит за серпень 2012 року на суму ПДВ 11032,77 грн.; завищено податкові зобов'язання за серпень 2012 року на суму ПДВ 15494,03 грн.; завищено податковий кредит за вересень 2012 року на суму ПДВ 17722,20 грн.; завищено податкові зобов'язання за вересень 2012 року на суму ПДВ 18222,27 грн.

Внаслідок оскарження прийнятого відповідачем акта в адміністративному порядку, його залишено без змін.

На підставі вищезазначеного акта контролюючим органом здійснено коригування показників податкової звітності, при цьому будь-які податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань позивачу, у встановленому податковим законодавством порядку, відповідач не приймав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, в даному випадку в акті про результати невиїзної документальної перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Зважаючи на викладене, дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки, в тому числі і на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки, без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України 09 грудня 2014 року справа №21-511а14, від 03 листопада 2015 року справа №21-99а15 та від 17 листопада 2015 року справа №21-4133а15.

З таких підстав, суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, ухвалили рішення з порушенням норм матеріального права, а тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 349, статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...............................

................................

.................................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду