Рішення

від 22.01.2019 по справі 383/1132/18

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1132/18

Номер провадження 2/383/58/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Одінцової Н.Г.,

представника позивача - Дрогало О.О.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу №383/1132/18 за позовом Приватного акціонерного товариства Виробниче договірне об'єднання асоціація Південна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2018 року Приватне акціонерне товариство Виробниче договірне об'єднання асоціація Південна звернулося до суду з вказаним позовом, у якому уточнивши позовні вимоги (а.с.66), просило стягнути з ОСОБА_2 борг за договором безпроцентної позики б/н від 20.07.2015 року в розмірі 84176,72 грн., три проценти річних в розмірі 3791,41 грн. та інфляційні втрати в розмірі 11219,34 грн., а всього в загальній сумі 99187,47 грн.

В обгрунтування позову зазначив, що між ПрАТ Виробниче договірне об'єднання асоціація Південна та ОСОБА_2, який працював у товаристві водієм, 20.07.2015 року укладено договір безпроцентної позики за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 94955,20 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №50 від 23.07.2015 року. Згідно п.2.3 договору позики відповідач зобов'язувався повертати позику частинами шляхом відрахування щомісяця 30% заробітної плати, а у випадку звільнення відповідача з роботи, позика повинна бути повернутою за шість календарних днів до звільнення. 10.12.2015 року трудовий договір з відповідачем припинився за власним бажанням відповідача, а тому кінцева дата повернення позики 04.12.2015 року. Відповідачем за період з липня 2015 року по квітень 2017 року частково повернуто борг за договором позики на загальну суму 10778,48 грн. Останнє погашення позики було здійснено 04.04.2017 року, після цього кошти відповідачем не поверталися. Оскільки щодо повернення іншої частини боргу відповідач ухиляється та добровільно кошти не повертає, чим порушує взяті на себе зобов'язання, а тому позивач звернуся до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.27-28).

В судовому засіданні представник позивача Дрогало О.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні. У наданому відзиві на позовну заяву зазначив, що укладення договору позики між ним та позивачем було обумовлено вимогою позивача відшкодувати майнову шкоду завдану пошкодженням автомобіля НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі належного позивачу автомобіля НОМЕР_2, під керуванням відповідача, та безпосередньо автомобіля НОМЕР_1. Вказує, що перебуваючи у прямій залежності від позивача, який на момент укладення договору позики був його роботодавцем, змушений був підписати договір позики на визначених позивачем умовах. Однак, незважаючи на оформлення видаткового касового ордеру, грошові кошти в сумі 94955,20 грн. від позикодавця насправді ним одержані не були. За таких обставин вважає, що мало місце деліктне зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, порядок відшкодування якої визначено ст.1188 ЦК України (а.с.48-49).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 20 липня 2015 року між Приватним акціонерним товариством Виробниче договірне об'єднання асоціація Південна та ОСОБА_2 був укладений в письмовій формі договір безпроцентної позики б/н (далі - Договір), за умовами якого позикодавець (позивач) надав позичальнику (відповідачу) позику в сумі 94955,20 грн. з метою відшкодування шкоди завданої пошкодженням автомобіля НОМЕР_1, а позичальник зобов'язався повернути позику позикодавцеві у визначений договором строк. Згідно п.2.3 Договору позичальник зобов'язується повертати позику позикодавцю частинами шляхом відрахування щомісяця 30% заробітної плати, а у випадку звільнення позичальника з роботи, позика повинна бути повернута за шість календарних днів до дня звільнення. Згідно п. 2.2. умов Договору позика надається готівковими коштами, отримання позики позичальником підтверджується видатковим касовим ордером (а.с.56).

Факт отримання позичальником суми позики в розмірі 94955,20 грн. підтверджується видатковим касовим ордером №50 від 23.07.2015 року, згідно якого ОСОБА_2 отримав кошти в сумі 94955,20 грн. В ордері зазначено, що підставою для видачі коштів є безвідсоткова позика згідно договору (а.с.54).

Також судом встановлено, що відповідач з 23.03.2016 року працював у позивача ПрАТ Виробниче договірне об'єднання асоціація Південна на посаді водія, що підтверджується копією наказу №37 від 23.03.2016 року (а.с.12) та копією витягу з книги наказів за 2008-2015 роки (а.с.13-14).

Як вбачається з витягу з журналу реєстрації наказів за 2008-2015 роки, ОСОБА_2 10.12.2015 року було звільнено з посади водія, згідно наказу №14 від 10.03.2015 року (а.с.52).

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доводи відповідача про те, що фактично між сторонами виникли правовідносини з відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому судом відхиляються.

Також відповідач посилався на безгрошовість договору, однак жодних доказів на підтвердження безгрошовості договору відповідачем суду не надано.

Статтею 1051 ЦК України передбачено можливість оспорювання договору позики за безгрошовістю.

Відповідно до ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, проголошена ст.204 ЦК презумпція правомірності правочину, може бути спростована не шляхом заперечення укладення договору позики через його безгрошовість, а шляхом подання відповідного позову про визнання його судом недійсним з підстав, установлених законом, чого відповідачем зроблено не було.

За правилами ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки сторони Договору в п.2.2. обумовили, що отримання позичальником позики підтверджується видатковим касовим ордером, що відповідає вимогам ст.627 ЦК України щодо свободи договору та ст. 1047 ЦК України щодо укладення договору позики у письмовій формі, тому суд визнає досліджений в судовому засіданні видатковий касовий ордер №50 від 23.07.2015 року належним та допустимим доказом отримання відповідачем грошових коштів в сумі 94955,20 грн. за договором безпроцентної позики б/н від 20.07.2015 року.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом строк повернення боргу наступив 04.12.2015 року, що відповідає п. 2.3 умов Договору.

Відповідач у період з 20 липня 2015 року по квітень 2017 року здійснив часткове погашення позики відповідно до п.2.3 Договору на загальну суму 10778,48 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою ПрАТ Виробниче договірне об'єднання асоціація Південна від 05.09.2018 року №104 (а.с.53), інших платежів відповідачем не здійснювалося. Станом на час подання позову та розгляду справи залишок боргу склав 84176,72 грн.

Таким чином, у зв'язку із неналежним виконанням основного зобов'язання за договором позики, грошова сума 84176,72 грн. є боргом та підлягає примусовому стягненню з відповідача.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням того, що сума позики відповідачем не повернута у повному обсязі в строк встановлений договором, тому відповідно до ст.625 ЦК України, позивач має право вимагати від відповідача сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції і трьох відсотків річних від простроченої суми.

Так, сума індексу інфляції від простроченої суми за період з 05.04.2017 року по 04.10.2018 року (в межах позовних вимог) становить 11219,34 грн., три проценти річних за період прострочення з 05.04.2017 року по 04.10.2018 року складають 3791,41 грн., що підтверджуються розрахунком позивача (а.с.6). Власного розрахунку відповідач не надав.

Отже, загальна сума заборгованості за договором безпроцентної позики б/н від 20.07.2015 року, з урахуванням суми боргу в розмірі 84176,72 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 3791,41 грн. та інфляційних втрат в розмірі 11219,34 грн., складає 99187,47 грн.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини щодо порушення відповідачем зобов'язання за договором позики перед позивачем та порушення ним вказаних вище норм законодавства, тому суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1841 грн.

Керуючись ст.ст. 204, 526, 530, 549, 551, 610-612, 625, 627, 629, 1046-1051 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Виробниче договірне об'єднання асоціація Південна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства Виробниче договірне об'єднання асоціація Південна суму боргу в розмірі 84176,72 грн., три проценти річних в розмірі 3791,41 грн., інфляційні втрати в розмірі 11219,34 грн. за договором безпроцентної позики б/н від 20.07.2015 року та судовий збір в розмірі 1841 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство Виробниче договірне об'єднання асоціація Південна , код ЄДРПОУ 23235160, місцезнаходження: вул. Витязівське шоссе, 1, с. Червона долина Бобринецького району Кіровоградської області, п.і. 27233.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, адреса проживання: АДРЕСА_1.

Повне судове рішення складено 25.01.2019 року.

Суддя І. М. Адаменко