УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" січня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/712/18
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.
за участю помічника судді Павліченко Н.М., яка за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання,
за участю представників сторін:
від позивача: виконуюча обов'язки директор ПП "Зевс" Гнатюк К.В., наказ від 14.01.19 №1 ( в засіданні суду 15.01.19), Синявський В.Л. - директор, Витяг з ЄДР №1004137253 від 25.06.18р.( в засіданні суду 09.01.19), ; Юрко В.О., довіреність № 96920 від 08.10.18, адвокат, ордер КР №96920 від 08.10.2018;
від відповідача: Трушевський В.І., довіреність № 02-27/36 від 08.01.2019, Кухар О.І., довіреність № 02-27/35 від 08.01.19,
В засіданні 09.01.19 оголошувалась перерва до 10:00 год. 15.01.19 на підставі статті 216 ГПК України
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Зевс" (м. Бердичів)
до Бердичівської міської ради (м. Бердичів)
про визнання договору оренди землі від 12.08.2009 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором та зобов'язання укласти додаткову угоду
У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходилась справа за позовом Приватного підприємства "Зевс" до відповідача Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання договору оренди землі від 12.08.2009 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, та зобов'язання укласти додаткову угоду.
В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилався на те, що має переважне право на поновлення договору оренди, однак до закінчення строку дії Договору оренди землі від 12.08.2009р не було направлено орендодавцю листа-повідомлення та проект додаткової угоди; протягом одного місяця після закінчення строку договору, ні до моменту написання позовної заяви відповідачем не направлялось жодних повідомлень про заперечення у поновленні договору оренди, тому відповідно до приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" Закону України "Про оренду землі", Договір оренди землі від 12.08.2009 року, зареєстрований 18 серпня 2009 року за №04092040200079, є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, тобто на 5 (п'ять) років, та діє до 26 березня 2023 року.
В якості правових підстав позову позивач посилається на частину 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Ухвалою від 22.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та вчинено інші процесуальні дії.
17.09.2018р через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшов відзив на позов, згідно якого заперечують позовні вимоги в повному обсязі, наступних підстав:
- однією з істотних умов договору оренди землі є строк його дії;
- відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на повновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цієї нормою процедури і строків та наявності волевиявлення сторін;
- для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив в установлений договором строк про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар повинен додати проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення;
- позивачем не дотримані вимоги договору оренди землі в частині строку подання листа - повідомлення про поновлення договору, а також не подано проект додаткової угоди чим порушені вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі";
- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у визначений законом та договором строк, а тому договір оренди землі між сторонами не був поновлений на новий строк та припинив свою дію відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі";
- договір оренди закінчився 26.03.2018 року, у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено, таким чином переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на спірну земельну ділянку припинилось, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову на умовах переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі;
- відповідно до правового висновку Верховного Суду України по справі №6-219цс14 стаття 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки пролонгації договору оренди. Зокрема у частині першій статті 13 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (ч. 2-5 цієї статті);
- з метою упорядкування питання сплати орендної плати за земельні ділянки, Бердичівською міською радою було прийняте рішення від 22.12.2007 за №495 "Про внесення змін до Положення про Порядок обчислення і сплати орендної плати за земельні ділянки, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради від 25.06.2015 №1092 "Про плату за землю";
- згідно даного рішення було встановлено, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки є невід'ємними частинами договору оренди землі або додаткової угоди до договору оренди землі, а довідка про базову вартість одного квадратного метра земель м. Бердичева, з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, є невід'ємною частиною договору сервітутного землекористування або додаткової угоди до нього;
- позивачем в порушення вимог ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не була дотримана процедура та строки поновлення договору оренди, що призвело до втрати ним першочергового права на поновлення договору оренди землі на новий строк.
24 вересня 2018 року через діловодну службу господарського суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач заперечує доводи відповідача з наступних підстав:
- посилання відповідача на правові висновки Верховного суду України, викладені в постанові №6-219цс14 від 25.02.2015 року, відповідно до висновку якої "реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури строків (частини 2-5 цієї статті) вказує на те, що правові висновки Верховного суду України викладені у вказаній постанові цілком та повністю підтверджують законність та правомірність вимог позивача;
- стосовно посилання відповідача на рішення №495 Бердичівської міської ради від 22.12.2017 року вважає, що заявлені позовні вимоги жодним чином не порушують приписи, викладені у рішенні відповідача №495 від 22.12.2017 року, оскільки в п. 5 вказаного рішення зазначено встановити, що зміни до договорів оренди та договорів сервітутного користування вносяться на підставі відповідного рішення Бердичівської міської ради, яким також уточнюється цільове призначення земельної ділянки, відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, а в п. 6 якого вказано, що до укладення додаткових угод до договорів оренди землі та договорів сервітутного користування, сплата за земельні ділянки здійснюється відповідно до діючих договорів із урахуванням коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель. Таким чином, у зв'язку з відсутністю будь-якого рішення відповідача щодо уточнення цільового призначення орендованої позивачем земельної ділянки, для розрахунку орендної плати, розмір орендної плати є узгодженим.
В засіданні суду 22.10.2018 року на запит суду отримано Інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку щодо земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:024:0085 площею 0,0303 га, місце розташування: Житомирська обл. м. Бердичів, провулок Піонерський, 6, згідно якого встановлено, що у відомостях про суб'єкта права власності на земельну ділянку за юридичною особою Бердичівською міською радою (код ЄДРПОУ 13576960) інформація відсутня; у відомостях про суб'єкта речового права на земельну ділянку про право оренди землі ПП "Зевс" (код ЄДРПОУ 22065032) інформація відсутня (а.с. 80).
Крім того, 22.10.2018р судом отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №142122944 за пошуком в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:024:0085, однак за якими відомості відсутні (а.с. 81).
Ухвалою від 22.0.2018 року господарський суд продовжив строк підготовчого засідання на 30 календарних днів до 21.11.18р, відклав підготовче засідання, одночасно запропонував сторонам спору підготувати для врахування при вирішення цього спору правові висновку Великої Палати Верховного Суду або об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин.
05.11.2018р відповідач подав суду правові висновки Великої Палати Верховного Суду, а також об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 95-114).
Ухвалою від 05 листопада 2018 року господарський суд зупинив провадження у справі №906/712/18 до вирішення судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та прав власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №920/739/17.
17 грудня 2018 року відповідач Бердичівська міська рада Житомирської області подала суду клопотання, в якій виклала свої доводи і міркування щодо питань, які виникли під час судового розгляду.
Ухвалою від 17 грудня 2018 року господарський суд поновив провадження у справі №906/712/18.
Ухвалою від 27 грудня 2018 року господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/712/18 до судового розгляду по суті.
В судових засіданнях розгляду справи по суті 09.01.19р та 15.01.19р на стадії судових дебатів представники сторін підтвердили свої правові позиції, які залишилися незмінними.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Бердичівської міської ради Житомирської області від 04.06.09 за №676 "Про вилучення та передачу земельних ділянок у власність та оренду фізичним та юридичним особам міста" вирішено Приватному підприємству "Зевс" (і.к. 22065032), юридична адреса: м. Бердичів, вул. Шевченка, 11, кв. 16 затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку площею 303 кв.м., розташовану за адресою: м. Бердичів, пров. Піонерський, 6, для комерційного використання (літній майданчик); передано в оренду на 5 років земельну ділянку для комерційного використання (літній майданчик) площею 303 кв.м., розташовану за адресою: пров. Піонерський, 6 за рахунок земель житлової та громадської забудови, згідно форми 6-зем: землі не надані у власність та постійне користування (а.с. 64).
12 серпня 2009 року між Бердичівською міською радою (як відповідач, орендодавець) та Приватним підприємством "Зевс" (як позивач, орендар) був укладений Договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець на підставі рішення Бердичівської міської ради від 04.06.2009р №676 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку: для комерційного використання, яка знаходиться за адресою: пров. Піонерський, 6, м. Бердичів, Житомирської області.
В оренду передалася земельна ділянка загальною площею 303 кв.м. На земельній ділянці знаходяться: літній майданчик. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель м. Бердичева), виданої відділом Держкомзему у місті Бердичева 03 серпня 2009 р за №502 з врахуванням коефіцієнта індексації за 2004; 2007, 2008 роки складає: 78928 грн (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень ) (розділ 2 Договору оренди землі від 12.08.2009).
Договір укладено терміном на 5 років з моменту реєстрації договору. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, при умові виникнення обмежень (обтяжень) передбачених умовами договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
За умовами розділу 4 Договору оренди землі від 12 серпня 2009 року, орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету: 33211812700005 в УДК по Житомирській області, МФО 811039, код платежу 13050200, код ЄДРПОУ - 02313453, у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить щомісячно: 657 грн 73 коп (без ПДВ).
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації за актом приймання-передачі земельної ділянки (ч. 4 розділу 5 Договору оренди землі від 12.08.2009).
За умовами розділу 6 Договору оренди землі від 12.08.2009 вказано, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Обмеження щодо використання земельної ділянки, права та обов'язки сторін сторони передбачили у розділах 7-8 Договору оренди землі від 12.08.2009.
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (ч. 1 розділу 9 Договору оренди землі від 12.08.2009).
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (ч. 1 розділу 10 Договору оренди землі від 12.08.2009).
Договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації (ч. 1 розділу 12 Договору оренди землі від 12.08.2009р).
18 серпня 2009 року Договір оренди землі зареєстровано в Бердичівському районному реєстраційному відділі ЖРФ ЦДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис 18 серпня 2009р за №040920400079 (а.с. 22-25).
18 серпня 2009 року за актом приймання-передачі земельної ділянки розташованої за адресою: м. Бердичів, пров. Піонерський, 6 орендодавець Бердичівська міська рада передала, а орендар ПП "Зевс" прийняв в оренду терміном на 5 років з моменту реєстрації договору земельну ділянку площею 303 кв.м., яка розташована за адресою: м. Бердичів, пров. Піонерський, 6 (а.с. 62).
15 березня 2016 року сторони спору у простій письмовій формі уклали Додаткову угоду №1 до договору оренди землі №040920400079 від 18.08.2009р, у якій виклали умову про об'єкт оренди: земельна ділянка за адресою: м. Бердичів, пров. Пляжний, 6, загальною площею 303 кв.м.; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, згідно довідки про її визначення та витягу з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Бердичева, виданої відділом Держкомзему у місті Бердичеві від 31.01.2012р №73/2 та відповідно до листа Держгеокадастру України від 12.01.2017р №22-28-0.22-443/2-17 складає: 257597 грн.
У розділі 3 Додаткової угоди сторони домовились, що термін дії договору оренди землі №040920400079 від 18.08.2009р, укладений між Бердичівською міською радою та ПП "Зевс", продовжується терміном до 26.03.2018 року.
Окрім того, сторони домовились, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на продовження його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (розділ 3 Додаткової угоди №1 до Договору оренди землі).
Сторони спору також домовились, що дія додаткової угоди №1 починається з моменту її реєстрації у відділі комунальної власності та земельних відносин ( а.с. 26).
Додаткову угоду №1 зареєстровано у Відділі комунальної власності та земельних відносин виконавчого комітеті Бердичівської міської ради 15 березня 2017 року за №25 (а.с. 26).
22.12.2017 рішенням Бердичівської міської ради Житомирської області за №495 "Про внесення змін до Положення про Порядок обчислення і сплати орендної плати за земельні ділянки, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради від 25.06.2015 №1092 "Про плату за землю", зокрема внесено зміни до частини 5 Положення про порядок обчислення і сплати орендної плати за земельні ділянки, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради від 25.06.2015 №1092 "Про плату за землю", виклавши його у новій редакції. Крім іншого, в пункті 4 рішення міської ради вирішено всім землекористувачам внести зміни до договорів оренди землі та договорів сервітутного землекористування, шляхом укладення додаткових угод.
В ході судового вирішення спору встановлено, що позивач та відповідач дій щодо виконання рішення Бердичівської міської ради Житомирської області за №495 від 22.12.2017 р. не вчиняли.
Як встановив суд, 10.05.2018р за вих.№3 керівник Приватного підприємства "Зевс" подав міському голові Бердичівської міської ради лист, отриманий Виконкомом Бердичівської міської ради 10.05.2018 за 3636/02-28, в якому просив продовжити договір оренди землі №040920400079 від 18.08.2009 року, площею 303 м.кв., за адресою: пров. Пляжний, 6 терміном на 5 років (а.с. 27).
У справі відсутні докази, на підтвердження обставин надання відповідачем відповіді на лист позивача після 10.05.2018року та до його звернення з цим позовом до суду.
Звернувшись з цим позовом до суду , позивач просить суд визнати поновленим Договір оренди землі від 12.08.2009р, укладений між Бердичівською міською радою та Приватним підприємством "Зевс" на підставі рішення від 04.06.2009 року №67, щодо земельної ділянки загальною площею 303 кв.м., за адресою: провулок Піонерський (Пляжний), будинок №6, місто Бердичів, Житомирської області на той самий строк і на тих самих умовах, а саме до 26 березня 2023 року, посилаючись , як на правову підставу позову, виключно на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Окрім того, позивач також просить суд зобов'язати Бердичівську міську раду Житомирської області укласти з Приватним підприємством "Зевс" додаткову угоду до договору оренди землі від 12 серпня 2009 року, на підставі якого Бердичівська міська рада передала в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 303 кв.м., що знаходиться за адресою: провулок Піонерський (Пляжний), будинок №6, місто Бердичів, Житомирської області за умовами передбаченими проектом додаткової угоди, наданим 03 листопада 2011 року, якою внести зміни до Договору оренди та визначити термін його дії до 26 березня 2023 року.
Відповідач позов не визнав , оскільки вважає, що позивач не дотримав вимог ч.ч. 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому підстави для застосування частини 6 цієї статті відсутні.
Дослідивши всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо наявні у справі докази, в порядку ст. 86 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Зі змісту ст. 2 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Як зазначалося раніше, сторони у розділі 3 Договору оренди землі від 12.08.2009р погодили, що договір укладено терміном на 5 років з моменту державної реєстрації договору.
До 01 січня 2013 року правове регулювання набрання договором оренди землі чинності здійснювалось Законом України "Про оренду землі", який є спеціальним законом.
Відповідно до статті 18 Закону № 161-XIV (в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 20 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на момент укладення Договору оренди землі 12.08.2009р), укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Законом України Про внесення зміни до статті 20 Закону України "Про оренду землі" №2469-VI від 08.07.2010, який набув чинності 16.03.2010 року, частина 2 статті 20 Закону України "Про оренду землі" викладена в новій редакції, якою передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з Законом № 1878-VI від 11.02.2010 року, статті 18 і 20 Закону України "Про оренду землі" виключені з 01 січня 2013 року.
Оскільки Договір оренди землі від 12 серпня 2009р було зареєстровано у Бердичівському районному реєстраційному відділі ЖРФ ЦДЗК та про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 18 серпня 2009р за №040920400079, тому останній набрав чинності 18.08.2009р., термін дії Договору встановлено до 18.08.2014р. Право оренди у позивача виникло також з 18.08.2009р.
Станом на дату закінчення термін дії Договору - 18.08.2014р., як встановив суд, орендар не вчиняв дій, передбачених у ч.ч. 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції , чинній на цю дату.
В свою чергу, частини 6- 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції , чинній на цю дату , передбачали наступні правила :
- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;
- у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель комунальної власності);
- керівник органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки комунальної власності, визначається рішенням цього органу;
- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку;
- відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Судом встановлено, що позивач після 18.09.2014року не вимагав від відповідача укладення додаткової угоди та не оскаржував в суді зволікання в її укладенні зі сторони відповідача, якщо вважав, що проект додаткової угоди повинен підготувати виключно орендодавець.
Попри те, що після 18.09.2014року між сторонами так і не була укладена додаткова угода у місячний строк , тобто до 18.10.2014р., позивач продовжив користуватися орендованою земельною ділянкою , а відповідач не заперечував проти такого користування, оскільки докази на спростування такому висновку суду, не подано.
Водночас судом встановлено, що лише 15.03.2017року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору оренди землі від 12.08.2009р., якою змінили строк його дії , встановивши , що останній закінчується 26.03.2018 року.
Окрім того, домовились , що переважне право орендаря на продовження дії Договору оренди землі від 12.08.2009р. на новий строк зберігається у разі, якщо орендар не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомить письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Судом встановлено, що укладаючи 15.03.2017року Додаткову угоду №1 до Договору оренди землі від 12.08.2009р., сторони усвідомлювали , що цією додатковою угодою вони змінили строк його дії , замість 5-ти років на строк, що почав свій перебіг з 15.03.17р. та закінчився 26.03.2018р.
Такий висновок суду підтверджується також фактом підписання між сторонами 15.03.2017року акту приймання-передачі земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Бердичів, пров. Пляжний, 6 .
Сторони не вважали за необхідне укладати новий договір оренди землі, оскільки земельна ділянка ще з 2009 року має кадастровий номер 1810400000:01:024:0085, зареєстрована у Державному земельному кадастрі , у якому також містяться відомості про Бердичівську міську раду як власника землі та Приватне підприємство "Зевс", як орендаря ( а.с. 80).
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про державну реєстрацію права оренди позивача на орендованому земельну ділянку, однак за правилом ч. 3 статі 3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності, зокрема такої умови : реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Судом встановлено, що реєстрація права оренди позивача була проведена ще 18. 08.2009року . Та обставина , що сторони не вчинили юридично значимих дій щодо внесення відомостей про речові права власності та права оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 1810400000:01:024:0085, в тому числі, щодо строку дії речового права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не впливає на правовий титул позивача як її орендаря на дату винесення цього рішення суду.
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.
Оскільки позивач правовою підставою позову визначив саме ч.6 цієї статті Закону, суд відхиляє доводи відповідача , що ґрунтуються на приписах частин першої-п'ятої статті 33 цього Закону.
Водночас дії позивача , які він вчинив 10.05.2018року шляхом подання відповідачу листа за вих. № 3 від 10.05.18р., є недостатніми для вжиття судом заходів щодо захисту права оренди , з наступних підстав.
Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).
При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.
Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, о р е н д а р м а є п р а в о з в е р н у т и с я із в и м о г о ю про в и з н а н н я у к л а д е н о ю у г о д и про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.
О р е н д о д а в е ц ь, у свою чергу, в будь-який час д о у к л а д е н н я д о д а т к о в о ї у г о д и стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах м о ж е з в е р н у т и с я із в и м о г о ю про з в і л ь н е н н я земельної ділянки.
Тобто договір оренди землі в в а ж а т и м е т ь с я п о н о в л е н и м лише у разі у к л а д е н н я д о д а т к о в о ї у г о д и, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
При цьому в і д м о в у або з в о л і к а н н я в у к л а д е н н і додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Правову позицію щодо розрізнення підстав продовження (пролонгації) договорів оренди було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 , Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц і Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10.09.2018року у справі № 920/739/17.
Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, у статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.
У ч. 9 статті 238 ГПК України передбачено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з п о с и л а н н я м на п о д а н и й п о з и в а ч е м п р о е к т д о г о в о р у ( правова позиція Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 18.12.18р. у справі № 912/2020/17).
Підсумовуючи вищевикладене, предметом позову повинен бути факт відмови або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі , а предметом позову - вимога зобов'язати укласти додаткову угоду з посиланням на поданий її проект.
З цих підстав, позов Приватного підприємства "Зевс" за визначеним предметом та підставами позову задоволенню не підлягає, що не перешкоджає зверненню до суду з іншим позовом
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 25.01.19
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати: 1- у справу
2- позивачу (рек. з пов.)
3- відповідачу (рек. з. )
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2019 |
Оприлюднено | 27.01.2019 |
Номер документу | 79412584 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Машевська О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні