Постанова

від 24.01.2019 по справі 821/1198/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №821/1198/15-а

адміністративне провадження №К/9901/27056/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у складі суддів Кравець О.О., Вербицької Н.В., Яковлева Ю.В.

у справі №821/1198/15-а

за позовом Державного підприємства Херсонський морський торгівельний порт

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

16 квітня 2015 року Державне підприємство Херсонський морський торгівельний порт (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог, до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу:

- від 20 листопада 2014 року № 0003572200 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 6100170 грн., з яких за основним платежем на 4066780 грн., за штрафними санкціями на 2033390 грн.;

- від 20 листопада 2014 року № 0003582200 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 4590594 грн., з яких за основним платежем на 3060396 грн., за штрафними санкціями на 1530198 грн.;

- від 20 листопада 2014 року № 0003592200 про збільшення суми грошових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на 912365,93 грн., з яких за основним платежем на 729892,74 грн., за штрафними санкціями на 182473,19 грн.;

- від 23 квітня 2015 року № 0001202200 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 5831766 грн., з яких за основним платежем на 3887844 грн., за штрафними санкціями на 1943922 грн.;

- від 23 квітня 2015 року № 0001212200 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 4589101,50 грн., з яких за основним платежем на 3059401 грн., за штрафними санкціями на 1529700,50 грн.;

- від 03 лютого 2015 року № 0000432200 про збільшення суми грошових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на 911 621,78 грн., з яких за основним платежем на 729 297,39 грн., за штрафними санкціями на 182324,39 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

26 серпня 2015 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду позов Підприємства задоволено частково, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 23 квітня 2015 року № 0001202200 - повністю, та № 0001212200 - частково на суму 4587679,50 грн., з яких за основним платежем на 3058453 грн., за штрафними санкціями на 1529226,50 грн. В решті позовних вимог у задоволені позову відмовлено.

11 листопада 2015 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року, прийнято по справі нову постанову, якою адміністративний позов Підприємства задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу від 23 квітня 2015 року № 0001202200 та від 03 лютого 2015 року № 0000432200 - повністю, а від 23 квітня 2015 року № 0001212200 - частково на суму 4 587 679,50 грн., з яких за основним платежем на 3058453 грн., за штрафними санкціями на 1529226,50 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

07 листопада 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

28 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №821/1198/15-а з Херсонського окружного адміністративного суду.

23 січня 2017 року Підприємством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції без змін.

17 січня 2017 року справа №821/1198/15-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

21 лютого 2018 року справу №821/1198/15-а та матеріали касаційної скарги К/9901/27056/18 передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 01125695, перебуває на податковому обліку з 12 вересня 1994 року, є платником податку на додану вартість з 12 липня 1997 року.

Податковим органом у вересні-жовтні 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року, результати якої викладені в акті перевірки від 03 листопада 2014 року №375/2103-2201/01125695 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, з урахуванням результатів адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема й ті які є предметом касаційного перегляду.

Податковим повідомленням-рішенням від 23 квітня 2015 року № 0001202200 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 3887844 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1943922 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення підпунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням від 23 квітня 2015 року № 0001212200 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 3059401 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1529700 грн. 50 коп. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпунктів 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Щодо податку на прибуток та податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що для визначення права Підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав, як здійснення операції з придбання товарів та їх оплата на виконання положень пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість відповідно до пункту 198.6 статті 198 цього кодексу, придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами відповідно до пункту 44.1 статті 44, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, частин 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ), які мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 грудня 2011 року між Підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" укладено та виконано договір підряду роботи з підсилення несучих елементів каркасу складу № 5 для зберігання сипучих матеріалів, за наявності у Підрядника дозволу, атестованих фахівців і технічної бази, виконання робіт доведено дослідженими судами попередніх інстанцій та долученими до матеріалів справи Технічним завданням, кошторисом, актами виконаних робіт (за формою КБ-3 та КБ-2), податковими накладними, встановленням судами попередніх інстанцій фактично виконаним обсягом робіт по об'єкту в цілому зі здачею їх у встановленому порядку, загальною вартістю 53324,09 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 8887,35 грн.

28 квітня 2012 року між Підприємством та Приватним підприємством "Южагротранс" укладено та виконано договір поставки, предметом якого є поставка товарів (код ДК 016-97:31.20.2 - апаратура електрична низьковольтна), в межах якого позивачем отримано у серпні 2012 року товар (автоматичні вимикачі, пристрої захисного відключення, магнітний пускач, комплекти для монтажу кабельних муфт) на загальну суму 96948,26 грн., з яких податок на додану вартість 16158,04 грн.

17 травня 2012 року між Підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Час Фортуни" укладено та виконано договір поставки товарів (код ДК 016-97:29.11.1 - двигуни поршневі внутрішнього згорання (змінно-запасні частини для двигунів внутрішнього згорання суден флоту (портового), в межах якого позивачу у вересні 2012 року поставлено товар (трубки паливні високого тиску, розпилювач) на загальну суму 9360 грн., з яких податок на додану вартість 1560 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими накладними, платіжним дорученням.

22 лютого 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проком" укладено та виконано договір про надання послуг з автоматизації діяльності та обліку Підприємства, на базі програмного продукту 1С Підприємство у відповідності до Технічного завдання придбало програмне забезпечення, у вересні, грудні 2012 року та послуги з впровадження програмного продукту на загальну суму 324424,50 грн., з яких податок на додану вартість склав 54070,75 грн.

09 серпня 2012 року між Підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Нікма" укладено та виконано договір про виконання робіт будівництва та введення в експлуатацію об'єкта: "Зерновий перевантажувальний комплекс (ЗПК) на режимній території ДП "ХМТП" (ділянки 1, 2) між Одеською площею та пр. Ушакова у м. Херсоні" у відповідності до Технічного завдання та договірної ціни, яка містить в собі локальний кошторис, у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року, січні, лютому, березні 2013 року.

Протягом 2011-2012 років між Підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсон Інвест Груп" укладено та виконано ряд договорів на поставку асфальтобетону, дизельного пального та бензину, дизельного пального та бензину з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті-Груп", в межах яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсон Інвест Груп" протягом липня - грудня 2012 року поставило позивачу нафтопродукти (асфальтобетон, дизельне пальне, бензин) на загальну суму 10032917,75 грн., з яких ПДВ - 1672152,96 грн., ТОВ "Сіті-Груп" протягом січня-грудня 2013 року поставило позивачу нафтопродукти (бензин, дизпаливо) на загальну суму 13991477 грн., з яких ПДВ - 2331912,83 грн., що підтверджується належним чином оформленими та долученими до матеріалів справи податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідний період, видатковими накладними, банківськими виписками, актами виконаних робіт (за формою КБ-3 та КБ-2), ТТН, разовими перепустками водіїв, що здійснювали транспортування нафтопродуктів від постачальників.

Судом оцінені доводи податкового органу щодо недоліків та дефектів окремих первинних документів, які виходячи з правил оцінки доказів за їх сукупністю, встановлених частиною третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діє з 15 грудня 217 року та частини третьої статті 86 цього кодексу в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, на час вирішення справи судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені ними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що визнання Підприємством отримання від ДП "Одеська залізниця" розрахунків коригувань податкових зобов'язань про зменшення вартості послуг та ПДВ на суму 947,64 грн. по раніше отриманій податковій накладній віднесення суми ПДВ у розмірі 947,64 грн. до податкового кредиту червня 2013 року, внаслідок чого є правомірним нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 948 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 474 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року № 0001212200.

Оцінюючи спірні операції суд апеляційної інстанції висновувався на доведеності придбання робіт, послуг, товарів позивачем від його контрагентів та подальшому їх використанні у власній господарській діяльності, в оподаткованих операціях, що доводить правомірність формування Підприємством, як платником податків, як витрат, так і податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції, товарів, робіт, послуг.

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем, як витрат, так і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції), робіт, послуг та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд визнає, що склад податкових правопорушень в розумінні статті 109 Податкового кодексу України податковим органом не доведений.

Податковим повідомленням-рішенням від 03 лютого 2015 року №0000432200 збільшено суми грошових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення 729 297,39 грн. за порушення підпункту 263.1.1 пункту 263.1, підпунктів 263.2.1, 263.2.2, 263.2.3 пункту 263.2, пункту 263.10 статті 263 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції за штрафними санкціями на 182324,39 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій встановили, що Підприємство за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року самостійно задекларувало зобов'язання з плати за користування надрами без застосування коригуючого коефіцієнту у сумі 729 892,74 грн.

Підприємство здійснює видобуток піску у Шабовському родовищі між селами Рибальче та Геройське, відкритим способом за допомогою засобів гідромеханізації на підставі спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний № 4980 від 20 травня 2009 року, для видобування піску використовується земснаряд 88В 500/440 "Скіф", плавучий кран "Ганц" в/п 16 т, 4-й бульдозери на добу ДЗ 170, малий буксир "Салют".

Шабовське родовище згідно із відомостями у Державному земельному кадастрі - вказано за категорією землі промисловості,транспорту,зв'язку ,енергетики,оборони та інш. призначення (лист ГУ Держгеокадастру у Херсонський області від 10 листопада 2015 року за № 8-21-7777.101-5560/27-15), згідно із відомостями Херсонського обласного управління водних ресурсів (лист №17-10/3-3639 від 03 листопада 2015 року) не відноситься до земель водного фонду.

Аналізуючи положення підпункту 263.2.1 пункту 263.2 статті 263, підпункту 263.9.1 пункту 263.9, пункту 263.10 статті 263 Податкового кодексу України суд апеляційної інстанції дійшов до висновку щодо відсутності підстав для застосування коригуючого коефіцієнту 2,0 до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неправомірність збільшення відповідачем суми плати з цього податку та безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням від 03 лютого 2015 року № 0000432200.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, скасованих судом апеляційної інстанції, доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, надра та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі №821/1198/15-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер